308.Заява про страхування: форма подання, зміст, значення.

Заява про страхування - письмове або усне повідомлення страхувальника про намір укласти договір страх-ня із страховиком. Заява про страхування відіграє у відносинах між сторонами страх угоди особливу роль. Для страховика вона є документом, який засвідчує волевиявлення заявника щодо укладення договору страхування; дає змогу отримати початкову інформацію щодо заявника та запропонованих на страхування ризиків; виконує якоюсь мірою рекламні функції; проаналізувати інформацію та прийняти адекватне рішення щодо управління ризиками; створює певну можливість убезпечити себе від шахрайства з боку страхувальника через відповідні застереження,який містить бланк заяви.

Заява про страхування є найбільш поширеним засобом отримання першої інформації щодо ризиків, які потрібно застрахувати. У більшості випадків форма або бланк заяви розробляється страховиком самостійно і містить широкий перелік питань стосовно об'єкту страх-ня.

На етапі подання заяви починається реалізація принципів страх-го інтересу (страхувальник повинен довести свій інтерес в об'єкті страх-ня) і найвищої сумлінності (страхувальник повинен відповісти чесно і точно на всі поставлені питання).

Форма заяви містить як загальні для всіх страховок питання, так і специфічні питання, які стосуються окремо ризику безпосередньо. Перелік питань повинні бути складеними т.ч., щоб дати страховику вичерпну інф-ію стосовно об'єкту, бо саме за результатами відповідей відбувається укладання договору або відмова. Форму заяви страхувальник отримує у страховика або у страхового посередника. Великі страхові компанії вкладають в бланк заяви крім прямого його призначення ще й рекламний зміст. По деяких видах страх-ня заява по встановленій формі не заповнюється. Це може бути з 2 причин:

1) по розповсюджених стандартних обов'язкових видах страх-ня;

2) по складних видах страх-ня, напр. в морському страх-ні, страх-ні майна під-ва від пожежі, бо дуже важко описати в заяві всі фактори ризику по даному об'єкту.

Структура заяви:

загальні відомості (адреси сторін, страхова сума, строк страхування);

спеціальні відомості (щодо конкретного обєкту страхування);

декларація, в якій страхувальник заявляє, що вся інформація, яку він надає, є правдивою і відображує знання страхувальника про ризик;

застереження, в якому страховик попереджує страхувальника, що у випадку виявлення обману щодо відомостей про ризик, він звільняється від своїх зобовязань по договору.

На основі заяви страховик визначає чи приймати пропозицію страхувальника.

309.Андеррайтинг: поняття,сутність та задачі.

Процес прийняття ризику на страхування - андерайтинг. Андерайтер - представник страх. компанії, який вирішує брати ризик на страх-ня чи ні. Андер-нг є проміжною ланкою між поданням заяви страхувальником та укладанням договору страх-ня (видачею страх. полісу).

Андерайтинг відбув. по-різному для різних видів страху­в. У відносно простих, масових видах страхув., функц. андерайтера делег. особі, яка розповсюджує страх. поліси (на­приклад, працівникові туристичної фірми). Найбільш складним вваж. андерайтинг при укладенні договорів страхув. ризиків промислових та інших підпри­ємств, в тому числі екологічних ризиків. Тут найчастіше необ­хідне докладне вивч. ризику із залуч.м експертів. Іноді функц. експерта може виконувати страховий брокер, який спеці­аліз. на певному виді страхув.

Андерайтинг вирішує 4 осн. завдання:

1)оцінка запропонованого на страх-ня ризику з точки зору хар-ки об'єкту страх-ня (виходячи з його вартості та ймовірності настання страх події із застрахованим об’єктом) та з огляду на особу страхувальника (тобто врахувати фізичні та психологічні небезпеки) та вірогідності настання страхової події і розміру можливих збитків.

2)На основі оцінки вирішується: приймати даний ризик на страх-ня, чи ні. Виникає 3 варіанти:

Ризик приймається на страхування автоматично, без будь-яких застережень (страхові поліси);

Ризик приймається на страхування з певними застереженнями, зауваженнями та за умов виконання страхувальником певних заходів щодо зменшення ступеня ризику;

Ризик відхиляється, страхова компанія не приймає пропозицію страхувальника. Розвиток відносин страховика та страхувальник априпиняється.

3)У разі прийняття ризику - визначення строків страх-ня, розмір страх. покриття тощо, тобто конкретних умов договору страх-ня, франшизу, пільги, інші суттєві моменти договору

4)Розрахунок розміру страх премії з урах-ям істотних характеристик даного об'єкта. Базова ставка СП, обчислена актуарієм, зазначається страховиком у Правилах страхування, які затверджує державна комісія з урегулювання ринків фін послуг. На основі базового страх тарифу обчислюється СП. На її розмір може впливати термін страхування, пільги, франшиза.

Таким чином, процес андерайтингу завершується або відмовою застрахувати певний ризик, або переходом до наступного етапу страхової угоди – укладання договору.