4. Погані часи в новій іспанії

(Повідомлення з Мексико від 15 березня 1586 р.)

Вчора прибув корабель з Нової Іспанії, який вийшов звідти 1 березня.

25 лютого корабель з трьомастами людей і всілякою зброєю вирушив з Нової Іспанії в Гавану. Ті, хто до цього прибув з Га-ванни, повідомляють, що країна занепала і там нема ніякого попиту на товари. Купці змушені там знижувати на 20 про­центів і те нечисленне, що продають, давати в борг. Про прибуття флоту пишуть по-різному: одні кажуть так, інші – ні. Чи при­буде він, чи ні – він привезе мало грошей. Товари в Іспанії коштують дорожче, ніж тут. Те, що тут може бути продане, до­водиться віддавати в кредит. Один з тих трьохсот чоловік, які їздили в Гавану, переказує з надійних джерел, що англійські морські розбійники прибули в Гондурас і захопили там Порто Канарос, який є там найважливішим містом. Вони вивели звідти кораблі, серед яких був один тоннажністю в 300 тонн. Вважають ймовірним, що морський розбійник піде в Кампехе і огляне все узбережжя. Він затримається, щоб подивитись, чи не вдасться захопити флот, який вийшов з Нової Іспанії. Тому побоюються, що цей флот не зможе повернутися. От і все, що відомо. Це най-безнадійніша для торгівлі звістка, яка тільки може бути. Пи­шуть, що наш віце-король Перу перебуває в Трускілло і скоро помре.

5. Напад англійців на кадікс

(Донесення фірмі Фуггер а Венеції 22 травня 1587 р.)

5-го цього місяця ми одержали листа з Мадріда про те, що, як повідомляють з Севільї від 30 квітня, англійський корсар Дрейк на чолі ста кораблів напав на Кадікс. При цьому він мав добре озброєні галеони. Нападаючі захопили в цьому порту королів­ську армаду, яка налічувала 22 кораблі і галеони. Споряджен­ня та інші речі вони спалили, бо не могли вести з собою кораблі. Люди, які були серед команди іспанських кораблів, здебільшого вчасно втекли на сушу. Ці кораблі були нервом усієї армади. Дай боже, щоб індійська флотилія армади не попала їм в руки, бо треба боятися, що Дрейк буде її підстерігати.

Тоді на морі не залишиться ніякого флоту, здатного проти­стояти Англії.

6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії

(Із Зальцбурга від 14 липня 158S р.)

Війна повертається лицем до Англії, і з мирних спроб не ви­ходить нічого. Його папське святійшество в присутності мого найласкавішого отця Зальцбурзького архієпископа у Ватикані наказав прилюдно оголосити буллу. В цій буллі англійська ко­ролева [Єлизавета] як давно засуджена єретичка позбавляється свого королівства, країни і підданих. Ці піддані, якого б стану вони не були, звільняються від присяги, в силу якої вони вико­нують свої обов’язки вірнопідданих.

Папа позбавляє Єлизавету всіх досі наданих їй титулів, по­честей і передає їх всі цілком королю Іспанії. Він віднині по­винен як законний, обраний і затверджений король Ірландії, як захисник католицької віри правити в цій країні. Він повинен перемогти королеву і добиватися підкорити собі її країну і лю­дей. Його святійшество прилюдно проголосив його величність [Філіпа ІІ королем Іспанії, Англії і Ірландії і хоче дати йому цей титул на вічні часи, але з умовою, щоб його величність, ді­ставши ці провінції [Англію і Ірландію], так само як неаполі­танський король, повинен був давати римському престолу певну щорічну пенсію. Щоб його величність міг це зробити якнай­легше, його святійшество відпустив як грошову допомогу один мільйон крон. Половина дається в нині призначений для від­плиття армади момент, а друга буде видана, як тільки піхота його величності висадиться в Англії і захопить там яку-небудь відому гавань.