- •Цивільне право україни
- •Передмова
- •Глава 52;
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37 куп1вля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •§ 2. Договори в сфері Іноземного інвестування
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дійт вчинених особою без відповідних повноважень
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
Для виникнення зобов'язань зі зберігання необхідні певні юридичні факти. Такими підставами можуть бути угоди, юридичні вчинки, акти планування, адмі-
[2 Глава 59
стративні акти, постанови слідчих, ухвали суду, господарського суду та інші дії омадян та організацій, які породжують цивільні права та обов'язки.
Ознакою зобов'язань зі зберігання є те, що ці відносини породжуються лише )авомірними діями. Найпоширенішим юридичним фактом, з яким пов'язано ви-ікнення зобов'язання зберігання, є угоди (договори). Але не з будь-якої угоди )жуть виникнути правові відносини зі зберігання. Вони виникають лише з тієї оди, що спрямована саме на передачу певного майна на зберігання іншій особі, ібто в даному випадку воля сторін має бути спрямована на досягнення певних їавових наслідків, а саме — на виникнення зобов'язань зі зберігання.
Укладаючи договір схову (зберігання), сторони повинні уявляти основні на-іідки взаємної згоди, їх волевиявлення і розуміти, що один дає іншому конкрет-г річ на зберігання, вступаючи з ним у правові відносини з цією метою, а інший оден прийняти на себе обов'язок зі зберігання речі. Тобто просте прохання при-янути за речами не можна розглядати як укладення договору схову, оскільки дані чі залишені не з метою здачі їх на зберігання. В даному випадку дії учасників уго-[ не спрямовані на виникнення між ними такого правового зв'язку.
В основному зобов'язання зі зберігання виникають безпосередньо за наяв-)сті юридичного факту, яким є укладення договору схову. Але ці зобов'язання )жуть виникати не лише з договору схову, в якому зберігання є єдиною метою, о передбачена законом. Підставою певних зобов'язань зберігання можуть бути ші договори, де зберігання виступає як допоміжна функція, що доповнює ос-вний зміст іншого договору, тобто виступає як елемент основного зобов'язан-і. Так, комісіонер зобов'язаний зберігати майно комітента за договором комісії, дрядник — майно замовника за договором підряду, перевізник — вантаж від-іавника за договором перевезення. Основним змістом цих договорів є надання шої послуги, а не зберігання, але при наданні основної послуги має здійснюва-іся і зберігання майна громадян, організацій як додаткова діяльність, що є еле-інтом основного зобов'язання. Це сприяє належному виконанню обов'язку, ;ий є змістом послуг, що надаються.
На відміну від договору схову в цих випадках не потрібно, щоб сторона, яка ідає послугу, що є змістом основного договору, згодна була прийняти на себе юв'язок і зі зберігання, а особа на чию користь здійснюється послуга, бажала покласти на неї такий обов'язок. У даному випадку для виникнення зобов'я-ння схову досить укласти основний договір про надання послуг, тобто відпоєно договір комісії, підряду, перевезення тощо, де Існує предмет схову, що за-ішений або внесений у відведене приміщення чи місце. Спеціальної [рямованості на те, щоб встановити правові відносини і щодо схоронності ре-й, тут немає.
Юридичні вчинки — це також юридичні факти, які є підставою для встанов-'ння відносин зберігання. Вони здійснюються з певною метою, але під час їх ійснення воля осіб не спрямована на те, щоб викликати юридичні наслідки у ігляді встановлення конкретних відносин зі зберігання, що виникають і без цієї [рямованості волі, тому що закон пов'язує з наявністю таких дій виникнення бов'язань. У таких випадках для виникнення правовідносин зберігання досить, об особа здійснила практичні дії, які можуть мати різний характер. Так, на-иклад, відмова покупця прийняти поставлену продукцію, є порушенням юв'язку з прийняття даної продукції на відповідальне зберігання; виявлення і ача знахідки органам міліції або виконавчому комітетові селищної, сільської
Договір схову (зберігання)
ради народних депутатів (нині — органам місцевого самоврядування) зумовлю* обов'язок зі зберігання даної речі протягом шести місяців (ч. 2 ст. 138 Щ УРСР); бездоглядна або приблудна худоба передається на тимчасове утриманні сільськогосподарським підприємствам, керівники яких не мають права відмови тися прийняти її (ст. 139 ЦК УРСР). Подібні норми є і в новому ЦК України, і цих випадах зобов'язання зі зберігання майна виникає на підставі прямих вказі вок закону без укладення договору схову.
Іноді для виникнення зобов'язання зі зберігання потрібна наявність сукуп ності певних юридичних фактів. Це стосується встановлення планово-договірни; відносин зі зберігання між підприємствами та організаціями, тобто тут існує ак-планування і договір схову. Лише поєднання їх може утворити підставу, яка по роджує цей вид зобов'язань. Зокрема, міністерства, інші центральні та місцев органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим готуют пропозиції щодо визначення підприємств, установ та організацій незалежно ві, форм власності для зберігання матеріальних цінностей державного резерву (за пасів матеріально-технічних, продовольчих та сировинних ресурсів)1.
Відповідно до Закону України "Про державний матеріальний резерв" (ст. 11 запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприєм ствах, в установах та організаціях, спеціально призначених для зберігання мате рїальних цінностей державного резерву. Частина запасів матеріальних цінностеї державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільське господарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установа та організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.
Для підприємств, установ та організацій, заснованих повністю або частков' на державній власності (державні підприємства, установи та організації, акціс нерні товариства, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належит державі, орендні підприємства, основані на державній власності), а також дл суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних відповідно д законодавства України монополістами, відповідальне зберігання матеріальни цінностей державного резерву є обов'язковим, якщо це не завдає їм збитків.
Перелік підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що викон ють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, не менклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншим спеціальними планами2. Тобто в даному разі зберігання матеріальних цінносте державного резерву виникає з акту планування.
Зобов'язання схову також можуть виникнути з адміністративних актів, бо а; міністративні акти є різновидом юридичних фактів. Це акти органів державног управління, вони виражають волю органів з питань, що належать до їх компетеї ції. Воля у них спрямована на встановлення цивільно-правового зобов'язання : зберігання. Орган управління, що видав або прийняв такий акт, вступає в адм ністративні відносини з громадянином або організацією, яким адресовано дани акт. Між органом, що видав акт, та іншою особою, наприклад майбутнім спадке ємцем, в інтересах якого прийнято акт, встановлюються цивільні правовідносин
Закон України "Про державний матеріальний резерв" від 24 січня 1997 р. // Відомос Верховної Ради України. - 1997. - № 13.
2
Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № ІЗ.
14 Глава 59
зберігання. Зокрема, державний нотаріус за місцем відкриття спадщини за по-ідомленням підприємства, установи та організації, громадян або за своєю ініціа-ивою вживає заходів щодо охорони спадкового майна, коли це потрібно в інте-есах спадкоємців, кредиторів або держави. Цих заходів вони вживають езпосередньо або шляхом доручення державним нотаріусам чи посадовим осо-ам виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів з місцезнаходженням майна. Заходів з охорони спадкового майна державний отаріус вживає не пізніше наступного дня з дати надходження доручення або аяви про наявність спадкового майна, яке потребує охорони. Для охорони спад-ового майна державний нотаріус проводить опис майна і передає його на збері-шня спадкоємцям або іншим особам, яких він призначає. Охорона спадкового айна триває до прийняття спадщини всіма особами. У даному разі зобов'язання
зберігання виникають з адміністративного акта, зокрема акта описування падкового майна, на якому державний нотаріус попереджає охоронця про від-овідальність за зберігання майна, або з постанови про призначення охоронця падкового майна. Майбутні сторони таких зобов'язань не вибирають собі контр-гентів, зобов'язану особу призначають, визначаючи її самим актом. Такі адмі-істративні акти можуть вчиняти лише державні органи виконавчої влади та ор-ани місцевого самоврядування і створювати, крім цивільних, ще й цміністративні відносини, де акт спрямований на виникнення зобов'язань зі збе-ігання. Орган державної виконавчої влади, що видає адміністративний акт, сам є стає суб'єктом зобов'язань зі зберігання, у той час як громадяни та організації їх сторонами.
До юридичних фактів, які зумовлюють виникнення зобов'язань зі зберігання, лід віднести ухвали суду, господарського суду і постанови слідчих органів. Ці кти приймають дані органи при здійсненні функцій у межах їхньої компетенції спрямовані на встановлення відносин зі зберігання. Вони є підставою виник-ення зобов'язань зі зберігання між громадянами та організаціями. Суди та слід-і органи вступають в адміністративні відносини із зобов'язаним суб'єктом, а іж ним та іншою уповноваженою особою встановлюються цивільно-правові зо-ов'язання зі зберігання. Так, майно, описане державним виконавцем, передаться на зберігання боржникові або іншій особі (ст. 58 Закону України "Про ви-онавче провадження"). У даному разі між сторонами не укладається пеціальний договір схову майна. Для виникнення зобов'язання зі зберігання у их випадках потрібна фактична передача майна зобов'язаній особі органом, кий прийняв ухвалу чи постанову. Сторони таких відносин визначаються акта-и судово-слідчих органів, які призначають охоронців майна. Наприклад, дер-савний виконавець передає описане майно, на яке накладено арешт, призначе-ому зберїгачеві під розписку в акті опису. Ці органи відповідно до вимог закону и за своєю ініціативою, чи за ініціативою заінтересованих осіб зобов'язані прий-ати такі акти для належного виконання покладених на них завдань.
Крім зазначених, підставами виникнення зобов'язань зі зберігання можуть ути й інші дії громадян та організацій (у розумінні фізичних осіб, юридичних сіб), державних органів та органів місцевого самоврядування.
Договір схову (зберігання) 415