- •Навчальний посібник
- •Трудове право
- •1. Поняття трудового права. Трудове право як галузь права.
- •2. Система трудового права.
- •3. Джерела трудового права.
- •4. Функції трудового права.
- •5. Працівники, як суб’єкти трудового права.
- •6. Поняття трудових правовідносин, їх елементи і суб’єкти.
- •7. Зміст трудових правовідносин.
- •8. Поняття зайнятості населення.
- •9. Поняття працевлаштування та його правові форми.
- •10. Поняття колективного договору.
- •11. Колективні угоди та їх види.
- •12. Поняття трудового договору та його зміст.
- •13. Строки й форма трудового договору.
- •14. Випробування при прийнятті на роботу. Строки випробування.
- •15. Переведення на іншу роботу у разі виробничої потреби, у разі простою, за станом здоров’я.
- •16. Підстави припинення трудового договору.
- •17. Порядок звільнення з роботи.
- •18. Відсторонення працівника від роботи.
- •19. Порядок оформлення звільнення працівника з роботи.
- •20. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •21. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •22. Поняття робочого часу та його види.
- •23. Режим і облік робочого часу.
- •24. Поняття надурочних робіт.
- •25. Поняття оплати праці.
- •26. Порядок виплати заробітної плати.
- •27. Поняття гарантійних виплат.
- •28. Поняття дисципліни праці і внутрішнього трудового розпорядку.
- •29. Поняття юридичної відповідальності і дисциплінарного проступку.
- •30. Види дисциплінарної відповідальності. Загальна дисциплінарна відповідальність.
- •31. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни і порядок їх застосування.
- •32. Поняття часу відпочинку.
- •33. Види часу відпочинку.
- •34. Поняття і види відпусток.
- •35. Порядок надання відпусток.
- •36. Поділ та перенесення відпусток.
- •37. Поняття матеріальної відповідальності.
- •38. Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- •39. Види матеріальної відповідальності.
- •40. Обмежена матеріальна відповідальність.
- •41. Повна матеріальна відповідальність.
- •42. Підвищена матеріальна відповідальність.
- •43. Порядок відшкодування шкоди.
- •44. Поняття охорони праці за трудовим законодавством.
- •45. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії.
- •46. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій.
- •47. Поняття трудових спорів та їх класифікація.
- •48. Судовий порядок розгляду трудових спорів.
- •49. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів).
- •50. Поняття страйку.
- •Список літератури
- •Цивільне та сімейне право
- •Цивільне право, як галузь права.
- •2. Джерела цивільного права. Цивільне законодавство.
- •3. Цивільно-правові відносини.
- •4. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •5. Юридична особа, як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •Порядок виникнення і припинення діяльності юридичної особи.
- •Поняття та види об’єктів цивільно-правових відносин.
- •8. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Правочини.
- •9. Умови дійсності правочину.
- •10. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •11. Здійснення суб'єктивних цивільних прав і виконання цивільних обов'язків
- •12. Представництво та довіреність.
- •13. Захист цивільних прав та інтересів.
- •14.Цивільно-правова відповідальність.
- •15. Строки та терміни здійснення й захисту цивільних прав і виконання цивільних обов’язків.
- •16.Поняття та види позовної давності. Початок перебігу строків позовної давності.
- •17. Зупинення та переривання строків позовної давності.
- •18. Загальні положення про право власності.
- •20. Речові права на чуже майно.
- •21. Захист права власності та інших речових прав.
- •22. Загальні положення про цивільне зобов’язання.
- •23. Загальні положення про цивільний договір.
- •24. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •25. Договір купівлі-продажу.
- •26. Договір поставки та договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •28. Особливості договору міни та дарування.
- •29. Договір довічного утримання.
- •30. Договір підряду.
- •31. Загальні положення договору найму (оренди). Позичка.
- •32. Кредит. Договір банківського вкладу та банківського рахунку.
- •33. Договір позики. Факторинг. Договір позики
- •Договір факторингу
- •34. Безготівкові розрахунки.
- •35. Договір доручення.
- •36. Договір комісії.
- •37. Договір зберігання.
- •38. Договір страхування.
- •39. Договір перевезення.
- •40. Право інтелектуальної власності. Авторське право та суміжні права.
- •41. Право промислової власності.
- •42. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання. Житловий фонд та його види.
- •43. Договір житлового найму. Порядок надання житла громадянам, які потребують поліпшення житлових умов.
- •44. Загальні положення про спадкування.
- •45. Спадкування за заповітом.
- •46. Спадкування за законом.
- •47. Оформлення та охорона спадкових прав.
- •48. Поняття шлюбу та його реєстрація. Недійсність шлюбу.
- •49. Права та обов’язки подружжя по утриманню. Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання. Шлюбний договір.
- •50. Право особистої приватної та спільної сумісної власності подружжя.
- •Список літератури
- •Цивільний процес
- •2. Склад суду. Відводи.
- •3. Учасники цивільного процесу. Поняття, ознаки, правовий стан.
- •4. Треті особи у цивільному процесі.
- •5. Процесуальне правонаступництво.
- •6. Поняття доказів.
- •7. Види процесуальних строків.
- •8. Поняття про судові виклики і повідомлення.
- •9. Види судових витрат.
- •10. Процесуальний примус.
- •11. Наказне провадження.
- •12. Позовне провадження.
- •13. Порядок пред’явлення позову. Форма і зміст.
- •14. Провадження у справі до судового розгляду.
- •15. Судовий розгляд.
- •16. Окреме провадження.
- •17. Порядок допиту свідків.
- •18. Дослідження письмових та речових доказів.
- •19. Фіксування цивільного процесу.
- •20. Судові рішення, їх види, зміст.
- •21. Порядок заочного розгляду справи.
- •22. Апеляційне провадження.
- •23. Касаційне провадження.
- •24. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших організацій.
- •25. Судовий контроль за виконанням судових рішень.
- •Список літератури
- •Організація роботи з кадрами
- •1. Поняття кадрів і їх класифікація.
- •3. Планування роботи з кадрами.
- •4. Облік та звітність з кадрів.
- •7. Проблема адаптації кадрів
- •8. Планування трудового шляху особи.
- •9. Психологічна підготовка кадрів до нововведень.
- •10. Навчання і підвищення кваліфікації працівників.
- •11. Зміст підготовчої роботи, що передує атестації керівників, інженерно-технічних працівників і службовців.
- •12. Мета, завдання і порядок проведення атестації працівників.
- •13. Кадровий резерв: формування та підготовка.
- •14. Плинність кадрів: аналіз причин та методи попередження.
- •15. Комплектування штатів підприємства.
- •16. Управління трудовими відносинами. Стилі керівництва.
- •17. Класифікація кадрових документів та вимоги до їх ведення.
- •18. Автоматизована система управління кадрами.
- •19. Основи проектування кадрової служби.
- •20. Прийняття та просунення по службі державного службовця.
- •Список літератури
- •Організація юридичної служби
- •1. Правова робота в господарській діяльності. Суб’єкти правової роботи на підприємствах.
- •2. Правовий стан юридичної служби.
- •3. Структура і керівництво юридичною службою.
- •4. Кваліфікаційна характеристика співробітників юридичної служби.
- •5. Планування роботи та діловодство юридичної служби.
- •6. Поняття і зміст договірної роботи.
- •7. Загальний порядок виконання договірної роботи.
- •8. Поняття, зміст, та значення господарського договору.
- •9. Умови та загальні принципи виконання господарських договорів.
- •10. Поняття та загальні положення організації претензійної роботи.
- •11. Організація і ведення позовної роботи.
- •12. Роль юридичної служби у зміцненні законності на підприємстві.
- •13. Основні напрямки роботи юридичної служби щодо забезпечення дотримання трудового законодавства і зміцнення трудової дисципліни.
- •14. Участь юридичної служби в охороні природного навколишнього середовища.
- •Список літератури
- •Аграрне право
- •1. Поняття та особливості аграрних правовідносин.
- •2. Земельні права суб'єктів аграрного підприємництва.
- •3. Правове становище селянських (фермерських) господарств.
- •4. Правове регулювання оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.
- •5. Правове регулювання соціального страхування і пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств.
- •6. Поняття і особливості кредитування виробників сільськогосподарської продукції.
- •7. Поняття та сутність виробничо-господарської діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.
- •8. Державне с/г підприємство як суб’єкт майнових прав.
- •9. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в апк
- •10. Поняття і види джерел аграрного права
- •11. Особливості правосуб'єктності агропромислових, агроторговельних та інших об'єднань, комбінатів.
- •12. Суб'єкти зовнішніх аграрних правовідносин в агропромисловому комплексі.
- •13. Правове регулювання лізингових операцій в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агробізнесу.
- •14. Поняття корпоративного права управління акціонерів-учасників в агрогосподарських товариствах.
- •15. Право власності селянського (фермерського) господарства на землю, майно, кошти, вироблену продукцію, одержані прибутки (доходи).
- •16. Порядок утворення, управління, реорганізації та ліквідації сільськогосподарського підприємства.
- •17. Повноваження правління колективного сільськогосподарського підприємства
- •18. Земельні права суб'єктів аграрного підприємництва.
- •19. Поняття і класифікація суб'єктів аграрного права.
- •20. Дисциплінарна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств різних форм власності за скоєння дисциплінарного проступку.
- •Список літератури.
- •Правові основи підприємницької діяльності
- •1.Методи господарського права
- •2. Форми і засоби стимулювання розвитку підприємництва.
- •3. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •4. Припинення діяльності субєктів підприємнмцької діяльності.
- •5. Державне регулювання якості продукції, робіт послуг.
- •6.Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •7. Повне товариство.
- •8. Види господарських об'єднань
- •9. Поняття ринку цінних паперів, принципи його побудови та місце в структурі ринку фінансових відносин.
- •10. Страхування відповідальності.
- •11. Правове становище об’єднань суб’єктів підприємницької діяльності.
- •13. Поняття і види господарських товариств.
- •13. Установчі документи. Порядок їх прийняття.
- •14. Поняття і види акціонерних товариств.
- •15. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •16.Поняття і види відповідальності
- •17. Підстави відповідальності
- •18. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічної діяльності.
- •19. Способи приватизації
- •20. Правове регулювання сертифікації продукції, робіт, послуг.
- •Задачі Трудове право Задача 1
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 26
- •Задача 27
- •Задача 28
- •Цивільне та сімейне право Задача 1
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 22
- •Задача 23
- •Задача 24
- •Задача 25
- •Задача 26
- •Аграрне право
- •Задача 3
- •Задача 5
- •Задача 7
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Правові основи підприємницької діяльності
- •Задача 2
- •Задача з
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Відповіді до задач Трудове право Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 9
- •Цивільне та сімейне право
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 17
- •Задача 18
- •Задача 19
- •Задача 20
- •Задача 21
- •Задача 22
- •Задача 23
- •Задача 24
- •Задача 25
- •Задача 26
- •Задача 27
- •Задача 28
- •Задача 29
- •Аграрне право
- •Обмежена матеріальна відповідальність.
- •Повна матеріальна відповідальність.
- •Правові основи підприємницької діяльності
- •Список літератури
8. Державне с/г підприємство як суб’єкт майнових прав.
Під правовим режимом майна державного сільськогосподарського підприємства розуміється сукупність правових норм, якими забезпечується поєднання права державної власності з правом повного господарського відання підприємства закріпленим за ним державним майном; права та обов'язки підприємства як юридичної особи, його органів управління і трудового колективу щодо використання майна і розпорядження ним у процесі виробництва і соціальної діяльності; майнові відносини з іншими юридичними особами і громадянами, а також встановлені правовими засобами порядок і умови гарантування права державної власності та майнових прав ДСГП, захисту права державної власності і майнових прав та інтересів підприємства, його трудового колективу і працівників.
Право власності в Конституції України розглядається крізь призму права його суб'єктів. У ст. 13 Основного Закону записано, що всі суб'єкти права власності рівні перед законом. Про право державної та комунальної власності йдеться в ст. 40 Конституції, в якій сказано, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Згідно з Законом "Про власність" (ст. 31) державна власність в Україні за видами ділиться на загальнодержавну (республіканську) і комунальну.
Державне сільськогосподарське підприємство є суб'єктом майнових прав у цілому як юридична особа. Підприємство виступає як суб'єкт господарювання, створений власником. Правомочність підприємства як суб'єкта майнових прав у господарській і соціальній діяльності визначається його галузевою право- і дієздатністю. Це означає, що підприємство як суб'єкт права, маючи в своєму користуванні й розпорядженні майно, повинно використовувати його виключно на цілі, передбачені статутом господарства, в першу чергу на вироблення сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутків і забезпечення країни продовольством і сировиною для легкої, харчової та інших галузей промисловості. Крім цього, підприємство як самостійний і повновладний суб'єкт речових, майнових прав може вступати в майнові відносини з іншими юридичними особами (державними, колективними і громадськими організаціями), а також із громадянами, в тому числі з працівниками і державними органами, мати пов'язані з цим права і обов'язки, відповідати за своїми зобов'язаннями, вимагати захисту порушених прав. Оскільки майнові відносини підприємства регулюються не тільки цивільним, а й іншими галузями права, то й правосуб'єктність його як учасника майнових відносин ґрунтується на нормах різних галузей права.
У нормах цивільного права закріплено основні положення права державної власності та права повного господарського відання майном, основні завдання підприємства як виробника товарної сільськогосподарської продукції, основи взаємовідносин із радами, з іншими державними органами і громадянами. Норми цього права дають визначення юридичної особи, розкривають зміст і обсяг прав та обов'язків підприємства як юридичної особи в майнових відносинах, конкретизують поняття права державної власності та права повного господарського відання, регулюють взаємовідносини підприємства як юридичної особи з власником, іншими юридичними особами і громадянами, встановлюють порядок і правила участі підприємства в господарсько-майнових відносинах в умовах переходу до ринкової економіки, відповідальність за невиконання зобов'язань, передбачають захист майнових прав радгоспу у відносинах з іншими юридичними особами і громадянами.
Відносини власності завжди мають об'єктом речі, матеріальні предмети. Ці положення повною мірою стосуються й характеристики об'єкта майнових відносин підприємств, за якими майно закріплено з правом повного господарського відання. Суспільні відносини, об'єктом яких є предмети матеріального світу, розуміються як відносини між людьми, юридичними особами щодо речей, предметів у зв'язку зі здійсненням права володіння, користування і розпорядження ними.
До об'єктів права державної власності належать основні засоби виробництва у сільському господарстві, транспорт, а також інше майно, необхідне для здійснення статутних завдань підприємства. Майно державного сільськогосподарського підприємства складається з основних фондів і обігових засобів, а також інших цінностей, вартість яких відповідно до ст. 10 Закону "Про підприємства в Україні" відображається в самостійному балансі підприємства.
Перелік об'єктів майнових прав підприємства спрямований на забезпечення майновими засобами виконання завдань сільськогосподарської діяльності. Це пов'язано з використанням землі для виробництва сільськогосподарської продукції, інших видів діяльності, не забороненої законодавством. У законодавчих актах немає переліку майна, яке належало б виключно до об'єктів майна сільськогосподарських підприємств.
Проте, виходячи зі статутних цілей і завдань підприємства, можна говорити про його основний перелік. До нього відносять будівлі та споруди, зокрема ферми, комори, гаражі, майстерні, електричні мережі, трактори, комбайни, устаткування, транспортні засоби, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження, меліоративні та іригаційні споруди, вироблену продукцію, грошові кошти, акції та інші цінні папери, інше майно, закріплене за підприємством або ж придбане ним на законних підставах.
Основним критерієм поділу майнових прав підприємства на відповідні майнові об'єкти є правова оцінка джерел формування майна. Відповідно до п. З ст. 10 вищезгаданого Закону такими джерелами можуть бути:
— грошові кошти і матеріальні внески засновників;
— доходи, одержані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;
— доходи від цінних паперів;
— кредити банків та інших кредиторів;
— капітальні вкладення й дотації з бюджетів;
— безкоштовні чи благодійні внески організацій, підприємств і громадян;
— інші джерела, не заборонені законодавчими актами. Законодавче закріплення джерел формування майна підприємства є однією з форм розширення господарської самостійності ДСГП. Тепер вони самі вирішують питання про ті чи інші види майна, що їх підприємство може придбати з правом повного господарського відання. Причому, виходячи з міркувань розвитку підприємництва, підприємство може вступати в майнові відносини з іншими юридичними особами і громадянами та разом із ними набувати окремі майнові об'єкти. Закон "Про власність" (ст. 3) передбачає, що майно може належати за правом спільної (часткової або сумісної) власності юридичним особам і громадянам.
Це правило стосується і права повного господарського відання в разі, якщо підприємство набуває певне майно спільно з іншими державними підприємствами. Дане майно може належати декільком державним підприємствам за правом спільного (часткового або сумісного) повного господарського відання. На таких правових засадах окремий будинок чи інші споруди можуть бути на балансі двох чи трьох підприємств, організацій. На базі об'єднання майна різних форм власності (змішана форма власності) можуть створюватись і функціонувати спільні підприємства з участю державних і недержавних підприємств.
Як суб'єкт права підприємство має право в межах, передбачених Законом "Про підприємства в Україні" і своїм статутом, продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям і установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування чи позичати належні йому будови, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу, якщо інше не передбачено законодавчими актами і Статутом радгоспу.
Підприємство має право, якщо інше не передбачено його статутом, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, за винятком тих, які відповідно до законодавства не можуть бути в їх власності чи користуванні. Воно може передавати громадянам окремі матеріальні цінності й безкоштовно. Майно може передаватись громадянам, по-перше, — з дозволу власника, а по-друге — у випадках, не заборонених законодавством. А втім, Декретом Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 р. "Про управління майном, що є у загально-державній власності" заборонено підприємствам, майно яких належить до загальнодержавної власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.
За певних умов майнові відносини можуть складатись між підприємством і його трудовим колективом. Це специфічна форма таких відносин. Як відомо, трудовий колектив не є юридичною особою, а тому за загальними правилами самостійно не може вступати в майнові відносини, мати певні права і нести відповідальність. Але законодавчі акти передбачають винятки. Перший із них, коли відповідно до п. З ст. 18 Закону "Про підприємства в Україні" у випадках, передбачених статутом, частина чистого прибутку може передаватись у власність трудового колективу. Другий: відповідно до ст. 37 Закону "Про власність" колектив державного підприємства має право вимагати передачі підприємства в оренду або ж перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній власності, у разі прийняття рішення державним органом, уповноваженим управляти державним майном, або ж якщо державне підприємство буде визнане неплатоспроможним (банкрутом) за умови прийняття на себе боргів банкрута і згоди кредиторів. При задоволенні вимог трудового колективу він проводить організаційні заходи щодо створення нового підприємства, яке буде функціонувати на праві колективної власності. Третій випадок: за часткового викупу майна підприємства його колектив відповідно до п. З ст. 15 вищезгаданого Закону набуває права співвласника, а підприємство — статус спільного власника. У цьому разі змінюється структура органів управління підприємством та їх компетенція по управлінню майном.
Одним із важливих напрямів розширення прав і самостійності підприємства як державного є його право на випуск цінних паперів, а також на залучення додаткових грошових коштів інших підприємств і громадян з метою розширення і вдосконалення виробництва та соціального розвитку трудового колективу.
Підприємство реалізує свою продукцію за цінами і тарифами, які встановлюються самостійно чи на договірній основі. Державні ціни і тарифи застосовується лише у випадках, передбачених законодавчими актами, наприклад, у разі реалізації окремих видів продукції державі на виконання державного замовлення.
В умовах ринкової економіки підприємство здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) або ж через товарні біржі та інші посередницькі організації. Матеріальними ресурсами централізовано воно забезпечується в обсягах і номенклатурі, потрібних для виконання державного замовлення.
Розподіл одержаних доходів та порядок їх використання встановлюється власником або ж уповноваженим органом відповідно до статуту підприємства. Державний вплив на вибір напрямів і обсягів використання прибутків здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції. Трудовий колектив самостійно розпоряджається лише тією частиною прибутку, яка у випадках, передбачених статутом, передається в його власність. Порядок розподілу і використання її вирішується радою чи зборами (конференцією) колективу підприємства.
Правовий режим майна підприємства визначається правилами, якими регулюються його майнові відносини з працівниками і, насамперед, із питань оплати праці та розподілу між ними частини прибутку. В умовах розширення господарських прав підприємства і трудового колективу підприємство самостійно встановлює фонд оплати праці без обмеження його зростання з боку державних органів.
При переході до ринкової економіки складаються майнові відносини також у процесі зовнішньоекономічних зв'язків підприємства. Його права і з цих питань значно розширені. Такі відносини здійснюються згідно із спеціальними законодавчими актами, зокрема Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятим Верховною Радою України 16 квітня 1991 р. Одними з основних принципів майнових відносин підприємства є: принцип суверенітету народу України У Здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, принцип юридичної рівності й недискримінації всіх учасників зовнішньоекономічних зв'язків та принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при вивезенні товарів. Для правового режиму майна підприємства важливе значення мають такі вимоги Закону, як виключне право власності суб'єктів такої діяльності на всі одержані ними результати діяльності забезпечення рівного захисту всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Одним із засобів захисту майнових прав підприємства є правило, за яким валютна виручка зараховується на його валютний балансовий рахунок і використовується ним самостійно.