6. Розправа над графом егмонтом і адміралом

Графом горном

Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа

Горна ста­новлять істотний інтерес.

Розправа над двома нідерландськими вельможами кладе початок смузі кривавих терористичних репресій, які знаменували період панування герцога Альби в Нідерландах.

І лист Егмонта і поведінка обох засуджених на місці страти надзви­чайно характерні для тієї політичної позиції, яку займали пі два видатні представники нідерландської знаті. Утиски, які чинилися інквізиторами, шкідлива для інтересів країни політика кардинала Гранвелли (фактичного правителя Нідерландів), важкий податковий тягар, який несла вся країна в інтересах іспанського короля і його феодалів, – все це неухильно спону­кало нідерландську знать і нідерландських дворян до опозиції... Але в той час як бюргерство і та частина дворянства, яка була з ним зв’язана спільними господарськими інтересами, послідовно боролась за звільнення країни від усіх пут, які обмежували її розвиток, – багато представників вищої знаті займало хитку, нестійку позицію. Вони то приєднувалися до опозиції, то поспішали підкреслити свою покірність королю Філіпу.

Граф Егмонт зробив іспанському королю важливі бойові послуги. Під іспанськими прапорами як підданий і як генерал іспанського короля граф Егмонт двічі вщент розбив французькі війська в боях під Гравеліном і під Сен-Кантеном.

Примикаючи до опозиції, ненавидячи Гранвеллу, підтримуючи петиції, які писалися дворянами, Егмонт в той же час не переставав розуміти, що він зв’язаний з іспанським королем, не переставав почувати… під пануванням короля Філіпа II.

Коли широкі народні маси заворушились і, обурені церковним гнітом, стати знищувати ненависні їм реліквії і багатства католицької церкви, Егмонт взяв на себе каральні функції і вчинив у провінціях Фландрії і Артуа – жорстоку розправу над учасниками заворушення. Але ця запізніла вірнопідданість не врятувала його від гніву короля Філіпа. Займати непевну, двоїсту позицію, намагатися знайти середину між повстанням і покорою було неможливо. Герцог Альба вирішив стратити графів Егмонта і Горна, щоб цим застрашуючим прикладом вплинути на нідерландське дворянство.

Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя

Государю! Сьогодні ввечері я довідався про вирок, який вашій величності угодно було ухвалити мені. Хоч я ніколи не мав проти вас жодного лихого наміру і думаю, що ніколи не вчинив жодного проступка, який був би спрямований на шкоду особі або службі вашої величності або на шкоду нашій істинній і давній католи­цькій вірі, я, проте, терпеливо переношу те, що богу угодно було послати мені. Якщо під час цих смут в Нідерландах я зробив або допустив що-небудь, що могло здатися супротивним справі служ­би вашій величності, то я це робив з справжніми і хорошими на­мірами служити богу, вашій величності і вимогам часу. Тому я прошу вашу величність простити мені і пожаліти мою бідну дружину, дітей і слуг, зваживши мою попередню службу. З цією надією я покладаюсь на милосердя боже.

Готовий умерти, 5 червня 1568 р.

Вашої величності найнижчий і

найвірніший васал і слуга Ламараль д’Егмонт.