21. Порядок заочного розгляду справи.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухва­лити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни роз­міру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 213 і 215 ЦПК і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пі­зніше п'яти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у пи­сьмовій формі.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кіль­кістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї мате­ріалів.

До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтвер­джує його повноваження.

За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута про­тягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому за­сіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засі­дання, не перешкоджає розгляду заяви.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд мо­же своєю ухвалою:

1. залишити заяву без задоволення;

2. скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загаль­ному порядку.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановле­но, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про при­чини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

22. Апеляційне провадження.

Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішен­ня, що оскаржується.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обо­в'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному поряд­ку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 ЦПК.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1. відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

2. забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову

3. повернення заяви позивачеві (заявникові);

4. відмови у відкритті провадження у справі;

5. відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

6. передачі справи на розгляд іншому суду;

7. відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний! строк;

8. визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

9. визначення розміру судових витрат;

10. внесення виправлень у рішення;

11. відмови ухвалити додаткове рішення;

12. роз'яснення рішення;

13. зупинення провадження у справі;

14. закриття провадження у справі;

15. залишення заяви без розгляду;

16. залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;

17. відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з ново-виявленими обставинами;

18. видачі дубліката виконавчого листа;

19. поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

20. відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;

21. тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

22. оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

23. примусового проникнення до житла;

24. звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

25. заміни сторони виконавчого провадження;

26. визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спіль­но з іншими особами;

27. рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої по­садової особи державної виконавчої служби;

28. повороту виконання рішення суду;

29. відмови в поновленні втраченого судового провадження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції мо­же бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеля­ційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подан­ня заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгля­ду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде під­став для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписують­ся особою, яка їх подає, або її представником.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржува­не судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилай їх разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього над­ходження направляються до апеляційного суду.

Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скар­ги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змі­нити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції.

Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірні рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які бе­руть участь у справі.

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляцій­ний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояс­нення.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1. постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишен­ня ухвали без змін;

2. скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3. змінити ухвалу;

4. скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухва­лення нового рішення або зміни рішення є:

1. неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2. недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3. невідповідність висновків суду обставинам справи;

4. порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК.

Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.

У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.

Рішення та ухвали апеляційного суду проголошуються за правила­ми, встановленими статтею 218 ЦПК.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.