§ 2. Зміст договору позички

Обов'язки позичкодавця. Коло обов'язків позичкодавця за договором по-іки прямо залежить від того, чи є цей договір реальним або консенсуальним. консенсуальному договорі позички першим виникає обов'язок позичкодавця едати річ користувачу. ІДК УРСР 1963 р., дозволяючи укладення як консен-ільних, так і реальних договорів безоплатного користування майном, включав лаву 27 ст. 326 "Наслідки ненадання майна соціалістичною організацією у юллатне користування", яка виділяла лише один випадок — укладення кон-ісуального договору, в якому як позичкодавець виступала соціалістична орга-ація. Наслідком непередачі майна у користування тут визначалася можли-ть користувача вимагати відшкодування збитків. Враховуючи безоплатний )актер договору, збитки могли бути стягнені лише в частині, яка являє собою їльну шкоду. Новий ЦК України зберіг це правило, поширивши його на всіх ісників договору позички. Стаття 850 ЦК України встановлює, що наслідком іередачі речі у користування є право користувача вимагати відшкодування їданих цим збитків.

У будь-якому договорі позички — як реальному, так і нонсенсуальному —по-ікодавець також несе обов'язки, передбачені нормами глави 58 "Найом (орен-К Це, по-перше, обов'язок передати річ у стані та комплекті, обумовленому до-зором (ч. 1 ст. 786). По-друге, позичкодавець зобов'язаний повідомити ристувача про всі недоліки речі, що передається у безоплатне користування, і можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна користувача або ін-іх осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею

2 ст. 786). До речі, ЦК УРСР (ст. 327) передбачав відповідальність позичко-

вця за недоліки переданого майна, які він навмисно або з грубої необережності

застеріг при передачі майна. По-третє, позичкодавець зобов'язаний попереди-

користувача про всі права третіх осіб на річ, що передається у користування

. 2 ст. 788). І нарешті, позичкодавець зобов'язаний за власний рахунок робити

пітальний ремонт речі, переданої у позичку (ч. 2 ст. 795).

Новий ЦК України наділяє позичкодавця правом відчужувати річ, передану їм у безоплатне користування (ч. 1 ст. 850). При цьому до набувача речі пере-дять всі права та обов'язки позичкодавця.

Обов'язки користувача, на відміну від обов'язків позичкодавця, не зале-іть від того, чи є договір позички реальним або консенсуальним.

Основний обов'язок користувача полягає у належному утриманні отриманої безоплатне користування речі. Цей обов'язок регулюється як відповідними »рмами глави 58 "Найм (оренда)", так і спеціальними статтями глави, присвя-ній позичці.

Перша з такого роду норм стосується користування отриманими речами. Від-івідно до п. 1 ч. 2 ст. 852 користувач зобов'язаний користуватися річчю за її їизначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі. При цьому невико-іння цієї умови є підставою для розірвання договору на вимогу позичкодавця ,. 2 ч. 2 ст. 853 ЦК України).

Якщо інше не встановлено договором, користувач зобов'язаний користувати-[ річчю особисто (п. 2 ч. 2 ст. 852). Тобто виключно за згодою позичкодавця ристувач може передавати річ в оренду або безоплатне користування (субпо-ічку), а також передавати свої права та обов'язки за договором позички третім

Договір позички (безоплатного користування майном) 173

особам. ЦК УРСР також містив подібну норму (ст. 328). Але навіть якщо річ передавалася третій особі за згодою позичкодавця, користувач все одно залишався відповідальним перед ним за збереження речі та підтримання її у належному стані. У разі невиконання цього обов'язку позичкодавець має право вимагати дострокового розірвання договору та повернення речі (п. З ч. 2 ст. 853 ЦК України).

По закінченні договору позички користувач зобов'язаний повернути річ по-зичкодавцю у тому самому стані, в якому вона була на момент її передання (п. З ч. 2 ст. 852 ЦК України). При цьому така сувора норма є не зовсім вдалою, оскільки річ за договором позички передається у користування, що передбачає її відповідне нормальне зношування. Крім того, сторонам доцільно б було надати можливість визначити стан речі, що повертається, в договорі, якщо цей стан виходить за межі нормального зношування. Тому це положення варто було б визначити за аналогією з нормами, що регулюють відносини оренди (ч. І ст. 804).

Річ має бути повернута позикодавцеві у такому самому порядку, в якому вона була передана у безоплатне користування. Разом із річчю позикодавцеві повертаються всі її' приналежності та документи, які відносяться до речі. У разі неповернення користувачем речі у передбачений строк, позичкодавець має право вимагати ЇЇ примусового повернення, а також відшкодування завданих йому збитків (ст. 894 ЦК України).

ЦК України покладає на користувача обов'язок нести звичайні витрати щодо підтримання речі у належному стані (ч. 1 ст. 852). До звичайних витрат можна віднести і витрати з поточного ремонта речі, заміни її витратних частин, витрати на належне зберігання речі тощо. При цьому слід мати на увазі, що користувач несе лише звичайні витрати. Будь-які надзвичайні витрати, пов'язані із збереженням або відновленням речі, покладаються на позичкодавця.

Крім спеціальних прав та обов'язків, визначених у главі 60, користувачеві належать також інші права та обов'язки, властиві орендарю за договором майнового найму. Так користувач зобов'язаний робити капітальний ремонт узятої у безоплатне користування речі. В рамках належного йому права користування користувач має право робити поліпшення речі, на які також поширюються норми про договір оренди.