- •Цивільне право україни
- •Передмова
- •Глава 52;
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37 куп1вля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •§ 2. Договори в сфері Іноземного інвестування
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дійт вчинених особою без відповідних повноважень
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
Глава 50
ДОГОВОРИ ПРО ВИКОНАННЯ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ, ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ І ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ
§ 1. Роль та значення договорів про виконання
науково-дослідних, дослідно-конструкторських
і технологічних робіт
В умовах переходу України до ринкової економіки зростає роль і значенн договорів взагалі як правового засобу регулювання майнових відносин у суспілі стві. Проте і в минулі часи договір досить широко застосовувався у цивільном обороті, хоч його значення за планово-розподільчої системи було істоти принижено. Але якщо говорити про правове регулювання відносин у галузі н; уково-дослідної та конструкторсько-технологічної діяльності, то у цій сфе{ відносин договір майже не застосовувався як правовий регулятор. Усі відносин в цій галузі визначалися плановим завданням.
Відсутність договірно-правового регулювання суспільних відносин у наукове технічній діяльності зумовила настання досить серйозних негативних наслідкії Планове завдання не завжди своєчасно забезпечувалося фінансовими та мат* ріальними ресурсами, процвітала взаємоамністія, майже не застосовувалис цивільно-правові санкції тощо. Зазначені фактори зумовили потребу радикальне го поліпшення правового регулювання у цій галузі діяльності. Тому керівництв колишнього СРСР змушене було вжити ряд необхідних заходів для підвищенн ефективності науково-технічної діяльності. Одним із заходів було визнання доп вору як основної форми врегулювання відносин у зазначеній галузі.
Науково-технічна діяльність — це науково-дослідна творчість і перетворенн її результатів на безпосередньо продуктивну силу. Це, безумовно, твор діяльність, спрямована на пізнання навколишнього середовища і використань накопичених знань для потреб людини. Результати цієї діяльності і становляп предмет договорів на їх створення і використання. Коло цих результатів необмі жене, і з розвитком науки і техніки воно безперечно розширюватиметьс Сьогодні — це будь-які результати технічної творчості — винаходи, корисні мі Делі, промислові зразки, ноу-хау, селекційні досягнення, науково-технічна інфо мація та інші об'єктивні результати безмежної науково-технічної творчос людини.
В умовах ринкової економіки суспільні відносини зі створення і використаї ня науково-технічних досягнень регулюються цивільно-правовими договорам Це визначається політикою держави в галузі науки і техніки в період перехо/ До ринкової економіки, до регульованого ринку. Науково-дослідні, дослідно-ко
Глава 50
іукторські, конструкторсько-технологічні організації у нових умовах господа-вання переведено на повний господарський розрахунок і самоокупність. Ринкова економіка надає широкі можливості для реалізації своїх знань і бностей. Нова Конституція України гарантує громадянам свободу ературної, художньої, наукової і технічної творчості, забезпечує надійний сист інтелектуальної власності, їхніх авторських, моральних і матеріальних ересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності, ржава всіляко сприяє розвиткові науки і техніки (ст. 54 Конституції України). З метою підвищити відповідальність науково-дослідних і проектно-конструк-)ських організацій у своєчасному задоволенні вимог замовника та посилити іь споживача у визначенні тематики, науково-технічного рівня, якості і юків виконання досліджень і розробок необхідно радикально підняти роль •овірних відносин. Договір має стати основним документом, що регламентує носини науково-технічних організацій із замовниками науково-технічної про-сції.
Слід зазначити, що ЦК УРСР не містить норм, які б регулювали відносини зазначеними сторонами. Ці відносини регулювалися тільки союзним зако-іавством. Нині заповнити правовий вакуум у врегулюванні цих відносин шиканий новий ЦК України, в якому міститься кілька статей, присвячених ламентації науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологіч-с робіт (статті 911—919).
Договори про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та нологічних робіт1 дуже близькі до підрядних договорів. Тому їх іноді відносять останніх. Між ними справді багато спільного. Передусім, як і у підрядних, у начених договорах йдеться про виконання певної роботи. Тому сторони так І иваються — виконавець (підрядник) і замовник. Проте характер робіт, що :онуються за цими договорами, і особливо їх результати, настільки відрізня-ся, що звести підрядні договори і договори про виконання науково-технічних іт до одного типу договорів немає підстав.
Так, наприклад, предметом договору підряду, як правило, є звичайні госпо-ські, виробничі і тому подібні роботи. Іншими словами, виконання обумов-их договором підряду робіт належить за своїм характером до основного виду обничої діяльності підрядчика. Він виконує лише ті роботи, для виконання х створено дану підрядну організацію. Це має значення для чіткого визначен-умов договору підряду, оскільки протягом тривалого часу вироблено певні вдарти щодо того чи Іншого виду робіт, які постійно повторюються. У )ядних договорах про виконання звичайної роботи завжди мають бути чітко
Переклад російського вислову "научно-исследовательские и опьггно-конструкторские рабо-українською мовою — "науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи". Проте такий клад не точно відображає зміст зазначеного вислову. Іноді цей вислів перекладають як "на-ю-дослідні і пошуково-конструкторські роботи". У Законі України "Про основи державної тики в сфері науки І науково-технічної діяльності" вживається вислів "науково-технічна ьність", що включає фундаментальні і прикладні наукові дослідження, а також доведення льтатів до стадії їх практичного використання (п. З ст. 1). Оскільки науково-технічна ьність за своїм змістом відповідає вислову "науково-технічні роботи" (діяльність — це І є та), то вважаємо, що замість вислову "науково-дослідні, дослідно-конструкторські і ологічні роботи" для зручності можна вживати термін "науково-технічні роботи".
Договори про виконання науково-дослідних ... робіт 207
передбачені конкретні результати цих робіт, чого немає у договорах про виконання науково-технічних робіт. Предметом договору про виконання науково-технічних робіт є науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, результати яких не завжди можна передбачити. Якщо у договорах про виконання конструкторських чи технологічних робіт цей результат ще можна певним чином передбачити, то у договорах на виконання науково-дослідних робіт напевне визначити, який результат можна очікувати внаслідок здійснення їх, сказати важко. Цей результат може бути абсолютно протилежний очікуваному. Але негативний результат також вважається виконанням договору, за що треба платити. Якщо за договором підряду буде збудовано будинок, проживання в якому, наприклад, небезпечне для життя, то договір не можна вважати виконаним, бо не виконано умови договору.
Отже, у договорі про виконання науково-дослідних чи інших науково-технічних робіт предметом договору є творчий пошук, результат якого заздалегідь передбачити неможливо. Безумовно, сторони у зазначених договорах можуть і зобов'язані чітко формулювати основні вимоги, яким має відповідати наукова розробка, зразки чи технологія, що створюються відповідно до укладених договорів. Проте виконавці зазначених робіт напевне не можуть гарантувати досягнення очікуваних результатів. Як уже зазначалося, одержання у процесі здійснення обумовлених договором робіт не того результату, який був запрограмований, не є порушенням договору. Цей негативний результат має розглядатися як один Із можливих варіантів виконання договору.
Наведені фактори зумовлюють різний зміст прав та обов'язків цих двох типів договорів, а також різну відповідальність сторін. У договорах про виконання науково-дослідних робіт ризик неможливості одержати очікуваний результат лежить на замовникові. У підрядних договорах ризик випадкової неможливості передати замовникові готовий результат роботи лежить на підрядчикові — немає результату, немає оплати.
Ще одна досить важлива особливість договорів про виконання науково-технічних робіт полягає в тому, що у процесі виконання цих робіт можуть бути одержані результати, які мають ознаки об'єктів права інтелектуальної власності. Це можуть бути наукові твори (об'єкти авторського права), винаходи, промислові зразки, корисні моделі, секрети виробництва (об'єкти права промислової власності), умови використання яких визначаються законодавством, а не договорами. Такі результати не можна одержати внаслідок виконання підрядних договорів. Усі наведені особливості договорів про виконання науково-технічних робіт дають підставу визнати їх самостійним типом договорів.
Договори про виконання науково-технічних робіт дещо подібні до ліцензійних договорів. Обидва типи договорів опосередковують відносини з використання результатів науково-технічної діяльності. Проте між ними є істотна відмінність, яка полягає у різних предметах договору. Предмет ліцензійного договору — готові результати науково-технічної діяльності, які мають бути передані третім особам для використання. Предмет договору на виконання науково-технічних робіт — лише розробка, створення цих самих результатів.
Різні предмети зазначених типів договорів зумовлюють різний зміст прав та обов'язків сторін, їх відповідальності тощо.
За своїм змістом до договорів про виконання науково-технічних робіт наближаються авторські договори на створення наукових творів. Проте вони
08 Глава 50
ізняться між собою передусім метою. Авторській договір спрямований на ридбання прав на використання наукового твору, який буде створено у май-утньому, на його використання і розповсюдження, переклад тощо. Мета оговорів про виконання науково-технічних робіт полягає в тому, щоб силами иконавця розв'язати певні наукові проблеми, які виникли у практичній іяльності замовника.
Істотні умови договору про виконання науково-технічних робіт. акими умовами є предмет, сторони, ціна та строки. Безумовно, сторони можуть ередбачити й інші умови аби лише вони не суперечили чинному законодавству. акі умови можуть бути найрізноманітніші, але вони головним чином обумовлю-іться характером науково-технічних робіт. Так, у договорах про виконання ослідно-конструкторських робіт мають бути передбачені технічні параметри, ким має відповідати та чи інша розробка.
Великі за обсягом роботи можуть виконуватися поетапно, що також має ути передбачено у договорі.
Предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є не сам процес оботи, а її результат. Мета зазначених договорів — досягнути саме бажаного езультату і передати його замовникові. Варто мати на увазі, що серед ослідників з цього приводу немає одностайної думки: одні вважають, що пред-етом договору є не результат, а роботи як такі, тобто сам процес, інші — саме езультат, а не роботи як такі.
Так, автори коментаря до другої частини ЦК Російської Федерації вважають редметом договору "роботи як такі", а не результат1. Інші російські автори редметом договору визнають саме результат зазначених робіт, а не їх процес2. [ідставу для такого висновку дають відповідні статті Цивільного кодексу РФ3.
У новому ЦК України хоч прямо не йдеться про предмет договору, але аналіз пави 62 дає підставу зробити висновок, що предметом договорів про виконання ауково-технічних робіт є саме результат зазначених робіт4. Українські автори акож вважають, що предметом зазначених договорів є саме результат, а є роботи як такі5. Вважаємо, що для такого висновку є досить серйозні ідстави. Замовника інтересує передусім саме результат виконаних робіт, який и він не був — позитивний чи негативний. Замовникові важливо знати, які аслідки можуть настати, скажімо, при тривалому використанні певного атеріалу чи будь-якої операції, при високій чи низькій температурі тощо. Отже,
Комментарий части второй Гражданського кодекса Российской Федерации (Брогин-кий М.И. и др.). — М, 1996. — С. 180; Гражданский кодекс Российской Федерации. Текст, змментарий, алфавитно-предметньш указатель / Под ред. О.М. Козьірь, А.Л. Маковского, .А. Хохлова. - М., 1996. - Ч. 2. - С. 387.
2
Гражданское право: Учебник / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. — М., 1997. — Ч. 2. — .365.
Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации. — Статті 772— 75 і 778.
Цивільний кодекс України. Проект від 25 серпня 1996 р. // Українське право. — К., 1996. — . 2. - С. 296-298.
' Советское гражданское право / Под общей ред. В.Ф. Маслова и А.А. Пушкина — К-, 1978. — . 2. - С. 232.
Договори про виконання науково-дослідних ... робіт 209
предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є саме їх результат, а не процес одержання цього результату, хоч і не виключається останнє. Замовника може Інтересувати саме процес одержання того чи іншого результату тобто його технологія, але ж предметом договору буде відповідь на поставлене завдання замовника — як досягти того чи іншого наслідку, тобто результат.
Результатом виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних і тому подібних робіт буде розв'язання поставленої замовником проблеми. Якщо йдеться про наукову проблему, то наслідком виконання науково-дослідних робіт буде одержаний результат. Результатом конструкторських, проектно-конструкторських, технологічних і тому подібних робіт буде зразок нового виробу, нової техніки, способу, матеріалу тощо. Це може бути нова технологія, нові матеріали, нова конструкція.
Варто врахувати, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи це два самостійні етапи, які і є предметом окремих видів договорів — договору про виконання науково-дослідних робіт і договору про виконання конструкторських і технологічних робіт. Але ці два етапи становлять ланки єдиного науково-технічного процесу. Науково-дослідні роботи поділяють на два види — фундаментальні і прикладні. Перші виконують, як правило, академічні науково-дослідні установи, другі — науково-дослідні установи відомств та вузів. Але їх сутність полягає в тому, що результат науково-дослідних робіт повинен вказати шлях, як досягти тієї чи іншої виробничої мети (чи будь-якої іншої).
Другий етап — конструкторські і технологічні роботи — має дати відповідь, яким чином науковий результат використати у практичній і доцільній діяльності людей, запропонувати технічі засоби втілення наукової ідеї у виробничий процес. Результатами цього етапу можуть бути також винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об'єкти промислової власності. Проте не слід думати, що останні можна одержати тільки в результаті проведення конструкторських і технологічних робіт. Вони можуть бути результатами науково-дослідних робіт.
Як правило, ці два етапи послідовно настають один за одним. Конструкторським і технологічним роботам завжди передують науково-дослідні роботи, мета яких — знайти принципову можливість розв'язання тієї чи іншої проблеми. Конкретними результатами зазначених досліджень можуть бути гіпотези, теорії, висновки, рекомендації, наукові положення. Найвищим результатом науково-дослідних робіт є відкриття, які існували і існують незалежно від того, чи надає законодавець їм правову охорону, чи ні.
Результатами виконання науково-технічних робіт є також звіти про виконання наукових досліджень, зразки нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення.
Іноді виконання науково-дослідних і конструкторсько-технологічних робіт можна спрямувати на розв'язання однієї і тієї самої проблеми. У таких випадках один договір може охоплювати виконання всього комплексу науково-технічних робіт.
Специфічною рисою науково-технічних робіт є те, що вони характеризуються не тільки творчим характером одержаного результату, якого має досягнути виконавець, а й неможливістю заздалегідь визначити конкретний зміст цих результатів, що має враховуватися при укладені договору. У договорі можуть
10 Глава 50
ути визначені лише загальні науково-технічні, економічні, екологічні та інші •імоги, яким має відповідати очікуваний результат. Замовник повинен чітко означити зазначені вимоги в технічному завданні, яке він дає виконавцеві.
Сторони у договорах про виконання науково-технічних робіт. У за-іачених договорах сторонами виступають замовник і виконавець. Замовником оже бути будь-яка фізична і юридична особа. Це можуть бути громадяни країни, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також будь-які юридичні ;оби незалежно від їх постійного місцезнаходження.
Якщо замовником є фізична особа, то до неї пред'являють такі самі вимоги, і і до сторони в будь-якому іншому договорі — вона має бути дієздатною.
Виконавцем науково-технічних робіт також може бути будь-яка фізична і ридична особа. За загальним правилом, виконавцями виступають науково-іслідні, проектно-конструкторські, конструкторські і технологічні організації, іукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Виконавцями зжуть бути підприємства будь-якої форми власності, які мають у своєму складі іукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.
Громадяни виступають виконавцями науково-технічних робіт, як правило, ;що їх може виконати одна особа або група осіб, тобто робіт, невеликих за ісягом.
Громадяни можуть бути і замовниками науково-технічних робіт. В умовах інкової економіки будь-який громадянин може виступати як індивідуальний цприємець. Для успішної підприємницької діяльності йому може треба буде ійснити науково-технічні роботи.
Замовниками можуть бути органи державної влади і управління, а також иватні юридичні особи. Але в усіх випадках незалежно від того, хто є стороно у зазначеному договорі, відносини між ними регулюються загальними нор-іми про виконання науково-технічних робіт.
Однією з істотних умов договору про виконання науково-технічної роботи є на, яка визначається угодою сторін. Проте це не означає, що вона значається довільно. Найчастіше ціна встановлюється шляхом складання кош-рису, який, за загальним правилом, розробляє виконавець. Кошторис має редбачати всі витрати виконавця на здійснення робіт (придбання матеріалів, таткування, інструментів та Інших засобів, необхідних для цього), належну конавцеві винагороду, передбачені чинним законодавством обов'язкові пла-жі та інші необхідні витрати.
Крім того, в ціну мають бути включені певні суми у вигляді прибутку (дохо-). Розмір цих сум може передбачатися у договорі залежно від розміру ономічного (чи будь-якого іншого) ефекту, який може одержати замовник при користанні результату виконаної роботи. Ціна в договорі визначається точно о лише приблизно, враховуючи невизначеність витрат при виконанні договору, ідей й різні наслідки необхідності підвищення ціни у процесі виконання. Якщо никла потреба істотно підвищити ціну у процесі виконання договору за умови іриблизного визначення, то виконавець зобов'язаний негайно сповістити про замовника. Останній має право погодитися з новою ціною або відмовитися від говору. У такому випадку замовник зобов'язаний оплатити виконану частину 5оти.
Договір може передбачати підвищення ціни, якщо одержано кращий ефект , використання результату роботи, та винагороду за якісне чи дострокове
Договори про виконання науково-дослідних ... робіт 211
(вчасне) виконання роботи або зменшення ціни в разі неякісного чи несвоєчасного виконання робіт.
Договір про виконання науково-технічної роботи може включати умову її поетапного виконання. У таких випадках передбачається і оплата окремих етапів виконання. У п. 2 ст. 913 ЦК України зазначено, що плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, передбачена договором, може бути зменшена замовником залежно від співвідношення фактично одержаних результатів з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від поведінки замовника, а можливість такого зменшення та його межі були обумовлені погодженням сторін.
Важливим є положення, яке передбачає обов'язок замовника оплатити вартість робіт у разі неможливості досягти передбачуваного результату. Якщо в процесі науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягти результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, виконаних до виявлення неможливості отримати очікувані результати. Однак оплата не може перевищувати відповідну частину ціни, передбаченої договором.
Проте дещо інша норма щодо дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Якщо в процесі виконання зазначених робіт виявиться неможливість досягти передбаченого договором результату, що настала не з вини виконавця, замовник зобов'язаний оплатити лише витрати виконавця.
Сторони можуть у договорі передбачити певне авансування робіт. Розрахунки за виконані науково-технічні роботи замовник проводить за кошторисною вартістю окремих етапів чи роботи в цілому на підставі актів здачі-приймання робіт. Одержання негативного результату виконавцем, за умови виконання роботи відповідно до погодженого сторонами технічного завдання, не звільняє замовника від оплати вартості виконаної роботи.
Строки виконання робіт. Строки у договорах про виконання науково-технічних робіт мають бути чітко визначені.
Вони визначаються угодою сторін залежно від обсягу, складності, матеріального та фінансового забезпечення та інших факторів. У договорі, як правило, встановлюються початкові і кінцеві строки виконання робіт. Проте, якщо договором передбачені окремі етапи виконання, то в такому разі мають бути визначені конкретні строки виконання окремих етапів. Взагалі на виконання договору складається календарний план виконання окремих етапів та елементів роботи, який є невід'ємним додатком до договору.
За загальним правилом, виконавцеві надається право достроково виконати передбачені договором роботи.
Форма договору про виконання науково-технічних робіт. Проста письмова форма для зазначених договорів є обов'язковою. Договір має відповідати загальним вимогам. У ньому мають бути необхідні реквізити — адреси сторін, банківські рахунки тощо. Грамотно скласти договір про виконання науково-технічних робіт справа далеко не проста. Ускладнюється вона тим, що часто предмет договору не можна конкретно визначити, часто невідомі очікувані результати, не завжди можуть бути чітко визначені витрати, є можливість появи непередбачених витрат тощо. Тому в договорі мають бути визначені лише наслідки настання можливих факторів у процесі його виконання.
212 Глава 50
Принаймні у таких договорах чітко визначаються сторони, ціна, строки виконання. Щодо предмета договору, то він може бути визначений у міру можливого.
До договору про виконання науково-технічних робіт, як правило, додають технічне завдання, погоджений сторонами кошторис, календарний план тощо. В умовах ринкової економіки зазначені договори укладаються на добровільних засадах.
Проста письмова форма укладення договорів про виконання науково-технічних робіт не виключає можливості посвідчити її нотаріально за бажанням сторін.