Заборона католицизму в антверпені

Повідомлення з Антверпена від 15 липня 1581 р.

Сьогодні, о першій годині по обіді, магістрат опублікував постанову про те, що [тут] надалі скасовується католицька релі­гія. Але допускається, щоб католики хрестили дітей за своїм зви­чаєм і щоб їх шлюбні договори благословлялися їх священиками. Прихильники реформації хочуть усе підпорядкувати своїй волі, але їх панування не вдержиться довго, і це викличе великі без­порядки, бо общині надто попустили віжки.

21. Убивство вільгельма оранського

(Донесення фірмі Фуагер з Антверпена 16 липня 1584 р.)

Надвечір 12-го цього місяця ми одержали звістку, правдивість якої пізніше підтвердилась, що 10-го цього ж місяця принц Оранський був убитий у Дельфті одним бургундцем на ім’я Бартоломей Жерар. Цей бургундець за день до цього приїхав з Франції як посол до штатів і до принца Оранського з повідомленням про смерть герцога Алансонськогр.

І вже через чверть години після його приїзду принца не було в живих.

Поки я писав цього листа, прийшла звістка, що згаданий Бартоломей Жерар був у Дельфті підданий тортурам і сказав, що його підговорив убити Вільгельма Оранського один єзуїт в Італії, який орудував від імені іспанського короля. Єзуїт обі­цяв йому як нагороду 30 тис. фунтів. В разі, якби виконання наміру привело до смерті самого Жерара, обіцяна сума повинна була дістатися його друзям.

Услід за цим той самий єзуїт послав його в Париж до тамтеш­нього іспанського посла на ім’я Таксіс.

Він привів його до старої королеви Франції¹, яка вручила Жерару лист до принца Оранського і станів Голландії, в якому повідомлялося про кончину її сина, герцога Алансонського, Жерар, раніше ніж вирушити до Голландії, відвідав принца Пермського², з яким він поділився своїм заміром. Лише після цього він появився у принца Оранського.

¹ Катерини Медічі.

² Принц Пермський був тоді командуючим всіма іспанськими військо­вими силами, які діяли проти Нідерландів.

22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)

В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому

Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire

Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.

Штати Брабанту, Фландрії, Артуа, Геннегау, Валансьену, Лілля, Дує, Орхії, Намюру, Турне, Утрехту і Маліну, з одного боку, і принц Оранський із штатами Голландії, Зеландії та їх конфедератами, з другого, обіцяють підтримувати між собою тривкий мир і взаємний зв’язок, об’єднати їх сили для того, щоб вигнати з Нідерландів чужоземців, а саме іспанців, скликати потім генеральні штати, щоб покінчити з безпорядком, устано­вити уряд, урегулювати питання релігії зокрема в Голландії, Зеландії, в Боммелі і у інших їх союзників відновити свободу торгівлі між усіма провінціями; забезпечити відправляння ре­лігійного культу в тому вигляді, в якому воно встановилося в кожному місті до скликання генеральних штатів; забезпечити принцу Оранському його титули, привілеї і достоїнства, стежити за виконанням виданих постанов щодо тих міст, які не захочуть їх прийняти випустити на волю ув’язнених... анулювати засу­дження і вироки судів, ухвалені урядом герцога Альби поновити в правах володіння майном усіх тих, хто його втратив у той час... повернути духовенству його майно, за винятком того, яке знахо­диться в Голландії, Зеландії, причому нинішні власники цих маєт­ків у згаданих двох провінціях повинні будуть сплачувати довічні пенсії колишнім власникам церковних бенефіцій, які втратили їх в результаті конфіскації оголосити нічого не вартими і скасо­ваними всі позбавлення спадщини і дарування або якісь інші акти позбавлення майна, вчинені в результаті партійної нена­висті.

Оскільки необхідність покривати витрати війни привела до підвищення номінальної вартості грошей в порівнянні з їх реаль­ною вартістю, то вона буде знижена до рівня, на якому вона стоїть в інших провінціях, щоб запобігти шкоді, яку спричиняє непов­ноцінна монета.

Кожен, хто залишиться на боці іспанців, буде позбавлений переваг, які випливають з цього договору, і зможе ними скори­статися, коли приєднається до договірних сторін.

Міста і провінції в особі своїх депутатів повинні заприсягтися, що вони додержуватимуться цих умов і всього, що встанов­лять генеральні штати.

Трофеї і монументи, споруджені герцогом Альбою, будуть зруйновані дощенту.

Генеральні штати повинні розглянути, чи слід зробити роз­кладку витрат по останніх двох кампаніях на всіх учасників договору.