- •Цивільне право україни
- •Передмова
- •Глава 52;
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37 куп1вля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •§ 2. Договори в сфері Іноземного інвестування
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дійт вчинених особою без відповідних повноважень
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
Обов'язок відшкодування організацією шкоди громадянинові при рятуванні її майна виникає за таких підстав: а) наявність шкоди; б) спрямованість дій громадянина на рятування колективного та державного майна; в) реальність небезпеки, що загрожувала колективному або державному майну; г) причинний зв'язок між діями громадянина з рятування майна та шкодою, якої зазнав громадянин.
Шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні колективного або державного майна, може виражатися у пошкодженні або знищенні належного йому майна, в повній або частковій втраті заробітку, спричиненою втратою або зменшенням працездатності, а також у витратах, зумовлених ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).
У разі смерті громадянина шкода виражається у втраті засобів до життя непрацездатними особами, які перебували на утриманні померлого або мали право на таке утримання (частини 2 і 3 ст. 456 ЦК УРСР), а також у витратах на поховання (ст. 459 ЦК УРСР). Рятування колективного та державного майна виявляється у тому, що громадянин вчиняє фактичні дії на відвернення небезпеки, Що загрожувала колективному чи державному майну (наприклад, зупиняє поїзд, чим запобігає аварії; повідомляє про загрозу небезпеки), або на її зменшення чи ліквідацію (бере участь у гасінні пожежі, знищує речі, що загрожували вибу-
} Глава 69
і, тощо). Правове значення має у цьому випадку не вид дії громадянина, а ЇЇ еспрямованість. Не має значення і та обставина, що громадянин за власною ідативою чи на прохання інших осіб брав участь у рятуванні колективного або їжавного майна.
Обов'язок організації відшкодувати шкоду, якої зазнав громадянин при ряту-ші її майна, виникає незалежно від наслідків рятування. Власне цю обста-гу підкреслює і закон, вживаючи вираз "при рятуванні", а не "в рятуванні". же, вимога громадянина до організації грунтується на факті виникнення у )го шкоди, а не на ефективності дії щодо відвернення небезпеки, яка загрожу-іа майну організації. Організація не може ухилятися від обов'язку відшкоду--и шкоду, посилаючись на те, що остання значно переважає шкоду, яка була ) могла бути відвернена.
Обов'язок організації відшкодувати шкоду виникає і в тому разі, коли дії гро-цянина були спрямовані на рятування майна громадян, що перебувало у воло-ні організації. Правовою підставою перебування майна громадянина в органіці можуть бути відповідні договори, зокрема комісії схову, побутового підряду цо. Приймаючи в даному випадку майно громадян, організація зобов'язана за-шечити його збереження. При збереженні майна громадян організація зо-з'язана відшкодувати вартість втраченого або пошкодженого майна, що спри-йило збитки організації. Отже, громадянин" який рятує таке майно, запобігає оді, що її могла зазнати організація, і тим самим діє в інтересах організації.
Для виникнення відносин, які регулюються ст. 467 ЦК УРСР, необхідно, щоб
громадянина щодо рятування були зумовлені небезпекою, яка загрожувала «ценню, втраті або пошкодженню майна організації. Небезпека може бути вичинена стихійним лихом (повінь, землетрус, ураган), злочинним зазіханням колективне або державне майно (пограбування, крадіжка), а також діями пра-іників організації внаслідок неналежного виконання ними своїх службових іудових) обов'язків.
Небезпека, що загрожує колективному або державному майну, має бути ре-ьною та наявною, об'єктивно існувати і фактично бути на момент вчинення дії іятування. Наявність небезпеки потребує вчинення дій раптово, не чекаючи їх годження з відповідними особами.
Для виникнення обов'язку відшкодувати шкоду необхідно, щоб між діями поспілого з рятування колективного або державного майна і шкодою, якої він їнав, був причинний зв'язок.
У цьому зобов'язанні немає заподіювана шкоди. Причиною шкоди потерпіло-є його дії, якими він рятував майно. Організація зобов'язана відшкодувати юду, якщо вона виникла внаслідок дій потерпілого щодо рятування її майна.
Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування колективного або держав-го майна, зовні подібні до зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди. І в ршому, і в другому випадках йдеться про відшкодування шкоди. Однак між азаними зобов'язаннями є істотна різниця. Зобов'язання із заподіяння шкоди никають внаслідок вчинення заподіювачем правопорушення, тому покладення
нього обов'язку відшкодування є цивільною відповідальністю. У зобов'язан-х, що виникають внаслідок рятування колективного та державного майна, при-ною шкоди є правомірні дії самого потерпілого, якими він свідомо наражає сена небезпеку. Тому відшкодування шкоди за правилами ст. 467 ЦК УРСР не іже кваліфікуватися як відповідальність.
Зобов'язання із дій, вчинених особою без відповідних повноважень 571
За ЦК УРСР рятування майна, що належить на праві приватної власності громадянам, не породжує обов'язку відшкодування. Проблема відшкодування шкоди, заподіяної при рятуванні життя і здоров'я громадян, охоплюється етично-моральними відносинами. Водночас це стосується тих випадків, коли небезпека зумовлена виною третьої особи (або незалежно від вини при дії джерела підвищеної небезпеки), тоді на третіх осіб або володільців джерела підвищеної небезпеки повинен покладатися обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну при рятуванні життя і здоров'я. В інших випадках, коли небезпека спричинена стихійним лихом (повінь, землетрус тощо) чи виною особи, життя і здоров'я якої рятувалося, громадянин-рятівник, що зазнав шкоди, повинен одержати відшкодування у повному обсязі за рахунок державного бюджету.
Статті 1177—1179 ЦК України дають можливість встановити юридичні факти, які породжують зобов'язання із вчинення дій в інтересах іншої особи без її доручення. По-перше, підставою виникнення розглядуваних зобов'язань є те, що дії в інтересах іншої особи (зацікавленої сторони) вчиняються за власною ініціативою особи, що вчиняє дії (діюча сторона), тобто за відсутності доручення або договору і будь-якої іншої вказівки зацікавленої сторони. Діюча сторона не має обов'язку чинити в силу закону. Зазначені статті не поширюються на опікунів. Останні діють в інтересах підопічних в силу норм про опіку Сімейного кодексу України.
По-друге, дії в інтересах іншої особи породжують зобов'язання у разі, якщо вони вчиняються на користь зацікавленої особи, тобто, вони мають бути об'єктивно вигідними їй.
По-третє, діюча сторона повинна враховувати дійсні або вірогідні наміри зацікавленої особи. Тому, якщо обставини конкретного випадку дозволяють дійти висновку, що інша сторона не бажає вживати заходів з охорони своїх інтересів, то діюча сторона не повинна виступати проти ЇЇ волі.
Підставою виникнення цього зобов'язання є також неможливість отримати згоду іншої особи. Наприклад, у разі тимчасової відсутності іншої особи чи втрати нею свідомості.
Підставою виникнення досліджуваного зобов'язання є усвідомлення діючою стороною спрямованості дій на користь іншої особи і відсутність мети виникнення будь-якого іншого зобов'язання. Розглядуване зобов'язання не виникає, якщо діюча особа бажала обдарувати іншу особу або надати їй безоплатну послугу.
Вищезазначене підводить до визначення зобов'язань із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без ЇЇ доручення: це недоговірне зобов'язання, яке виникає в силу добровільного, усвідомленого вчинення однією особою — діючою стороною — фактичних або юридичних дій на користь іншої особи — зацікавленої сторони — і породжує її обов'язок відшкодувати діючій стороні необхідні витрати за понесену нею шкоду.
Відповідно до ст. 1180 ЦК України шкода завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі. Тобто зміст цього зобов'язання становить право потерпілого отримати відшкодування шкоди, якої він зазнав, а обов'язок держави — відшкодувати цю шкоду. У цьому разі держава відшкодовує шкоду, завдану як здоров'ю, життю потерпілого, так і його майну.
72 Глава 69
Дещо інший підхід закладено в нормах ЦК України щодо рятування майна. ак, відповідно до ст. 1181 ЦК України шкода, завдана ушкодженням здоров'я 5о смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реаль-зї загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується держа-зю у повному обсязі, а шкода, завдана майну особи за таких обставин відшко-звується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його атеріального становища. При цьому розмір відшкодування шкоди не може пе-?вищувати вартості майна, яке рятувалося.
Обсяг та порядок її відшкодування у вищезазначених випадках може ви-іачатися з урахуванням відповідних положень глави 40 ЦК УРСР, глави 80 ЦК країни.