- •З «листа» космографа тосканеллі фернандо мартшесу, придворному короля альфонса V португальського (15 червня 1474 р.)
- •2. Капітуляція в санта фе – 17 квітня 1492 р.
- •3. З листа петра мартіра1 до борромео
- •4. З листа мартіра до графа тендільє
- •5. З листа мартіра до кардинала і віце-канцлера асканія сфорса
- •6. З листа мартіра до фернандо талабре, архієпископа гранадського
- •7. З листа мартіра до помпонія лето1
- •8. Із заповіту колумба (4 травня 1506 p.)
- •9. Тордесільясський договір між королями іспанії і португалії про поділ світу
- •Відкриття морського шляху в індію (1497 – 1499 рр.)
- •11. Угода з конкістадорами про відкриття і завоювання нових земель
- •Король і королева
- •12. Документ про «добровільне» визнання тубільцями влади іспанського короля
- •Рекерем’єнто, яке повинно оголошуватись жителям островів і материків моря-океану, ще не підкорених королю, нашому володареві
- •13. Відкриття тихого океану бальбоа
- •14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
- •15. Подорож магеллана
- •А) По Тихому океану
- •16. Записки діаса про мексіку
- •17. Августін де-сарате – «історія перу»
- •18. Франціско лопес де-гомара – «історія індій» королі і народи, які ведуть торгівлю прянощами
- •Лас касас – «про острів еспаньйола»
- •«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
- •2. Із «записок о московііи» герберштейна
- •З «книги про московітське посольство» павла ювія
- •4. З листа датського короля фрідеріка II (1576 р.)
- •5. Уривок з листа пфальцграфа георга ганса до гросмейстера тевтонського ордену генріха V фон-бобенгаузена
- •6. З «сообщения фрэнсиса черри, одного из членов английской торговой компании в москве» (1587 р.)
- •8. З книги ісаака масси
- •9. З першої чолобитної семена дежньова (1662 р.)
- •10. З другої чолобитної семена дежньова від 23 вересня 1664 р.
- •11. З «подорожі» філіппа авріля
- •Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.
- •3. Фуггери I карл V
- •5. Вигнання ганзейців з англії
- •Королівський декрет про вигнання
- •Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
- •6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
- •7.Німецьке рицарство в XVI ст.
- •10. В будинку фуггерів в аугсбургу
- •Пропонований уривок взято з «Визначних місцевостей» Ганса фон-Швеяніхена. Ганс фон-Швейніхен супроводив герцога Генріха XI Лігніцького під час його подорожей.
- •11. Німецькі ландскнехти в XVI столітті
- •12. Ландскнехти XVI – XVII ст.
- •Яскраво змальовують життя ландскнехтів накази герцога Юлія Брауншвейгського, особливо наказ від 28 березня 1584 p., з якого наводиться далі характерний уривок.
- •Німецькі гуманісти
- •З «похвального слова глупоти» (1467 – 1536 pp.)
- •14. З «листів темних людей» (1515 – 1517 pp.)
- •Є повний переклад «Листів» на російську мову, зроблений проф. Н.А. Куном; вид. 1-е, Москва, 1906, 2-ге – «Academia», 1935.
- •15. Ульріх фон-гуттен (1488 – 1523 pp.)
- •Вадіск, або римська тріада (1520 р.)
- •Реформація в німеччині
- •16 З автобіографічних спогадів лютера
- •17. З положень тецеля (1517 р.)
- •19. З 95 тез мартіна лютера
- •20. Лист мартіна лютера папі льву X (1518 р.)
- •21. З послання лютера імператорові і християнському дворянству німецької нації про поліпшення християнського стану (24 червня 1520 р.)
- •22. Лист лютера до спалатіна після відлучення від церкви (11 жовтня 1520 р.)
- •23 Вормський едикт (26 травня 1521 p.)
- •24. Ставлення мартіна лютера до томаса мюнцера
- •26. Погляд мюнцера на майнову нерівність і становище не імущих
- •27. Мюнцер про краще майбутнє і боротьбу за нього
- •28. Мюнцер про світську владу і організацію общин
- •29. Лист мюнцера мансфельдським рудокопам (травня 1525 р.)
- •30. Протестація двадцяти імперських чинів (19 квітня 1529 р.)
- •Селянська війна в німеччині
- •32. «Селянський черевик»
- •Походження «черевика», як він почався і чим він закінчився
- •33. Дванадцять статей
- •Слушні і справедливі головні статті всього селянства і захребетників (hyndersessen), духовних властей, якими вони себе вважають обтяженими
- •Стаття дев’ята
- •34. Лист-тези (artikelbrief)
- •37. Кельнська війна і лютер, «звернення з мирними пропозиціями» (квітень 1525 р.)
- •38. З памфлета лютера «проти розбійних і грабіжницьких зграй селян» (1525 р.)
- •39. Повчання лютера селянам тлумачення другозаконня1
- •42. Російська держава і шведсько-російські відносини в оцінці густава-адольфа
- •Промова густава-адольфа про мир з росією на шведському сеймі 1617 р.
- •43. Промова густава-адольфа на сеймі в оребро (січень 1617 р.)
- •44. Валленштейн і його армія
- •45. Звірства під час тридцятирічної війни
- •Уривок з романа німецького письменника XVII ст. Гріммельстауаена «Сімпліціссімус» (1668). Герой романа Ейлеишпігель описує розгром села, в якому він жив.
- •46. Наслідки тридцятирічної війни
- •47. Розорення німецької імперії під час тридцятирічної війни
- •48. Вестфальський мир. Мирний договір імператорсько-шведський, або оснабрюкський1
- •49. Мирний договір імператорсько-французький, або мюнстерський1
- •Франція в XVI ст.
- •Венеціанський посол мікеле суріано про францію XVI ст. (1561 р.)
- •2. Конкордат франціска і з папою львом х.
- •Велику раду (Париж, 24 липня 1527 р.)
- •5. Франсуа рабле «життя великого гаргантюа»
- •Як гаргантюа виховувався панократом так, що не гаяв ні години часу
- •6. Правила, які регулювали спосіб життя телемітів
- •8. Придворний турнір у франції в XVI ст.
- •Франція за генріха IV
- •11. Нантський едикт (13 квітня 1598 р.)
- •12. Нантський едикт і тулузький парламент
- •14. Королівська адміністрація і двір у франції,
- •Франція за рішельє
- •З «Політичного заповіту» Рішельє
- •17. Ставлення рішельє до дворянства з (Політичного заповіту» Рішельє
- •18. Ставлення рішельє до народу з «.Політичного заповіту» Рішельє
- •19. Едикт проти дуелей (лютий 1626 р.)
- •20. Королівська декларація про знесення замків (31 липня 1626 р.)
- •21.Утихомирення гугенотів
- •22. Едикт, який забороняє парламентам втручатися в державні справи і адміністрацію (лютий 1641 р.)
- •23. Донесення інтенданта юстиції де-вуайє д’аржансона (1 червня 1633 р.)
- •24. Доручення, дане інтендантові юстиції і фінансів вілльмонте (31 березня 1637 р.)
- •Зовнішня політика іспанської держави
- •1. Захоплення лісабона іспанцями
- •2. Оцінка іспанської політики єлизаветою англійською
- •3. Морський розбій англійців
- •4. Погані часи в новій іспанії
- •5. Напад англійців на кадікс
- •6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії
- •7. Загибель «великої армади»
- •8. Золото з нової іспанії
- •Внутрішнє становище іспанії
- •9. З промови представника дворянства на кортесах 1538 p.
- •10. Іспанська фінансова політика
- •11. Напис на будинку севільської інквізиції (1524 р.)
- •12. Ауто-да-фе в севільї
- •13. Повстання в сарагосі
- •Страти в сарагоссі
- •Лист короля філшпа II генералові варгасу, командуючому кастільською армією
- •14. Занепад іспанії в кінці XVI 1 на початку XVII ст. З твору іспанського економіста дона Херонімо де-Устаріца «Теорія і практика торгівлі і мореплавання».
- •Заохочення і підтримки
- •Орден єзуїтів
- •1. Формула церковного прокляття
- •2. Із статуту «товариства ісуса»
- •3. З повчань ігнатія лойоли
- •IV. Про дисципліну і покору членів ордену
- •Буржуазна революція в нідерландах
- •1. Антверпен в XVI ст.
- •2. Продуктивність мануфактурної промисловості
- •5. Указ карла V про переслідування єретиків у нідерландах
- •6. Розправа над графом егмонтом і адміралом
- •Графом горном
- •Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа
- •Горна становлять істотний інтерес.
- •Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя
- •Страта графів егмонта і горна в брюсселі
- •8. Формула повноважень, даних вільгельмом оранським людвігу нассауському для набору військ
- •19. Лист про пожертви, вручений вільгельмом оранським дітріху сонуа
- •10. Уривок з «промови»
- •11. Ставлення герцога альби до «кривавої ради»
- •Уривок з листа герцога альби королю філіпу II
- •12. Донесення альби філіппу II про облогу гарлема
- •13. Циркуляр герцога альби, виданий в утрехті (26 липня 1573 р.)
- •14. Лист герцога альби філіпу II (1573 р.)
- •15. Французька інтервенція в нідерланди
- •16. Ставлення англії до подій нідерландської революції
- •17. Заява «меншості» на асамблеї генеральних штатів у дельфті в 1576 р.
- •18. Оголошення вільгельма оранського поза законом (15 березня 1580 р.)
- •19. «Захист» вільгельма оранського (1580 р.)
- •20. Іконоборство в бельгії
- •Заборона католицизму в антверпені
- •21. Убивство вільгельма оранського
- •22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)
- •В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому
- •Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire
- •Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.
- •23. Утрехтська унія
- •24. Томас мен про голландію XVII ст. (1664 р.)
- •25. Голландія стає колоніальною державою
- •6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена
- •Соціально-економічний розвиток англії в XVI – XVII ст. Обгороджування в англії XVI ст. Аграрний рух
- •1. Акт проти руйнування сіл (1489 р.)
- •Грамота про призначення комісії для розслідування обгороджування (1517 р.)
- •3. Томас мор про аграрну революцію XVI ст.
- •4. Скарга копігольдерів1 на обгороджування, виселення
- •6. Уривок з проповіді XVII століття
- •7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
- •8. Акт про покарання для бродяг і впертих жебраків (1597 р.)
- •Промисловість і зовнішня торгівля
- •10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.
- •11. Мануфактура і торговий капітал у
- •5. Сатира на повинності і утискування селян у польщі
- •6. Селянське повстання олександра костки наперського в краківській землі (1651 р.)
- •Політичне життя польщі
- •7. Люблінська унія (1569 р.)
- •18 Польський історик длугош про вимоги шляхти (1454 р.)
- •9. Нешавські статути
- •10. Викриття і пророкування скарги
- •11. Влада короля в польщі (1573 – 1795 pp.)
- •Наводимо уривок з твору Станіслава Конарського «Про дійсну форму наради», виданого в 1760–1763 pp. Автор критикує устрій Польщі! вимагає реформ (взято з «Teksty zrodlowe», 42, стор. 32).
- •13. Liberum veto в польщі
- •1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори
- •2. Падіння константинополя з оцінок сучасників
- •4. Турецький історик саад-ад-дш про взяття константинополя (29 травня 1453 р.)
- •5. Лист турецького султана сулеймана і пишного до короля франціска і (1526 p.).
- •6. Морський бій під лепанто (7 жовтня 1571 p.).
- •7. Турки під віднем в 1683 р.
- •1. Послання старця філофея до великого князя василя III
- •Послання старця філофея до великого князя василя івановича
- •2. Проект івана грозного про розвиток російської торгівлі (1557 р.) Опублікований д. Цветаввим. «Русский Вестник», 1885, червень, стор.840–841
- •3. Рюссов. Взяття нарви російськими військами (1558 p.)
- •4. Грамота жителям данціга (17 травня 1558 р.)
- •5. Рюссов. Про загибель торгівлі міста ревеля
- •6. Відписка нарвського воєводи в ревель з вимогою припинити затримку суден, які йдуть до нарви (26 жовтня 1565 р.)
- •7. З листування російських купців про свої торговельні справи (1566 p.)
- •8. З листування івана грозного з англійською королевою єлизаветою про англійську торгівлю в росії (1581–1582 р.)
- •9. Депеша французького агента про польську інтервенцію в російську державу
- •10. Облога смоленська польськими військами (1609–1611 pp.)
- •11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
- •12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
- •13. Новоторговий статут (1667 p.).
- •15. Кільбургер про торговельні можливості російської держави і російські ринки
- •16. Я. Рейтенфельс про експорт і імпорт росії
- •17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
- •18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
- •19. Андрусовське перемир’я між росією і польщею (30 січня 1667 p.). Полное собрание законов, Собрание первое, т. І, спв, 1830, № 398
- •20. Я. Рейтенфельс про російське військо Рейтенфелъс я. Сказания..., м, 1906, стар. 124–129
5. Вигнання ганзейців з англії
(Донесення з Кельна від 12 лютого 1598 р.)
Листи з Амстердама підтверджують вигнання німецьких купців з Англії. Це принесе шкоду багатьом і особливо купцям із східних володінь, які довгі роки вели в Лондоні торгівлю і мали там власний будинок.
Королівський декрет про вигнання
Ми, Єлизавета, з ласки божої королева Англії і Ірландії, захисниця віри, шлемо привіт нашому люб’язному й вірному мерові і судді нашого міста Лондона. Названа «мандатом», була надіслана римським імператором до всіх курфюрстів, єпископів, графів, станів і підданих скарга, адресована з приводу несправедливостей, які чинилися в нашому королівстві щодо союзних ганзейських міст.
Римський імператор скаржиться на збитки, заподіяні ганзейським містам з боку наших купців, які звалися «Merchant Adventurers»1. Його скарга явно суперечить всякому праву і всякій справедливості. Тим часом нашим купцям не тільки забороняється торгувати в Римській імперії, але й під загрозою штрафу і кари пропонується уникати [відвідування] країни і забороняється виступати негоціантами в гаванях або інших центрах імперії, їм загрожують тюремною карою і конфіскацією всього їх майна, а також і всякі інші крайні заборони переслідують наших підданих. Ми в свій час послали римському імператорові, курфюрстам та іншим князям листа, щоб була відома наша відповідь на випади ганзейських міст.
Ми домагалися в цьому листі, щоб [вказана вище] заборона була не скасована, а тільки відкладена. Але оскільки ми сумніваємось, щоб усе це мало успіх, ми визнали доцільним запропонувати виїхати всім ганзейцям і підданим Римської імперії, які перебувають в нашому королівстві.
Це особливо стосується тих, хто живе в «Німецькому дворі» в нашому місті Лондоні. До цих ми вжили тих самих погроз, які є в імператорському указі.
Для виконання цього декрету наказуємо вам, нашому майорові і судді згаданого міста Лондона, негайно піти до будинку, що зветься «Німецький двір», викликати старосту цього будинку і переказати йому зміст цього нашого декрету.
Накажіть йому до 28-го цього місяця, дня, коли наші купці повинні покинути Римську імперію, виїхати за межі нашого королівства. Ви накажете далі, щоб усі особи, які служать ганзейським містам і є підданими Римської імперії, також виїхали до вказаного нами дня. Ви візьмете з собою вашого майора й суддю і двох офіцерів, щоб 28 січня взяти в своє розпорядження «Німецький двір». Це [чинність декрету] триватиме до того часу, поки ми не узнаємо про наявність якихсь шляхів і способів забезпечити знов нашим підданим можливість вести торгівлю в Римській імперії.
На підкріплення нашої волі ми опублікували цей указ в нашій королівській раді.
13 січня на сороковому році нашого правління.
1 Компанія «купців-підприємців».
Примітка. Чинність цього декрету не поширюється на ті ганзейські міста, які знаходяться в Польщі і які не мають нічого спільного із згаданою вище імператорською скаргою.
Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
(Із свідчення сучасника)
Цей уривок належить перу німецького релігійного мислителя і
історика Себастіана Франка і взятий з його твору
«Всесвітня книга», надрукованого в 1534 р.
Дворянство, що, як бог велить, повинно бути благородним, повинно бути грозою і бичем для лихих, захистом і притулком для добрих, охоронцем вдів і сиріт, робить якраз навпаки. Ті, що повинні бути собаками, які стережуть вівчарню, є, навпаки самі вовками і хватають все, що тільки можуть, отже берегти і стерегти треба було саме від цих пастухів і сторожів, благородство яких походить виключно від їх колишнього блиску. Раніше їх благородство грунтувалося на доброчесності, тепер води доводять його лише гордістю, розкішшю, багатством, знатним походженням і тиранією. І як їх кожен боїться і ненавидить, так і вони повинні боятися і ненавидіти, їх друзі – тільки блюдолизи і лицеміри; в дійсності всі їх слуги і піддані – раби...
…привілей скидати весь тягар податей на шию городян і вимагати обмеження себе єдиним пфенігом дано їм не для заподіяння шкоди підданим, але тому, що вони повинні робити поліпшення там, де в цьому є потреба, подібно до того, як поденникові дається плата за те, що він працює протягом дня. Так само і їм саме для того дано привілеї, щоб вони захищали від кривд вдів і сиріт, допомагали бідним добиватися управи проти насильства і уболівали за нужди всіх людей, як свої власні, як це личить батькам вітчизни. Але оскільки вони цього не роблять, то [їх привілеї]– тільки марна тиранія і насильствене здирство, подібно до того як коли б поденник вимагав від мене поденну плату, навіть брав би її насильно, а своєї роботи так і не починав, навіть і пальцем не ворухнув для цього. На вовну поглядають, а про благополуччя овець не дбає ніхто.
Дворяни дуже соромляться бути звичайними городянами. Вони заводять розкіш у своєму домі, тримаючи при ньому численну челядь, коней, собак і всіляко його прикрашаючи; у них особлива франтівська хода, і з ними завжди цілий хвіст родичів. Свої герби вони вішають в церквах – на стінах і в олтарі. Багато хто здобуває своє благородство не так, як за старих часів, шляхом доброчесності і хоробрих подвигів, а в спадщину. Бідність вважають для себе ганьбою і охоче пускаються на всякі небезпеки, щоб здобути собі пошану і майно, необхідне, на їх думку, для їх звання; багато хто йде на війну услід за князями і володарями. Трапиться їм здобич, і вони повертаються додому збагатившись, і ось вони уже вважають себе дійсно благородними, Дворяни рідко ходять пішки через поля, тому що вважають це для свого звання ганьбою. Коли зазнають якоїсь кривди або нападу, то вони рідко захищаються законним способом, а вдаються самочинно до усобиць, оголошують на письмі про свою ворожнечу, воюють і мстять вогнем і розбоєм.
Третій стан – це бюргери, або міські жителі. Будучи колись варварами, народом незграбним, темним, диким, нестримним, войовничим, вони стали тепер мудрими і вправними, підприємливими і здібними в усякій справі. Вони не терплять у своєму середовищі простого городянина, хоч би він був рівний по багатству, і, подібно до дворян, не укладають нерівних шлюбів; хто не хоче, щоб його виключили з їх середовища і ставились до нього з презирством, той одру (жується з рівною собі). Кожна з категорій має навіть своє право і одна підлягає другій. Ці люди живуть між собою дружно. Там вони сходяться, говорять, обмірковують справи, запрошують один одного. Вбрання щодня нове. Ще недавно носили, з давніх-давен, черевики з довгими і вузькими носками, вузький і короткий одяг; а тепер все, навпаки, широке, велике, широкі черевики. Жіночий одяг тепер дорогий, зрештою, пристойний і мало заслуговує осуду, крім надмірної розкоші.
Щодо богослужіння і замовлення обідні, то це благочестивий і навіть забобонний народ: великого значення вони надають богослужінню і часто ще до світанку женуть дівчат і робітників до ранньої обідні. В справі милостині вони жалісливі і щедрі, годують багатьох старців – монахів та інших осіб з духовенства, яких у них дуже багато, – навряд чи буде стільки у якого-небудь іншого народу. Так само немало [у них] монастирських церков з великим числом каноніків, єпископів, прелатів, абатів, пробстів, деканів і т.д., а також госпіталів; по містах ще багато бродить бідних учнів і церковників, яких вони готують у священики, і хоч вони до них не дуже прихильні, все ж кожен охоче мав би серед членів сім’ї священика, гадаючи, що цим освячується весь рід.
B Німеччині дуже багато жебраків і взагалі бідного люду, який більше через нездержливість, ніж природно впав у злидні і підірвав здоров’я, дійшов до жебрання більше через безділля, постійну обжерливість і розгул, ніж через недостачу землі і подорожчання харчових припасів. Бо, коли цей народ щось має, то прогулює, прославляючи св. Мартіна, потім живе якось з дня на день, зовсім не дбаючи про те, що їх харчові запаси тануть з кожним днем і ледве вистачить їм на тиждень, не кажучи вже про те, що вони повинні терпіти потім цілий рік. Працює всього тільки половина; коли ж не рахувати їх панів, бездільних городян, купців, дворян, князів, учнів, попів, всякого роду монахів, дітей, хворих, жебраків, усіх жінок, то працюючих не набереться і третьої частини [всього населення].
Працюючий в поті чола народ: селяни, вуглярі, пастухи і т.д. – це четвертий стан, їх будинки, життя, одяг, їжа і т.д. добре відомі. Це дуже працьовитий народ, з якого кожен всіляко знущається і який, будучи надто обтяжений панщиною, чиншами, податями, податками, митами, від того не став скромнішим, далеко не щиросердий, лукавий і нестримний, їх заняття, нрави, молитви, господарство знає кожен, проте вони не скрізь однакові: як і всюди, що край, то й звичай.