Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
khrestomatiya.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
566.77 Кб
Скачать

3. З повчань ігнатія лойоли

/. Про призначення ордену як войовничої церковної організації

Затишшя – небезпечніше і гірше всякої бурі, і найбільш не­безпечний ворог – відсутність ворогів!

Ті, що працюють у винограднику господньому, повинні спи­ратися на землю тільки однією ногою, друга повинна вже бути піднята для того, щоб іти далі.

//. Про підкорення і поневолення віруючої людини

Хоч дуже похвально служити богу з чистої любові, але все ж трtба настійно рекомендувати також і страх перед божественною величністю і не тільки той страх, який ми називаємо синівським, але й страх, який називається рабським.

Треба, щоб віра в бога була така велика, щоб людина, не ва­гаючись, пустилася в море на дошці, якщо у неї нема корабля?

Коли церква твердить, що те, що нам здається білим, е чор­не, – ми повинні негайно визнати це!

Не слід відразу починати говорити про речі духовні з тими людьми, які заклопотані матеріальними справами: це значило б закидати вудочку без принади.

///. Про моральність духовенства і захист його авторитету

Якщо ми не знаходимо в священиках та інших церковних начальниках бажаної чистоти правів, ми аж ніяк не повинні обвинувачувати їх за це, ні в приватних, ні в публічних промовах, бо такими розмовами породжується більше шкоди і ганьби, ніж користі, бо результатом їх буде злоба і презирство народу проти своїх начальників і пастирів.

Надзвичайна розсудливість, пов’язана з посередньою святі­стю, краща, ніж велика святість з малою розсудливістю.

IV. Про дисципліну і покору членів ордену

Ми охоче даємо можливість іншим чернечим орденам пере­вершувати пас у постах, службах божих та інших обмеженнях в способі життя, яким вони свято піддають себе, кожен згідно з своїм власним статутом і звичаєм. Що ж до істинної і цілковитої покори і відречення від усякої волі і роздуму, я хотів би, улюб­лені мої брати, щоб у цьому особливо відзначились ті, хто служить богу в нашій общині [ордені єзуїтів]. Я хотів би, щоб це стало відмітною якістю справжніх і хороших членів нашого ордену...

Бо, якби навіть начальник і не був наділений мудрістю, доб­ротою та іншими божественними дарами, все ж слід йому кори­тися з тієї єдиної причини, що він намісник бога і представник божественної влади. Ось чому я й хочу, щоб ви привчилися вба­чати в кожному начальнику самого господа нашого Ісуса Христа, і тому ставились до нього з тією релігійною відданістю, повагою і покірністю, які личать божественній величності...

Треба зректися нашої власної волі для того, щоб пройнятися божественною волею, вираженою начальником... Хто хоче при­святити себе богу, той повинен віддати йому, крім своєї волі, свій розум; у цьому й полягає третій і найвищий ступінь покори: треба не тільки хотіти так, як хоче начальник, треба відчувати так само, як він, треба підкорити йому cвої поняття настільки, щоб благочестива воля могла підкорити розум...

Підлеглий повинен дивитися на старшого, як на самого Хри­ста, він повинен коритися старшому, як труп, який можна пере­вертати в усіх напрямах, як палка, яка кориться всякому рухові, як куля з воску, яку можна видозмінювати і розтягувати« в усіх напрямах, як маленьке розп’яття, яке можна піднімати і яке можна рухати як завгодно...

Папі треба коритися без усяких заперечень, навіть ради гріха, і треба вчинити гріх, смертельний або звичайний, якщо началь­ник цього вимагає в ім’я господа нашого Ісуса Христа або внаслі­док обітниці коритись. Цей гріх можна вчинити ради речей або ради людей, для яких його визнають корисним, як для блага якоїсь окремої особи, так і для загального добробуту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]