- •Цивільне право україни
- •Передмова
- •Глава 52;
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37 куп1вля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •§ 2. Договори в сфері Іноземного інвестування
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дійт вчинених особою без відповідних повноважень
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
§ 3. Зміст договору поставки
Відповідно до ч. 1 ст. 630 ЦК України зміст договору становлять умови пункти) як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як бов'язкові на основі чинного законодавства.
Договір поставки може виконувати роль основного документа, що визначає ірава та обов'язки сторін, якщо в ньому чітко і повно викладено необхідні умови юставки.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, ст. 640 ЦК України договір вважається 'кладеним, якщо між сторонами в потрібній у належних випадках формі досяг-іуто згоди за всіма істотними умовами. В договорі обов'язково обумовлюються кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, від-іантажувальні та платіжні реквізити. У разі відсутності цих умов у договорі він іважається неукладеним. Щодо інших умов таких, як, наприклад, про комплект-іість, порядок розрахунків тощо, то їх може й не бути в конкретному договорі. Іроте, якщо на визначенні таких умов у договорі наполягає одна із сторін, вони акож набувають значення істотних.
Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк, більший одного юку (довгостроковий договір), або на Інший строк, передбачений угодою сторін. Ікщо у довгостроковому договорі кількість належних до поставки товарів або ін-иі умови договору визначено на рік або на менш тривалий період, у договорі має іути встановлений порядок погодження цих умов сторонами на наступні періоди ,о закінчення строку дії договору. У разі відсутності в договорі такого порядку .оговір визнається укладеним відповідно на один рік або на період, на який по-оджено умови договору. При відмові або ухиленні однієї із сторін довгостроко-ого договору від погодження кількості належних до поставки товарів або Інших мов на наступні періоди в порядку, встановленому договором, інша сторона має іраво звернутися до суду з вимогою про визначення умов поставки товарів на ідповідні періоди або про розірвання договору (ст. 715 ЦК України).
Кількість належних до поставки товарів визначається у договорі на основі амовлення покупця. Для підприємств-постачальників найважливіших видів ма-еріально-технічних ресурсів у разі потреби можуть встановлюватися спеціальні воти (державне бронювання) на обов'язковий продаж цих ресурсів виконавцям ержавних замовлень, які мають стратегічне значення і пов'язані з підтриман-ям необхідного рівня обороноздатності країни та її безпеки.
З визначенням кількості належної до поставки продукції тісно пов'язане по-яття асортименту. Розподіл товарів за окремими групами та співвідношення (і становлять асортимент. Він обумовлюється або в самому договорі, або у спе-яфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною. Якщо йдеть-я про поставку продукції, замість терміна "асортимент" іноді вживається рівно-начний йому термін "номенклатура". Розрізняють асортимент груповий і озгорнутий. Груповий асортимент — це співвідношення більш-менш значних руп певної продукції, обумовленої в договорі. Розгорнутий (або внутрішньогру-
Договори поставки 8£
повий) асортимент — це характеристика в договорі окремих груп належної де поставки продукції детальнішими показниками (за артикулами, фасонами, моделями, розмірами тощо).
Розгорнута номенклатура (асортимент) належної до поставки продукції визначається в договорі на основі замовлення покупця. Постачальник повинен задовольняти обгрунтовані вимоги покупця за номенклатурою, якщо вони відповідають спеціалізації та профілю постачальника. Якщо під час виконання договору постачальник допускає відхилення від погодженого асортименту, то діє таке правило: поставлена продукція однієї назви, що входить до асортименту, не зараховується у покриття недопоставки продукції іншої назви, крім випадків, коли поставку здійснено з попередньої згоди покупця або останній прийняв продукцію для використання.
Однією з істотних умов договору, яка характеризує предмет поставки з точки зору придатності його до використання за цільовим призначенням, є умова щодо якості продукції. Якість продукції — це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції і зумовлюють її здатність задовольняти відповідно до свого призначення потреби споживачів.
Згідно з Положенням про поставки продукції (п. 39) та Положенням про поставки товарів (п. 32) продукція і товари мають відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлює вимоги до якості продукції або зразкам (еталонам). У договорі на поставку продукції потрібно зазначати посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію, за якими поставлятиметься продукція.
Договір може передбачати більш високі вимоги щодо якості продукції порівняно з нормативними документами. Це дає змогу своєчасно врахувати зрослі вимоги споживачів. Виготовлювач (постачальник) засвідчує якість продукції відповідним документом, який надсилається покупцеві разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов'язковими правилами чи договором.
З метою запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього середовища, сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції проводиться обов'язкова (щодо певних видів продукції) або добровільна сертифікація. Продукцію, що імпортується та підлягає обов'язковій сертифікації на території України, має супроводжувати сертифікат, який підтверджує відповідність її обов'язковим вимогам нормативних документів.
У справі забезпечення належної якості, надійності та довговічності продукції, призначеної для тривалого користування або зберігання, важливе місце належить гарантійним строкам. За ст. 250 ЦК УРСР гарантійний строк — це передбачений стандартом, технічними умовами або договором триваліший, порівняно із загальними строками якісної перевірки, строк для виявлення покупцем недоліків поставленої продукції. На вимогу покупця постачальник повинен безплатно виправити недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити продукцію доброякісною, або повернути сплачену за неї суму, якщо не дове-Де, Що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її.
Дещо інше розуміння гарантійного строку випливає зі змісту ст. 677 ЦК України. Товари, які продавець зобов'язаний передати покупцеві, мають відповідати
умовам договору або певним обов'язковим вимогам у момент їх передачі покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товарів цим вимогам не передбачений договором, і в межах розумного строку мають бути придатними для мети, з якою товари такого роду звичайно використовуються.
Коли договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов'язаний передати покупцеві товари, що мають відповідати зазначеним вимогам протягом певного періоду часу, встановленого договором або законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку). Гарантія якості товару поширюється і на всі комплектуючі вироби, якщо інше не передбачено договором.
Отже, якщо за ст. 250 ЦК УРСР гарантійний строк означає строк для встановлення покупцем у належному порядку недоліків у поставленій продукції з наступним пред'явленням до постачальника відповідних вимог, то за ст. 675 ЦК України він означає гарантування постачальником (продавцем) протягом певного часу відповідності товарів певним вимогам, зазначеним у договорі або нормативних документах. Слід зазначити, що і в юридичній літературі немає єдності думок щодо сутності гарантійного строку1. Мабуть, правильно було б розглядати гарантійний строк як строк дії гарантійного зобов'язання, яке є додатковим до основного зобов'язання поставки і зміст якого становлять права та обов'язки щодо гарантування постачальником протягом цього строку відповідності товарів певним вимогам і можливості виявлення у цей строк у товарах недоліків з наступним пред'явленням до постачальника претензійних вимог.
Відповідно до ст. 678 ЦК України гарантійний строк починає спливати з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не передбачено договором. Якщо покупець позбавлений можливості використовувати товар, щодо якого договором встановлено гарантійний строк, за обставин, що залежать від продавця, гарантійний строк не спливає до усунення відповідних обставин продавцем. Якщо інше не передбачено договором, гарантійний строк подовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови вчасного повідомлення продавця про ці недоліки товару. Гарантійний строк на комплектуючі вироби вважається рівним гарантійному строкові на основний виріб і починає спливати водночас з гарантійним строком на основний виріб. При заміні товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар, що відповідає умовам договору, гарантійний строк на нього починає спливати заново.
За чинним законодавством про поставки, гарантійний строк на товари обчислюється з дня продажу виробу через роздрібну торговельну мережу, а на продукцію — з дня введення виробів в експлуатацію, але не пізніше б місяців для діючих і 9 місяців для тих підприємств, що будуються. На вироби, що їх використовують на підприємствах із сезонним характером робіт, і на запасні час-гини гарантійний строк встановлюється не більше року з дня надходження їх на іідприемства, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.
Сторони можуть визначати гарантійні строки у договорі, якщо вони не перед-Зачені нормативними документами, і навіть подовжувати вже встановлені гаран-гійні строки.
Луць В. В. Строки захисту цивільних прав. — Львів, 1993. — С. 4—21.
Відповідно до ст. 679 ЦК України законом, іншими правовими актами, стан дартами або іншими обов'язковими правилами може бути визначений строк, пі закінченні якого товар вважається непридатним для використання за призначен ням (строки придатності).
Товар, на який встановлено строк придатності, продавець повинен переда ти покупцеві з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначен ням до закінчення строку придатності. Строк придатності визначається періодом часу, який обчислюється з дня виготовлення товару і протягом якого він придат ний для використання, або терміном (датою), до настання якого товар придатний для використання.
Характеристика предмета договору поставки Іноді пов'язана з визначеннян комплектності продукції. Додержання умови про комплектність поставки ма надзвичайно важливе значення у справі своєчасного і раціонального використай ня машин, устаткування, в освоєнні нових виробничих потужностей, бо постав лений без якихось складових частин агрегат осідає у споживача "мертвим" ван тажем.
Продукція має поставлятися комплектно, відповідно до вимог стандартів технічних умов або прейскурантів. Якщо комплектність не визначена цими доку ментами, вона в разі потреби обумовлюється договором (ст. 251 ЦК УРСР ст. 684 ЦК України).
До найважливіших умов договору поставки цивільне законодавство відноситі строки поставки. В літературі та договірно-арбітражній практиці ці строки по діляють на загальні та і окремі (часткові). Загальний строк поставки збігаетьсі по суті зі строком дії договору. Якщо загальний строк поставки є відрізком часу протягом якого постачальник повинен здійснити поставку всієї передбаченої до говором кількості продукції, то окремі строки визначають поставку продукції час тинами, окремими партіями у межах строку дії договору. Питання про встанов лення окремих строків поставки передане на розсуд сторін. Строки або період* поставки (квартальні, місячні, декадні тощо) встановлюються в договорі з ураху ванням безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставкр та особливостей виробництва.
Відповідно до ст. 716 ЦК України у разі якщо сторонами передбачено протя гом строку дії договору поставку товарів окремими партіями, але строки постав ки окремих партій (періоди поставки) у ньому не визначено, то товари мають по ставлятися рівномірними партіями помісячно, оскільки інше не випливає і; закону, Інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання Поряд із визначенням періодів поставки в договорі може бути встановлений гра фік поставки товарів (декадний, добовий, погодинний тощо). Дострокова постав' ка товарів може здійснюватися за згодою покупця. Товари, поставлені достроко во і прийняті покупцем, зараховують у рахунок кількості товарів, які належат* до поставки в наступному періоді.
Істотною умовою договору поставки є ціна. Від цін та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціни на продукцію, а також на тару й упаковк встановлюють у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору постачальник повинен маркувати продукцію, яку він виготовляє. Крім того, на упаковці абс безпосередньо на самій продукції слід проставляти знаки для товарів, зареєстровані у встановленому порядку. Щоб забезпечити схоронність продукції при пере-
! Глава 40
зенні або зберіганні, ЇЇ треба поставляти у належній тарі чи упаковці. Вимоги одо якості тари й упаковки визначаються стандартами, технічними умовами іо договором. Тара, пакувальні і в'язальні матеріали багаторазового викорис-іння, засоби пакетування, спеціалізовані контейнери підлягають поверненню стачальникові або здачі тарозбиральним організаціям. Крім розглянутих умов, договорі можуть обумовлюватися порядок відвантаження, доставки і здачі проекції покупцеві, порядок розрахунків та інші умови поставки.