- •Цивільне право україни
- •Передмова
- •Глава 52;
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37 куп1вля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •§ 2. Договори в сфері Іноземного інвестування
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дійт вчинених особою без відповідних повноважень
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
Позика посідає самостійне місце серед цивільно-правових інститутів і потребує відмежування від суміжних з нею правових конструкцій.
Наведена вище характеристика існуючих з часів Римської імперії двох різних договорів — позички (сотосіаіит) і позики (тиіиит) є підґрунтям для виявлення визначальних тенденцій і формулювання науково обгрунтованих висновків, які б адекватно відображали сучасний стан правового регулювання позикових відносин.
Сучасне цивільне право проводить самостійне регулювання і відмежування позики та позички.
З юридичної точки зору між цими поняттями немає навіть подібності, проте в побуті і законодавстві вони змішуються. Таке змішування прийшло у вітчизняне законодавство з французького права, яке ставить поряд ргеі а изае и ргеі ае сопзоттаііоп. Законодавець самим фактом визнання грошей предметом позики, входить у суперечність із самим визначенням договору позички. Тому грошова позика, навіть і безпроцентна, не може бути визнана позичкою1.
Змішування понять "позичка" і "позика" було характерне для первісного радянського законодавства, що збереглося і в ЦК УРСР. Відмова від поняття "позичка" при регулюванні безоплатногого найму в ЦК союзних республік СРСР
Шершеневичь Г. Ф. Учебшись русскаго гражданскаго права. — М, 1915. — Т. 2. — С. 157.
2 Глава 57
. Іоффе пояснював тим, що в побутовій мові позичка вживається як синонім )зики1. О. Іоффе і ряд інших авторів обгрунтовано під позичкою розуміли доплатне користування майном і не вживали цей термін при розгляді позико-іх і кредитних відносин, незважаючи на те, що в цей період у нормативно-пра-)вих актах та літературі під позичкою розуміли як безоплатне користування айном, так і позикові відносини2.
Договір майнового найму і договір безоплатного користування майном (по-ічка) відрізняються оплатністю договору найма, відносно більш широкими пра-шочностями кредитора при безвідплатному користуванні, а також тим, що до-івір позички може бути реальним, у той час як найм є консенсуальною угодою. літературі звертають увагу на існування ще однієї відмінності, яка полягає в іявності різних правових наслідків укладення таких договорів між юридичними ;обами з точки зору податкового обліку: укладення договору про безоплатне -римання майна збільшує валові витрати боржника, а витрати з найму майна, вв'язані зі здійсненням статутної діяльності, включаються до складу валових ітрат3. Проте, ці відмінності найму і позички у змісті договорів і оподаткуванні ; впливають на їх єдину економічну і правову природу, яка полягає в тимчасо-)му користуванні індивідуально-визначеними неспоживними речами без пере-ічі права власності. Договір майнового найму і безоплатного користування айном (позичка) належать до інституту, який об'єднує зобов'язання з користу-шня майном4.
В українській мові позика і позичка (безоплатне користування) є словами од-жорінними (від позичати — отримати річ на час як у позику, так і в користу-іння). Проте ця подібність у найменуванні не змінює тих правових відмінно-~ей, які існують між наймом і позиково-кредитними відносинами.
Від майнового найму позика відрізняється тим, що предметом останньої мо-е бути тільки рухоме майно, яке поступає у власність позичальника (тиіишп - ех тео іиит); віддавати ж в найм можна будь-яке майно, як рухоме, так і рухоме, але виключно в користування, за певну найомну плату.
У зв'язку з цим в ЦК України договори позики і позички закріплено у вигляді їох самостійних інститутів — позики і безоплатного користування майном.
Позика і кредит — також споріднені і часто тотожні поняття, які відобра-ають сутність певної категорії правовідносин. Насамперед необхідно відзначи-і, що немає чітких законодавчих критеріїв для розмежування позики і кредиту, є завершено формування поглядів на цю проблему і в цивілістичній науці. Од-ак при її вирішенні базовою основою має слугувати основоположний принцип: зговір позики має значення загальної моделі, за якою будується регулювання :іх існуючих кредитних відносин5.
Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1975. — С. 392.
Сомцова А Н Кредитньїе и расчетньїе правоотношения по советскому гражданскому праву Под ред. В. А. Рясенцева. - М., 1954. - С. ЗО - 49.
о
Рябко Л. О разграничении понятий "ссуда" и "кредит" // Предпринимательство, хозяЙство и
Там само. — С. 44.
аво. - 2000. - № 10. - С. 43-44. 4
Гражданское право. — М., 1999. — Т. 2. — С. 427.
5
Позика 343
Відрізняючись від грошового кредиту як договір, який не зобов'язує позикодавця, договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Класичний грошовий кредит, який оформляється договорами позики і кредиту, являє собою передачу грошей або інших замінних речей у власність боржнику із зобов'язанням повернути еквівалентну кількість грошей або речей.
На відміну від банківського кредиту, позика не передбачає стягнення процентів чи інших форм приросту наданих у борг грошей або речей. Нееквівалентне, з процентами, повернення предмета позики допускається лише у випадках, прямо передбачених законом.
Позика надається, як правило, без чітко визначеного цільового призначення, що неприпустиме для кредитних договорів. Разом з тим припустимою є надання "цільової позики". В договорі позики може вказуватися конкретна мета, для якої надається позика (наприклад, для придбання конкретної речі або для оплати навчання у вищому навчальному закладі), недодержання якої вражається порушенням позичальником прийнятих на себе зобов'язань, що може мати своїм наслідком вимогу позикодавця достроково повернути позику та розірвати договір.
Надання у позику речей, визначених родовими ознаками, істотно відрізняється від комерційного кредиту. Комерційний кредит — це просто відстрочення виконання будь-якого зобов'язання за основним договором (купівлі-продажу, підряду тощо). Зрозуміло, що, на відміну від грошового кредиту чи позики, комерційний кредит похідний від головного зобов'язання і, по суті, є однією з умов його виконання.
Особливість позикових відносин полягає в тому, що вони виступають однією з форм кредитування І одночасно виконують функцію загальних положень кредитних правовідносин. Фактично загальні положення про кредитні зобов'язання існують у вигляді правил про позику, які застосовуються до інших кредитних зобов'язань, якщо інше не встановлено правилами про кредитний договір, товарний і комерційний кредит. Це означає, що кредитні зобов'язання необхідно розглядати як спеціальні порівняно із загальними позиковими зобов'язаннями. Такі договори мають спільний знаменник, а саме — поняття кредитної угоди, що і дає можливість таким чином визначити співвідношення договорів позики і кредитного1.
Отже, договір позики застосовується і до інших кредитних зобов'язань, якщо інше не встановлено правилами про кредитний договір, товарний і комерційний кредит або не суперечить самій суті цих зобов'язань. Позика є найбільш типовим, універсальним кредитним зобов'язанням, яке зумовлює основні ознаки та інші форми кредитування2. Слід зазначити, що цю позицію поділяє більшість сучасних авторів3.
Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навч. посібник / За ред. О. В. Дзери. — К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 638.
Майданик Р. А. Позика // Цивільне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер. — Кн. 2. — С 417.
Див.: Хохлов С А. Заем и кредит // Гражданский кодекс. Текст. Комментарий. — М.: МЦФЗР, 1996. - Ч. 2. - С. 420; Завидов Б. Д. Договори кредитно-финансовой сферьі / Библио-тека журнала "Финансовьіе и бухгалтерские консультацій". — М.: ФБК-ПРЕСС, 1997. — С. 31.; Трутень В. В. Позика // Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навч. посібник / За ред. О. В. Дзери. — К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 638.
Ї44 Глава 57
Складності виникають при розмежуванні процентної позики і банківського кредиту. Зокрема, позики ломбарду мало чим відрізняються від банківського кре-[иту. Практично єдина відмінність такої позики полагає в її реальному характері іа відміну від консенсуальності кредитного договору. Більше того, вказана від-іінність також може зникнути, якщо припустити можливість включення в текст .оговору умови про набрання чинності кредитної угоди з дати передачі (перера-.ування) кредитних коштів позичальнику.
Оплатні форми грошової позики і кредиту можна відмежувати за допомогою ізнаки "систематичності" (постійності тощо) здійснення позикових угод.
Систематичне здійснення оплатної грошової позики чи грошового кредиту до-.ільно допустити лише для професійних позикодавців — комерційних банків та ебанківських фінансово-кредитних організацій.
Систематичними необхідно визнати оплатні позикові угоди (грошові позики і редитні угоди), які кредитор здійснює як свою виключну, переважну діяльність, бо за рахунок яких отримує суттєве джерело доходу.
Тенденції розвитку позики І банківського кредиту зумовлені взаємодією с спільних і відмінних ознак.
Кредитом закон визначає "позиковий капітал банку у грошовій формі, який ередається до тимчасового користування на умовах забезпечення, повернення, ерміновості, платності та цільового характеру використання", або ж "гроші..., їо надаються ... у користування юридичним або фізичним особам на певний грок і під відсотки"1.
До обов'язкових для банківського кредиту ознак, яких немає у позиці, відно-ять забезпеченість, платність, цільовий характер. Разом з тим, наведені ознаки ожуть бути наявні і в позиці, що змушує проводити подальший пошук відмін-остей цих суміжних правових категорій, зумовлених особливостями тенденцій ззвитку сучасних позикових відносин.
На відміну від універсального суб'єктного складу позики, кредиторами за редитним договором можуть виступати лише банки та інші кредитні організації.
Об'єктом позики можуть бути як гроші, так і замінні речі. У свою чергу кре-4тний договір може встановлювати лише виключно грошове зобов'язання. До зговорів, які містять обов'язок надати у кредит речі інші, ніж гроші, застосову-ться спеціальні правила про товарний кредит, яким притаманні свої особливос-, у тому числі спеціальна сфера (галузь) застосування.
Відрізняючись від позики як договір, що зобов'язує надати гроші в борг, кре-ітний договір, разом з тим, включає типові для будь-якого позикового зобов'я-іння умови. Після того, як гроші за кредитним договором отримані позичальни-)м, на нього покладаються обов'язки повернути отриману суму і сплатити юценти на неї.
До відносин за кредитним договором застосовуються правила про позику, як-о інше не передбачено правилами про кредитний договір або не випливає із йо-• суті. До обов'язків позичальника за кредитним договором підлягають застосу-
Положення про кредитування, затверджене постановою Правління Національного банку фаіни від 29 вересня 1995 р. № 246; Закон України "Про оподаткування прибутку підпри-ств" від 22 травня 1997 № 283/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 27. - 181.
Позика 345
ванню, зокрема, такі правила ЦК про позику: про проценти за договором позики; про обов'язки позичальника повернути суму позики; про наслідки порушення позичальником договору позики; про наслідки втрати забезпечення повернення суми позики.