§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном

ЦК України закріплено підвищені вимоги щодо відповідальності за договором шірчого управління майном.

Відповідно до ст. 1062 ЦК України довірчий управитель, який не виявив при івірчому управлінні майном належного піклування про Інтереси установника іравління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові іравління завдані збитки, а вигодонабувачеві — упущену вигоду.

Довірчий управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони шикли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або ігодонабувача.

Договір довірчого управління майном 465

Таким чином, довірчий управитель відповідає як за винно заподіяні, так і за випадково виниклі збитки і може звільнитися від відповідальності, якщо доведе, що збитки є результатом непереборної сили або дій установника чи вигодона-бувача.

Настання відповідальності за збитки, спричинені випадково, не означає, що відповідальність довірчого управителя не має меж. Довірчий управитель звільняється від відповідальності, якщо буде доведено неможливість виконання договору внаслідок обставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних у даних умовах обставин (форс-мажор)¹. Характеризуючи обставини, які можуть бути визнані обставинами непереборної сили, ЦК України прямо вказує, що до таких обставин не належать порушення обов'язків зі сторони контрагентів боржника—довірчого управителя, відсутність на ринку потрібних для виконання товарів, відсутність у боржника—довірчого управителя необхідних грошових засобів тощо.

Винна відповідальність довірчого управителя передбачає порушення ним договірних зобов'язань. Згідно зі ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є невиконання його або неналежне виконання. При здійсненні довірчого управління можуть виникати два основні види порушень договірних зобов'язань з боку довірчого управителя. По-перше, довірчий управитель може не забезпечити досягнення мети довірчого управління. Якщо вона має підприємницький характер, то порушення полягатиме у відсутності виплат вигодонабувачу. В договорах довірчого управління грошовими коштами договори можуть містити умову про виплату доходу у вигляді визначеного проценту на вкладений капітал. Відсутність виплат є підставою для стягнення доходу за позовом вигодонабувача. По-друге, довірчий управитель може не забезпечити фізичну схоронність майна, переданого у довірче управління. В цьому випадку він відповідає за втрату, нестачу або пошкодження майна.

Особливість відповідальності довірчого управителя зумовлена його одночасним виступом в якості боржника установника і вигодонабувача, які мають право вимагати відшкодування збитків. Збитками вважаються втрати, яких установник або вигодонабувач зазнали у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, що перебуває у довірчому управлінні, а також витрати, які наведені особи зробили або мусять зробити для відновлення свого порушеного права. Упущеною вигодою є доходи, які вигодонабувач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

Установник довірчого управління не має права на відшкодування упущеної вигоди, якщо за умовами договору всі вигоди від майна, що перебуває у довірчому управлінні, отримує інша особа (вигодонабувач), а не установник. Установник має право на відшкодування упущеної вигоди, якщо він є єдиним або одним із вигодонабувачів.

Довірчий управитель відповідає за порушення зобов'язання третіми особами (замісниками), на яких було покладено його виконання. Відповідно до ст. 1060 ЦК України довірчий управитель несе відповідальність за дії обраного ним замісника як за власні.

Слюсаревський М. М. Цивільно-правова відповідальність за порушення договору довірчого Управління майном // Підприємництво, господарство і право. — 1997. — № 12. — С. 11—12.

166 Глава 62

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, що випливає і договору довірчого управління, будь-якою третьою особою (повірений тощо), ібов'язок виконати зобов'язання покладається на довірчого управителя, в разі іевиконання ним зобов'язань з управління він відповідає перед установником та іигодонабувачем за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. З ст. 530 ЦК України третя особа (вигодонабувач) у разі іебезпеки втратити своє право на майно, що перебуває у довірчому управлінні інаслідок звернення кредитора на це майно, може задовольнити вимогу креди-орів без згоди довірчого управителя (боржника). У цьому разі третя особа стає іа місце кредиторів за зобов'язаннями і застосовуються правила статей 514— Ї21 ЦК України (перехід прав кредиторів третіх осіб і переведення боргу).

Довірчий управитель відшкодовує завдані ним збитки (установнику та виго-ірнабувачеві) у повному обсязі, якщо законом або договором не передбачено від-[ікодування у меншому або більшому розмірі. Якщо довірчий управитель, що по-іушив зобов'язання з довірчого управління, одержав завдяки цьому доходи, то юзмір збитків, які відшкодовуються вигодонабувачеві у зв'язку з неодержанням іим доходів, не може бути меншим від тих доходів, що їх одержав порушник ірав (довірчий управитель).

Довірчий управитель відшкодовує реальні збитки і упущену вигоду, завдані мм при простроченні виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України довірчий управитель, який прострочив ви-.онання, відповідає перед установником за завдані простроченням збитки і за іеможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо вна-лідок прострочення довірчого управителя виконання втратило інтерес для уста-ювника, він може відмовитися від виконання договору довірчим управителем і имагати відшкодування збитків.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором .овірчого управління майном встановлено неустойку (штраф, пеню), то її стягу-атимуть у повному розмірі понад відшкодування збитків відповідно до ст. 626 ЦС України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є визначена законом або договором довірчого правління майном грошова сума, яку боржник (довірчий управитель) повинен платити кредиторові (установникові управління) у разі невиконання або нена-ежного виконання зобов'язання (зокрема, у разі прострочення).

Відповідно до ст. 554 ЦК України сплата неустойки не позбавляє довірчого правителя від виконання зобов'язання в натурі або відшкодування збитків за иконання зобов'язання. Кредитори (установник та вигодонабувач) мають право а свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування заподіяних овірчим управителем збитків тільки виконання ним зобов'язання в натурі, якщо ,е відповідає їх (кредиторів) Інтересам.

Угодою сторін довірчого управління може бути передбачено стягнення тільки еустойки без відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість тягнення за вибором установника неустойки чи збитків (альтернативна неус-ойка), або неустойки, стягуваної в зарахування відшкодування збитків (заліко-а неустойка).

Таким чином, відповідальність за договором довірчого управління майном є оговірною (за характером зобов'язання) та підвищеною (за способом відпові-альності).

Договір довірчого управління майном 467

За суб'єктним складом відповідальність за договором довірчого управління майном є різновидом відповідальності за множинності осіб.

Відповідно до п. 2 ст. 1062 ЦК України довірчий управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним довірчого управління, якщо вартості майна, яке перебуває у довірчому управлінні, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

На довірчого управителя поширюються загальні положення про субсидіарну відповідальність. За змістом ст. 621 ЦК України субсидіарна відповідальність передбачає, що договором або законом може бути передбачена, поряд із відповідальністю боржника, додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи — довірчого управителя. До пред'явлення вимоги довірчому управителю кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника — установника довірчого управління. Якщо установник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до довірчого управителя — особи, яка несе субсидіарну відповідальність. Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від довірчого управителя, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до установника, як основного боржника. Довірчий управитель повинен до задоволення вимоги, пред'явленої йому кредитором, повідомити про це установника, а у разі пред'явлення позову — подати клопотання про залучення установника (як основного боржника) до участі у справі.

У разі недотримання цих вимог довірчим управителем установник (як основний боржник) має право висунути проти регресної вимоги довірчого управителя заперечення, які він мав проти кредитора.

Згідно з п. З ст. 1062 ЦК України субсидіарна відповідальність довірчого управителя настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочинї, доведуть, що вони не знали і не могли знати про перевищення управителем повноважень або встановлених обмежень. У цьому разі установник управління може вимагати від довірчого управителя відшкодування завданих ним збитків.

Таким чином, вчинені довірчим управителем правочини з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень визнаються укладеними в інтересах установника за умови відсутності вини третіх осіб, які беруть в укладенні таких правочинів.

Вина третьої особи, яка бере участь у правочині, презюмується, якщо перевищення наданих повноважень або встановлених обмежень довірчого управителя є або має бути очевидним для контрагента, виходячи із поведінки сторін, змісту правочину, усталеної практики укладення подібних правочинів, звичаїв Ділового обороту та інших обставин, що мають істотне значення. Наприклад, для третьої особи має бути очевидним перевищення довірчим управителем встановлених обмежень у разі укладення без згоди установника договору застави майна, переданого у довірче управління, оскільки наявність такої згоди прямо перебаче-на положеннями ЦК України про довірче управління майном.

Відповідно до п. З ст. 1057 ЦК України у правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується, що вони вчинені управителем.