Промисловість і зовнішня торгівля

9. СКАРГИ ТКАЧІВ СЕФФОКУ І ЕССЕКСУ (1539 р.)

... Лорду хранителю королівської печатки. Скаржаться і до­повідають вашій шановній милості ваші бідні прохачі, ... ткачі шерстяних тканин ... у графствах Сеффок і Ессекс та містах Іпсі-чі, Гедлі, Лавенгамі, ... Баргольті, Кольчестері і Дедгамі... Його королівській високості було угодно, дбаючи про загальне благо англійського королівства, видати деякі акти і статути, один з яких стосується чистого і правильного вироблення шерстяних тканин; у ньому було наказано, що шерстяні тканини завжди повинні мати повну міру як у ширину, так і в довжину, щозавжди вимагає від ваших прохачів додаткових витрат, додатко­вої праці та іншого клопоту при виготовленні кожної штуки, як ваша милість ясно може бачити. Проте ваші прохачі-ткачі не можуть за це одержати ніякої додаткової плати від своїх хазяїв-скупників. Внаслідок цього ремесло ткацтва, яке є найголовнішою і чистою ланкою у виготовленні сукна, вже прийшло до великого занепаду, так що вже ніхто в цих місцевостях не хоче віддавати своїх дітей у це ремесло, і, можливо, протягом кількох років у цих графствах Сеффок і Ессекс ткачі зовсім переведуться. Крім того, наймилостивіший лорде, ці багачі-сукнарі тримають у своїх будинках ткацькі верстати, а також ткачів і валяльників на що­денній роботі, і внаслідок цього ваші прохачі, які працюють у своїх будинках і мають дружин та дітей, раз у раз втрачають заробіток. І чим більше вони живуть, тим більше їм загрожує крайня бідність, бо багачі-сукнарі погодилися між собою платити однакову плату за ткання сукна, і ця плата така мала, що ваші прохачі-ткачі не можуть своєю працею підтримати своє бідне гос­подарство, хоч вони і працюють безустанно вдень і вночі, і в свя­то, і в будень; але щоб уникнути безробіття, ваші бідні піддані змушені брати роботу за плату, призначувану сукнарями. Вна­слідок цього багато хто з ваших прохачів, які раніше мали добре господарство, витратили і перевели все своє майно і раді най­нятися до інших людей, і ще більше з них швидко опиниться в такому становищі, якщо не буде вжито негайних заходів проти цього. Про все це ваші прохачі у свій час склали білль і подали його до парламенту, але досі від цього вони мали дуже мало ко­ристі. Нехай буде угодно вам, шановний лорде, з вашої величез­ної доброти і вашого милосердя, бути добрим лордом для ваших прохачів і сказати добре слово та подати вашу ласкаву допомогу для просунення згаданого вище білля в парламенті, так щоб від нього вийшли які-небудь результати. А ваші прохачі будуть все своє життя благати бога зберегти вашу милость і дати вам довге життя.

10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.

Уривок взято з однієї балади, складеної про великого сукнаря Джона Уічкомба, або «Джека з Ньюбера»; балада була надрукована вперше в 1597 р. і потім багато разів перевидавалася у XVI ст. В цій баладі дається ідеалі­зація мануфактури, що зароджувалася, і тим самим перекручується справжня картина експлуатації дитячої і жіночої праці.

В горниці, просторій і довгій, стояло двісті верстатів, трив­ких і міцних: на цих верстатах, – чиста правда, – працювали двісті чоловік усі в одну шеренгу. Біля кожного з них сиділо по одному гарненькому хлопчику, які з великим захопленням готували човники. А тут же, в іншому приміщенні, сто жінок невтомно чесали вовну з радісним виглядом і дзвінко виспівували пісні. А в сусідній кімнаті, розташованій поруч, працювали сто дівчат у червоних спідницях, з білими, як молоко, хустками на головах; ці гарненькі дівчата, не перестаючи, пряли в цій горни­ці цілий день і виспівували солодкими, як у солов’їв, голосами, ніжно-ніжно. Після цього вони увійшли до іншої кімнати, де по­бачили бідно зодягнених дітей: усі вони сиділи і скубли вовну, відбираючи найтоншу від грубої; всіх їх було півтораста дітей бідних, кволих батьків; як плату за свою працю кожен з них одержував увечері по одному пенні¹, крім того, що вони вип’ють і з’їдять за день, що було для цих бідних людей немаловажною підмогою. У сусідньому приміщенні він бачить ще 50 молодців: це були стригалі, які показували тут свою майстерність і вміння. Тут же, біля них, працювали аж 80 декатировщиків. Крім того, він мав ще фарбувальню, при якій тримав 40 чоловік, та ще на сукновальні 20².

¹ Пенні або пенс – ½ шилінга, або близько 4 копійок.

² Эшли Экономическая история Англии, 1897, стор. 531.