14. Провадження у справі до судового розгляду.

Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття прова­дження у справі.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі від­повідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї до­кументів, а третій особі - копія позовної заяви.

Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову.

Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на неза­конність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття прова­дження у справі.

Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених ви­мог чи їх певної частини або обсягу.

Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування мож­ливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення пра­вильного та швидкого вирішення справи.

Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не від­мовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди про­водиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 ЦПК.

Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на ви­рішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Якщо спір не врегульовано, суд:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;

4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання;

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;

6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмо­вих і речових доказів;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового роз­гляду;

9) визначає час і місце судового розгляду.

Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених ЦПК.

Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу.

Попереднє судове засідання проводиться з додержанням загаль­них правил, встановлених ЦПК для судового розгляду, з винят­ками, встановленими цією главою.

Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази пода­ються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.

В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обстави­ни, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що вико­нує доручення, перелік питань, поставлених особам, які беруть участь у справі, та судом свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона ад­ресована.

Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначен­ня експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосо­вані інші способи забезпечення доказів.

У разі обґрунтованої вимоги заявника, а також якщо не можна вста­новити, до кого може бути згодом пред'явлено позов, заява про забезпе­чення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю заявника.

Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскар­ження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у спра­ві, одержати доказ для представлення його суду.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обо­в'язку подати суду докази.

Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.

Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребу­ють спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.