Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
khrestomatiya.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
566.77 Кб
Скачать

15. Подорож магеллана

З щоденника Пігафетти, супутника Магеллана

А) По Тихому океану

Сухарі, якими ми харчувалися, являли собою не хліб, а пил, в якому були черви і який миші загадили так, що він нестерпно смердів. Вода, яку ми змушені були пити, була гнила і теж смер­дюча. Щоб не вмерти з голоду, ми їли шкіру, якою покривають снасті, щоб вірьовки не перетирали дерева. Ця шкіра під впли­вом води, вітру і сонця так затверділа, що її треба було розмо­чувати в морській воді протягом чотирьох-п’яти днів. Потім ми пекли її на вугіллі і їли. Часто ми їли тирсу, і навіть миші, над­то огидні для людини, стали таким делікатесом, що за них пла­тили по півдуката1 за штуку. Але це ще не все. Найбільше не­щастя було в тому, що нас спіткала хвороба, коли ясна розпу­хали так, що не видно було зубів верхніх і нижніх, і люди, хворі на цю хворобу, нічого не могли їсти2. Дев’ятнадцять чоловік з нас померло, в тому числі патагонський велетень і один бразілець, які супроводили нас. За три місяці і двадцять днів ми зробили чотири тисячі левг3 морем, названим нами тому Ти­хим, що ми ні разу не пережили ані найменшої бурі. Ми не від­крили за цей час ніякої землі, крім двох пустинних островів, на яких знайшли тільки птахів і дерева, і назвали їх через це Злополучними4. Мине дістали також дна біля цих берегів і ба­чили тільки силу-силенну акул.

б) Смерть Магеллана

Через те що остров’яни знали нашого капітана, вони спря­мували на нього головним чином всі удари. Вони збивали двічі у нього з голови шолом, але він тримався, а ми в свою чергу в дуже малому числі билися поруч з ним. Одному остров’янинові вдалося кінець кінцем ударити капітана списом в лоб. Капітан, розсер­дившись, проколов його своїм списом, і він залишився у нього в тілі. Каштан хотів вийняти шпагу, але це було неможливо, бо він був дуже поранений в руку. Остров’яни, помітивши це, всі почали нападати на нього, і один з них так сильно ударив його шаблею по лівій нозі, що він упав обличчям униз. В ту ж мить остров’яни кинулись на нього, – і ось як загинув наш ке­рівник, наше світло і наша підтримка. Своїм порятунком ми зо­бов’язані виключно нашому каштанові, бо в той самий момент, коли він загинув, усі остров’яни кинулись до того місця, де він упав5.

Слава Магеллана переживе його смерть. Він мав багато та­лантів. Він виявляв завжди безприкладну стійкість серед най­більших лих. На морі він сам прирік себе на більші злигодні, ніж решту екіпажу. Знаючи, як ніхто, морські карти, він доско­нало володів мистецтвом кораблеводіння, і це він довів своєю подорожжю навколо світу, на що ніхто інший не зважився да нього.

1 Дукат – старовинна монета, дорівнювала приблизно 4 золотим карбованцям.

2 Цинга.

3 Левга – близько семи кілометрів. Відстань 4 тисячі левг, або 28 тисяч кілометрів, явно перебільшена.

4 Нині острів Сан-Пабло і Острів акул.

5 Пігафетта пояснює, чому союзні тубільці не прийшли на допомогу Іспанцям: надто сміливий Магеллан, не сумніваючись у перемозі, категорично наказав не втручатися в битву і лишатися пасивними глядачами, переможці, між іншим, відмовились видати тіло Магеллана.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]