128.Склад видатків бюджету на оборону і засади їх планування

Фінансування оборони регулюється Державним бюджетом України, БК, Законом України «Про оборону України».

Існують три основні типи воєнної доктрини:

1. Повна відмова від військових видатків.

2. Створення могутньої воєнної супердержави.

3. Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності.

Фінансування видатків на оборону в Україні здійснюється на основі третього принципу. Переважна частина видатків фінансується з Державного бюджету. Місцеві бюджети забезпечують утримання військових комісаріатів.

Видатки на національну оборону включають:

• утримання Збройних Сил;

• закупівлю озброєння і військової техніки;

• капітальне будівництво;

• науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

• інші видатки.

Основною статтею видатків при кошторисному фінансуванні є грошове забезпечення військовослужбовців, яке складається з:

• Окладів грошового утримання за військовим званням та посадою

• Щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за таємність, за безперервну військову службу, вислугу років тощо)

Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання чи ставку. Кількість посад визначається кількістю військових підрозділів. Розмір грошового утримання залежить від двох основних чинників — посади та військового звання. Також встановлюється надбавка за вислугу років.

129.Видатки бюджету на управління, їх склад і призначення.

Однією з функцій держави є управління. В Укр за нинішніх умов постало завдання сформувати ефективну систему держ управління, оновити зміст діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. З Державного бюджету України фінансуються видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності й суверенітету, незалежного судочинства.

До системи органів держ влади в Укр входять: законодавча, виконавча, судова. Видатки на держ управління включають витрати:

• на функціонування законодавчої влади (апарату ВРУ, апарату ВР АРК, забезпечення діяльності народних депутатів, апарату Рахункової палати ВРУ);

• на функціонування виконавчої влади (апарату КМУ, апарату Ради міністрів АРК та її місцевих органів, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держ адміністрацій, органів місцевого самоврядування);

• на утримання Президента Укр та його апарату;

• на утримання фінансових та фіскальних органів (держ податк служби Укр, держ конр-ревіз служби Укр, держ митної служби Укр, держ казначейства і т.д.);

• на загальне планування і статистичні служби(проведення статистичних досліджень і переписів, інші видатки на загальнодержавне управління (виготовлення орденів, медалей, документів до них; виготовлення та перевезення національної валюти, придбання устатку­вання для виробництва цінних паперів і монет…)

• на утримання судової влади і судів (Конст. Суду України, Верх. суду України, обласних судів, районних (міських) судів, Вищого господарс. суду, господарських судів, військових судів).

• інші видатки на загальнодержавне управління.

Відповідальність за здійснення видатків за рахунок коштів Державного бюджету України несуть відповідні органи державної влади. А відповідальність за здійснення видатків за рахунок коштів місцевих бюджетів і трансфертів покладається на Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міських, селищних, сільських голів (якщо виконавчі органи не створені).

Планування видатків на утримання органів держ влади здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів.

У складі видатків на державне управління найбільшу частку займають видатки на оплату праці(75%).

Враховуючи економічну ситуацію в Україні, можна стверджувати, що система органів державного управління є структурно невизначеною та малоефективною, тому необхідно її реформувати. Для реформування державного управління потрібен системно-функціональний підхід, який дасть змогу визначити оптимальну для нашої держави структуру органів виконавчої влади і їх чисельність.

130.Бюджетне фінансування правоохоронних органів, судових органів і прокуратури. Витрати на утримання судової влади провадяться за рахунок державного бюджету відповідно до правил кошторисно-бюджетного фінансування. Зокрема на бюджетному фінансуванні перебувають Конституційний Суд України, Верховний Суд України, апеляційні суди, Вищий господарський суд України, Вища рада юстиції. Водночас фінансування, що передбачається з державного бюджету в останні роки, не покриває мінімальних потреб судової влади, до того ж, запланованих показників не дотримуються. Обсяги видатків Державного бюджету України, необхідних для фінансування судів, визначаються на основі єдиних нормативів фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції та розрахунків капітальних видатків для фінансування судів.

Фінансування органів судової влади в процесі виконання Державного бюджету України здійснюється у повному обсязі і не може бути скорочено.

З державного бюджету здійснюються видатки на правоохоронну діяльність, до складу яких відносять видатки на утримання: органів внутрішніх справ; внутрішніх військ МВС України; прокуратури; Служби безпеки України; Національного Бюро розслідування та інших правоохоронних органів. Обсяг видатків на утримання Прокуратури України, органів безпеки та органів внутрішніх справ визначається кошторисами витрат цих органів та штатними розкладами. Зведені кошториси розглядаються у Міністерстві фінансів України та включаються до проекту державного бюджету України.