- •Цивільне право україни
- •Передмова
- •Глава 52;
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37 куп1вля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •§ 2. Договори в сфері Іноземного інвестування
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дійт вчинених особою без відповідних повноважень
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
Деліктне зобов'язання — це правоохоронні відносини, в яких реалізується вільна позадоговірна або деліктна відповідальність Позадоговірній відпо-іальності властиві риси договірної відповідальності Вона, як і договірна, — це вжди юридичний обов'язок примусового характеру, реалізація якого викликає правопорушника негативні майнові наслідки Разом з тим позадоговірна цювідальність має свої особливості, що зумовлюють суб'єкт відповідальності, сяг відповідальності, підстави звільнення від відповідальності1
Договірна відповідальність — це відповідальність за порушення існуючого ж сторонами відносного зобов'язання, і тому вона як юридичний обов'язок має рактер додаткового, що приєднується до невиконаного Наприклад, на істачальника, що прострочив виконання юридичного обов'язку, змістом якого постачання певної кількості продукції у передбачений договором строк, покла іється обов'язок сплатити неустойку і відшкодувати завдані кредиторові збит-і Такий обов'язок боржника, порівняно з договірним, не замінює останнього, а іше приєднується до нього і має характер додаткового
Позадоговірна відповідальність настає за порушення юридичного обов'язку, о має абсолютний характер, входить в абсолютні правовідносини, змістом яких необхідність утримуватися від порушення суб'єктивного права чи особистого іага Його порушення щодо конкретного носія права породжує новий обов'язок імість невиконаного — відшкодувати завдану шкоду Внаслідок цього поза-говірна відповідальність — це завжди новий юридичний обов'язок, який по-іадаеться на правопорушника замість невиконаного
Повншение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав и интересов граждан организаций / Под ред Я Н Шевченко — К, 1988 — С 142—154
Зобов'язання із заподіяння шкоди 511
Як договірна відповідальність, так і позадоговірна за змістом є майновими Проте форми їх вираження різні
Договірна відповідальність має дві форми загальну і спеціальну Загальна форма — це стягнення збитків Гі застосовують у всіх випадках, за винятком тих, де закон виключає її Спеціальні форми, навпаки, можуть застосовуватися там, де це передбачено законом або договором Неустойка, сплата чи втрата завдатку, позбавлення суб'єктивного цивільного права — спеціальні форми договірної відповідальності
У деяких випадках, передбачених законом, за порушення договірного зобов'язання може водночас застосовуватись як загальна, так і спеціальна форми
Відповідно до ст 453 ЦК УРСР зміст позадоговірної відповідальності становить відшкодування шкоди в натурі (надати річ того самого роду та якості) або повне відшкодування заподіяних збитків
Маючи майновий характер, позадоговірна відповідальність у деяких, передбачених законом випадках, за своїм змістом може бути немаиновою Наприклад, наслідки порушення заборони, що передбачає ст 7 ЦК УРСР, зокрема заборона поширювати відомості, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію громадянина та організації Вчинення таких дій є порушенням пасивного юридичного обов'язку, що кореспондував абсолютному суб'єктивному праву на недоторканність честі, гідності чи ділової репутації громадянина та організації Замість невиконаного на правопорушника покладається новий активний юридичний обов'язок з властивим йому примусом — спростувати відповідним способом відомості, поширені на потерпілого За своєю суттю цей обов'язок є мірою цивільної відповідальності з немайновим змістом Відсутність майнового змісту не впливає на й сутність, оскільки в даному випадку зміст обов'язку зумовлюється порушеним особистим (немайновим) правом Водночас необхідно зазначити, що підставою для позадоговірної відповідальності у передбачених законом випадках може бути заподіяння моральної (немайнової) шкоди (ст 440і ЦК УРСР, ст 1186 ЦК України)
Важливе значення для розмежування договірної та позадоговірної відповідальності має характер норм, що регулюють види відповідальності Позадоговірна відповідальність регулюється імперативними нормами, а тому встановлені ними правила не можуть бути змінені за згодою сторін Якщо це стосується договірної відповідальності, то, за винятком деяких випадків, підстави та обсяг й можуть визначатися сторонами Відповідальність за порушення договірного зобов'язання, коли в ньому беруть участь кілька осіб на стороні боржника, презюмується частковою При позадоговірній відповідальності особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ст 451 ЦК УРСР, ст 1210 ЦК України)
Відмінність між видами відповідальності полягає в дії принципу повного відшкодування шкоди Хоч він властивий обом видам відповідальності, проте у сфері договірних відносин, особливо між організаціями, законодавство містить деякі винятки, що призводять до значного обмеження дії принципу повного відшкодування збитків Не змінює становища й той факт, що за порушення окремих видів договірних обов'язків встановлена штрафна неустойка, оскільки вона передбачена в тих договірних зобов'язаннях, де власне діє принцип повного відшкодування шкоди
2 Глава 68
При позадоговірній відповідальності шкода відшкодовується повністю неза-жно від об'єкта посягання. Наприклад, при пошкодженні автомашини відшко-вуються не лише витрати на її ремонт, а й вартість втраченого машиною то-рного вигляду. Ця структура відшкодування відповідає правилу ст. 453 ЦК СР. У судовій практиці, на жаль, немає випадків, коли 6 відшкодування ійснювалося у вигляді вартості втраченого товарного вигляду щодо іншого йна.
По-різному вирішується питання про підстави зменшення розміру позадого-)ної і договірної відповідальності. У деліктних зобов'язаннях до уваги береться [йновий стан однієї сторони — заподіювача в особі громадянина. Відповідно до . 454 ЦК УРСР суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заподіяної омадянином, залежно від його майнового стану.
За новим ЦК України, це правило підлягає обмеженому тлумаченню. Якщо коду завдано злочином, то майновий стан особи, що скоїла злочин, не врахо-ється при визначенні розміру відшкодування (ст. 1212 Цк України).
У договірній відповідальності розмір збитків, завданих невиконанням або не-ілежним виконанням договірного обов'язку, не може зменшити орган, який ізглядає спір. Щодо неустойки, то вона може бути зменшена відповідно до май-)вого стану не тільки боржника, а й кредитора. Підставою зменшення неус-ійки є ступінь виконання зобов'язання, а також інші інтереси, що заслуговують і увагу.
При позадоговірній відповідальності заподіювач шкоди звільняється від їов'язку відшкодування, коли шкода виникла внаслідок умислу потерпілого т. 450 ЦК УРСР). Груба необережність також може бути підставою для дмови у відшкодуванні (ст. 454 ЦК УРСР).
Новий ЦК України інакше оцінює юридичне значення грубої необережності зтерпілого щодо її впливу на розмір відшкодування. За ст. 1212 ЦК України )на є підставою тільки для зменшення розміру відшкодування і, отже, не може ути підставою для звільнення відповідальної особи від відшкодування. Це за-ільне правило, воно застосовується, якщо інше не передбачено законом.
При договірній відповідальності боржник звільняється від відповідальності, кщо невиконання чи неналежне виконання зумовлено умислом або необереж-істю кредитора (ст. 210 ЦК УРСР).
Різниця у вимогах передбачення, пред'явлених до потерпілого та кредитора, /мовлюється тим, що при заподіянні шкоди поза зв'язком з договірним збов'язанням правовідносини виникають для потерпілого несподівано, тому ідвищеного передбачення в цьому випадку вимагати від потерпілого не-ожливо. При договірних зобов'язаннях, оскільки кредитор очікує виконання обов'язання і готується прийняти виконання з моменту укладення договору, від редитора власне і повинна вимагатися така сама передбачливість, яка имагається від боржника. Боржник несе відповідальність і за просту еобережність.
Зазначені особливості позадоговірної відповідальності, її відмінності від .оговірної мають важливе значення не тільки для теорії цивільного права, а й ля практики.
Суть і соціальне призначення позадоговірної відповідальності, як і будь-якого [равового явища, можуть бути розкриті за допомогою її функцій, внаслідок чого іеалізується призначення відповідного правового явища. Функція виражає
Зобов'язання із заподіяння шкоди 513
основний напрям розвитку того чи іншого правового явища. З точки зору соціології функція вказує на ту роль, яку виконує соціальний інститут. При цьому характеристика сутності функцій цивільної відповідальності, у тому числі позадоговірної, залежить від юридичного змісту і соціальної спрямованості в ідпов ідал ьност і.
Як захід державного примусу, позадоговірна відповідальність виступає як особлива реакція держави стосовно особи, яка вчинила правопорушення. Вона виражається в осуді її поведінки та супроводжується для неї негативними наслідками. Останні полягають у покладенні на правопорушника нового юридичного обов'язку, змістом якого є відшкодування заподіяної шкоди. Таке покладення впливає на правопорушника через його майнову сферу, що призводить до її зменшення, до позбавлення благ, належних йому. Позадоговірна відповідальність, викликаючи такі наслідки для правопорушника, має на меті поновити майнову сферу потерпілого. Вона виконує щодо нього відновну функцію. Остання здійснюється не тільки в галузі відновлення майнових відносин, а й щодо відновлення особистих немайнових відносин.
Впливаючи на особу правопорушника, позадоговірна відповідальність, як і інші види юридичної відповідальності, спрямована на запобігання новим правопорушенням. Примус, можливість примусу здатні психологічно спонукати до певної позитивної поведінки. Проте превенція здійснюється не тільки у разі покладення відповідальності. Саме існування правової норми, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, так само є стимулюючим фактором. На відміну від відновної функції, яка діє тільки при покладенні відповідальності, превенція здійснюється і без правозастосованої діяльності. Як захід державного примусу позадоговірна відповідальність входить у систему спеціальних засобів, які здійснюють виховну функцію. Якщо відновна функція здійснюється щодо потерпілого, то превентивно-виховна функція діє не тільки на правопорушника, а й на всіх осіб. Зазначені функції притаманні і договірній відповідальності, а також іншим видам юридичної відповідальності, кожна з яких здійснюється властивим їй методом.
Загальновизнаним у юридичній літературі є положення, за яким особливості відповідальності, що застосовуються на основі норм тієї чи іншої галузі права, являють собою один із виявів характерного і специфічного для неї методу правового регулювання, що в свою чергу зумовлюється природою предмета даної галузі права. Цивільне право регулює майнові відносини у вартісній формі та немайнові, пов'язані з майновими і без такого зв'язку. Законодавство, встановлюючи міри цивільно-правової відповідальності, в тому числі позадоговірної відповідальності, чи інші цивільно-правові заходи примусу, передбачає таку їх спрямованість, яка б забезпечила нормальне функціонування відповідної групи суспільних відносин. Враховуючи об'єкт правопорушення, чинне законодавство У ст. 6 ЦК УРСР (ст. 16 ЦК України) передбачає й способи захисту цивільних прав. Так, захист майнових прав здійснюється шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, сплатою неустойки, втратою завдатку чи його сплатою, позбавленням суб'єктивного права.
Перелічені заходи державного примусу за своєю юридичною сутністю є цивільно-правовою відповідальністю. Майновий характер порушеного права, а в деяких випадках, передбачених законом, немайновий, зумовлює майновий і
4 Глава 68
майновий зміст відповідальності. Позадоговірна відповідальність — це ов'язок особи, відповідальної за шкоду, відшкодувати її в натурі або повністю шкодувати заподіяні збитки. Разом з тим характер порушеного права зумов-)Є і можливість його відновлення (компенсації) шляхом передачі потерпілому ягнених з правопорушника грошових сум або майна, за допомогою позадо-вірної відповідальності усуваються несприятливі для потерпілого майнові слідки, спричинені правопорушенням. Така соціальна спрямованість вадоговірної відповідальності зумовлює виникнення у неї правовідновної омпенсаційної) функції. Правовідновною функцією цивільна відповідальність арізняється від інших видів юридичної відповідальності, деяким видам яких кож властивий майновий зміст (наприклад, штраф і конфіскація як міра „міністративної чи кримінальної відповідальності).
Здійснення правовідновної функції має викликати зменшення майнової сфери )авопорушника. Коли відновлення майнової сфери потерпілого не призводить ) зменшення майна правопорушника, тоді такий захід не є позадоговірною дповідальністю. Прикладом може бути двостороння (одностороння) реституція, о має місце у разі визнання угоди недійсною, повернення одержаного майна їз правової підстави (ст. 469 ЦК УРСР, ст. 1243 нового ЦК України).
Втрата тієї чи іншої функції призводить до припинення існування позадого-рної відповідальності як правової категорії. Зазначені функції між собою тісно зв'язані, жодна з них не має переваги над іншою.
Мета позадоговірної відповідальності — виконання всіма учасниками ивільно-правових відносин диспозиції правової норми.