2. Конкордат франціска і з папою львом х.

Цей конкордат був укладений в Болоньї в грудні 1515 р. і в Римі 16 серп­ня 1516 p.; булла папи про анатів¹ – в жовтні 1516 р. Лев X, оголошуючи себе компетентним призначати єпископів, уступає королю право висувати кандидатів в єпископи і абати; в свою чергу король уступає папі право стя­гувати анати. Парламенти, університет, духовенство чинили опір реєстрації цього конкордату і його здійсненню. За указом і спеціальним розпоря­дженням короля, не раз повтореним, конкордат був зареєстрований в па­ризькому парламенті².

¹ Анати – збір, який дорівнював річному доходові від якоїсь по­сади. Стягувався папами з ХІІІ ст. Прагматична санкція, видана в Буржє в 1438 p., його відкинула. Болонський конкордат знову відновив.

¹ Парламент – найвища судова установа у Франції – як «хра­нитель законів королівства» вів спеціальні реєстри, куди вписувався текст .кожного нового королівського ордонансу. За звичаєм, який набрав сили обов’язкового правила, ніякий новий ордонанс не ставав законом, якщо не був вписаний в парламентські реєстри.

Лев, єпископ, раб рабів божих, для вічного спогаду про цю справу.

...Внаслідок синівської покори, проявленої нашим найдорож­чим сином, що вірує в Христа, королем Франції Франціском, ми обговорили з його величністю і батьківськими порадами пере­конали його, на славу бога і на його честь, мужньо і добровільно відректися від прагматичної санкції¹ і виявити бажання жити за законами святої римської церкви, як живуть інші християни, і скоритися велінням, уже виданим, і які в майбутньому будуть видані святим апостольським престолом. Враховуючи, що вибори відбувалися протягом ряду років в кафедральних і митрополи­чих церквах та монастирях цього королівства [Франції] з вели­кою небезпекою для благочестивих душ, бо в багатьох випад­ках були зловживання світських властей, в інших випадках були попередні угоди, які грунтувалися на симонії² і через це незаконні, іноді мали вплив особисті симпатії, спорідненість і клятвопорушення, – згаданий вище французький король, по­слухавшись наших батьківських порад, як дійсно слухняний син, бажаючи коритися як з принципу покори, що є великою заслугою, так і в ім’я загального блага свого королівства, при­йняв через нашого дорогого сина, Рожера Барма, королівського адвоката, спеціально заради цієї мети посланого з достатніми для цього повноваженнями і дорученнями, замість вказаної вище прагматичної санкції та її постанов такі закони і постанови, погоджені з нами і нашими братами – кардиналами святої рим­ської церкви...

За порадою і одностайним схваленням наших згаданих вище братів, виходячи з нашого глибокого переконання і нашої повної влади, постановляємо і наказуємо, що віднині замість вищезга­даної прагматичної санкції і всіх її статей треба додержуватися такого:

А саме, віднині в кафедральних і митрополичих церквах ва­кантних, а також церквах, які можуть в майбутньому стати вакантними, як це встановлено добровільною нашою поступкою, а також поступкою наших наступників, римських єпископів, капітули і канонікати цих церков не можуть обирати або висувати майбутнього прелата.

¹ Прагматичною санкцією називалися акти особливої державної ваги, які оголошувалися як основні закони «на вічні часи». Однією з таких санк­цій була видана в Бурже в 1438 р. прагматична санкція Карла VII, яка – підтверджувала вільності церкви у Франції.

² Симонія – продаж і купівля духовних посад.

Якщо відкриється така вакансія, король Франції, який царюватиме в цей час, повинен рекомен­дувати нам або нашим наступникам, римським єпископам, або апостольському престолові магістра¹ або ліценціата теології або доктора, або ліценціата всіх прав або одного права – уні­верситету, який відзначається суворістю іспитів, – віком не менше 27 років і підходящого в інших відношеннях, протягом шести місяців з моменту, коли вказані церкви стануть вакант­ними, щоб ми подбали про заміщення вакантної посади. Якщо в такому випадку король не вкаже нам ніякої належно кваліфіко­ваної особи, ми і наші наступники не будемо зобов’язані призна­чити таку особу. В цьому випадку король повинен буде протягом трьох місяців після відхилення запропонованого ним кандидата намітити нового порядком, вказаним вище. Інакше, ми або наші наступники подбаємо про заміщення вакансії з відповідною по­спішністю особою, яка має кваліфікацію, зазначену вище. Ми вирішуємо і постановляємо, що всякі вибори, які порушують встановлені вище правила, а також і акти наші і наших наступ­ників – нічого не варті і недійсні. Проте робиться виняток для свояків і кровних родичів короля, а також для високопоставлених осіб, при наявності законних і розумних причин, які будуть вказані в поданні короля і апостольських листах. Також ро­биться виняток для жебруючих монахів, осіб видатних знань і високої науки, які, згідно з статутом їх ордену, коли вони за­конно до нього належать, не мають прав на вказані вище сту­пені. Ми вирішуємо і проголошуємо, що всякі вибори і їх затвер­дження та інші акти, які вчинені або можуть бути вчинені за нас, наших наступників або наш престол, інакше ніж у вище­зазначеній формі, – нічого не варті, недійсні і необов’язкові і не мають ніякої сили та значення.

¹ Доктор, магістр, ліценціат – учені ступені.

3. БУЛЛА ПАПИ ПРО АНАТИ (Рим, жовтень 1516 р.)

Лев, єпископ, раб рабів божих, для вічного спогаду про цю справу.

...У конкордаті, який ми уклали з нашим дорогим сином Франціском, королем Франції, на славу божу, ради миру і спо­кою християн за порадою наших братів [кардиналів], ми вста­новлюємо: одержання вакантних бенефіціїв, даних нами і нашими наступниками, або престол [єпископський] в церквах кафедраль­них і митрополичих, а також в монастирях можуть зберігатися тільки після одержання нами річної вартості згаданих вище бе­нефіціїв – золотими дукатами, турськими фунтами або іншою монетою.

4. ПРОТОКОЛ «LIT DE JUSTICE» УРОЧИСТОГО ЗАСІДАННЯ ПАРЛАМЕНТУ, СКЛИКАНОГО КОРОЛЕМ З ПРИВОДУ ПРОТЕСТІВ ПАРЛАМЕНТУ ПРОТИ ПЕРЕНЕСЕННЯ СПРАВ НА РОЗГЛЯД У