46. Спадкування за законом.

Спадкування за законом відбувається у випадках, якщо:

• спадкодавець не залишив заповіту;

• заповіт визнано недійсним;

• заповідано лише частину майна або заповіт визнано недійс­ним в одній із частин;

• спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або її не прийняв;

• спадкоємець за заповітом помер раніше спадкодавця;

• спадкоємець за заповітом усунутий від права на спадкуван­ня відповідно до закону.

Порядок спадкування за законом визначається черговістю закликання спадкоємців до права на спадкування. Кожна на­ступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спад­кування, неприйняття ними спадщини або відмови від її при­йняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Черговість одержання права на спадкування може бути змінено після відкриття спадщини шляхом укладання нотаріаль­но посвідченого договору заінтересованими спадкоємцями. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'яз­кову частку в спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкуван­ня, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодав­цеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

ЦК встановив п'ять черг спадкоємців.

До першої черги спадкоємців за законом належать діти спадко­давця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені піс­ля його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу спадкоємців включено рідних братів та сес­тер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері.

Рідні дядько та тітка спадкодавця мають право спадкувати в третю чергу.

До числа спадкоємців четвертої черги включено осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж 5 років до часу відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Порядок встановлення ступеня споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, але народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

До п'ятої черги включено і утриманців спадкодавця, які не були членами його сім'ї. А утриманцем вважається неповно­літня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спад­кодавця, але не менше ніж 5 років одержувала від нього мате­ріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним дже­релом засобів до існування.

Усиновлені та їх нащадки щодо усиновителів та їх родичів прирівнюються у всьому комплексі прав та обов'язків до роди­чів за походженням. Тому вони належать до кола спадкоємців за законом.

Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за по­ходженням по висхідній лінії. Батьки усиновленого та інші йо­го родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.

Ще однією особливістю в порядку спадкування за законом є спадкування за правом представлення, тобто в разі смерті спадкоємця за законом після прийняття спадщини, цю частину спадщини спадкують:

1. внуки та правнуки спадкодавця спадкують ту частку спад­щини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, ба­бі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спад­щини;

2. прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б нале­жала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), як­би вони були живими на час відкриття спадщини;

3. племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час від­криття спадщини;

4. двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту част­ку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, бать­кові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадковують за правом представлення кілька осіб, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представ­лення діє без обмеження ступеня споріднення.

У межах однієї черги спадкування розмір частки у спадщи­ні кожного із спадкоємців за законом є однаковим, тобто част­ки є рівними. Однак спадкоємці можуть змінити розміри час­ток когось із них як шляхом усної домовленості (щодо рухо­мого майна), так і шляхом укладення відповідного договору (щодо нерухомого майна).