Глава 58

Умова договору про відмову громадянина від права на одержання ш першу вимогу є недійсною.

падках, коли вкладник не вимагає повернення суми строкового внеску -іенні терміну або суми внеску, внесеного на інших умовах повернення, анні передбачених договором обставин договір вважається подовженим їх вкладу до запитання, якщо інше не передбачено договором. н має надати громадянину (як підприємцю, так і споживачу), що уклав і договір про строковий вклад, право вимагати дострокового повернення їй внеску або її частини. Ці дії вкладника варто розглядати як односто-ніну умов договору, можливість якої може передбачатись законом, соні можуть бути також передбачені наслідки перетворення строкового іа вклад до запитання з ініціативи вкладника. У цьому разі банк не й первинними зобов'язаннями з виплати відсотків за користування кош-іадника протягом усього терміну дії договору. Він має виплатити такому су відсотки в меншому розмірі, в такому, що встановлений банком для -іих вкладів до запитання, якщо інший розмір відсотків на цей випадок іо не був передбачений у договорі. Відсотки нараховуються на весь пе-гичного користування коштами вкладника. Навіть, якщо він вимагає по-і частини свого внеску, відсотки також нараховуються у розмірі, вста-іу для вкладів до запитання на частину коштів, яка залишилася в банку. 'язок банку платити вкладникові відсотки є істотною умовою до-анківськоео вкладу. Однак, відсутність цієї умови в конкретному дого-юже спричинювати його недійсність. У даному випадку банк зобов'яза-лачувати відсотки в розмірі існуючої в місці проживання (місці ння) вкладника ставки банківського відсотку на день сплати банком ;у суми його внеску.

іни (день, місяць, квартал, рік і т. ін.) і порядок виплати відсотків за (з капіталізацією, без капіталізації) мають бути погоджені сторонами в Якщо інше не передбачено договором банківського вкладу, відсотки на ківського вкладу сплачуються вкладнику на його вимогу по закінченні кварталу окремо від суми внеску, а витребувані в цей термін відсотки ть суму внеску, на яку нараховуються відсотки. При поверненні внеску зться всі нараховані до цього моменту відсотки.

внесок має бути повернутий до закінчення відповідного процентного то банківські відсотки нараховуються на його суму виходячи з фактич-оду користування засобами клієнта (неповний процентний період) і ви-ся одночасно з поверненням основної суми внеску, тивістю договору банківського вкладу має бути наявність у ньому спеці-їабезпечення повернення внеску. Банки зобов'язані забезпечувати по-

внесків громадян шляхом обов'язкового страхування, а також іншими

ження внесків громадян може забезпечуватися шляхом:

ов'язкового страхування внесків громадян за рахунок засобів фонду

шого страхування внесків;

ідєння субсидіарної відповідальності України і територіальних одиниць;

їровільного страхування внесків;

їористання традиційних способів забезпечення виконання зобов'язань,

ть у цивільному праві.

Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин 389

Вкладники — громадяни України вправі будуть пред'явити до України, а також адміністративних утворень позови про залучення їх до субсидіарної відповідальності за боргами банків: а) до яких вкладники уже висували відповідні вимоги, але належного їм майна виявилося недостатньо для задоволення; б) у капіталі яких понад 50% акцій або частки участі належить державі і зазначеним вище державним чи територіальним утворенням.

Способи забезпечення банком повернення внесків юридичних осіб визначаються договором банківського вкладу. При укладенні договору банківського вкладу банк зобов'язаний надати вкладнику інформацію про забезпечення повернення внеску.

Інформація про способи забезпечення повернення внесків своїх клієнтів може бути доведена до відома вкладників будь-якими способами.

У разі втрати забезпечення чи погіршення його умов вкладник має право в однобічному порядку зажадати розірвання договору банківського вкладу, повернення суми внеску і виплати відсотків у розмірі за весь період фактичного користування коштами вкладника, а також відшкодування заподіяної йому шкоди.

На практиці досить часто укладаються угоди про заохочення грошових коштів банками шляхом продажу різних цінних паперів. Такі угоди не вважаються договорами банківського вкладу, але вони є легітимними, якщо не суперечать чинному законодавству.

Врегулювання відносин між вкладниками і банками на законодавчому рівні має на меті забезпечити інтереси вкладників і суспільства в цілому.