- •З «листа» космографа тосканеллі фернандо мартшесу, придворному короля альфонса V португальського (15 червня 1474 р.)
- •2. Капітуляція в санта фе – 17 квітня 1492 р.
- •3. З листа петра мартіра1 до борромео
- •4. З листа мартіра до графа тендільє
- •5. З листа мартіра до кардинала і віце-канцлера асканія сфорса
- •6. З листа мартіра до фернандо талабре, архієпископа гранадського
- •7. З листа мартіра до помпонія лето1
- •8. Із заповіту колумба (4 травня 1506 p.)
- •9. Тордесільясський договір між королями іспанії і португалії про поділ світу
- •Відкриття морського шляху в індію (1497 – 1499 рр.)
- •11. Угода з конкістадорами про відкриття і завоювання нових земель
- •Король і королева
- •12. Документ про «добровільне» визнання тубільцями влади іспанського короля
- •Рекерем’єнто, яке повинно оголошуватись жителям островів і материків моря-океану, ще не підкорених королю, нашому володареві
- •13. Відкриття тихого океану бальбоа
- •14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
- •15. Подорож магеллана
- •А) По Тихому океану
- •16. Записки діаса про мексіку
- •17. Августін де-сарате – «історія перу»
- •18. Франціско лопес де-гомара – «історія індій» королі і народи, які ведуть торгівлю прянощами
- •Лас касас – «про острів еспаньйола»
- •«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
- •2. Із «записок о московііи» герберштейна
- •З «книги про московітське посольство» павла ювія
- •4. З листа датського короля фрідеріка II (1576 р.)
- •5. Уривок з листа пфальцграфа георга ганса до гросмейстера тевтонського ордену генріха V фон-бобенгаузена
- •6. З «сообщения фрэнсиса черри, одного из членов английской торговой компании в москве» (1587 р.)
- •8. З книги ісаака масси
- •9. З першої чолобитної семена дежньова (1662 р.)
- •10. З другої чолобитної семена дежньова від 23 вересня 1664 р.
- •11. З «подорожі» філіппа авріля
- •Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.
- •3. Фуггери I карл V
- •5. Вигнання ганзейців з англії
- •Королівський декрет про вигнання
- •Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
- •6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
- •7.Німецьке рицарство в XVI ст.
- •10. В будинку фуггерів в аугсбургу
- •Пропонований уривок взято з «Визначних місцевостей» Ганса фон-Швеяніхена. Ганс фон-Швейніхен супроводив герцога Генріха XI Лігніцького під час його подорожей.
- •11. Німецькі ландскнехти в XVI столітті
- •12. Ландскнехти XVI – XVII ст.
- •Яскраво змальовують життя ландскнехтів накази герцога Юлія Брауншвейгського, особливо наказ від 28 березня 1584 p., з якого наводиться далі характерний уривок.
- •Німецькі гуманісти
- •З «похвального слова глупоти» (1467 – 1536 pp.)
- •14. З «листів темних людей» (1515 – 1517 pp.)
- •Є повний переклад «Листів» на російську мову, зроблений проф. Н.А. Куном; вид. 1-е, Москва, 1906, 2-ге – «Academia», 1935.
- •15. Ульріх фон-гуттен (1488 – 1523 pp.)
- •Вадіск, або римська тріада (1520 р.)
- •Реформація в німеччині
- •16 З автобіографічних спогадів лютера
- •17. З положень тецеля (1517 р.)
- •19. З 95 тез мартіна лютера
- •20. Лист мартіна лютера папі льву X (1518 р.)
- •21. З послання лютера імператорові і християнському дворянству німецької нації про поліпшення християнського стану (24 червня 1520 р.)
- •22. Лист лютера до спалатіна після відлучення від церкви (11 жовтня 1520 р.)
- •23 Вормський едикт (26 травня 1521 p.)
- •24. Ставлення мартіна лютера до томаса мюнцера
- •26. Погляд мюнцера на майнову нерівність і становище не імущих
- •27. Мюнцер про краще майбутнє і боротьбу за нього
- •28. Мюнцер про світську владу і організацію общин
- •29. Лист мюнцера мансфельдським рудокопам (травня 1525 р.)
- •30. Протестація двадцяти імперських чинів (19 квітня 1529 р.)
- •Селянська війна в німеччині
- •32. «Селянський черевик»
- •Походження «черевика», як він почався і чим він закінчився
- •33. Дванадцять статей
- •Слушні і справедливі головні статті всього селянства і захребетників (hyndersessen), духовних властей, якими вони себе вважають обтяженими
- •Стаття дев’ята
- •34. Лист-тези (artikelbrief)
- •37. Кельнська війна і лютер, «звернення з мирними пропозиціями» (квітень 1525 р.)
- •38. З памфлета лютера «проти розбійних і грабіжницьких зграй селян» (1525 р.)
- •39. Повчання лютера селянам тлумачення другозаконня1
- •42. Російська держава і шведсько-російські відносини в оцінці густава-адольфа
- •Промова густава-адольфа про мир з росією на шведському сеймі 1617 р.
- •43. Промова густава-адольфа на сеймі в оребро (січень 1617 р.)
- •44. Валленштейн і його армія
- •45. Звірства під час тридцятирічної війни
- •Уривок з романа німецького письменника XVII ст. Гріммельстауаена «Сімпліціссімус» (1668). Герой романа Ейлеишпігель описує розгром села, в якому він жив.
- •46. Наслідки тридцятирічної війни
- •47. Розорення німецької імперії під час тридцятирічної війни
- •48. Вестфальський мир. Мирний договір імператорсько-шведський, або оснабрюкський1
- •49. Мирний договір імператорсько-французький, або мюнстерський1
- •Франція в XVI ст.
- •Венеціанський посол мікеле суріано про францію XVI ст. (1561 р.)
- •2. Конкордат франціска і з папою львом х.
- •Велику раду (Париж, 24 липня 1527 р.)
- •5. Франсуа рабле «життя великого гаргантюа»
- •Як гаргантюа виховувався панократом так, що не гаяв ні години часу
- •6. Правила, які регулювали спосіб життя телемітів
- •8. Придворний турнір у франції в XVI ст.
- •Франція за генріха IV
- •11. Нантський едикт (13 квітня 1598 р.)
- •12. Нантський едикт і тулузький парламент
- •14. Королівська адміністрація і двір у франції,
- •Франція за рішельє
- •З «Політичного заповіту» Рішельє
- •17. Ставлення рішельє до дворянства з (Політичного заповіту» Рішельє
- •18. Ставлення рішельє до народу з «.Політичного заповіту» Рішельє
- •19. Едикт проти дуелей (лютий 1626 р.)
- •20. Королівська декларація про знесення замків (31 липня 1626 р.)
- •21.Утихомирення гугенотів
- •22. Едикт, який забороняє парламентам втручатися в державні справи і адміністрацію (лютий 1641 р.)
- •23. Донесення інтенданта юстиції де-вуайє д’аржансона (1 червня 1633 р.)
- •24. Доручення, дане інтендантові юстиції і фінансів вілльмонте (31 березня 1637 р.)
- •Зовнішня політика іспанської держави
- •1. Захоплення лісабона іспанцями
- •2. Оцінка іспанської політики єлизаветою англійською
- •3. Морський розбій англійців
- •4. Погані часи в новій іспанії
- •5. Напад англійців на кадікс
- •6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії
- •7. Загибель «великої армади»
- •8. Золото з нової іспанії
- •Внутрішнє становище іспанії
- •9. З промови представника дворянства на кортесах 1538 p.
- •10. Іспанська фінансова політика
- •11. Напис на будинку севільської інквізиції (1524 р.)
- •12. Ауто-да-фе в севільї
- •13. Повстання в сарагосі
- •Страти в сарагоссі
- •Лист короля філшпа II генералові варгасу, командуючому кастільською армією
- •14. Занепад іспанії в кінці XVI 1 на початку XVII ст. З твору іспанського економіста дона Херонімо де-Устаріца «Теорія і практика торгівлі і мореплавання».
- •Заохочення і підтримки
- •Орден єзуїтів
- •1. Формула церковного прокляття
- •2. Із статуту «товариства ісуса»
- •3. З повчань ігнатія лойоли
- •IV. Про дисципліну і покору членів ордену
- •Буржуазна революція в нідерландах
- •1. Антверпен в XVI ст.
- •2. Продуктивність мануфактурної промисловості
- •5. Указ карла V про переслідування єретиків у нідерландах
- •6. Розправа над графом егмонтом і адміралом
- •Графом горном
- •Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа
- •Горна становлять істотний інтерес.
- •Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя
- •Страта графів егмонта і горна в брюсселі
- •8. Формула повноважень, даних вільгельмом оранським людвігу нассауському для набору військ
- •19. Лист про пожертви, вручений вільгельмом оранським дітріху сонуа
- •10. Уривок з «промови»
- •11. Ставлення герцога альби до «кривавої ради»
- •Уривок з листа герцога альби королю філіпу II
- •12. Донесення альби філіппу II про облогу гарлема
- •13. Циркуляр герцога альби, виданий в утрехті (26 липня 1573 р.)
- •14. Лист герцога альби філіпу II (1573 р.)
- •15. Французька інтервенція в нідерланди
- •16. Ставлення англії до подій нідерландської революції
- •17. Заява «меншості» на асамблеї генеральних штатів у дельфті в 1576 р.
- •18. Оголошення вільгельма оранського поза законом (15 березня 1580 р.)
- •19. «Захист» вільгельма оранського (1580 р.)
- •20. Іконоборство в бельгії
- •Заборона католицизму в антверпені
- •21. Убивство вільгельма оранського
- •22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)
- •В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому
- •Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire
- •Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.
- •23. Утрехтська унія
- •24. Томас мен про голландію XVII ст. (1664 р.)
- •25. Голландія стає колоніальною державою
- •6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена
- •Соціально-економічний розвиток англії в XVI – XVII ст. Обгороджування в англії XVI ст. Аграрний рух
- •1. Акт проти руйнування сіл (1489 р.)
- •Грамота про призначення комісії для розслідування обгороджування (1517 р.)
- •3. Томас мор про аграрну революцію XVI ст.
- •4. Скарга копігольдерів1 на обгороджування, виселення
- •6. Уривок з проповіді XVII століття
- •7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
- •8. Акт про покарання для бродяг і впертих жебраків (1597 р.)
- •Промисловість і зовнішня торгівля
- •10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.
- •11. Мануфактура і торговий капітал у
- •5. Сатира на повинності і утискування селян у польщі
- •6. Селянське повстання олександра костки наперського в краківській землі (1651 р.)
- •Політичне життя польщі
- •7. Люблінська унія (1569 р.)
- •18 Польський історик длугош про вимоги шляхти (1454 р.)
- •9. Нешавські статути
- •10. Викриття і пророкування скарги
- •11. Влада короля в польщі (1573 – 1795 pp.)
- •Наводимо уривок з твору Станіслава Конарського «Про дійсну форму наради», виданого в 1760–1763 pp. Автор критикує устрій Польщі! вимагає реформ (взято з «Teksty zrodlowe», 42, стор. 32).
- •13. Liberum veto в польщі
- •1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори
- •2. Падіння константинополя з оцінок сучасників
- •4. Турецький історик саад-ад-дш про взяття константинополя (29 травня 1453 р.)
- •5. Лист турецького султана сулеймана і пишного до короля франціска і (1526 p.).
- •6. Морський бій під лепанто (7 жовтня 1571 p.).
- •7. Турки під віднем в 1683 р.
- •1. Послання старця філофея до великого князя василя III
- •Послання старця філофея до великого князя василя івановича
- •2. Проект івана грозного про розвиток російської торгівлі (1557 р.) Опублікований д. Цветаввим. «Русский Вестник», 1885, червень, стор.840–841
- •3. Рюссов. Взяття нарви російськими військами (1558 p.)
- •4. Грамота жителям данціга (17 травня 1558 р.)
- •5. Рюссов. Про загибель торгівлі міста ревеля
- •6. Відписка нарвського воєводи в ревель з вимогою припинити затримку суден, які йдуть до нарви (26 жовтня 1565 р.)
- •7. З листування російських купців про свої торговельні справи (1566 p.)
- •8. З листування івана грозного з англійською королевою єлизаветою про англійську торгівлю в росії (1581–1582 р.)
- •9. Депеша французького агента про польську інтервенцію в російську державу
- •10. Облога смоленська польськими військами (1609–1611 pp.)
- •11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
- •12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
- •13. Новоторговий статут (1667 p.).
- •15. Кільбургер про торговельні можливості російської держави і російські ринки
- •16. Я. Рейтенфельс про експорт і імпорт росії
- •17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
- •18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
- •19. Андрусовське перемир’я між росією і польщею (30 січня 1667 p.). Полное собрание законов, Собрание первое, т. І, спв, 1830, № 398
- •20. Я. Рейтенфельс про російське військо Рейтенфелъс я. Сказания..., м, 1906, стар. 124–129
17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
«Путешествие в Московию барона Августина Мейерберга»,
М., 1874, стор. 37–39 і 72–73
Так і Нащокіну, хоча і наділеному гострим розумом, хотілося дізнатись, чи не відправляємось ми до його царя з пропозицією миролюбного цесарського посередництва, уже впевнені, що поляк прийме його? Він заподозрював зговір між польським королем і цесарем, аж ніяк не допускаючи в душі, щоб останній послав нас, щиро бажаючи зупинити кровопролиття між християнами, швидше ж вони вдвох умовились, що, на знак подяки за подану нещодавно допомогу проти наймогутнішого з государів, які захопили Польщу1, сам цесар або хто-небудь з Державнішого Дому буде наступником короля, чому він і пропонує справу про замирення, дбаючи про свої ж вигоди, або все ж не з простої прихильності до государів різних віросповідань, з яких з одним посередником миру зв’язаний узами спільних звичаїв віри і кровної спорідненості...
...Посланники іноземних государів нехай не чекають і від царських уповноважених більш правдивих слів, тому що ці особи збирають докупи всі тонкощі закоснілого лукавства, щоб обманути їх, або видаючи брехню за правду, або замовчуючи те, про що треба сказати, і ослабляючи обов’язкову силу всяких рішень на нарадах тисячею хитрих вивертів, які надають невірного тлумачення їм, так що вони зовсім руйнуються... Все це робить для іноземних послів виконання покладених на них справ до того важким, а успіх їх до того сумнівним, що воші нерідко каються, що взяли на себе таку посаду.
1 Шведський король Карл X Густав.
18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
Котошихин Г. О России в царствование Алексея Михайловича, вид. 3-е,
СПБ, 1844, стор. 45–47, 52–53, 57–58
1. К цесарскому величеству Римскому великие послы не по-сылываны давно, потому что дальней проезд, чрез многие разные государства, и послом великим в дороге будет много шкоты и убытков. А посылаются к цесарю посланники роду середнего, которые бывают в думных дворянех и в околничих; а с ним товарыщ дьяк.
2. К королевскому величеству Свейскому посылаются великие послы, околничие другой статьи родов, которые в боярех не бывают; а с ними товарищи думные дворяне, или столники серед-них родов, да дьяки. А на посолство на съезды посылаются бояре из первые статьи родов, которые ниже есть писаны; а с ними товарищи таковы, каковы посылаются в Свею1.
3. К Поленому королю посылаются великие послы, бояре болших родов первые статьи, которые ниже всех, или и другие ж статьи родов бояре ж, или околничие, которые бывают в боярех; и з боярами посылаются товарищи, околничие и думные дворяне, и столники, и дьяки, а с околничими думные ж дворяне, и столники, и дьяки. А на посолство на съезды посылаются бояре первые статьи родов, пятого или шестого роду человек; а с ним товарищи бояре ж таковы, каковы посылаютца в Полшу, также и околничие, и думные дворяне, и думные и простые дьяки.
4. К Аглинскому королю посылаются столники, первые статьи родов, которые из столничества бывают в боярех; а с ними товарищи дворяня добрых родов, да дьяки.
5. К Датцкому королю посылаются столники и дворяне тех родов, которые бывают в думном дворянстве и в околничестве; а с ними товарищи дворяня ж и дьяки,
6. К курфистром, и х князем, и к графом, и к Галанским ста-том посылаются столники ж, и дворяне, и дьяки таковы ж, что и к Датцкому королю.
7. К Турскому салтану посылаются послы таковы ж, що и к Дацкому королю.
8. К Персидцкому шаху посылаются послы таковы ж, что и в Свейское государство.
9. К Крымскому хану и х Калмыцким тайшам посылаются посланники, середних родов дворяне; а с ними товарищи подьячие.
10. А посланники посылаются к христианским потентатом, столники ж и дворяне, честных и середних родов и дьяки.
А в гонцех посылаются стряпчие, дьяки, жилцы, подьячие и начальные люди.
11. Да с послы ж, как посылают в государства и на съезды, и с посланники, бывают для посолской чести посыпаны з бояры и околничими и думными людми, столники, и стряпчие, и дворяне, и жилцы, дети и братья и роду их и чюжих родов, которые преж того бывали отцы их и деды со отцами их и з дедами, или которые с кем быть сами похотят. А бывает с теми послами и посланники, смотря по роду и по чести их и по посолству, за иным боярином по 30 и по 20 и по 15 человек; а за околничим, и думным человеком, и за столником до 15 и по 10 и по 8 человек, а за иными по пяти и по три человека; а за дьяки по 2 и по одному человеку. Да с послы ж посылаются по переводчику, подьячих по 5 человек и болши, а людей они своих емлют с собою по своей чести, сколько кому мочно; и бывает с великими послами всех людей человек по 40 и по 50 и по 60 и по 80 и по 100 и болши, смотря по посолству и каковы есть честью послы. А с посланники посылаются подьячих два человека или три, и переводчик, и толмачи; а всех людей бывает с ними человек по 15 и по 20 и по 30. А з гонцами бывают толмачи ж, да людей человек по 8 и по 10 и болши, как кому сколько мочно для чести взяти...
18. О жалованье послом, как их посылают во окрестные государства. Бояром, околничим, думным людем, столником, стряпчим, дворяном, дьяком, жилцом, переводчиком, подьячим, толмачом, как их посылают во окрестные государства в посолствах и на съезды и в посланникех и в гонцех, дается царское жалованье денежное по окладу их на два года, да чем поднятца на службу против окладу одного году; да им же для тех служеб даетца соболей: бояром по 1 000 и по 800 и по 700 и по 500 рублев, околничим на 400 и на 300 рублев, думным людем и столником на 300 и на 250 и на 200 рублев, столником же и дворяном и дьяком на 200 и на 150 рублев, безденежно, смотря по чести их и по посолству. Да им же послом, и посланником, и гонцом, и посол-ским дворяном, и иным чином, в дорогу даетца царское жалованье, запасы хлебные и съестные, мяса и рыба; да питья, вина, вина горячие, меды розные, пива, по указу, для чину, негораздо по болшому, по старому обычаю.
19. А которой боярин, или околничей, или думной человек, или столник и дворянин, люди новые, к посолскому делу нарядами, платьем и конскою збруєю, незаводны: и тем даютца царские лошади со всею службою, а к платью и на шапки запоны, а иные наряды и служилую рухлядь берут они на сьезд и займуют у своей братьи, кто кому дружен. А как они приедут с службы, и то что у царя возмут отдают назад, или разве чем кого за службу царь пожалует во веки.
20. А как они послы, взяв жалованье, к посолскому своему поезду изготовятся, совсем, и посилаючи их в которые государства, или на сьезды, для скорости велят им ехать не дожидаяся наказов, потому что те наказы к поезду их бывают неготовы, и вымышляют как бы им с чюжеземскими людми говорить и отговор чинить разумнее, а государю б своему к чести; а присылаются те наказы к ним в дорогу за гонцами, как они будут блиско рубежа. А которым послом с Москвы бывает поезд не скорой, а им наказы даютца на Москве.
21. А пишетца послом и посланником и гонцом, в наказех, кроме новых дел, о чем лучится говорити и что делати...
22. А которые послы бывают на посолских сьездах о постановлении покою християнского, и им с чюжеземскими послами велено ссылатца листами, в которых местех съехатися ближе и податнеє, и о посолском их сьезде велено бывает договариватца но полным их посолским мочам, через дворян, и через их дворянские записи, и крестное целование и веру, чтоб им послом друг с другом съехатися и розъехатся волно было, хотя и доброго ничего не учинится, и друг на друга зла никакого не мыслити, и не подъискивати, и мыслити не велеть никому. А как они по таким дворянским записям съедутся, и им велено шатры царской с королевским поставити поровну, полами вместе, или избы зделав, а меж ними сени опчие; и в тех обчих полах, или сенях, послом с послами сходитися, и сшедся наперед бы говорили речи они Руские послы, а потом розменялись верющими грамотами, а сверх того и о делех бы говорили, о чем им наказано. А как посолство учнет приходить к доброму делу, и им по зговору записи велят писать, по указу, и учиня б меж себя веру и крестное целованье, розъехався з другими послы, ехали к Москве не мешкая.
23. А прямого истинного наказу, и указу, на посолские сьезды послом своим ведати не дадут до тех мест, как они съедутся з другими послами, и что с ними на сьезде чюжеземские послы поговорят. И будет в чом упорно стоят, и они о том пишут к Москве, что чюжеземские послы стоят упорно и гораздо спесивы и неподатны, что им бес прямого подлинного указу делать не по чему; и к ним посылают наказ тайной, в то время как отпишут.
24. А будучи послы и посланники в посолстве своем, о делех говорят в ответех с ответными людми, и на сьездах с послы, по наказом, каковы им бывают даны ис Посолского Приказу и от Тайных Дел; и те их речи записывают подьячие...
1 До Швеції.