37. Договір зберігання.

Договір зберігання — один із найдавніших різновидів догово­рів, він призначений забезпечити схоронність речі особи, яка не може здійснювати за нею нагляд.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язу­ється зберігати річ, яку їй передала друга сторона (поклажодавець), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 ЦК). Регулювання договору зберігання здійснюється главою 66 ЦК.

Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний та безвідплатний. Однак якщо зберігання здійснюється на засадах підприємницької діяльності (професійним зберігачем), то він перетворюється на взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторонами за цим договором є поклажодавець та зберігач. Поклажодавцем є особа, яка передала річ на зберігання. Поклажодавцем може бути фізична чи юридична особа, яка є власником речі, або інша особа, що уповноважена на передачу речі на зберігання. В окремих випадках до поклажодавця та зберігача за деякими різновидами договору зберігання можуть пред'являтись додаткові вимоги.

Істотною умовою є предмет договору. Предметом дого­вору зберігання є послуга, яка полягає в сукупності корисних дій, що спрямовані на прийняття, зберігання та подальше по­вернення зберігачем певного об'єкта. Ще однією істотною об­ставиною цього договору є його строк (термін), тобто період часу, впродовж якого (чи до досягнення якого) зберігач зобо­в'язаний зберігати передану йому річ. Договір зберігання може бути строковим (тобто таким, що укладено на певний визна­чений у договорі строк) і безстроковим (тобто таким, що при­пиняється вимогою повернути майно, яке перебуває на збе­ріганні). Якщо договір є відплатним, то істотною умовою та­кож є ціна договору.

Форма договору зберігання залежить від виду договору і може бути як усною, так і письмовою, в тому числі шляхом видання певних документів (розписка, квитанція чи інший до­кумент), що підписано зберігачем.

Змістом договору зберігання є такі, що кореспондують права та обов'язки сторін.

До обов'язків поклажодавця належать:

1. обов'язок попередити про властивості речі, яку передано на зберігання, та особливості її зберігання;

2. обов'язок оплатити витрати, що пов'язані зі зберіганням, як­що це обумовлено договором чи законом;

3. обов'язок сплатити за зберігання винагороду, за умови, що її та строки її внесення встановлено договором;

4. обов'язок відшкодувати надзвичайні витрати (ч. 2 ст. 966 ЦК);

5. обов'язок забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

До обов'язків зберігача належать:

1. обов'язок прийняти річ на зберігання у разі, якщо договір консенсуальний;

2. обов'язок зберігати річ упродовж всього обумовленого до­говором строку або до моменту витребування речі поклажодавцем;

3. обов'язок забезпечувати схоронність речі;

4. обов'язок піклуватися про річ, як про свою власну, якщо зберігання здійснюється безоплатно;

5. обов'язок надавати послуги зі зберігання особисто;

6. обов'язок не користуватися річчю, яку передано поклажодавцем, а також не передавати її у користування іншій особі;

7. обов'язок негайно повідомляти поклажодавця про необхід­ність зміни умов зберігання речі та отримати його відповідь;

8. обов'язок повернути поклажодавцеві річ, яку було передано на зберігання або відповідну кількість речей того самого роду та якості у разі зберігання речей, що визначені родо­вими ознаками (іррегулярне зберігання).

За порушення своїх обов'язків сторони повинні нести ци­вільно-правову відповідальність.

Окрім загальних положень про зберігання, розглядають та­кож і різновиди зберігання.

Наприклад, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути ці товари у схоронності. Особли­вим суб'єктом цього договору є зберігач — товарний склад, тобто організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'яза­ні зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Певні особливості має і об'єкт договору складського зберіган­ня — товар, тобто результат праці, що призначений для по­дальшої реалізації, а не для споживання. Специфіку цього до­говору втілено і в правах та обов'язках сторін, що дістало за­кріплення у ст.ст. 978 і 979 ЦК. Ще однією істотною відмін­ністю цього договору від загальних умов договору зберігання є порядок оформлення складського зберігання складськими до­кументами, до яких належать: складська квитанція, просте складське свідоцтво та подвійне складське свідоцтво.

До спеціальних видів зберігання також належать:

• зберігання речей у ломбарді;

• зберігання цінностей у банку;

• зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств, транспорту;

• зберігання речей у гардеробі організації;

• зберігання речей пасажира під час його перевезення;

• зберігання речей у готелі;

• зберігання речей, що є предметом спору (секвестр);

• зберігання автотранспортних засобів;

• договір охорони, здійснюється як договір охорони майна, так і як договір охорони особи. Специфікою цього догово­ру є те, що його суб'єктом є не зберігач, а охоронець. Об'­єктом цього права є майно або недоторканність особи.