Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.

1. З ЛИСТА МАРТІНА МАЙЄРА ДО ЕНЕЯ СІЛЬВІЯ ПІККОЛОМІНІ

M.Mайер, канцлер Майнцського архієпископа, написав цього ли­ста відомому італійському гуманістові Е.С. Пікколоміні близько 1456 p., коли той дістав від папп сап кардинала. Лист цей важливий в тому відно­шенні, що він підкреслює, як римська курія обдирала Німеччину і задовго до початку реформації відзначає невдоволення німецького пароду римською церквою.

Винайдено тисячі способів, з допомогою яких престол рим­ський непомітно забирає у нас, як у варварів, золото. Внаслідок цього нація наша, яка раніше так доблесно завоювала своєю хоробрістю л кров’ю Римську державу і була володаркою і ко­ролевою світу, тепер впала в бідність, стала чужою прислуж­ницею і данницею і, ледве животіючи, уже багато років оплакує свої нещастя і бідність. Але тепер князі наші пробудилися від сну, почали обмірковувати, чи не можна зарадити лихові, і ви­рішили остаточно скинути з себе ярмо і добитися колишньої свободи. І для римської курії буде немалим лихом, коли князі Римської імперії здійснять те, що вони задумали.

2. З ЕНЕЯ СІЛЬВІЯ ПІККОЛОМІНІ

Автор – італійський гуманіст (1405 – 1464), з 1456 р. кардинал і з 1458 р. папа (під іменем Пія II). Багато подорожував по Німеччині і в 1458 р. незадовго до його обрання папою, випустив книгу «De Ritu, Situ, Moribus ас Conditione alemaniae» Lips. 1458 p. Написана у відповідь на лист М. Майера, вона дуже прикрашає становище в Німеччині.

Ми говоримо прямо: ніколи Німеччина не була більш багатою і становище її більш блискучим, ніж тепер. Німецька нація своєю величчю і силою стоїть попереду всіх інших, і можна ска­зати, що немає народу, якому бог послав би стільки милостей, як німецькому. Скрізь бачимо ми в Німеччині оброблені поля, засіяні хлібом нива, виноградники, сади і городи по селах і око­лицях; всюди красиві будинки, розкішні вілли, замки на горах, оточені стінами міста. Якщо ми пройдемо по цих найбільш ви­значних містах, то ми наочно побачимо багатство цього народу, красоти цієї країни. Де знайдеться в Європі місто більш роз­кішне за Кельн з його чудовими церквами, ратушами, баштами, критими свинцем багатими жителями, його прекрасною рікою¹ і навколишніми родючими нивами? Підемо далі – в людні Гент і Брюгге², ці складові місця товарів для всього Заходу; підемо далі, в чарівні міста Брабанту: Брюссель, Мехельн, Левен³.

Повертаючись назад по Рейну, ми побачимо Майнц, багато прикрашене чудовими громадськими будинками і будинками громадян старовинне місто, яке славиться своїм собором і своїми церквами. В усьому місті не можна помітити ніякого дефекту, крім тісноти вулиць. Далі – Вормс, хоч і не­велике, але дуже красиве місто. Всім сподобається також дуже людний і красиво розташований Шпейєр. Страсбург з його чис­ленними каналами – друга Венеція, але здоровіший і приєм­ніший, бо у венеціанських каналах солона і смердюча вода, а в страсбурзьких – річкова і чиста. Крім дивовижного своєю архі­тектурою собору, там є багато чудових церков і монастирів. Ба­гато будинків духовенства і громадян такі красиві, що ні один король не посоромився б жити в них. В Базелі церкви і при­ватні будинки вкриті різноколірною глазурованою черепицею; ці дахи при яскравому сонці – чарівне видовище. Чисті, серед садів, фонтанів і дворів будинки громадян оштукатурені зовні білим вапном і розписані. Берн⁴ такий могутній, що без особ­ливих зусиль може виставити 20 тис. озброєних. Аугсбурзі переважає своїм багатством всі міста в світі⁵. Блискучий і Мюн­хен. В Австрії Відень – найкрасивіше місто з дійсно королів­ськими палацами і з такими церквами, з яких могла б дивува­тися Італія. На жаль, нам бракує потрібного таланту, щоб змалювати враження, яке справляє церква св. Стефана. Посли з Боснії, які, будучи вражені, довго дивилися на її дзвіницю, кінець кінцем покликнули: «Ця башта коштує дорожче цілої Боснії!»

Коли правда, що там, де є купці, можна знайти і багатства, то треба визнати, що німці – найбагатша нація, оскільки більша частина їх в погоні за торговельним прибутком рискає далеко по чужих країнах... Не слід забувати золотих і срібних рудників, які раніше були невідомі, а тепер відкриті в Німеччині. В Богемії Куттенберг, в Саксонії Ранкберг, в Мейссені Фрейберг на запаморочних висотах мають невичерпні поклади срібла... Чи б де-небудь в Німеччині готель, в якому пили б не з срібного по­суду? Яка жінка не тільки серед знатних, але й серед плебеїв не носить золотих прикрас? Чи треба мені вказувати на шийні ланцюги рицарів і викувані з чистого золота уздечки їх коней, на шпори і піхви мечів, оздоблені дорогоцінним камінням, на персні і перев’язі, на панцирі і шоломи, які сяють золотом? Який чудовий там церковний посуд, як багато реліквій, оправлених у золото і перла, як багато прикрашені олтарі і яке розкішне вбрання священнослужителів!

¹ Рейном.

² Тепер в Бельгії.

³ Тепер в Бельгії.

⁴ Тепер столиця Швейцарського союзу.

⁵ Явне перебільшення.