- •З «листа» космографа тосканеллі фернандо мартшесу, придворному короля альфонса V португальського (15 червня 1474 р.)
- •2. Капітуляція в санта фе – 17 квітня 1492 р.
- •3. З листа петра мартіра1 до борромео
- •4. З листа мартіра до графа тендільє
- •5. З листа мартіра до кардинала і віце-канцлера асканія сфорса
- •6. З листа мартіра до фернандо талабре, архієпископа гранадського
- •7. З листа мартіра до помпонія лето1
- •8. Із заповіту колумба (4 травня 1506 p.)
- •9. Тордесільясський договір між королями іспанії і португалії про поділ світу
- •Відкриття морського шляху в індію (1497 – 1499 рр.)
- •11. Угода з конкістадорами про відкриття і завоювання нових земель
- •Король і королева
- •12. Документ про «добровільне» визнання тубільцями влади іспанського короля
- •Рекерем’єнто, яке повинно оголошуватись жителям островів і материків моря-океану, ще не підкорених королю, нашому володареві
- •13. Відкриття тихого океану бальбоа
- •14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
- •15. Подорож магеллана
- •А) По Тихому океану
- •16. Записки діаса про мексіку
- •17. Августін де-сарате – «історія перу»
- •18. Франціско лопес де-гомара – «історія індій» королі і народи, які ведуть торгівлю прянощами
- •Лас касас – «про острів еспаньйола»
- •«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
- •2. Із «записок о московііи» герберштейна
- •З «книги про московітське посольство» павла ювія
- •4. З листа датського короля фрідеріка II (1576 р.)
- •5. Уривок з листа пфальцграфа георга ганса до гросмейстера тевтонського ордену генріха V фон-бобенгаузена
- •6. З «сообщения фрэнсиса черри, одного из членов английской торговой компании в москве» (1587 р.)
- •8. З книги ісаака масси
- •9. З першої чолобитної семена дежньова (1662 р.)
- •10. З другої чолобитної семена дежньова від 23 вересня 1664 р.
- •11. З «подорожі» філіппа авріля
- •Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.
- •3. Фуггери I карл V
- •5. Вигнання ганзейців з англії
- •Королівський декрет про вигнання
- •Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
- •6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
- •7.Німецьке рицарство в XVI ст.
- •10. В будинку фуггерів в аугсбургу
- •Пропонований уривок взято з «Визначних місцевостей» Ганса фон-Швеяніхена. Ганс фон-Швейніхен супроводив герцога Генріха XI Лігніцького під час його подорожей.
- •11. Німецькі ландскнехти в XVI столітті
- •12. Ландскнехти XVI – XVII ст.
- •Яскраво змальовують життя ландскнехтів накази герцога Юлія Брауншвейгського, особливо наказ від 28 березня 1584 p., з якого наводиться далі характерний уривок.
- •Німецькі гуманісти
- •З «похвального слова глупоти» (1467 – 1536 pp.)
- •14. З «листів темних людей» (1515 – 1517 pp.)
- •Є повний переклад «Листів» на російську мову, зроблений проф. Н.А. Куном; вид. 1-е, Москва, 1906, 2-ге – «Academia», 1935.
- •15. Ульріх фон-гуттен (1488 – 1523 pp.)
- •Вадіск, або римська тріада (1520 р.)
- •Реформація в німеччині
- •16 З автобіографічних спогадів лютера
- •17. З положень тецеля (1517 р.)
- •19. З 95 тез мартіна лютера
- •20. Лист мартіна лютера папі льву X (1518 р.)
- •21. З послання лютера імператорові і християнському дворянству німецької нації про поліпшення християнського стану (24 червня 1520 р.)
- •22. Лист лютера до спалатіна після відлучення від церкви (11 жовтня 1520 р.)
- •23 Вормський едикт (26 травня 1521 p.)
- •24. Ставлення мартіна лютера до томаса мюнцера
- •26. Погляд мюнцера на майнову нерівність і становище не імущих
- •27. Мюнцер про краще майбутнє і боротьбу за нього
- •28. Мюнцер про світську владу і організацію общин
- •29. Лист мюнцера мансфельдським рудокопам (травня 1525 р.)
- •30. Протестація двадцяти імперських чинів (19 квітня 1529 р.)
- •Селянська війна в німеччині
- •32. «Селянський черевик»
- •Походження «черевика», як він почався і чим він закінчився
- •33. Дванадцять статей
- •Слушні і справедливі головні статті всього селянства і захребетників (hyndersessen), духовних властей, якими вони себе вважають обтяженими
- •Стаття дев’ята
- •34. Лист-тези (artikelbrief)
- •37. Кельнська війна і лютер, «звернення з мирними пропозиціями» (квітень 1525 р.)
- •38. З памфлета лютера «проти розбійних і грабіжницьких зграй селян» (1525 р.)
- •39. Повчання лютера селянам тлумачення другозаконня1
- •42. Російська держава і шведсько-російські відносини в оцінці густава-адольфа
- •Промова густава-адольфа про мир з росією на шведському сеймі 1617 р.
- •43. Промова густава-адольфа на сеймі в оребро (січень 1617 р.)
- •44. Валленштейн і його армія
- •45. Звірства під час тридцятирічної війни
- •Уривок з романа німецького письменника XVII ст. Гріммельстауаена «Сімпліціссімус» (1668). Герой романа Ейлеишпігель описує розгром села, в якому він жив.
- •46. Наслідки тридцятирічної війни
- •47. Розорення німецької імперії під час тридцятирічної війни
- •48. Вестфальський мир. Мирний договір імператорсько-шведський, або оснабрюкський1
- •49. Мирний договір імператорсько-французький, або мюнстерський1
- •Франція в XVI ст.
- •Венеціанський посол мікеле суріано про францію XVI ст. (1561 р.)
- •2. Конкордат франціска і з папою львом х.
- •Велику раду (Париж, 24 липня 1527 р.)
- •5. Франсуа рабле «життя великого гаргантюа»
- •Як гаргантюа виховувався панократом так, що не гаяв ні години часу
- •6. Правила, які регулювали спосіб життя телемітів
- •8. Придворний турнір у франції в XVI ст.
- •Франція за генріха IV
- •11. Нантський едикт (13 квітня 1598 р.)
- •12. Нантський едикт і тулузький парламент
- •14. Королівська адміністрація і двір у франції,
- •Франція за рішельє
- •З «Політичного заповіту» Рішельє
- •17. Ставлення рішельє до дворянства з (Політичного заповіту» Рішельє
- •18. Ставлення рішельє до народу з «.Політичного заповіту» Рішельє
- •19. Едикт проти дуелей (лютий 1626 р.)
- •20. Королівська декларація про знесення замків (31 липня 1626 р.)
- •21.Утихомирення гугенотів
- •22. Едикт, який забороняє парламентам втручатися в державні справи і адміністрацію (лютий 1641 р.)
- •23. Донесення інтенданта юстиції де-вуайє д’аржансона (1 червня 1633 р.)
- •24. Доручення, дане інтендантові юстиції і фінансів вілльмонте (31 березня 1637 р.)
- •Зовнішня політика іспанської держави
- •1. Захоплення лісабона іспанцями
- •2. Оцінка іспанської політики єлизаветою англійською
- •3. Морський розбій англійців
- •4. Погані часи в новій іспанії
- •5. Напад англійців на кадікс
- •6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії
- •7. Загибель «великої армади»
- •8. Золото з нової іспанії
- •Внутрішнє становище іспанії
- •9. З промови представника дворянства на кортесах 1538 p.
- •10. Іспанська фінансова політика
- •11. Напис на будинку севільської інквізиції (1524 р.)
- •12. Ауто-да-фе в севільї
- •13. Повстання в сарагосі
- •Страти в сарагоссі
- •Лист короля філшпа II генералові варгасу, командуючому кастільською армією
- •14. Занепад іспанії в кінці XVI 1 на початку XVII ст. З твору іспанського економіста дона Херонімо де-Устаріца «Теорія і практика торгівлі і мореплавання».
- •Заохочення і підтримки
- •Орден єзуїтів
- •1. Формула церковного прокляття
- •2. Із статуту «товариства ісуса»
- •3. З повчань ігнатія лойоли
- •IV. Про дисципліну і покору членів ордену
- •Буржуазна революція в нідерландах
- •1. Антверпен в XVI ст.
- •2. Продуктивність мануфактурної промисловості
- •5. Указ карла V про переслідування єретиків у нідерландах
- •6. Розправа над графом егмонтом і адміралом
- •Графом горном
- •Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа
- •Горна становлять істотний інтерес.
- •Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя
- •Страта графів егмонта і горна в брюсселі
- •8. Формула повноважень, даних вільгельмом оранським людвігу нассауському для набору військ
- •19. Лист про пожертви, вручений вільгельмом оранським дітріху сонуа
- •10. Уривок з «промови»
- •11. Ставлення герцога альби до «кривавої ради»
- •Уривок з листа герцога альби королю філіпу II
- •12. Донесення альби філіппу II про облогу гарлема
- •13. Циркуляр герцога альби, виданий в утрехті (26 липня 1573 р.)
- •14. Лист герцога альби філіпу II (1573 р.)
- •15. Французька інтервенція в нідерланди
- •16. Ставлення англії до подій нідерландської революції
- •17. Заява «меншості» на асамблеї генеральних штатів у дельфті в 1576 р.
- •18. Оголошення вільгельма оранського поза законом (15 березня 1580 р.)
- •19. «Захист» вільгельма оранського (1580 р.)
- •20. Іконоборство в бельгії
- •Заборона католицизму в антверпені
- •21. Убивство вільгельма оранського
- •22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)
- •В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому
- •Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire
- •Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.
- •23. Утрехтська унія
- •24. Томас мен про голландію XVII ст. (1664 р.)
- •25. Голландія стає колоніальною державою
- •6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена
- •Соціально-економічний розвиток англії в XVI – XVII ст. Обгороджування в англії XVI ст. Аграрний рух
- •1. Акт проти руйнування сіл (1489 р.)
- •Грамота про призначення комісії для розслідування обгороджування (1517 р.)
- •3. Томас мор про аграрну революцію XVI ст.
- •4. Скарга копігольдерів1 на обгороджування, виселення
- •6. Уривок з проповіді XVII століття
- •7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
- •8. Акт про покарання для бродяг і впертих жебраків (1597 р.)
- •Промисловість і зовнішня торгівля
- •10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.
- •11. Мануфактура і торговий капітал у
- •5. Сатира на повинності і утискування селян у польщі
- •6. Селянське повстання олександра костки наперського в краківській землі (1651 р.)
- •Політичне життя польщі
- •7. Люблінська унія (1569 р.)
- •18 Польський історик длугош про вимоги шляхти (1454 р.)
- •9. Нешавські статути
- •10. Викриття і пророкування скарги
- •11. Влада короля в польщі (1573 – 1795 pp.)
- •Наводимо уривок з твору Станіслава Конарського «Про дійсну форму наради», виданого в 1760–1763 pp. Автор критикує устрій Польщі! вимагає реформ (взято з «Teksty zrodlowe», 42, стор. 32).
- •13. Liberum veto в польщі
- •1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори
- •2. Падіння константинополя з оцінок сучасників
- •4. Турецький історик саад-ад-дш про взяття константинополя (29 травня 1453 р.)
- •5. Лист турецького султана сулеймана і пишного до короля франціска і (1526 p.).
- •6. Морський бій під лепанто (7 жовтня 1571 p.).
- •7. Турки під віднем в 1683 р.
- •1. Послання старця філофея до великого князя василя III
- •Послання старця філофея до великого князя василя івановича
- •2. Проект івана грозного про розвиток російської торгівлі (1557 р.) Опублікований д. Цветаввим. «Русский Вестник», 1885, червень, стор.840–841
- •3. Рюссов. Взяття нарви російськими військами (1558 p.)
- •4. Грамота жителям данціга (17 травня 1558 р.)
- •5. Рюссов. Про загибель торгівлі міста ревеля
- •6. Відписка нарвського воєводи в ревель з вимогою припинити затримку суден, які йдуть до нарви (26 жовтня 1565 р.)
- •7. З листування російських купців про свої торговельні справи (1566 p.)
- •8. З листування івана грозного з англійською королевою єлизаветою про англійську торгівлю в росії (1581–1582 р.)
- •9. Депеша французького агента про польську інтервенцію в російську державу
- •10. Облога смоленська польськими військами (1609–1611 pp.)
- •11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
- •12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
- •13. Новоторговий статут (1667 p.).
- •15. Кільбургер про торговельні можливості російської держави і російські ринки
- •16. Я. Рейтенфельс про експорт і імпорт росії
- •17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
- •18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
- •19. Андрусовське перемир’я між росією і польщею (30 січня 1667 p.). Полное собрание законов, Собрание первое, т. І, спв, 1830, № 398
- •20. Я. Рейтенфельс про російське військо Рейтенфелъс я. Сказания..., м, 1906, стар. 124–129
11. З «подорожі» філіппа авріля
Філіпп Авріль (1654 – 1698) – французький єзуїт, який двічі приїжджав в Росію, щоб дістати дозвіл на поїздку в Китай. В Москві Авріль посилено збирав відомості про Сибір (1687), але добитися дозволу йому не вдалося. Російський уряд небезпідставно підозріло ставився до єзуїтів: Авріль і його супутник були вислані за межі країни. Зібрані матеріали Філіпп Авріль опублікував в 1692 р.
Хоч як ретельно старалися стародавні географи передати нам відомості про великий простір між Об’ю і Великою Стіною Китайською, треба признатися, що їм дуже мало вдалося це. Одні не говорять майже нічого, а інші, бажаючи сказати багато, переказують нам догадки і припущення як незаперечні істини. Новітні письменники були не більш щасливі, бо, доповнюючи відомості своїх попередників, вони нічого до них не додали, крім згадування про дрімучі і безконечні ліси і безліч жахливих пустинь, розкиданих нібито на цих великих і безлюдних просторах.
Козакам запорозьким, які живуть нижче Дніпровських порогів, найбільше зобов’язані ми докладними даними про землі, які раніше вважалися неприступними пустинями, куди не можна пуститися мандрівникові, не рискуючи напевно загинути. Нині всі ці країни такі вже відомі, що в них подорожують так само легко і зручно, як в європейських землях.
Коли московітяни перемогли запорожців, то останні, не бажаючи коритися переможцям, вирішили за краще залишити свою вітчизну, яку не могли захистити. У великому числі пішли вони за Волгу, по якій дійшли до Казані, а звідси легко вже було добратися їм до Іртиша. Вони потім ішли аж до злиття Іртиша з Тоболом, де й заснували місто, яке прибрало ім’я від цієї річки [Тобольськ]. Тут розселились вони і зайняли, нарешті, всі землі понад Об’ю, які становлять власне Сибір, що прибрав цю назву від слов’янського слова сибір, яке значить північ.
Недостатність вигод для життя і засобів для продажу хутра, особливо соболів, змусили потім сибірських козаків примиритися з московітами і навіть підкоритися їм, хоч гори і ріки, які оточували їх і перерізували всю сибірську країну, робили їх безпечними від усяких кривд, на які могли б зважитись московітяни. Сибір поступово заселявся московітами з того часу, коли вони почали володіти ним, бо вони раз у раз посилали туди своїх яшучиків або соболевих промисловців, безперервно множачи число їх посиланням у місця, де соболів ловлять, не тільки державних злочинців, але й офіцерів і бояр, якими були незадоволені або які здавалися їм підозрілими.
З допомогою своїх хоч і дуже безладних подорожей проклали вони велику кількість нових шляхів, які непомітно довели їх до самого Китаю. Всі відомі дороги, які ведуть туди, цілком відрізняються одна від одної, проте ми узнали, яких саме треба додержуватись, щоб безпечніше і скоріше проїхати...
З опису різних татар, які живуть в країні між Об’ю і Китаєм, мною викладеного, можна легко зрозуміти, що московітянам, підтримуваним козаками, неважко було прокласти собі шлях від Сибіру до великої імперії Китайської, бо не знаходили вони нікого, хто міг або хотів оспорювати у них владу над землею, і оскільки перші підкорені ними лагідністю або зброєю сибірські народи мали стосунки з усіма ордами, розкиданими далі, то з допомогою їх робили вони свої відкриття і різними дорогами наблизились, нарешті, до кордонів Китаю, де збудували навіть кілька фортець, щоб певніше зміцнити свої завоювання.
Найвіддаленіша з цих фортець називається Албазін. Вона знаходиться від Пекіна не далі трьох тижнів їзди, а від Москви до неї треба їхати понад три місяці. Знаходиться вона на річці Амур, що стала приводом для війни, яку нині ведуть московітяни з китайцями.
Відкриття бегемотової кістки було зроблене жителями острова, звідки вийшли, як кажуть московітяни, перші колонії, що заселили Америку. Ось що ми узнали про це від смоленського воєводи Мусіна-Пушкіна, одного з найрозумніших людей, яких тільки я бачив і який досконало знає всі землі за Об’ю, бо він довго був інтендантом в канцелярії Сибірського департаменту. Спитавши нас у розмові, яку ми з ним вели, яким чином, на нашу думку, заселилась Америка, коли ми сказали йому все, що звичайно про це думають, він відповів нам, що є догадка правдоподібніша за нашу. «За Об’ю, – говорив він далі, – знахолиться величезна ріка, яка зветься Кавойна, в яку впадає друга, яка зветься Лена. В гирлі першої з них, що впадає в Льодовите море, є великий і густонаселений острів, який відзначається ловлею бегемотів1, тварини водоземної, зуби якої дуже дорого ціняться. Остров’яни часто приїжджають до берегів моря ловити бегемотів, і оскільки ловля їх потребує багато праці і часу, то звичайно привозять вони з собою свої сім’ї. Часто буває, що застає їх тут очищення моря від криги і бідолахи зникають невідомо куди, на величезних кусках криги, які раз у раз ламаються. Не сумніваюсь, що багато мисливців, в такий спосіб захоплених зненацька, допливають на крижинах до північного мису Америки, який знаходиться зовсім недалеко від цієї частини Азії, що закінчується Татарським морем. Моя думка підтверджується тим, що американці, які живуть на тій частині Америки, що заходить найдальше в море, мають однаковий вигляд з остров’янами, яких ненаситна жадоба прибутку веде до загибелі або наражає на небезпеку переїзду в чужий край».
До того, що говорив нам воєвода, можна додати ще й те, що на американському березі знаходять багато тварин, які також водяться і в Московії, особливо бобрів, які могли перейти туди через кригу. Така догадка здається мені тим більш слушною, що в Польщі бачив я, як величезні куски криги цілими пливуть від Варшави і запливають далеко в Балтійське море. Треба було б, щоб переконатися в такій важливій справі, дізнатися про мови, якими говорять два згадані, схожі один на одного народи, які живуть один в Азії, другий в Америці, бо якби виявилась схожість у мові, то й сумніву в схожості їх більше ніякого не було б.
Дуже багато цікавого ми могли б узнати від згаданого смоленського воєводи, який, без сумніву, може бути названий одним з найосвіченіших москов’ян, але ми боялися питаннями викликати підозру до себе. Помітивши з відповідей його, що він боїться завдати собі одвертістю які-небудь неприємності при дворі, ми не сміли надокучати йому нашою цікавістю.
Тут годилося б поговорити взагалі про Сибір, якби я міг сказати про неї щось особливе, але Сибір не відрізняється від інших областей Московії нічим, крім сильного холоду. А втім, судячи з великої кількості міст і селищ у цій далекій області, легко переконатися, що вона не така дика і не така безлюдна, як звичайно про неї думають.
1 Мова йде, очевидно, про моржів.