314.Аварійний комісар: поняття, функції.

Аварiйний комiсар – уповноважена фізична або юр. особа, що займ. встановл.м причин, характеру і розміру збитків щодо застрах.них судів і вантажаів. визначаючи її відповідність умовам страх, оцінює й узгоджує з клієнтом розмір збитку, вживає заходів до його зменш, оформлює і подає відповідний висновок. Він дзійсн. документал. оформл. страх випадку і підготовку матеріалу для розгляду заяви страхувал. про виплату. Страховик призначає А.К. як в країні, так і за кордоном відповідно до законодавства країни, де стався випадок. За результатами проведеної роботи А.К. складає аварійний сертифікат.

А.К. діє відповідно до інструкцій страховика. Він проводить огляд застрах. майна, наст. страх. події, що торкнулося наслідками, встановлює причини, характер і розмір збитку, понесеного страхувал-ом, визначає наявність сторони, винної в спричиненні збитку, складає і видає аварійні сертифікати. За доруч.м страховика він може також здійснювати розшук зниклого майна (наприклад, зниклого вантажу), оплачувати збитки за рахунок страховика в межах повноважень (лімітів), наданих йому страховиком, і ін. Правову основу закріпл. правовідносин між А.К. і страховою організацією, як правило, складає договір доруч.

До обов’язків А.К. входить:

- складає аварійний сертифікат;

- займ. майновим страх-ням;

- огляд пошкодженого майна;

- розслідув. обставин наст. страх події;

- прийняття засобів по спасінню майна зменш збитків;

- розробка висновків відносно того чи відноситься дана страх подія до страх випадку;

- якщо це можливо – оцінка збитку;

- збір усіх документів, що віднос до події;

- забезпеч. СК можливості пред’явл. позову до осіб винних за наст. страх випадку.

Послуги А.К. оплач страхувал-ом або іншою зацікавленою особою, якщо немає сумнівів щодо наст. страх. випадку.

Потім ці витрати страхувал. відшкодов. разом із відшкодув.м збитків.

А.К. має право:

1) визначати форми і методи викон. зобов'язань на підставі законодавства і умов договору;

2) з дозволу особи або органу, які проводять розслідув., знайомитися з матеріалами слідства, бути присутнім під час провед. слідчих дій і порушувати клопот. стосовно обставин і причин наст. страх. випадку;

3) отримувати необхідні поясн. в письмовій чи усній формі від сторін, причетних до наст. страх. випадку;

4) надавати на запити Нацкомфінпослуг, а також слідчих органів інформ. про обставини і причини наст. страх. випадку та заподіяну шкоду.

315.Страховий акт: зміст, порядок складання.

Страховий акт – документ, що склад. за наслідками огляду застрах. об’єкта, який постраждав від страх випадку. Страховий акт (аварійний сертифікат)-документ, що свідчить про визначення страховиком факту страх. випадку і складання страховиком або уповноваженою ним особою (аварій комісаром) СА.

Стр акт склад. аварій комісаром на місці де стався страх випадок. Зазвичай страх акт має встановлену страховою компанією форму. У страх акті зазнач. місце страх випадку, застрах.не майно, особи, чи випадки що призвели до пошкодж. майна розмір завданого збитку та багато іншої важливої інформ. Страх акт є первинним документом. Його подає авар комісар до страх. компанії, яка приймає на його основі ріш. про виплату страх відшкодув.

Страховий акт склад. страховиком або уповноваженою ним особою. При необхідності страховик запитує відомості, пов'язані із страховим випадком, у правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, які мають інформацією про обставини страх. випадку, а також має право самостійно з'ясовувати причини та обставини страх. випадку. 

Для склад. страх. акта залежно від предмета страхув. можуть знадобитися довідки органів внутрішніх справ, акт про нещасний випадок, довідки медичних закладів про строк тимчасової непрацездатності, довідки спеціалізованих закладів про встановл. інвалідності у випадку її виникн., копії свідоцтва про смерть та ін. 

За результатами розгляду документів, визначених пунктом 3 цього Порядку, страховик складає страховий акт, у якому зазнач.:

особи, які мають право на страх. відшкодув.;

розміри страх. відшкодув. кожному утриманцю;

документи, на підставі яких проведено розрахунок розміру страх. відшкодув.;

порядок та умови виплати страх. відшкодув. (одноразово або регулярно, послідовно).

Протягом 3-х робочих днів після склад. страх. акта страховик зобов’яз. ознайомити з його змістом осіб, які мають право на страх. відшкодув., що підтвердж. їх підписами на страховому акті.

У Страховому акті зазнач.:

оцінка впливу застрах. і незастрах. ризиків;

метод розрахунку і уточнені дані про суму втрат;

розмір пошкоджених площ;

розмір втрат, понесених внаслідок наст. страх. випадку;

додаткові витрати страхувал.;

розрахунок страх. відшкодув.;

запереч. сторін щодо розміру встановленого збитку.

Страховий акт склад. у двох примірниках і підпис. страховиком та страхувал-ом. Страхувальник може залучити до визнач. розміру збитку та склад. страх. акта представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та/або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини. Один примірник страх. акта залиш. у страховика, другий - у страхувал. При оформленні страх. акта страхувальник і страховик мають право проводити додаткову експертизу, апелювати до будь-яких доказових документів для встановл. причин і розміру збитку. Вартість експертизи оплач. стороною, яка вимагає її провед., і не включ. до суми страх. відшкодув.