Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kompleksnij_zvedenij_1.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
2.55 Mб
Скачать

7. Зміст трудових правовідносин.

Сутність трудових правовідносин полягає в тому , що одна сторона набуває статус працівника конкретної організації чи підприємства, зобов'язується виконувати роботу за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією чи на певній посаді, а інша - власник зобов'язується створити для працівників необхідні умови для виконання покладеної на нього роботи і відповідно оплачувати їх . обумовлена цим фактична діяльність сторін трудових правовідносин безпосередньо пов'язана і підпорядкована вольовому її змісту суб'єктивним правам і обов'язкам учасників цих відносин.

Суб'єктивне право передбачає 3 складові:

  • варіант можливої поведінки самого суб'єкта. Відносна свобода поведінки при реалізації його суб'єктивних прав полягає в мобілізації ним своїх творчих здібностей, в проявленні ініціативи при виконанні трудових функцій;

  • надання працівникові права і можливості вимагати певної поведінки зобов'язаних йому по виконанню трудової функції осіб, право претензійності до них;

  • надання працівникові можливості щодо спонукання і примусу зобов'язаних осіб до певної поведінки.

В загальних рисах суб'єктивні права працівників визначені Конституцією України. Це право на працю , на відпочинок, на здорові і безпечні умови праці та ін. Іншими регулюючим компонентом правовідносин виступають трудові обов'язки. Загалом, до обов'язків працівників відноситься вимога особистого виконання працівником обумовленої при прийомі на роботу трудової функції, причому обов'язкового виконання її норми часу, виробітку чи іншої встановленої міри праці. Крім цього обов'язку працівник зобов'язаний забезпечити якісне виконання покладеної на нього роботи. Він повинен дотримуватись встановленого робочого часу, дбайливо ставитись до засобів виробництва, забезпечувати економічне і ефективне їх використання, дотримуватись правил безпеки.

До змісту трудових правовідносин входять також суб'єктивні права і обов'язки іншої сторони - власника чи уповноваженого ним органу. Слід зазначити, що суб'єктивні права і обов'язки сторін носять кореспондуючий характер , тобто права однієї із сторін трудових правовідносин є обов'язком іншої сторони і навпаки. Наприклад, право власника вимагати від працівника виконання обумовленої трудовим договором роботи кореспондується з обов'язком працівника виконувати її особисто, якісно і в строк. В той же час для виконання свого обов'язку працівник має право вимагати від власника виконання його обов'язку по забезпеченню належних умов праці, надання необхідних для цього засобів і предметів праці.

Таким чином, окремі кореспондуючі права і обов'язки сторін трудових відносин складають елементарні правовідносини різного характеру, але всі вони можуть функціонувати лише в рамках єдиного складного трудового право відношення.

8. Поняття зайнятості населення.

Юридичне значення зайнятості полягає в тому, що у відповідальності із ст. 43 Конституції України, та ст. 23 Загальної деклара­ції плав людини "кожна людина, має право на працю, на вільний вибір ро­боти, на справедливі і сприятливі умови праці і на захист від безробіття.

Діяльність служби зайнятості визначається законом Украї­ни "Про зайнятість населення", від 1.03.91р. з наступними змінами і до­повненнями.

Відповідно до ст. 1 цього Закону: зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, і така, що приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайня­тість громадян України забезпечуються державою шляхом проведення соці­ально-економічної політики, спрямованої на задоволення їх потреб у доб­ровільному виборі виду діяльності, стимулюванні створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Громадяни вільно обирають види діяльності за умови, що вони не заборонені законодавством у відповідності до своїх здібностей. Добровільна незайнятість населення не е підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності. Державна політика зайнятості населення проявляється у слідуючих напрямках:

  • забезпечення рівних можливостей усім громадянам незалежно від походження, майнового і соціального стану, расової належності, статі, віку, політичних переконань для працевлаштування;

  • запобігання безробіттю;

  • створення нових робочих місць;

  • міжнародне співробітництво, включаючи працю громадян за кор­доном.

Служба зайнятості в Україні утворена постановою кабінету Міністрів України від 21.12.90р. № 381 "Про створення державної служ­би зайнятості України". Іншою постановою № 47 від 24.06.91р. затвердже­но положення про цю службу. Цим положенням державна служба визнана цен­тралізованою структурою спеціальних органів, утворених для комплексно­го вирішення питань регулювання зайнятості населення.

Державна служба зайнятості складається з Центру Зайня­тості Міністерства праці України, центру зайнятості АР Крим, обласних, районних, міжрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості. До складу служби зайнятості входять центри профорієнтації, навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення трудової реабілі­тації населення. Місцеві центри зайнятості підпорядковані Міністерству праці України. Постановою № 47 від 24.06.91 р. затверджено Положення про порядок реєстрації громадян, як безробітних, виплати допомоги по без­робіттю. Міністерство праці України затвердило інструкцію про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають ро­боту і безробітних державною службою зайнятості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]