- •З «листа» космографа тосканеллі фернандо мартшесу, придворному короля альфонса V португальського (15 червня 1474 р.)
- •2. Капітуляція в санта фе – 17 квітня 1492 р.
- •3. З листа петра мартіра1 до борромео
- •4. З листа мартіра до графа тендільє
- •5. З листа мартіра до кардинала і віце-канцлера асканія сфорса
- •6. З листа мартіра до фернандо талабре, архієпископа гранадського
- •7. З листа мартіра до помпонія лето1
- •8. Із заповіту колумба (4 травня 1506 p.)
- •9. Тордесільясський договір між королями іспанії і португалії про поділ світу
- •Відкриття морського шляху в індію (1497 – 1499 рр.)
- •11. Угода з конкістадорами про відкриття і завоювання нових земель
- •Король і королева
- •12. Документ про «добровільне» визнання тубільцями влади іспанського короля
- •Рекерем’єнто, яке повинно оголошуватись жителям островів і материків моря-океану, ще не підкорених королю, нашому володареві
- •13. Відкриття тихого океану бальбоа
- •14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
- •15. Подорож магеллана
- •А) По Тихому океану
- •16. Записки діаса про мексіку
- •17. Августін де-сарате – «історія перу»
- •18. Франціско лопес де-гомара – «історія індій» королі і народи, які ведуть торгівлю прянощами
- •Лас касас – «про острів еспаньйола»
- •«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
- •2. Із «записок о московііи» герберштейна
- •З «книги про московітське посольство» павла ювія
- •4. З листа датського короля фрідеріка II (1576 р.)
- •5. Уривок з листа пфальцграфа георга ганса до гросмейстера тевтонського ордену генріха V фон-бобенгаузена
- •6. З «сообщения фрэнсиса черри, одного из членов английской торговой компании в москве» (1587 р.)
- •8. З книги ісаака масси
- •9. З першої чолобитної семена дежньова (1662 р.)
- •10. З другої чолобитної семена дежньова від 23 вересня 1664 р.
- •11. З «подорожі» філіппа авріля
- •Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.
- •3. Фуггери I карл V
- •5. Вигнання ганзейців з англії
- •Королівський декрет про вигнання
- •Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
- •6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
- •7.Німецьке рицарство в XVI ст.
- •10. В будинку фуггерів в аугсбургу
- •Пропонований уривок взято з «Визначних місцевостей» Ганса фон-Швеяніхена. Ганс фон-Швейніхен супроводив герцога Генріха XI Лігніцького під час його подорожей.
- •11. Німецькі ландскнехти в XVI столітті
- •12. Ландскнехти XVI – XVII ст.
- •Яскраво змальовують життя ландскнехтів накази герцога Юлія Брауншвейгського, особливо наказ від 28 березня 1584 p., з якого наводиться далі характерний уривок.
- •Німецькі гуманісти
- •З «похвального слова глупоти» (1467 – 1536 pp.)
- •14. З «листів темних людей» (1515 – 1517 pp.)
- •Є повний переклад «Листів» на російську мову, зроблений проф. Н.А. Куном; вид. 1-е, Москва, 1906, 2-ге – «Academia», 1935.
- •15. Ульріх фон-гуттен (1488 – 1523 pp.)
- •Вадіск, або римська тріада (1520 р.)
- •Реформація в німеччині
- •16 З автобіографічних спогадів лютера
- •17. З положень тецеля (1517 р.)
- •19. З 95 тез мартіна лютера
- •20. Лист мартіна лютера папі льву X (1518 р.)
- •21. З послання лютера імператорові і християнському дворянству німецької нації про поліпшення християнського стану (24 червня 1520 р.)
- •22. Лист лютера до спалатіна після відлучення від церкви (11 жовтня 1520 р.)
- •23 Вормський едикт (26 травня 1521 p.)
- •24. Ставлення мартіна лютера до томаса мюнцера
- •26. Погляд мюнцера на майнову нерівність і становище не імущих
- •27. Мюнцер про краще майбутнє і боротьбу за нього
- •28. Мюнцер про світську владу і організацію общин
- •29. Лист мюнцера мансфельдським рудокопам (травня 1525 р.)
- •30. Протестація двадцяти імперських чинів (19 квітня 1529 р.)
- •Селянська війна в німеччині
- •32. «Селянський черевик»
- •Походження «черевика», як він почався і чим він закінчився
- •33. Дванадцять статей
- •Слушні і справедливі головні статті всього селянства і захребетників (hyndersessen), духовних властей, якими вони себе вважають обтяженими
- •Стаття дев’ята
- •34. Лист-тези (artikelbrief)
- •37. Кельнська війна і лютер, «звернення з мирними пропозиціями» (квітень 1525 р.)
- •38. З памфлета лютера «проти розбійних і грабіжницьких зграй селян» (1525 р.)
- •39. Повчання лютера селянам тлумачення другозаконня1
- •42. Російська держава і шведсько-російські відносини в оцінці густава-адольфа
- •Промова густава-адольфа про мир з росією на шведському сеймі 1617 р.
- •43. Промова густава-адольфа на сеймі в оребро (січень 1617 р.)
- •44. Валленштейн і його армія
- •45. Звірства під час тридцятирічної війни
- •Уривок з романа німецького письменника XVII ст. Гріммельстауаена «Сімпліціссімус» (1668). Герой романа Ейлеишпігель описує розгром села, в якому він жив.
- •46. Наслідки тридцятирічної війни
- •47. Розорення німецької імперії під час тридцятирічної війни
- •48. Вестфальський мир. Мирний договір імператорсько-шведський, або оснабрюкський1
- •49. Мирний договір імператорсько-французький, або мюнстерський1
- •Франція в XVI ст.
- •Венеціанський посол мікеле суріано про францію XVI ст. (1561 р.)
- •2. Конкордат франціска і з папою львом х.
- •Велику раду (Париж, 24 липня 1527 р.)
- •5. Франсуа рабле «життя великого гаргантюа»
- •Як гаргантюа виховувався панократом так, що не гаяв ні години часу
- •6. Правила, які регулювали спосіб життя телемітів
- •8. Придворний турнір у франції в XVI ст.
- •Франція за генріха IV
- •11. Нантський едикт (13 квітня 1598 р.)
- •12. Нантський едикт і тулузький парламент
- •14. Королівська адміністрація і двір у франції,
- •Франція за рішельє
- •З «Політичного заповіту» Рішельє
- •17. Ставлення рішельє до дворянства з (Політичного заповіту» Рішельє
- •18. Ставлення рішельє до народу з «.Політичного заповіту» Рішельє
- •19. Едикт проти дуелей (лютий 1626 р.)
- •20. Королівська декларація про знесення замків (31 липня 1626 р.)
- •21.Утихомирення гугенотів
- •22. Едикт, який забороняє парламентам втручатися в державні справи і адміністрацію (лютий 1641 р.)
- •23. Донесення інтенданта юстиції де-вуайє д’аржансона (1 червня 1633 р.)
- •24. Доручення, дане інтендантові юстиції і фінансів вілльмонте (31 березня 1637 р.)
- •Зовнішня політика іспанської держави
- •1. Захоплення лісабона іспанцями
- •2. Оцінка іспанської політики єлизаветою англійською
- •3. Морський розбій англійців
- •4. Погані часи в новій іспанії
- •5. Напад англійців на кадікс
- •6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії
- •7. Загибель «великої армади»
- •8. Золото з нової іспанії
- •Внутрішнє становище іспанії
- •9. З промови представника дворянства на кортесах 1538 p.
- •10. Іспанська фінансова політика
- •11. Напис на будинку севільської інквізиції (1524 р.)
- •12. Ауто-да-фе в севільї
- •13. Повстання в сарагосі
- •Страти в сарагоссі
- •Лист короля філшпа II генералові варгасу, командуючому кастільською армією
- •14. Занепад іспанії в кінці XVI 1 на початку XVII ст. З твору іспанського економіста дона Херонімо де-Устаріца «Теорія і практика торгівлі і мореплавання».
- •Заохочення і підтримки
- •Орден єзуїтів
- •1. Формула церковного прокляття
- •2. Із статуту «товариства ісуса»
- •3. З повчань ігнатія лойоли
- •IV. Про дисципліну і покору членів ордену
- •Буржуазна революція в нідерландах
- •1. Антверпен в XVI ст.
- •2. Продуктивність мануфактурної промисловості
- •5. Указ карла V про переслідування єретиків у нідерландах
- •6. Розправа над графом егмонтом і адміралом
- •Графом горном
- •Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа
- •Горна становлять істотний інтерес.
- •Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя
- •Страта графів егмонта і горна в брюсселі
- •8. Формула повноважень, даних вільгельмом оранським людвігу нассауському для набору військ
- •19. Лист про пожертви, вручений вільгельмом оранським дітріху сонуа
- •10. Уривок з «промови»
- •11. Ставлення герцога альби до «кривавої ради»
- •Уривок з листа герцога альби королю філіпу II
- •12. Донесення альби філіппу II про облогу гарлема
- •13. Циркуляр герцога альби, виданий в утрехті (26 липня 1573 р.)
- •14. Лист герцога альби філіпу II (1573 р.)
- •15. Французька інтервенція в нідерланди
- •16. Ставлення англії до подій нідерландської революції
- •17. Заява «меншості» на асамблеї генеральних штатів у дельфті в 1576 р.
- •18. Оголошення вільгельма оранського поза законом (15 березня 1580 р.)
- •19. «Захист» вільгельма оранського (1580 р.)
- •20. Іконоборство в бельгії
- •Заборона католицизму в антверпені
- •21. Убивство вільгельма оранського
- •22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)
- •В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому
- •Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire
- •Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.
- •23. Утрехтська унія
- •24. Томас мен про голландію XVII ст. (1664 р.)
- •25. Голландія стає колоніальною державою
- •6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена
- •Соціально-економічний розвиток англії в XVI – XVII ст. Обгороджування в англії XVI ст. Аграрний рух
- •1. Акт проти руйнування сіл (1489 р.)
- •Грамота про призначення комісії для розслідування обгороджування (1517 р.)
- •3. Томас мор про аграрну революцію XVI ст.
- •4. Скарга копігольдерів1 на обгороджування, виселення
- •6. Уривок з проповіді XVII століття
- •7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
- •8. Акт про покарання для бродяг і впертих жебраків (1597 р.)
- •Промисловість і зовнішня торгівля
- •10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.
- •11. Мануфактура і торговий капітал у
- •5. Сатира на повинності і утискування селян у польщі
- •6. Селянське повстання олександра костки наперського в краківській землі (1651 р.)
- •Політичне життя польщі
- •7. Люблінська унія (1569 р.)
- •18 Польський історик длугош про вимоги шляхти (1454 р.)
- •9. Нешавські статути
- •10. Викриття і пророкування скарги
- •11. Влада короля в польщі (1573 – 1795 pp.)
- •Наводимо уривок з твору Станіслава Конарського «Про дійсну форму наради», виданого в 1760–1763 pp. Автор критикує устрій Польщі! вимагає реформ (взято з «Teksty zrodlowe», 42, стор. 32).
- •13. Liberum veto в польщі
- •1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори
- •2. Падіння константинополя з оцінок сучасників
- •4. Турецький історик саад-ад-дш про взяття константинополя (29 травня 1453 р.)
- •5. Лист турецького султана сулеймана і пишного до короля франціска і (1526 p.).
- •6. Морський бій під лепанто (7 жовтня 1571 p.).
- •7. Турки під віднем в 1683 р.
- •1. Послання старця філофея до великого князя василя III
- •Послання старця філофея до великого князя василя івановича
- •2. Проект івана грозного про розвиток російської торгівлі (1557 р.) Опублікований д. Цветаввим. «Русский Вестник», 1885, червень, стор.840–841
- •3. Рюссов. Взяття нарви російськими військами (1558 p.)
- •4. Грамота жителям данціга (17 травня 1558 р.)
- •5. Рюссов. Про загибель торгівлі міста ревеля
- •6. Відписка нарвського воєводи в ревель з вимогою припинити затримку суден, які йдуть до нарви (26 жовтня 1565 р.)
- •7. З листування російських купців про свої торговельні справи (1566 p.)
- •8. З листування івана грозного з англійською королевою єлизаветою про англійську торгівлю в росії (1581–1582 р.)
- •9. Депеша французького агента про польську інтервенцію в російську державу
- •10. Облога смоленська польськими військами (1609–1611 pp.)
- •11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
- •12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
- •13. Новоторговий статут (1667 p.).
- •15. Кільбургер про торговельні можливості російської держави і російські ринки
- •16. Я. Рейтенфельс про експорт і імпорт росії
- •17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
- •18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
- •19. Андрусовське перемир’я між росією і польщею (30 січня 1667 p.). Полное собрание законов, Собрание первое, т. І, спв, 1830, № 398
- •20. Я. Рейтенфельс про російське військо Рейтенфелъс я. Сказания..., м, 1906, стар. 124–129
2. Із «записок о московііи» герберштейна
Сігізмунд Герберштейн з посольством німецького імператора двічі був у
Москві (1517 – 1526), де посилено збирав дані про всю Росію. Від посольських товмачів Герберштейн довідався, що росіяни ще в 1496 р. – задовго до
англійців (Ченслера в 1553 р.) і голландців – обійшли Європу з півночі.
ПЛАВАННЯ ПО ЛЬОДОВИТОМУ МОРЮ
У той час, коли я був у великого князя московського послом від ясновельможного государя мого, був тут же Григорій Істома, товмач цього князя, тямуща людина і навчився латинської мови при дворі Іоанна, короля датського. В 1496 р. він був посланий своїм князем до короля датського разом з тодішнім послом датського короля шотландцем Давідом, з яким я також там познайомився під час першого мого посольства; якраз він і переказав нам коротко свою подорож. Цей шлях здається нам дуже важким через суворість тих країв, і тому я хотів описати його стисло, як від нього чув. Спочатку, як він переказував, вони із згаданим послом Давідом, відпущені його государем, прибули у Великий Новгород. Але оскільки в цей час королівство шведське відпало від датського короля, до того ж і московський князь мав незгоди з шведами, і оскільки вони не могли додержуватися звичайного шляху через воєнні смути, то й відправились вони іншим шляхом, який був довший, але зате безпечніший, і спочатку прибули з Новгорода до гирла Двіни і до Потивля дуже важким шляхом. Істома говорив, що цей шлях, який він ніколи не перестане клясти за перенесені на ньому неприємності і труднощі, простягається на триста миль. Нарешті, в гирлі Двіни вони сіли на чотири судна; пливли, держачись правого берега океану, і бачили там високі і суворі гори.
Пропливши 16 миль і переправившись через якусь затоку, вони повернули до лівого берега і, залишивши вправо широке море, яке прибрало своє ім’я від ріки Печори, так само як і сусідні гори, прибули до народів Фінляндії, які, хоч і живуть розкидано понад морським берегом в низьких хатах і ведуть майже звіряче життя, проте, все ж смирніші за диких лопарів. Як говорить Істома, ці народи сплачують данину московському князю. Потім, залишивши землю лопарів і пройшовши 80 миль морем, вони прибули в країну Нортподен, підвладну королю -шведському. Росіяни називають її Каянською Землею, народ – каянами. Він говорив, що, просуваючись звідти вздовж звивистого берега, який повертав вправо, вони дісталися до миса, що називається Святим Носом. Святий Ніс це – величезна скеля, яка заходить у море наче ніс; під нею видно печеру з кількома вирами, яка через кожні шість годин поглинає морську воду і з великим шумом назад вивергає цю пучину. Одні говорили, що це середина моря, інші – що це Харібда. Говорив він, що сила цієї пучини така велика, що вона притягує кораблі та інші предмети поблизу, крутить їх і поглинає, – і що вони ніколи не бували в більшій небезпеці. Бо коли пучина несподівано і сильно стала притягувати корабель, на якому вони їхали, то вони ледве з великими труднощами врятувалися, натиснувши з усієї сили на весла. Минувши Святий Ніс, вони прибули до якоїсь скелястої гори, яку їм треба було обійти. Коли вони були там затримані на кілька днів супротивними вітрами, шкіпер сказав: «Скеля, яку ви бачите, називається Семь: якщо ми не умилостивимо її якимсь даром, то нелегко нам буде обійти її». Істома, як він говорить, закинув йому пустий забобон, на що шкіпер нічого не відповів, і вони, затримані там сильною непогодою протягом чотирьох днів, попливли далі тільки після того, як вітри стихли. Коли вони вже їхали з попутним вітром, шкіпер сказав: «Ви сміялися з моєї пропозиції умилостивити скелю Семь, як з пустого забобону; але якби я не умилостивив її, таємно вилізши на камінь вночі, то ми нізащо не пройшли б». На питання, що вія приніс Семі в дар, він сказав, що лив на камінь, виступ якого ми бачили, масло, змішане з вівсяним борошном. Потім, пливучи так, вони зустріли ще один величезний мис, Мотку, схожий на півострів; на його краю стояв замок Бартус1,тобто сторожовий дім.
Бо норвезький король тримає там військовий гарнізон для охорони кордонів. Істома говорив, що цей мис так далеко заходить в море, що навряд чи за 8 днів можна обійти його; щоб не гаяти часу, вони з великими труднощами на плечах перетягли і свої судна і вантаж через перешийок шириною в півмилі. Потім вони припливли в країну дикілопів – це і є дикі лопарі – до місця, яке називається Дронт2, яке простягається від Двіни на північ на 200 миль; навіть і там, як вони розповідають, московський князь користується правом збирати данину. Залишивши там човни, вони пройшли решту шляху по землі, на санях. Крім того, він розповідав, що там стада оленів, які норвезькою мовою називаються Rhen, використовуються так само, як у нас стада биків; вони трохи більші за наших оленів. Лопарі використовують їх замість в’ючної худоби так. Запрягають оленів у візок, зроблений подібно до рибальського човна; людина прив’язується до нього за ноги для того, щоб не викинутися від швидкого бігу оленів. Вона тримає в лівій руці віжки, якими стримує біг оленів, а в правій – палку, якою не дає візкові перевернутися, коли він нахилиться на один бік більше, ніж слід. Цим способом їзди вони проїхали 20 миль за один день і, нарешті, відпустили оленя; Істома говорив, що олень сам повернувся до свого господаря в своє стійло. Проїхавши цей шлях, вони прибули до норвезького міста Берген, яке лежить прямо на північ між горами, а звідти кіньми в Данію. Між іншим кажуть, що в Дронті і Бергені, під час літнього сонцестояння, день має 22 години. Власій, другий князівський товмач, який кілька років тому був посланий своїм государем до цесаря в Іспанію, розповідав нам про свій шлях інакше і набагато коротше. Він говорив, що, будучи посланий з Московії до Іоанна, короля датського, він ішов суходолом до Ростова; сівши на корабель в Переяславлі, приїхав Волгою в Кострому; звідти 7 верст ішов суходолом до якоїсь річки, яка привела його до Вологди, потім до Сухони і Двіни, і плив до норвезького міста Бергена і переніс всі труднощі і небезпеки, про які говорилося вище із слів Істоми; нарешті приїхав у Гафнію, столицю Данії, яка зветься у німців Копенгагеном. І той і другий говорили, що в Московію повернулися через Лівонію і пройшли цей шлях на протязі року. Хоч один з них, Григорій Істома, говорив, що половину цього часу він був затриманий бурями в різних місцях, проте і той і другий одностайно заявляли, що за цю подорож вони пройшли 1700 верст, тобто 340 миль. Також Дмитрій, той самий, який дуже недавно був послом у папи в Римі і з переказів якого Павло Іовій написав свою Московію, – цим самим шляхом тричі їздив у Норвегію і Данію; він підтвердив справедливість всього сказаного вище.
1 Бартус – перекручено Вардегуз – норвезька фортеця на північ-вий захід від півострова Рибачого.
1 Тобто Троштейм.