5. Юридична особа, як суб’єкт цивільних правовідносин.

Суб'єктом цивільних правовідносин може бути не лише фізич­на особа, й юридична особа, тобто організація, створена та за­реєстрована у встановленому законом порядку (ст. 80 ЦК).

Однак для того, щоб певну організацію було визнано юри­дичною особою, вона повинна мати такі ознаки:

• організаційна єдність, тобто юридична особа повинна ма­ти певну структуру;

• реєстрація у встановленому законом порядку;

• наявність цивільної правоздатності та дієздатності;

• майнова відокремленість, тобто юридична особа повинна мати в наявності відокремлене майно;

• самостійна майнова відповідальність за зобов'язанням;,

• виступ у цивільному обігу та при вирішенні спорів в су­дах від власного імені.

Як і будь-який учасник цивільного обороту, юридична осо­ба має бути наділена правоздатністю та дієздатністю.

Цивільна правоздатність юридичної особи має загальний (універсальний) характер, тобто вона здатна мати такий самий обсяг цивільної правоздатності, що й фізична особа.

Цивільна дієздатність юридичної особи виникає одночас­но з виникненням у неї цивільної правоздатності.

Іноді юридичні особи здійснюють певну діяльність і за ме­жами свого місця знаходження. З цією метою вони створюють відособлені підрозділи — представництво та філію.

Представництво — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійс­нює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філія — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

5. Порядок виникнення і припинення діяльності юридичної особи.

Юридична особа як учасник цивільних правовідносин має певний період "життя", який визначається моментами її ство­рення та припинення.

Юридичну особу може бути створено шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Моментом створення юридичної особи є день її державної реєстрації. Першим етапом створення юри­дичної особи є розробка її учасниками (засновниками) уста­новчих документів, які викладаються письмово та підпису­ються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Другим етапом створення юридичної особи є її державна реєстрація.

Діяльність юридичної особи може бути припинено в ре­зультаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворен­ня) чи ліквідації юридичної особи.

Для припинення юридичної особи передбачено чітку про­цедуру:

1. прийняття рішення про припинення.

2. призначення зазначе­ними органами за погодженням з органом, який здійснює дер­жавну реєстрацію, комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії, ліквідатора тощо)

3. внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи.

6. Поняття та види об’єктів цивільно-правових відносин.

Об’єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб’єкти вступають між собою в зазначені правові відносини.

Серед таких благ необхідно назвати матеріальні предмети та духовні цінності. До них, зокрема належать: речі, утому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Речі – це всі предмети матеріального світу, що здатні задовольняти певні потреби людей і щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки. Вони складають матеріальну основу життєдіяльності суспільства.

Речі поділяються на такі види:

1. Засоби виробництва (сировина, паливо, запасні частини, будівлі, засоби транспорту і зв’язку тощо) і предмети споживання (продукти харчування, одяг, взуття, предмети побуту тощо).

2. Речі, що перебувають у цивільному обігу, тобто речі відносно яких відсутня заборона щодо вільної торгівлі; речі, обмежені в цивільному обігу (мисливська зброя, деякі ліки тощо); речі, вилучені з цивільного обігу (наркотичні речовини тощо).

3. Індивідуально визначені (картина художника тощо) і родові (цукор, борошно, цегла).

4. Замінні (родові речі) і незамінні (індивідуально визначені речі).

5. Споживні (речі, що після споживання перестають існувати: продукти харчування і т. ін.) та неспоживні (речі, що слугують упродовж тривалого часу: автомобіль, будинок тощо).

6. Неподільні (речі, які в раз поділу втрачають цільове призначення: автомобіль, телевізор тощо) та подільні (хліб, рідини тощо).

7. Головні і належності до них (скрипка і футляр до неї).

8. Продукція, плоди (плоди фруктових дерев, приплід тварин і т. д.) і доходи (результат експлуатації власником певної речі: гроші та ін.).

9. Рухомі (транспортні засоби і т. п.) та нерухомі (земля, будівлі, підприємства).

10. Гроші та цінні папери (акції, облігації, зобов’язання державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі).

До об’єктів цивільних правовідносин відносять і дії осіб, що мають правове значення (приміром, дії з відшкодування заподіяних збитків) та відповідні послуги (ремонт будинку, автомобіля).

До них слід також віднести результати творчої діяльності, що охороняються законом (наукові, літературні та художні твори, відкриття і винаходи, промислові зразки, товарні зразки тощо), інформація (документовані або публічно оголошені відомості про події та явища).

Одним з об’єктів цивільних правових відносин є особисті немайнові блага, до яких належать життя, здоров’я, честь, гідність, ім’я, ділова репутація, свобода, особиста недоторканість, сім’я тощо.