15. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.

Крім обмеження суб'єктивного складу підприємництва за­конодавством України, зокрема Господарським кодексом, встановлено певні обмеження, які стосуються здійс­нення окремих видів підприємницької діяльності. Ці обме­ження полягають, по-перше, у тому, що деякі види підприємництва мають право здійснювати лише певні суб'єкти (так, діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, певних прекурсорів та психотропних речовин, ви­готовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням бурштину, охо­роною окремих особливо важливих об'єктів права держав­ної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведен­ня ломбардних операцій - також і певними товариствами);

по-друге, у забороні здійснювати окремі види діяльності (перелік яких встановлює Верховна Рада України за подан­ням Кабінету Міністрів України) без спеціального дозволу (ліцензії). Зокрема, без спеціального дозволу (ліцензії), що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваже­ним ним органом, не можуть здійснюватися:

• пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин;

• виробництво, ремонт і реалізація спортивної, мисливсь­кої вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холо­дної зброї;

• виготовлення і реалізація лікарських засобів; виготов­лення і реалізація особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

• виготовлення пива, алкогольних напоїв, а також виготов­лення та реалізація спирту етилового, коньячного і плодового;

• медична практика;

• ветеринарна практика;

• юридична практика;

• створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор тощо.

Перелік видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню, вміщено в ст. 4 Господарського кодексу.

Рішення про видачу дозволу (ліцензії) на здійснення підприємницької діяльності чи про відмову видачі прийма­ється у термін не пізніше З0 днів з дня одержання заяви та необхідних документів.

У видачі ліцензії може бути відмовлено у разі виявлен­ня недостовірних даних у документах, поданих заявником, а також у разі неможливості здійснення заявником певного виду діяльності відповідно до ліцензійних умов. У рішенні про відмову у видачі ліцензії вказуються підстави відмови.

Питання, пов'язані з видачею ліцензій, урегульовані Положенням про порядок ліцензування підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 р. № 1020 (Офіційний вісник У країни-1998-№28).

Для отримання ліцензії на кожний вид діяльності суб'єкт підприємницької діяльності подає органу, що видає ліцензії, заяву про її видачу, в якій зазначаються:

• відомості про заявника: для громадянина-підприємця -прізвище, ім'я, по батькові та паспортні дані (серія і номер, ким і коли виданий) місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обо­в'язкових платежів;

• для юридичних осіб — найменування, місцезнаходжен­ня, банківські реквізити, організаційно-правова форма, ідентифікаційний код;

• вид діяльності, на який заявник має намір отримати лі­цензію;

• термін дії ліцензії.

До заяви додаються такі документи:

• підприємцями-громадянами - копії документів, що за­свідчують рівень освіти і кваліфікації, необхідний для здій­снення відповідного виду діяльності;

• копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта під­приємницької діяльності;

• юридичними особами - копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та уста­новчих документів.

За видачу ліцензії встановлюється така плата: з грома­дян - у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; з юридичних осіб - у розмірі дванадцяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

Органам, що видають ліцензії, забороняється справляти за видачу ліцензій додаткову плату понад установлену ак­тами законодавства, а також передбачати умовою видачі ліцензій внески до будь-яких позабюджетних фондів і здій­снення інших платежів, не віднесених актами законодавст­ва до обов'язкових.

У ліцензії зазначаються:

• найменування та ідентифікаційний код органу, що ви­дав ліцензію;

• прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, іденти­фікаційний номер фізичної особи-платника податків та ін­ших обов'язкових платежів або найменування і місцезна­ходження, ідентифікаційний код юридичної особи;

• вид діяльності, на яку видається ліцензія; місце прова­дження діяльності;

• особливі умови та правила провадження даного виду діяльності; номер реєстрації ліцензії; дата видачі і термін дії ліцензії.

Строк дії ліцензії встановлюється органом, що її видає (перелік органів, які видають ліцензії на провадження певних видів підприємницької діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 р. № 1020), але не менше ніж на три роки. Продовження цього строку .здійс­нюється в порядку, встановленому для її одержання. Після припинення суб'єктом підприємництва своєї діяльності нада­на ліцензія втрачає силу. У разі порушення підприємцем лі­цензійних умов або невиконання у визначений термін розпо­ряджень Ліцензійної палати або органу, який видав ліцензію, Щодо дотримання ліцензійних умов орган, який видав ліцен­зію, має право зупинити дію ліцензії.