1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори

Латинське владарювання підірвало господарство Візантії. Наслідки грабежів і багаторічного розорення країни все ще позначалися і після від­новлення влади візантійських імператорів. Государі з дому Палеологів не мали грошей і безсилі були поповнити податками свою казну, бо про­вінції були бідні. Історик XIV ст. Нікіфор Григора, який був присутній на весільних святах Іоанна V, писав:

В ті часи палац дійшов до такої бідності, що в ньому не було жодної чаші, жодного бокала з золота або срібла, деякі з них були з олова, а всі інші з глини... Я вже не кажу про те, що цар­ські вінці і одяг на тому святі мали, здебільшого, лише вигляд золота і дорогоцінного каміння. В дійсності вони були з шкіри і лише позолочені, як роблять іноді шкіряники, почасти з скла, що світиться різними кольорами; подекуди лише зрідка було дорогоцінне каміння, яке мало справжню красу і блиск перлин, що впадає в око. До такої міри занепали, зовсім погасли і загинули стародавній добробут і блиск римської держави, так що тепер мені соромно розповісти вам про це.

2. Падіння константинополя з оцінок сучасників

ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ІСТОРИК ДУКА

Про Мухаммеда II

Вночі і вдень, лягаючи спати і встаючи, у своєму палаці і поза ним, він усі свої турботи покладав на те, якими воєнними діями і засобами оволодіти Константинополем.

ПЛАЧ ПРО КОНСТАНТИНОПОЛЬ

О, місто, місто, глава всіх міст! О, місто, місто, центр чотирьох країн світу! О, місто, місто, гордість християн і загибель варва­рів! О, місто, місто, другий рай, на заході насаджений, де є всякі рослини, місто, яке гнеться від ваги плодів духовних! Де краса твоя, рай ? Де благодійна сила духу і плоті твоїх духовних харіт? Де тіла апостолів господа мого ? Де останки святих, де останки мучеників ? Де прах великого Костянтина та інших імператорів?

З ПОВІСТІ «БАГАТОГРІШНОГО І

БЕЗЗАКОННОГО НЕСТОРА ІСКАНДЕРА»

Російський автор, що перебував при війську Мухаммеда II, був свідком і очевидцем штурму і падіння Константинополя.

Окаянний Махмет прикотив до міських стін гармати і піщалі, і тури, і драбини, і гради дерев’яні, та інші корзні стінобитні.

З ТВОРІВ ГРЕЦЬКОГО ІСТОРИКА КРИСТОВУЛА

Усі зроблені турками підкопи під стіни і підземні ходи не при­несли користі, і тільки викликали марні витрати, бо гармати ви­рішили все.

3. ВІДПОВІДЬ МУХАММЕДА II

ПОСЛАМ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ІМПЕРАТОРА

Готуючись до облоги Константинополя і володіюча азіатським бере­гом Босфору, Мухаммед II на найвужчому місці Босфору, трохи на північ від Константинополя, збудував укріплений замок, який він назвав «Богар-Келен», що в перекладі означає «Переріж горло». Він повинен був пере­різати морський шлях, який з’єднував Константинополь з Чорним морем, і тим самим позбавити візантійську столицю хліба, що його вона діставала з Криму. Посли імператора Константина прибули, щоб опротестувати цей вчинок, як віроломне порушення миру.

Я можу робити все, що мені угодно. Обидва береги Босфору належать мені: той східний, тому що на ньому живуть османи, а цей західний – тому що ви не вмієте його захищати. Скажіть вашому государю, що коли він ще раз зважиться надіслати до мене з подібними запитаннями, я накажу з посла живцем здерти шкіру.