- •З «листа» космографа тосканеллі фернандо мартшесу, придворному короля альфонса V португальського (15 червня 1474 р.)
- •2. Капітуляція в санта фе – 17 квітня 1492 р.
- •3. З листа петра мартіра1 до борромео
- •4. З листа мартіра до графа тендільє
- •5. З листа мартіра до кардинала і віце-канцлера асканія сфорса
- •6. З листа мартіра до фернандо талабре, архієпископа гранадського
- •7. З листа мартіра до помпонія лето1
- •8. Із заповіту колумба (4 травня 1506 p.)
- •9. Тордесільясський договір між королями іспанії і португалії про поділ світу
- •Відкриття морського шляху в індію (1497 – 1499 рр.)
- •11. Угода з конкістадорами про відкриття і завоювання нових земель
- •Король і королева
- •12. Документ про «добровільне» визнання тубільцями влади іспанського короля
- •Рекерем’єнто, яке повинно оголошуватись жителям островів і материків моря-океану, ще не підкорених королю, нашому володареві
- •13. Відкриття тихого океану бальбоа
- •14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
- •15. Подорож магеллана
- •А) По Тихому океану
- •16. Записки діаса про мексіку
- •17. Августін де-сарате – «історія перу»
- •18. Франціско лопес де-гомара – «історія індій» королі і народи, які ведуть торгівлю прянощами
- •Лас касас – «про острів еспаньйола»
- •«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
- •2. Із «записок о московііи» герберштейна
- •З «книги про московітське посольство» павла ювія
- •4. З листа датського короля фрідеріка II (1576 р.)
- •5. Уривок з листа пфальцграфа георга ганса до гросмейстера тевтонського ордену генріха V фон-бобенгаузена
- •6. З «сообщения фрэнсиса черри, одного из членов английской торговой компании в москве» (1587 р.)
- •8. З книги ісаака масси
- •9. З першої чолобитної семена дежньова (1662 р.)
- •10. З другої чолобитної семена дежньова від 23 вересня 1664 р.
- •11. З «подорожі» філіппа авріля
- •Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.
- •3. Фуггери I карл V
- •5. Вигнання ганзейців з англії
- •Королівський декрет про вигнання
- •Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
- •6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
- •7.Німецьке рицарство в XVI ст.
- •10. В будинку фуггерів в аугсбургу
- •Пропонований уривок взято з «Визначних місцевостей» Ганса фон-Швеяніхена. Ганс фон-Швейніхен супроводив герцога Генріха XI Лігніцького під час його подорожей.
- •11. Німецькі ландскнехти в XVI столітті
- •12. Ландскнехти XVI – XVII ст.
- •Яскраво змальовують життя ландскнехтів накази герцога Юлія Брауншвейгського, особливо наказ від 28 березня 1584 p., з якого наводиться далі характерний уривок.
- •Німецькі гуманісти
- •З «похвального слова глупоти» (1467 – 1536 pp.)
- •14. З «листів темних людей» (1515 – 1517 pp.)
- •Є повний переклад «Листів» на російську мову, зроблений проф. Н.А. Куном; вид. 1-е, Москва, 1906, 2-ге – «Academia», 1935.
- •15. Ульріх фон-гуттен (1488 – 1523 pp.)
- •Вадіск, або римська тріада (1520 р.)
- •Реформація в німеччині
- •16 З автобіографічних спогадів лютера
- •17. З положень тецеля (1517 р.)
- •19. З 95 тез мартіна лютера
- •20. Лист мартіна лютера папі льву X (1518 р.)
- •21. З послання лютера імператорові і християнському дворянству німецької нації про поліпшення християнського стану (24 червня 1520 р.)
- •22. Лист лютера до спалатіна після відлучення від церкви (11 жовтня 1520 р.)
- •23 Вормський едикт (26 травня 1521 p.)
- •24. Ставлення мартіна лютера до томаса мюнцера
- •26. Погляд мюнцера на майнову нерівність і становище не імущих
- •27. Мюнцер про краще майбутнє і боротьбу за нього
- •28. Мюнцер про світську владу і організацію общин
- •29. Лист мюнцера мансфельдським рудокопам (травня 1525 р.)
- •30. Протестація двадцяти імперських чинів (19 квітня 1529 р.)
- •Селянська війна в німеччині
- •32. «Селянський черевик»
- •Походження «черевика», як він почався і чим він закінчився
- •33. Дванадцять статей
- •Слушні і справедливі головні статті всього селянства і захребетників (hyndersessen), духовних властей, якими вони себе вважають обтяженими
- •Стаття дев’ята
- •34. Лист-тези (artikelbrief)
- •37. Кельнська війна і лютер, «звернення з мирними пропозиціями» (квітень 1525 р.)
- •38. З памфлета лютера «проти розбійних і грабіжницьких зграй селян» (1525 р.)
- •39. Повчання лютера селянам тлумачення другозаконня1
- •42. Російська держава і шведсько-російські відносини в оцінці густава-адольфа
- •Промова густава-адольфа про мир з росією на шведському сеймі 1617 р.
- •43. Промова густава-адольфа на сеймі в оребро (січень 1617 р.)
- •44. Валленштейн і його армія
- •45. Звірства під час тридцятирічної війни
- •Уривок з романа німецького письменника XVII ст. Гріммельстауаена «Сімпліціссімус» (1668). Герой романа Ейлеишпігель описує розгром села, в якому він жив.
- •46. Наслідки тридцятирічної війни
- •47. Розорення німецької імперії під час тридцятирічної війни
- •48. Вестфальський мир. Мирний договір імператорсько-шведський, або оснабрюкський1
- •49. Мирний договір імператорсько-французький, або мюнстерський1
- •Франція в XVI ст.
- •Венеціанський посол мікеле суріано про францію XVI ст. (1561 р.)
- •2. Конкордат франціска і з папою львом х.
- •Велику раду (Париж, 24 липня 1527 р.)
- •5. Франсуа рабле «життя великого гаргантюа»
- •Як гаргантюа виховувався панократом так, що не гаяв ні години часу
- •6. Правила, які регулювали спосіб життя телемітів
- •8. Придворний турнір у франції в XVI ст.
- •Франція за генріха IV
- •11. Нантський едикт (13 квітня 1598 р.)
- •12. Нантський едикт і тулузький парламент
- •14. Королівська адміністрація і двір у франції,
- •Франція за рішельє
- •З «Політичного заповіту» Рішельє
- •17. Ставлення рішельє до дворянства з (Політичного заповіту» Рішельє
- •18. Ставлення рішельє до народу з «.Політичного заповіту» Рішельє
- •19. Едикт проти дуелей (лютий 1626 р.)
- •20. Королівська декларація про знесення замків (31 липня 1626 р.)
- •21.Утихомирення гугенотів
- •22. Едикт, який забороняє парламентам втручатися в державні справи і адміністрацію (лютий 1641 р.)
- •23. Донесення інтенданта юстиції де-вуайє д’аржансона (1 червня 1633 р.)
- •24. Доручення, дане інтендантові юстиції і фінансів вілльмонте (31 березня 1637 р.)
- •Зовнішня політика іспанської держави
- •1. Захоплення лісабона іспанцями
- •2. Оцінка іспанської політики єлизаветою англійською
- •3. Морський розбій англійців
- •4. Погані часи в новій іспанії
- •5. Напад англійців на кадікс
- •6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії
- •7. Загибель «великої армади»
- •8. Золото з нової іспанії
- •Внутрішнє становище іспанії
- •9. З промови представника дворянства на кортесах 1538 p.
- •10. Іспанська фінансова політика
- •11. Напис на будинку севільської інквізиції (1524 р.)
- •12. Ауто-да-фе в севільї
- •13. Повстання в сарагосі
- •Страти в сарагоссі
- •Лист короля філшпа II генералові варгасу, командуючому кастільською армією
- •14. Занепад іспанії в кінці XVI 1 на початку XVII ст. З твору іспанського економіста дона Херонімо де-Устаріца «Теорія і практика торгівлі і мореплавання».
- •Заохочення і підтримки
- •Орден єзуїтів
- •1. Формула церковного прокляття
- •2. Із статуту «товариства ісуса»
- •3. З повчань ігнатія лойоли
- •IV. Про дисципліну і покору членів ордену
- •Буржуазна революція в нідерландах
- •1. Антверпен в XVI ст.
- •2. Продуктивність мануфактурної промисловості
- •5. Указ карла V про переслідування єретиків у нідерландах
- •6. Розправа над графом егмонтом і адміралом
- •Графом горном
- •Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа
- •Горна становлять істотний інтерес.
- •Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя
- •Страта графів егмонта і горна в брюсселі
- •8. Формула повноважень, даних вільгельмом оранським людвігу нассауському для набору військ
- •19. Лист про пожертви, вручений вільгельмом оранським дітріху сонуа
- •10. Уривок з «промови»
- •11. Ставлення герцога альби до «кривавої ради»
- •Уривок з листа герцога альби королю філіпу II
- •12. Донесення альби філіппу II про облогу гарлема
- •13. Циркуляр герцога альби, виданий в утрехті (26 липня 1573 р.)
- •14. Лист герцога альби філіпу II (1573 р.)
- •15. Французька інтервенція в нідерланди
- •16. Ставлення англії до подій нідерландської революції
- •17. Заява «меншості» на асамблеї генеральних штатів у дельфті в 1576 р.
- •18. Оголошення вільгельма оранського поза законом (15 березня 1580 р.)
- •19. «Захист» вільгельма оранського (1580 р.)
- •20. Іконоборство в бельгії
- •Заборона католицизму в антверпені
- •21. Убивство вільгельма оранського
- •22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)
- •В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому
- •Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire
- •Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.
- •23. Утрехтська унія
- •24. Томас мен про голландію XVII ст. (1664 р.)
- •25. Голландія стає колоніальною державою
- •6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена
- •Соціально-економічний розвиток англії в XVI – XVII ст. Обгороджування в англії XVI ст. Аграрний рух
- •1. Акт проти руйнування сіл (1489 р.)
- •Грамота про призначення комісії для розслідування обгороджування (1517 р.)
- •3. Томас мор про аграрну революцію XVI ст.
- •4. Скарга копігольдерів1 на обгороджування, виселення
- •6. Уривок з проповіді XVII століття
- •7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
- •8. Акт про покарання для бродяг і впертих жебраків (1597 р.)
- •Промисловість і зовнішня торгівля
- •10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.
- •11. Мануфактура і торговий капітал у
- •5. Сатира на повинності і утискування селян у польщі
- •6. Селянське повстання олександра костки наперського в краківській землі (1651 р.)
- •Політичне життя польщі
- •7. Люблінська унія (1569 р.)
- •18 Польський історик длугош про вимоги шляхти (1454 р.)
- •9. Нешавські статути
- •10. Викриття і пророкування скарги
- •11. Влада короля в польщі (1573 – 1795 pp.)
- •Наводимо уривок з твору Станіслава Конарського «Про дійсну форму наради», виданого в 1760–1763 pp. Автор критикує устрій Польщі! вимагає реформ (взято з «Teksty zrodlowe», 42, стор. 32).
- •13. Liberum veto в польщі
- •1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори
- •2. Падіння константинополя з оцінок сучасників
- •4. Турецький історик саад-ад-дш про взяття константинополя (29 травня 1453 р.)
- •5. Лист турецького султана сулеймана і пишного до короля франціска і (1526 p.).
- •6. Морський бій під лепанто (7 жовтня 1571 p.).
- •7. Турки під віднем в 1683 р.
- •1. Послання старця філофея до великого князя василя III
- •Послання старця філофея до великого князя василя івановича
- •2. Проект івана грозного про розвиток російської торгівлі (1557 р.) Опублікований д. Цветаввим. «Русский Вестник», 1885, червень, стор.840–841
- •3. Рюссов. Взяття нарви російськими військами (1558 p.)
- •4. Грамота жителям данціга (17 травня 1558 р.)
- •5. Рюссов. Про загибель торгівлі міста ревеля
- •6. Відписка нарвського воєводи в ревель з вимогою припинити затримку суден, які йдуть до нарви (26 жовтня 1565 р.)
- •7. З листування російських купців про свої торговельні справи (1566 p.)
- •8. З листування івана грозного з англійською королевою єлизаветою про англійську торгівлю в росії (1581–1582 р.)
- •9. Депеша французького агента про польську інтервенцію в російську державу
- •10. Облога смоленська польськими військами (1609–1611 pp.)
- •11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
- •12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
- •13. Новоторговий статут (1667 p.).
- •15. Кільбургер про торговельні можливості російської держави і російські ринки
- •16. Я. Рейтенфельс про експорт і імпорт росії
- •17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
- •18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
- •19. Андрусовське перемир’я між росією і польщею (30 січня 1667 p.). Полное собрание законов, Собрание первое, т. І, спв, 1830, № 398
- •20. Я. Рейтенфельс про російське військо Рейтенфелъс я. Сказания..., м, 1906, стар. 124–129
«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
Афанасій Нікітін, російський купець родом з Твері, здійснив у 1466 – 1472 pp. подорож до Індії, описану ним в його записках «Хожение за три моря».
Ці записки е першим і найкращим описом Індії в усій європейській літературі того часу. Разом з тим «Хожение за три моря» – видатна пам’ятка російської літератури XV ст.
За молитву святих отців наших, господи Ісусе Христе, сине божий, помилуй мене, раба свого грішного, Афанасія Иікітіна сина. Написав я грішне своє ходіння за три моря: перше море Дербентське – море Хвалинське1, друге море Індійське – море Індостанське2, трете море Чорне – море Стамбульське3. Пішов я від святого Спаса золотоверхого4, з його ласкою, від великого князя Михайла Борисовича5 і від владики Генадія6 тверських на низ, Волгою. Прийшовши в Калязін і поблагословившись у ігумена монастиря святої живоначальної Тройці і святих мучеників Бориса і Гліба Макарія з братією, пішов на Углич, а з Углича на Кострому, до князя Олександра7. І князь великий всея Русі8, давши другу грамоту, відпустив мене безперешкодно. Також безперешкодно пропустили мене і на Плесо в Нижній Новгород, до намісника Михайла Кисельова і до митника Івана Сараєва.
Василь Папін9 тоді вже проїхав, а я чекав ще в Новгороді тижнів зо два татарського, шірваншахового посла Хасан-бека. Він їхав від великого князя Івана з кречетами, а їх у нього було дев’яносто. І поїхав я з ним на низ Волгою. Проїхали вільно Казань, Орду, Услан, Сарай, Берекезан10. І в’їхали ми в річку Бузань11. Тут ми зустріли 3 поганих татар і переказали неправдиві відомості про те, нібито в Бузані стереже купців хан Касім12 і з ним три тисячі татар. Шірваншахів посол Хасан-бек дав їм тоді по однорядні і по куску полотна, щоб вони провели нас повз Астрахань. Татари ж взяли по однорядці, а звістку астраханському царю подали. Я залишив своє судно і перейшов з товаришами на судно до посла. Поїхали повз Астрахань, а місяць світить. Цар нас побачив, а татари кричали нам: «Не біжіть!»
І дар послав тоді за нами всю свою орду, і, за гріхи наші, догнали нас на Бугуні13, застрелили у нас чоловіка, а ми у них двох. Наше мале судно спинилося на єзу14, вони взяли його і миттю пограбували; а мій весь вантаж був на малому судні.
Великим же судном ми дійшли до моря і стали в гирлі Волги, сівши на мілину. Татари тут нас взяли і тягли судно назад, до єза. Тут вони наше велике судно відібрали, взявши також і чотирьох росіян, а нас відпустили пограбованими за море. А вгору вони нас не пропустили тему, щоб ми не подали звістки.
І пішли ми до Дербента в двох суднах: в одному судні посол Хасан-бек з іранцями, та нас росіян, всього десять чоловік, а в другому судні шість москвичів та шість тверичів. На морі нас захопила буря. Мале судно розбило об берег, а людей з нього піймали кайтаки15.
Коли ми прийшли в Дербент, то виявилось, що Василь прийшов благополучно, а ми пограбовані...
А я пішов у Дербент, а з Дербента в Баку, де вогонь горить невгасимий; а з Баку пішов за море в Чапакур16, та й жив тут, у Чапакурі, шість місяців, та в Сарі17, в Мазандаранській землі жив місяць. А звідти пішов до Амуля18 і тут жив місяць; а звідти– до Демавенда19, а з Демавенда до Рея20 ...Аз Рея пішов до Катана21 і тут пробув місяць; а з Катана до Найїна22, а з Найїна до Ієзда23 і тут жив місяць. А з Івзда до Сірджана24, а з Сірджана до Тарума25, де фініками годують домашню худобу, батман по чотири алтини. А з Тарума пішов у Лару26, а з Лари до Бен-дера27. І тут g пристановище Ормузьке, тут же є Індійське море, по персидському Індостанське море. І звідти йти морем до Ормуза чотири милі.
А Ормуз знаходиться на острові, і щодня двічі заливає його море. Тут я зустрів перший Великий день, а прийшов я в Ормуз за чотири тижні до Великого дня.
1 Каспійське море.
2 Індійський океан.
3 Чорне море.
4 Спас золотоверхий – кафедральний собор у Твері, іменем якого Твер і Тверська земля називалася іноді в документах «домом святого Спаса».
6 Михайло Борисович – великий князь тверський (1461– 1485).
6 Єпископ тверський.
7 Князь Олександр Васильович тверський.
8 Іван III Васильович (1462 – 1505).
9 Посол, відправлений великим князем московським Іваном ІІІ до двору шірваншаха Фаррух-Ясара.
10 Місцевість в дельті Волги, на північ від Астрахані.
11 Рукав Волги в пониззі її.
12 Перший хан астраханський (з 1466 р.)
13 Одна з мілин в гирлі Волги.
14 єз – загорода для рибної ловлі.
15 Жителі області і князівства Кайтак (у західному Дагестані).
16 Селище в Мазандарані (Мазандаран – область у північному Ірані).
17 Місто в Мазандарані.
18 Найбільше місто в Мазандарані.
19 Містечко, яке існувало в XIV–XV століттях біля підошви гірського масиву Деманеиду (Іран).
20 Одно з великих міст середньовічного Ірану.
21 Місто на Іранському нагір’ї (під 34° пн.ш. і 51° 10’ с. д.).
22 Місто на західній окраїні Великої Іранської солончакової пустищ (Дешт-і-Кевір); трохи далі па південь від 33° пн.щ. і під 53° 12’ с. д.
23 Місто на Іранському нагір’ї, трохи далі на південь від 32° пн.ш. і під 54° 25’ с. д.
24 Місто на південному сході Ірану, в області Кермая.
25 Місто на південному сході Іранської області Фарс.
26 Головне місто округи Ларістан.
27 Бендер – гавань, порт. В даному разі мається на увазі Старий Хормуз або Ормуз – на узбережжі Каспійського моря.
Вище я не всі міста назвав – багато міст великих. Сонце в Ормузі пекуче, може людину спалити. А в Ормузі був місяць і пішов звідти після Великого дня, на проводи, за Індійське море в таві1 з кіньми2. І йшли ми морем до Маската3 десять днів, а від Маската до Дега4 – чотири дні, а від Дега до Гуджерата5; а від Гуджерата до Камбая6, тут родить індиго і лакх7, а від Камбал до Чаула8. А від Чаула ми пішли на сьомому тижні після Великого дня, а йшли до Чаула в таві шість тижнів морем. І є тут Індійська країна.
Мене одурили пси-бусурмени: вони говорили про численні товари, а виявилось, що нічого нема для нашої землі. Весь товар білий тільки для бусурменської землі. Дешеві перець і фарба. Дехто возріть товар морем, а інші не сплачують за нього мито. Але нам вони не дадуть провезти без мита. А мито велике, та й розбійників на морі багато. А розбивають всі кафіри, не християни і не бусурмени9: моляться вони кам’яним ідолам, а Христа не знають...
В Бідарі10 відбувається торг на коней і на товар: на камки11, на шовк і на всякий інший товар; можна купити на ньому також чорних людей. Іншої купівлі тут немає. А товар їх увесь індостанський. А їстівний – самі тільки овочі. На Російську землю товару немає. Люди всі чорні і всі лиходії, а жінки всі безсоромні; скрізь знахарство, злодійство, брехня і зілля, яким отруюють господарів.
Князі в Індійській землі всі хорасанці, і всі бояри також12. А індостанці всі піші, ходять швидко, і всі голі і босі, в одній руці мають щит, в другій – меч. А інші слуги ходять з великими прямими луками та стрілами. А бої у них всі на слонах, а піших пускають вперед: хорасанці ж на конях і в латах, і коні і самі. А слонам до хобота і до ікл прив’язують великі мечі ковані, вагою в кентар13, надівають на них залізні лати і роблять на них городки; а в кожному городку вміщається по дванадцять чоловік в латах з гарматами і стрілами.
Весна14 тут настала з Покрови святої богородиці; весною ж, через два тижні після Покрови, вісім днів святкують шейху Алаед-діну15 Весна триває три місяці, і літо три місяці, і зима три місяці і осінь три місяці. В Бідарі ж знаходиться престол бусурменського Індостану16. Місто це велике, і людей в ньому багато. Султан у них молодий – всього двадцять років, а управляють князі і бояри – хорасанці, воюють також самі тільки хорасанці.
З султаном раті виходить триста тисяч. Земля дуже залюднена: сільські люди дуже бідні, а бояри багаті і живуть у розкоші; носять їх на срібних носилках і водять перед ними до двадцяти коней в золотій збруї; і на конях же за ними триста чоловік та піших п’ятсот чоловік, та сурмачів десять, та литавристів десять чоловік, та дударів десять чоловік. А султан виїжджає на потіху з матір’ю і з дружиною, та з ним на конях десять тисяч чоловік, та піших п’ятдесят тисяч. А слонів водять двісті чоловік в золочених латах. Та перед султаном іде сто чоловік сурмачів, та сто чоловік танцюристів, та коней простих триста в золотій збруї; та мавп за ним сто, та наложниць сто і всі молоді дівчата.
Індійці зовсім не їдять м’яса: ні яловичини, ні баранини, ні курятини, ні риби, ні свинини, – хоч свиней у них дуже багато. А їдять вони двічі на день, а вночі не їдять; ні вина, ні ситі не п’ють. З бусурменами не п’ють і не їдять. А їжа у них погана, і один з одним не п’ють- і не їдять, навіть з дружиною, їдять рис та кичирі17 з маслом, та трави різні, а варять їх з маслом і молоком. А їдять всі правою рукою, лівого ж ні за що не візьмуться; ножем не користуються, а ложки не знають. В дорозі кожен має собі казанок і варить кашу. А від бусурменів ховаються, щоб не заглядали ні в казанок, ні в їжу. Коли ж бусурмен подивився на їжу, то індієць її уже не їстиме. А коли їдять, то деякі накриваються хусткою, щоб ніхто не бачив.
А молитви у них на схід, по-російському, піднімають високо обидві руки і кладуть їх на тім’я, та падають ниць на землю і простягаються по ній – це їх поклони. А коли сідають їсти, то деякі обмивають руки і ноги, та й рот полощуть. А бутхани їх без дверей і обернені на схід; також на схід стоять і Бути. А коли хтось у них помре, їх спалюють, а попіл сиплють на воду. А коли у жінки народиться дитина, то приймає чоловік; Ім’я синові дає батько, а дочці мати. Добрих звичаїв у них немає і сорому вони не знають. Входячи або виходячи вклоняються, як монахи, обидві руки опускають до землі і нічого не кажуть.
Повний місяць в Бідарі стоїть три дні. В Бідарі ж немає солодких овочів. В Індостані великої спеки немає; велика спека в Ормузі та в Бахрейні18, де родять перли, та в Джідді19, та в Баку, та в Єгипті, та в Арібстані20, та в Ларі. Жарко і в Хора-санській землі, але не так. А в Чагатаї дуже жарко. В Шіразі ж та в Ієзді і в Кашані жарко, але буває вітер. А в Гіляні дуже душно і сильно парить, та й в Шамасі надто парить. У Вавілоні [Багдаді] жарко, те саме в Хумсі21 і в Дамаску. А в Алеппо не так жарко. А в Севастій22 губі і в Грузинській землі всього є вдосталь. І Турецька земля дуже багата. У Волоській23 землі також вдосталь всього, і все їстівне дешеве. Багата на все і Подільська земля. А Російську землю хай бог береже! Бог береже? Бог береже! На цьому світі немає країни, подібної до неї, хоч бояри Російської землі несправедливі. Але хай впорядкується Російська земля і хай буде в ній справедливість!
1 Назва (місцева) морського судна.
2 Верхові коні вивозилися в XIII–XV століттях через Хорезм в Індію з країн Передньої Азії і Східної Європи.
8 Порт на Оманському березі Аравійського півострова.
4 Точно не встановлено, який пункт називає цим іменем Афанасій Ні-кітін.
5 Область Західної Індії.
6 Індійський порт біля однойменної затокп в області Гуджерат.
7 Індиго – синя фарба, один з головних предметів індоіранської торгівлі. Лакх – красильна речовина.
8 Гавань на Малабарському узбережжі Індії, на південь від Бомбея.
9 Індуїсти.
10 Стародавнє індійське місто в центрі області Декан.
11 Парча.
12 Це зауваження Афанасія Нікітіна не можна розуміти буквально, воно означає тільки, що серед мусульманських феодалів чимале місце займали вихідці з Хорасану.
13 Міра ваги, різна для різних місцевостей, від 100 кг і вище.
14 «Весною» в даному разі Афанасій Нікітін називає суху пору року в Індії, час других жнив, починаючи з жовтня.
15 Шейх Ала-ад-дін, мусульманський святий, гробниця якого знаходилась в Алланді, про що говорить Афапасій Нікітін.
16 В дійсності Бідар був столицею тільки царства Бахманідів, а не всієї мусульманської Індії, як про це говорить Афанасій Нікітін.
17 Індійська страва з рису, з маслом і приправами.
18 Група островів біля аравійського узбережжя Персидської затоки.
19 Гавань в Аравії, на Червоному морі.
20 Арабістан – в той час так називалась Аравія.
21 Місто в Сірії.
22 Місто в східній частині Малої Азії.
23 Волощина, нині Румунія.