3. Фуггери I карл V

3 листа Якоба Фуггера Карлу V в 1523 р.

Щоб доставити вам римську корону, ми дали зобов’язання деяким князям, які вірили мені і, може, більше нікому; ми дали вашим комісарам велику суму готівкою, яку ми великою мірою дістали у наших друзів.

Ясно, як день, що без моєї допомоги ваша імператорська ве­личність не могли б дістати римську корону. Якби я відрікся від австрійського дому і перейшов до Франції, я заробив би ба­гато грошей, як мені пропонували.

4. СТАН ІМПЕРСЬКИХ ФІНАНСІВ

З листування імператора Карла V з інфантом і великим комтуром.

ВЕЛИКИЙ КОМТУР ЛЕОНУ, ФРАНЦІСКО ДЕ-ЛОС КОБОС,

ІМПЕРАТОРУ КАРЛУ V

1546 p., 8 січня

Я послав вашій величності звіт про те, як майже все, що в у звичайних доходах, і в круцаді [збір на хрестовий похід], і піврічному зборі, і орденських доходах, уже здано на відкуп і витрачено, і, крім того, тими позиками, які взяли в. в. і королева Марія, і тими, які ми послали в. в., поглинуте буде все золото, яке прибуло з Індії і яке було взяте у приватних осіб, а також і те, що е від цих доходів і відкупів і від продажу посад. Уже витрачені доходи за 1547 р., так що аж до кінця 1548 р. нема нічого, під що можна було б видати вексель або що можна було б здати на відкуп із служб, або круцади, або судових штрафів. А тимчасом тепер тільки початок року, а на звичайні і найнеобхідніші витрати потрібно понад 700 тис. дукатів, і у мене немає-нічого, що можна було б здати на відкуп, як це в. в. побачить з доданої до цього записки. Мені так було прикро, коли я поба­чив це, Що не знаю, як і що робити, особливо, одержавши звіст­ку від в. в. про те, що, на вашу думку, французи не будуть додер­жувати миру... В усьому королівстві нема нікого, хто погодився б купити яку-небудь посаду або доходи від неї. Нічого не можна зробити! Військо вмирає з голову, платня не видається уже про­тягом року і чотирьох місяців... Багато ще й інших речей, які потребують витрат, а на це у мене немає більше грошей крім того, що вказано у звіті. Як я писав в іншому листі в. в., головна мета, яка тут переслідувалась, – це прислужитися вам. Я ді­йшов до такого ступеня виснаження всіх коштів, що з усіх багатств уже нічого більше не можна ні взяти, ні зробити. Бог бачить, як тяжко мені було це одверто говорити в. в., але мене змусили до цього міркування, щоб в. в. знали, що сталося, і щоб в. в. не покладали надій, що вам можна буде звідси дістати допомогу.

...Єдиною статтею, звідки можна було б добути деякі кошти, є оренда маестразгос [доходи від духовно-рицарських орденів]. Строк старого договору закінчується в кінці цього року, і уже час укласти угоду про дальшу оренду... Треба розглянути тих осіб, кому передати оренду... Серед тих, про кого говорили, були і Фуггери. Я хотів би, щоб вони дістали її, бо, крім того, що бу­дуть твердо додержані всі умови, васали ордену досі користу­валися хорошим ставленням з боку них; можна буде також пе­реговорити з ними, щоб вони дали в. в. грошову допомогу в 150 тис. дукатів, які потрібні в цьому році для двору і дістати які іншим способом я не бачу можливості. Представники Фуггерів хотіли б, щоб справа про оренду і позику була передана в Німеччину, щоб в. в. наказали переговорити про неї з самими хазяями [тобто з Фуггерами]. Я вважаю це правильним, але до того, як це буде зроблено, слід було б довідатися від них, що вони хочуть запро­понувати.