Запрошення

Запрошення мають свій набір усталених фраз і зворотів.

У діловому чи офіційному запрошенні перед ім'ям та іменем по батькові запрошуваного обов'язково ставимо: шановний, вельмишановний, високоповажний, глибокоповажаний. Якщо в звертанні називається прізвище, а не ім'я й ім'я по батькові, перед ним слід поставити слово пане чи пані, скорочено п. Ім'я чи ім'я й ім'я по батькові ставимо в кличному відмінку: Андрію Анатолійовичу, Оксано Петрівно; прізвище звичайно стави­мо у формі називного відмінка.

Запрошення починаються словами: запрошую, запро­шуємо, прошу, просимо завітати до нас, ласкаво просимо, будь ласка, будьте люб'язні, я хочу запросити Вас у гості з нагоди, дозвольте запросити Вас, маю честь запросити Вас. У кінці запрошення можна дописати: буду радий бачити Вас у себе, чекаю (чекаємо) на Вас, не відмовте прийти.

У відповідь на запрошення кажуть: дуже дякую за запро­шення, обов'язково прийду; дуже зворушений увагою, поста­раюсь обов'язково прийти; з радістю; із задоволенням. Якщо ж із певних причин запрошуваний не може прийти,

81

ЗАНЯТТЯ 7

ЗАНЯТТЯ 7

відповідає: дякую, але, на жаль, не можу (не маю змоги) прий­ти; мені дуже шкода, але завтра їду...; я радий би прийти, але, на превеликий жаль...; вітаю Вас, мені приємно було б побути з Вами, але, не гнівайтеся, я змушений... Формула згоди чи відмови залежить кожного разу від конкретної ситу­ації та умов.

ЕТИКЕТ РІЗНИХ КРАЇН

Ізраїль

Відвертість і невимушеність — ось основні риси ізраїльтян.

Ізраїль дуже космополітичний.

Вітаючись, можна сказати і „шалом" і „хелло". Майже всі володіють англійською, а також іще кількома мовами, особливо в ділових колах.

Коли когось представляєте, достатньо сказати: „Це..." Після кількох зустрічей вже можна переходити на „ти" (звертатися по імені). Це вам можуть запропонувати навіть під час знайом­ства.

До незаміжньої жінки потрібно звертатися „гіверет" (англ. — міс).

Всюди в ресторанних меню ви знайдете страви як східної кухні (типу фалафела або хумуса), так і звичної європейської. Нікому не заманеться примушувати вас їсти тільки місцеві страви.

Традиційним є розв'язання службових справ під час їжі. Це є однією із форм ділової активності: заведено також зустріча­тися з діловими партнерами та запрошувати їх на вечерю після роботи.

Розмови про справи за вечерею не вважаються непристой­ними. Не виключаються тут розмови й про родинні справи. Хо­ча в інших близькосхідних країнах такі розмови є недоречними.

Вам зовсім необов'язково з'являтися на ділову вечерю з по­дарунком, хоча дрібниця для дитини або квіти для господині будуть незайвими.

Ізраїльтяни люди серйозні, але не надають великого значен­ня своєму зовнішньому виглядові. Необов'язковою вважається навіть краватка. 82

У ділових колах Ізраїлю жінок більше, ніж у більшості інших країн. Жінки тут навіть служать в армії.

РОБОТА НАД МОВОЮ

Міні-диктант

Уривок запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Помилки, якщо во­ни трапляться, виправте і з'ясуйте їх.

Кажуть, що, коли приймали конституцію СІНА, англійська мова як офіційна (на противагу домаганням німецькомовних емігрантів) пройшла там з перевагою лише в один голос. Та з того часу як же пильнує цей статус англійської мови амери­канська влада, надто відбиваючись останнім часом від іспано­мовної частини населення, яка порушує питання про надання іспанській також статусу офіційної! Ось і зовсім недавно, восе­ни 1998 року, сенатом цієї країни в черговий раз було потверд­жено: єдиною офіційною мовою на території США є англійська. Видано з цього приводу й білль, згідно з яким вся адміністра­тивна інформація і надалі друкуватиметься лише по-англійськи...

Ніхто не ставить за мету наступати на мовно-культурні відмінності, підкреслював республіканець Вілл Мартіні, одначе всім повинно бути зрозуміло: „Наше майбутнє як нації зале­жить від утвердження на спільній мові. Єдина офіційна англійська мова допоможе нам спільно йти вперед" {А. Погрібний).