Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Civil low of Ukraine 2002, Kn. 2..doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
5.86 Mб
Скачать

Глава 47

ДОГОВІР ПОЗИЧКИ (БЕЗОПЛАТНОГО КОРИСТУВАННЯ МАЙНОМ)

§ 1. Поняття та елементи договору позички

За договором позички одна сторона (позич кода вець) безоплатно передає або іобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування іротягом встановленого строку (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Договір позички відомий цивільному праву з найдавніших часів. На побуто-юму рівні цей договір використовувався та використовується, мабуть, частіше іоговору купівлі-продажу. Норми про договір позички були відомі цивільному іраву ще з часів римського права і з того часу майже не зазнали змін.

В українському законодавстві вперше цей договір з'явився у Цивільному ко-іексі УРСР 1963 р., де йому була присвячена глава 27. В ЦК УРСР цей договір іазивався "договір безоплатного користування майном". Норми ЦК УРСР здебільшого стосувалися врегулювання відносин безоплатного користування май-іом між соціалістичними організаціями, а також містили положення про дострокове розірвання та припинення договору.

В новому ЦК України відносинам безоплатного користування майном присвячена глава 60. Нове законодавство дещо змінило назву цього договору. В ЦК /країни договір безоплатного користування майном дістав назву "позичка". Го-зорячи про назву договору (позичка), слід зазначити, що на побутовому рівні іемає чіткого розуміння цього договору. Іноді під позичкою розуміють позику ре-4ей як сплатну, так і безоплатну, а Іноді — безоплатне користування майном. [ навіть зараз цей термін використовується як синонім позики.

Договір позички належить до безоплатних договорів. Саме ця риса дає можливість відокремити його від договору оренди. Проте, говорячи про безоплатність, не можна зробити висновок, що цей договір не має майнового інтересу цля позичкодавця. Іноді це дійсно так, а іноді майновий інтерес може мати місце. Гак, наприклад, підприємство-виробник надає у безоплатне користування рекламній компанії свої вироби для виставлення їх на промисловій виставці. Безпосереднім майновим інтересом позичкодавця тут буде реклама товару. Коли у безоплатне користування передається тварина, мета цього може полягати у звільненні позичкодавця від витрат на її утримання. Але такі майнові інтереси позичкодавця не охоплюються договором позички. Проте, як правило, в основі відносин позички лежать або особисті відносини між сторонами, або домагання позичкодавцем соціально значимої мети (благодійницька, просвітницька, гуманітарна діяльність тощо). Однак не слід вважати такими, що підпадають під договір позички, відносини щодо безоплатного користування майном, коли це є на-

Договір позички (безоплатного користування майном) 169

слідком укладення сторонами Іншого оплатного договору. Так, наприклад, особа, яка придбала путівку у будинок відпочинку, може безоплатно отримувати у користування пляжний, спортивний чи будь-який інший інвентар. Але в цьому разі об'єктивно такі відносини позбавлені безоплатності. Особа заплатила за користування інвентарем при придбанні путівки. Тому для таких відносин слід застосовувати положення про договір оренди.

Договір позички може бути як реальним, так і консенсуальним залежно від того, як сторони визначили порядок його укладення. Якщо сторони встановили, що договір вважатиметься укладеним з моменту передачі речі у користування, договір вважатиметься реальним. Якщо ж момент укладення договору приурочується до досягнення згоди за всіма істотними умовами, маємо консенсуальний договір. Якщо сторони не зазначили в договорі момент укладення, договір треба вважати консенсуальним.

В разі якщо договір позички є косенсуальним, він набуває рис двостороннього договору. Позичкодавець при цьому зобов'язаний передати річ у користування, а користувач — повернути річ протягом визначеного терміну. Якщо при укладенні договору позички застосовується конструкція реального договору, то він є одностороннім, оскільки, передаючи річ у користування, позичкодавець у подальшому має лише права, а користувач — лише обов'язки.

Однією з ознак договору позички є його тривалий характер. Передачею речі юридичний зв'язок між сторонами не закінчується, а лише виникає.

Частина 3 ст. 846 ЦК України поширює на договір позички норми глави 56 кодексу, яка присвячена врегулюванню орендних відносин. ЦК УРСР 1963 р. } ч. 2 ст. 324 також містив посилання на деякі статті глави 25 "Майновий найом' як на такі, що поширюються на договір безоплатного користування майном. Де таких норм належали положення про форму договору, строк договору, деякі пра ва та обов'язки сторін. Чинний ЦК України повністю поширив норми глави 5Ї "Найм (оренда)" на відносини з безоплатного користування майном. Але, незва жаючи на такий підхід законодавця, слід мати на увазі, що деякі правила, влас тиві орендним відносинам, до договору позички застосовуватися не можуті внаслідок суті самого договору, наприклад, ст. 781 "Плата за користуванні майном".

До числа близьких до договору позички належать договори дарування, збері гання, позика та оренда. Із всіх цих договорів ознака безоплатності властива ли ше договору дарування, і для обох договорів така ознака має конститутивне знг чення. Серед відмінностей між договором дарування та договором позичк' можна назвати такі.

По-перше, річ, яка передана як подарунок, надходить у власність обдароване особи, тоді як у відносинах позички річ передається лише у користування та ма бути повернута ЇЇ власникові.

По-друге, передачею речі обдарованому договірні відносини між сторонам припиняються, тоді як у договорі позички вони в цей момент практично лише ві никають.

Порівнюючи договір позички та договір схову, перш за все треба звернут увагу на те, що в обох випадках одна сторона передає іншій якусь річ, яка згодо підлягає поверненню. При цьому протягом усього періоду дії договору сторон, яка отримала річ, повинна застосовувати заходи для її збереження. У зв'язку цим відносини, що виникають як із договору позички, так і з договору зберігаі

0 Глава 47

, є тривалими. До характерних ознак схову можна віднести перш за все те, що ітою цього договору є саме зберігання речі, у зв'язку з чим користування цією 4чю зберігачем, як правило, не допускається. Головною ж розмежувальною оз-кою договору схову та договору позички є саме їх зв'язок з інтересами сторін говору. Так, якщо в договорі позички передача речі як така здійснюється в ін-ресах особи, яка отримує річ (користувача), то в договорі схову передача речі безпечує інтереси саме тієї сторони, яка передає річ (поклажодавця).

Предметом договору позики, на відміну від договору позички, є речі, які на-лені родовими ознаками (частіше за все гроші). На відміну від договору позич-і, за договором позики речі передаються у власність контрагента (позичальни-і). При цьому по закінченні дії договору позичальник повинен повернути зикодавцю не ту ж саму річ (як за договором позички), а рівну кількість речей го ж роду та якості (рівну кількість грошей).

Найбільш близьким до договору позички є договір майнового найму (оренди), ідкреслюючи близькість цих договорів, Д. І. Мейєр вказував на те, що "право, о встановлюється за договором позички, є таким самим, як і право, що вста-звлюється за договором майнового найму, — право користування річчю відпо-дно до її призначення, без погіршення її суті"1. Найбільш істотною відмінністю зговору позички від договору майнового найму є саме його безоплатний харак-ф, тоді як оплатність у відносинах майнового найму є істотною умовою цього зговору.

Елементи договору позички. Відповідно до положень ст. 846 ЦК України горонами договору позички є позичкодавець та користувач. В їх ролі, як прави-з, можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи. ЦК УРСР 1963 р. ви-чачав ряд обмежень, які стосувалися договорів безоплатного користування май-ом, що укладалися між соціалістичними організаціями (наприклад, обмеження заничного строку, на який міг укладатися договір позички — не більше 1 року), инний ЦК України відійшов від таких обмежень.

За загальним правилом, позичкодавцем може бути особа, яка наділена пра-ом розпоряджатися річчю. Як правило, це є власник речі. Інші особи, які здій-нюють управління майном (на підставі права довірчого управління, договору ко-іісії, права оперативного управління або повного господарського відання тощо) южуть бути позичкодавцями лише за згодою власника (ч. 1 ст. 848 ЦК Ук-аїни).

Користувач — це особа, яка отримує майно у безоплатне користування. За агальним правилом, в ролі користувача може виступати будь-яка особа. Але за ажанням позичкодавця отримувати в позичку ті чи інші речі можуть лише спе-ііальні суб'єкти. Так, наприклад, вуз має право надати право користування бїб-[іотекою лише своїм студентам.

Та обставина, що передача речі у користування за договором позички відбувається безоплатно, зумовила необхідність обмежити в ряді випадків можливість 'кладення цього договору. Однією з таких обмежувальних норм є ч. 2 ст. 846, іка забороняє юридичній особі, що займається підприємництвом, передавати ре-іі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю. Загальною рисою цих осіб є те,

МейерД. И. Русское гражданское право: В 2 ч. — по испр. и доп. 8-му изд., 1902. — Ч. 2. — М.: :татут, 1997. - С. 272.

Договір позички (безоплатного користування майном) і / і

що кожна з них може прямо або побічно впливати на формування волі юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності укласти договір позички, спрямований на отримання вигоди особами, зазначеними у ч. 2 ст. 846 ЦК України, всупереч інтересам самої організації, з якою вони пов'язані.

Що стосується об'єкта договору позички, то незважаючи на те, що ЦК України поширює на відносини позички правила про договори оренди, об'єктом позички можуть бути лише речі, що випливає із визначення цього договору. В іншому правила про об'єкт оренди діють, дозволяючи визначати як об'єкт позички лише індивідуально-визначені неспоживні речі (ч. 1 ст. 779). Проте, як правило, здебільшого у позичку передаються речі, не призначені для комерційного використання.

Договір позички може бути укладений як на визначений строк, так і без зазначення строку. Визначений строк має бути встановлений у договорі. Якщс строк у договорі не вказаний, строк визначається відповідно до мети користувач ня майном (ст. 850 ЦК України). При цьому тут також діє положення ч. 5 ст. 782, яка встановлює, що "кожна із сторін договору найму, укладеного на не визначений строк, може відмовитися від договору у будь-який час, письмово по передивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого май на — за три місяці".

ЦК УРСР 1963 р. містив окрему умову про строк договору позички лише сто совно юридичних осіб (соціалістичних організацій). Статтею 325 ЦК УРСР ви значалося, що строк договору безоплатного користування майном, укладеного між соціалістичними організаціями, не повинен перевищувати одного року, якщ законом не встановлено інше. При цьому, якщо договір укладений на більш три валий строк, він вважається укладеним на один рік. Щодо інших суб'єктів ци вільних відносин діяли загальні правила ст. 165 ЦК УРСР про виконання зс бов'язань з невизначеним строком.

Форма договору позички визначається як загальними правилами про форм угод, так і спеціальними нормами ст. 847 ЦК України. Так, ч. 1 ст. 847 дозволя використовувати усну форму договору лише у відносинах між фізичними особг ми щодо речей побутового призначення. Для інших договорів (між юридичним особами, між фізичними та юридичними особами, а також між фізичними особ; ми, але щодо речей непобутового призначення) обов'язковою є письмова форм; Для деяких видів майна закон передбачає нотаріальну форму договору позичм Так, відповідно до ч. 4 ст. 847 нотаріально посвідчуеться договір позички тран портних засобів за участю фізичних осіб. А відповідно до ч. З ст. 847, яка відсі лає до норм ст. 812 ЦК України, нотаріальному посвідченню також підлягає ді говір найму будівлі або іншої капітальної споруди (або її частини) на строк оди рік І більше.

Істотними умовами договору позички є умови про його предмет та бе оплатність. Предмет є істотною умовою будь-якого договору. Щодо безоплатно ті як істотної умови договору позички, то це питання викликає різні думк З одного боку сплатний договір позички — це юридичний нонсенс. Але виходя1 з положення ч. 2 ст. 885 ЦК України користування річчю передбачається безо латним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті ві носин між ними. В противному разі користування треба визнавати оплатни тобто основаним на договорі оренди. Відтак, у зв'язку з певними практичнш наслідками недосягнення сторонами згоди щодо безоплатності договору, цю ум ву слід вважати Істотною умовою договору позички.

І Глава 47

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]