44. Поняття охорони праці за трудовим законодавством.

Термін "охорона праці" вживається в двох значеннях: в широкому і більш вузькому. В чинному трудовому законодавстві термін "охорона праці" вживається не з широкому, буквальному значенні цих слів, а в вузькому, під цим значенням розуміється сукупність щодо створення безпосередньо в процесі роботи нормальних і безпечних технічних і санітарно-гігієнічних умов для всіх працюючих.

Охорона праці пов'язана з різними галузями науки, такими як медицина, токсикологія, біологія, біохімія, механіка, електротехніка, фізика, психологія, правознавство, а в останні роки з'явилась нова наука - ергономіка, що вивчає методи взаємодії техніки і людини. Ергономіка розробляє ефек­тивні заходи щодо адаптації праці до людини, внаслідок чого працівник ставиться у можливо найсприятливіші умови по виконанню своїх завдань. Охорона праці регулюється Законом України від 14 жовтня 1992р."Про охорону праці". Так ст.1 цього Закону дає визначення охорони праці.

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спря­мованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорона праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і непов­нолітніх, а також працівників з пониженою працездатністю.

Крім Закону України "Про охорону праці" правове регулювання цих питань закріплено в Кодексі законів про працю: в главах "Охорона праці", "Праця жінок", "Праця молоді". Охорона праці регулюється також нормами цивіль­ного права, що встановлюють майнову відповідальність при ушкодженні здоров'я або смерті громадянина; норми адміністративного права, що виз­начають адміністративну відповідальність громадян; норми кримінального права, що встановлюють відповідальність при вчиненні злочинів у галузі охорони праці і техніки безпеки. В усіх цих галузях відображена держав­на політика в галузі охорони праці, яка базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівника;

- створення власником нешкідливих умов праці;

- досягнення науки і техніки;

- соціальний захист працівників.

Тому правове регулювання охорони праці охоплює розробку і прийняття загальних норм охорони праці правил техніки безпеки і виробничої саніта­рії, проведення профілактичних заходів, спрямованих на створення сприят­ливих умов праці, що попереджують виробничий травматизм, систематичне поліпшення і оздоровлення умов праці, розроблення додаткових заходів щодо охорони праці окремих категорій працюючих жінок, неповнолітніх, осіб із зниженою працездатністю.

45. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії.

Додержання правил техніки безпеки і виробничої санітарії залежить не тільки від виконання власником або уповноваженим ним органом своїх обов’язків, а й від того на скільки кожен працівник знає і виконує їх під час роботи. Законом України „Про охорону праці” на працівників покладається обов’язок знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Навчання та інструктаж працівників з охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводиться з усіма працівниками в процесі їх трудової діяльності.

Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах – на керівників цих підрозділів. Контроль за навчанням і періодичною перевіркою знань з охорони праці здійснює служба з охорони праці або працівники, на яких керівником покладено ці обов’язки.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

1. з усіма працівниками, які щойно прийняті на посаду чи тимчасову роботу не залежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади;

2. з працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі;

3. з водіями транспортних засобів, які вперше виїжджають на територію підприємства;

4. з учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

5. з учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового і професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству покладено ці обов’язки.

Первинний інструктаж проводиться:

1. з працівником новоприйнятим на підприємство постійно чи тимчасово;

2. з працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

3. з працівником, який виконуватиме нову для нього роботу;

4. з студентом, учнем чи вихованцем, який прибув на виробничу практику, перед виконанням ним нових видів робіт.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками:

1. на роботах з підвищеною небезпекою – один раз у квартал;

2. на інших роботах – один раз у півріччя.

Позаплановий інструктаж провадиться:

1. при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

2. при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструменту;

3. при порушенні працівником, студентом, учнем або вихованцем нормативних актів про охорону праці, що може привести або призвело до травми, аварії чи отруєння;

4. на вимогу працівників органів державного нагляду за охороною праці.

Цільовий інструктаж проводиться:

1. з працівниками при виконанні разових робіт, не пов’язаними з безпосередніми обов’язками за фахом (навантаження, розвантаження);

2. ліквідації аварії, стихійного лиха;

3. проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл та інші документи;

4. екскурсіях на підприємствах.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт.

На підприємствах виробничої сфери з числом працюючих понад 50 чоловік власник зобов’язаний створити службу з охорони праці. При кількості працюючих менше 50 чоловік функції служби охорони праці можуть виконувати у порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.