- •Цивільне право україни
- •Передмова
- •Глава 52;
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37 куп1вля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •§ 2. Договори в сфері Іноземного інвестування
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дійт вчинених особою без відповідних повноважень
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
Відповідно до установчих документів та одержаної ліцензії страховики можуть здійснювати такі види страхування: 1) особисте — страхування життя; від нещасних випадків; медичне страхування; 2) майнове — страхування засобів наземного, повітряного, водного транспорту; страхування вантажів; інших видів майна; фінансових ризиків; 3) відповідальності; 4) перестрахування; 5) Інші види страхування, визначені в ліцензії.
Однією з тенденцій удосконалення страхового законодавства є пріоритетний розвиток різних видів добровільного страхування. Підставами виникнення зобов'язань з добровільного страхування виступають договори майнового чи особистого страхування або перестрахування. Приблизний перелік видів добровільного страхування дається у ст. 6 Закону України "Про страхування". До них належать такі види страхування:
страхування життя;
страхування від нещасних випадків;
страхування здоров'я на випадок хвороби;
страхування інвестицій;
страхування засобів залізничного, водного, повітряного транспорту;
страхування цивільної відповідальності власників наземного транспортута інші.
Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими органом, уповноваженим здійснювати нагляд за страховою діяльністю.
4 . Глава 56
За загальними правилами, договір страхування є реальним, бо до внесення ршого страхового платежу він не набирає чинності, якщо інше не передбачено овами страхування. Він укладається у письмовій формі шляхом видачі страху-льникові страхового свідоцтва (сертифіката), а в морському страхуванні — ліса.
Поняття договору страхування визначено в ст. 998 ЦК України, ст. 16 Зако-України "Про страхування1'. Договір страхування — це письмова угода між рахувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'я-ння у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшко-вати завдані збитки у межах страхової суми страхувальникові чи іншій особі, значеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування адати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується лачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови до-вору.
Для укладення договору страхування страхувальник подає страховикові пи-мову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє о свій намір укласти договір страхування. Факт укладення договору засвідчу-ься видачею страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Договір страхування іє містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по тькові громадянина або назву юридичної особи — страхувальника та його ад-су; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; вказівку на стра-вий ризик; розмір страхового платежу і строки його сплати; строк дії договору порядок його зміни чи припинення; інші умови за згодою сторін або визначені тами цивільного законодавства; підписи сторін (ст. 16 Закону України "Про рахування").
Договір страхування — двосторонній, адже права та обов'язки мають обид-сторони договору — страхувальник і страховик. Зокрема, страховик за дого-ром страхування зобов'язаний:
ознайомити страхувальника з умовами і правилами страхування;
протягом двох робочих днів, як тільки стало відомо про настання страхо-го випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів дляоєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхуваль-[кові;
при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страховехшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відпо-іальність за несвоєчасну виплату страхової суми шляхом сплати страхувальниці неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами страхуванняо угодою сторін;
4) відшкодувати витрати, що їх зазнав страхувальник при настанні страхово-випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умо-
ми договору;
за заявою страхувальника у разі проведення страховиком заходів щодо[еншення страхового ризику або збільшення вартості майна переукласти з нимговір страхування;
тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, заінятком випадків, передбачених законодавчими актами України.
Зобов'язання зі страхування 325
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика, які є водночас правами страхувальника у двосторонньому зобов'язанні (ст. 1007 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про страхування").
Обов'язкам страхувальника відповідають права страховика у договорі страхування. Страхувальник за цим договором зобов'язаний:
своєчасно вносити страхові платежі;
при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію провсі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування. У договорі можуть також передбачатися й іншіобов'язки страхувальника (ст. 1008 ЦК України, ст. 21 Закону України "Прострахування").
Якщо обов'язок страхувальника своєчасно вносити страхові платежі є безумовним, то обов'язок страховика виплатити страхову суму або страхове відшкодування виникає за умови настання страхового випадку. Проте виплата цих сум є виконанням страховиком свого обов'язку за договором, а не формою цивільно-правової відповідальності перед страхувальником.
Тому невірно тлумачити страхову відповідальність як обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування1. Майнова відповідальність страховика може настати за несвоєчасну виплату страхової суми, страхового відшкодування, інші порушення договору або умов страхування, визначених законом чи правилами страхування (п. З ст. 20 Закону України "Про страхування"). За несвоєчасну виплату страхової суми, страхового відшкодування чи за інші порушення договору настає майнова відповідальність у вигляді неустойки (штрафу або пені).
Відповідно до ст. 1009 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про страхування" виплату страхових сум і страхового відшкодування страховик проводить на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складає страховик або уповноважена ним особа. У разі потреби страховик може робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших організацій, що володіють інформацією про обставини страхової події, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Підприємства, установи та організації повинні надсилати страховикові відповіді на запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, у тому числі й дані, які є комерційною таємницею. При цьому страховик несе відповідальність за їх розголошення у будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Наявність у страховиків сплаченого статутного фонду, створення страхових резервів, а також системи перестрахування — це умови забезпечення платоспроможності страховиків. Вони повинні додержуватися нормативних співвідношень між сумою власного статутного фонду зі страховим резервом та обсягом прийнятих на себе страхових зобов'язань.
Страхування в Україні: 36. нормативних актів, методичних та інформаційних матеріалів. — К., 1996. - С. 8.
26 __ Глава 56
Відповідно до ст. 1012 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" і страховика, який виплатив страхове відшкодування за майновим страхуван-ім, у м,ежах цієї суми переходить право вимоги, які страхувальник або інша оба, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за за-(ану шкоду.
У ст. 1010 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про страхування" визначено гальні для усіх видів страхування підстави для відмови страховика у виплаті рахових сум (страхового відшкодування). Такими підставами є:
навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договіррахування, спрямовані на настання страхового випадку (крім дій, пов'язаних з[конанням цими особами громадянського обов'язку щодо захисту майна, здо-•в'я, життя, честі і гідності). Кваліфікація дій страхувальника або особи, на ко-ість якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинногоконодавства України;
вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь.ої укладено договір, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єктрахування або факт настання страхового випадку;
отримання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майно-ім страхуванням від особи, винної у заподіянні їх;
несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового ви-їдку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визнанні обставин, характеру та розміру збитків;
невжиття можливих заходів щодо запобігання або зменшення збитків, за-,аних при настанні страхового випадку.
Законодавчими актами або умовами договору страхування можуть бути пе-дбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум. Рішення про від-)ву у виплаті цих сум приймає страховик і повідомляє страхувальнику в пись-вій формі з обгрунтуванням причин відмови. Це рішення страхувальник може каржити у судовому порядку.
У період дії договору страхування може статися зміна осіб у страховому зо-'в'язанні. Зокрема, у разі смерті страхувальника-громадянина його права та ов'язки переходять до спадкоємців. В інших випадках права та обов'язки стра-вальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за здою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування. У разі [ерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь етіх осіб, його права та обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб,
яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки з охорони ав і законних інтересів застрахованих. Якщо в період дії договору страхування рахувальника-громадянина суд визнав недієздатним або таким, у якого обме-?на дієздатність, то права та обов'язки страхувальника переходять до його опі-на або піклувальника. При цьому дія договору страхування цивільної відпові-льності припиняється з часу втрати або обмеження дієздатності. Внаслідок організації юридичної особи, яка є страхувальником, її права та обов'язки, що пливають з договору страхування, переходять до правонаступника за згодою раховика (статті 1013—1015 ЦК України, статті 22—24 Закону України "Про рахування").
Зобов'язання зі страхування 327
Зобов'язання зі страхування припиняється з таких підстав:
за згодою сторін;
закінчення строку, на який був укладений договір;
виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повномуобсязі;
несплата страхувальником страхових платежів у встановлені договором
строки;
ліквідація страхувальника — юридичної особи або смерті страхувальника-громадянина, за винятком випадків, передбачених законодавством України;
ліквідація страховика або страхувальника — юридичної особи в порядку,встановленому законодавством України;
прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
— наявність інших випадків, передбачених законодавством України.Зобов'язання зі страхування може бути достроково припинене на вимогу
страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Про намір достроково припинити страхове зобов'язання будь-яка сторона повинна повідомити іншу не пізніше як за ЗО днів до дати припинення дії договору страхування, якщо Інше ним не передбачено.
У разі дострокового припинення зобов'язання на вимогу страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням витрат, яких він зазнав (викупна сума). Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. У разі дострокового припинення страхування на вимогу страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат, яких він зазнав (ст. 1016 ЦК України, ст. 28 Закону України "Про страхування").
Договір страхування може бути визнаний у судовому порядку недійсним (крім загальних підстав недійсності правочинів) у разі:
а) якщо він укладений після настання страхового випадку;
б) якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації напідставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.