
- •З «листа» космографа тосканеллі фернандо мартшесу, придворному короля альфонса V португальського (15 червня 1474 р.)
- •2. Капітуляція в санта фе – 17 квітня 1492 р.
- •3. З листа петра мартіра1 до борромео
- •4. З листа мартіра до графа тендільє
- •5. З листа мартіра до кардинала і віце-канцлера асканія сфорса
- •6. З листа мартіра до фернандо талабре, архієпископа гранадського
- •7. З листа мартіра до помпонія лето1
- •8. Із заповіту колумба (4 травня 1506 p.)
- •9. Тордесільясський договір між королями іспанії і португалії про поділ світу
- •Відкриття морського шляху в індію (1497 – 1499 рр.)
- •11. Угода з конкістадорами про відкриття і завоювання нових земель
- •Король і королева
- •12. Документ про «добровільне» визнання тубільцями влади іспанського короля
- •Рекерем’єнто, яке повинно оголошуватись жителям островів і материків моря-океану, ще не підкорених королю, нашому володареві
- •13. Відкриття тихого океану бальбоа
- •14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
- •15. Подорож магеллана
- •А) По Тихому океану
- •16. Записки діаса про мексіку
- •17. Августін де-сарате – «історія перу»
- •18. Франціско лопес де-гомара – «історія індій» королі і народи, які ведуть торгівлю прянощами
- •Лас касас – «про острів еспаньйола»
- •«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
- •2. Із «записок о московііи» герберштейна
- •З «книги про московітське посольство» павла ювія
- •4. З листа датського короля фрідеріка II (1576 р.)
- •5. Уривок з листа пфальцграфа георга ганса до гросмейстера тевтонського ордену генріха V фон-бобенгаузена
- •6. З «сообщения фрэнсиса черри, одного из членов английской торговой компании в москве» (1587 р.)
- •8. З книги ісаака масси
- •9. З першої чолобитної семена дежньова (1662 р.)
- •10. З другої чолобитної семена дежньова від 23 вересня 1664 р.
- •11. З «подорожі» філіппа авріля
- •Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.
- •3. Фуггери I карл V
- •5. Вигнання ганзейців з англії
- •Королівський декрет про вигнання
- •Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
- •6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
- •7.Німецьке рицарство в XVI ст.
- •10. В будинку фуггерів в аугсбургу
- •Пропонований уривок взято з «Визначних місцевостей» Ганса фон-Швеяніхена. Ганс фон-Швейніхен супроводив герцога Генріха XI Лігніцького під час його подорожей.
- •11. Німецькі ландскнехти в XVI столітті
- •12. Ландскнехти XVI – XVII ст.
- •Яскраво змальовують життя ландскнехтів накази герцога Юлія Брауншвейгського, особливо наказ від 28 березня 1584 p., з якого наводиться далі характерний уривок.
- •Німецькі гуманісти
- •З «похвального слова глупоти» (1467 – 1536 pp.)
- •14. З «листів темних людей» (1515 – 1517 pp.)
- •Є повний переклад «Листів» на російську мову, зроблений проф. Н.А. Куном; вид. 1-е, Москва, 1906, 2-ге – «Academia», 1935.
- •15. Ульріх фон-гуттен (1488 – 1523 pp.)
- •Вадіск, або римська тріада (1520 р.)
- •Реформація в німеччині
- •16 З автобіографічних спогадів лютера
- •17. З положень тецеля (1517 р.)
- •19. З 95 тез мартіна лютера
- •20. Лист мартіна лютера папі льву X (1518 р.)
- •21. З послання лютера імператорові і християнському дворянству німецької нації про поліпшення християнського стану (24 червня 1520 р.)
- •22. Лист лютера до спалатіна після відлучення від церкви (11 жовтня 1520 р.)
- •23 Вормський едикт (26 травня 1521 p.)
- •24. Ставлення мартіна лютера до томаса мюнцера
- •26. Погляд мюнцера на майнову нерівність і становище не імущих
- •27. Мюнцер про краще майбутнє і боротьбу за нього
- •28. Мюнцер про світську владу і організацію общин
- •29. Лист мюнцера мансфельдським рудокопам (травня 1525 р.)
- •30. Протестація двадцяти імперських чинів (19 квітня 1529 р.)
- •Селянська війна в німеччині
- •32. «Селянський черевик»
- •Походження «черевика», як він почався і чим він закінчився
- •33. Дванадцять статей
- •Слушні і справедливі головні статті всього селянства і захребетників (hyndersessen), духовних властей, якими вони себе вважають обтяженими
- •Стаття дев’ята
- •34. Лист-тези (artikelbrief)
- •37. Кельнська війна і лютер, «звернення з мирними пропозиціями» (квітень 1525 р.)
- •38. З памфлета лютера «проти розбійних і грабіжницьких зграй селян» (1525 р.)
- •39. Повчання лютера селянам тлумачення другозаконня1
- •42. Російська держава і шведсько-російські відносини в оцінці густава-адольфа
- •Промова густава-адольфа про мир з росією на шведському сеймі 1617 р.
- •43. Промова густава-адольфа на сеймі в оребро (січень 1617 р.)
- •44. Валленштейн і його армія
- •45. Звірства під час тридцятирічної війни
- •Уривок з романа німецького письменника XVII ст. Гріммельстауаена «Сімпліціссімус» (1668). Герой романа Ейлеишпігель описує розгром села, в якому він жив.
- •46. Наслідки тридцятирічної війни
- •47. Розорення німецької імперії під час тридцятирічної війни
- •48. Вестфальський мир. Мирний договір імператорсько-шведський, або оснабрюкський1
- •49. Мирний договір імператорсько-французький, або мюнстерський1
- •Франція в XVI ст.
- •Венеціанський посол мікеле суріано про францію XVI ст. (1561 р.)
- •2. Конкордат франціска і з папою львом х.
- •Велику раду (Париж, 24 липня 1527 р.)
- •5. Франсуа рабле «життя великого гаргантюа»
- •Як гаргантюа виховувався панократом так, що не гаяв ні години часу
- •6. Правила, які регулювали спосіб життя телемітів
- •8. Придворний турнір у франції в XVI ст.
- •Франція за генріха IV
- •11. Нантський едикт (13 квітня 1598 р.)
- •12. Нантський едикт і тулузький парламент
- •14. Королівська адміністрація і двір у франції,
- •Франція за рішельє
- •З «Політичного заповіту» Рішельє
- •17. Ставлення рішельє до дворянства з (Політичного заповіту» Рішельє
- •18. Ставлення рішельє до народу з «.Політичного заповіту» Рішельє
- •19. Едикт проти дуелей (лютий 1626 р.)
- •20. Королівська декларація про знесення замків (31 липня 1626 р.)
- •21.Утихомирення гугенотів
- •22. Едикт, який забороняє парламентам втручатися в державні справи і адміністрацію (лютий 1641 р.)
- •23. Донесення інтенданта юстиції де-вуайє д’аржансона (1 червня 1633 р.)
- •24. Доручення, дане інтендантові юстиції і фінансів вілльмонте (31 березня 1637 р.)
- •Зовнішня політика іспанської держави
- •1. Захоплення лісабона іспанцями
- •2. Оцінка іспанської політики єлизаветою англійською
- •3. Морський розбій англійців
- •4. Погані часи в новій іспанії
- •5. Напад англійців на кадікс
- •6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії
- •7. Загибель «великої армади»
- •8. Золото з нової іспанії
- •Внутрішнє становище іспанії
- •9. З промови представника дворянства на кортесах 1538 p.
- •10. Іспанська фінансова політика
- •11. Напис на будинку севільської інквізиції (1524 р.)
- •12. Ауто-да-фе в севільї
- •13. Повстання в сарагосі
- •Страти в сарагоссі
- •Лист короля філшпа II генералові варгасу, командуючому кастільською армією
- •14. Занепад іспанії в кінці XVI 1 на початку XVII ст. З твору іспанського економіста дона Херонімо де-Устаріца «Теорія і практика торгівлі і мореплавання».
- •Заохочення і підтримки
- •Орден єзуїтів
- •1. Формула церковного прокляття
- •2. Із статуту «товариства ісуса»
- •3. З повчань ігнатія лойоли
- •IV. Про дисципліну і покору членів ордену
- •Буржуазна революція в нідерландах
- •1. Антверпен в XVI ст.
- •2. Продуктивність мануфактурної промисловості
- •5. Указ карла V про переслідування єретиків у нідерландах
- •6. Розправа над графом егмонтом і адміралом
- •Графом горном
- •Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа
- •Горна становлять істотний інтерес.
- •Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя
- •Страта графів егмонта і горна в брюсселі
- •8. Формула повноважень, даних вільгельмом оранським людвігу нассауському для набору військ
- •19. Лист про пожертви, вручений вільгельмом оранським дітріху сонуа
- •10. Уривок з «промови»
- •11. Ставлення герцога альби до «кривавої ради»
- •Уривок з листа герцога альби королю філіпу II
- •12. Донесення альби філіппу II про облогу гарлема
- •13. Циркуляр герцога альби, виданий в утрехті (26 липня 1573 р.)
- •14. Лист герцога альби філіпу II (1573 р.)
- •15. Французька інтервенція в нідерланди
- •16. Ставлення англії до подій нідерландської революції
- •17. Заява «меншості» на асамблеї генеральних штатів у дельфті в 1576 р.
- •18. Оголошення вільгельма оранського поза законом (15 березня 1580 р.)
- •19. «Захист» вільгельма оранського (1580 р.)
- •20. Іконоборство в бельгії
- •Заборона католицизму в антверпені
- •21. Убивство вільгельма оранського
- •22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)
- •В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому
- •Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire
- •Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.
- •23. Утрехтська унія
- •24. Томас мен про голландію XVII ст. (1664 р.)
- •25. Голландія стає колоніальною державою
- •6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена
- •Соціально-економічний розвиток англії в XVI – XVII ст. Обгороджування в англії XVI ст. Аграрний рух
- •1. Акт проти руйнування сіл (1489 р.)
- •Грамота про призначення комісії для розслідування обгороджування (1517 р.)
- •3. Томас мор про аграрну революцію XVI ст.
- •4. Скарга копігольдерів1 на обгороджування, виселення
- •6. Уривок з проповіді XVII століття
- •7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
- •8. Акт про покарання для бродяг і впертих жебраків (1597 р.)
- •Промисловість і зовнішня торгівля
- •10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.
- •11. Мануфактура і торговий капітал у
- •5. Сатира на повинності і утискування селян у польщі
- •6. Селянське повстання олександра костки наперського в краківській землі (1651 р.)
- •Політичне життя польщі
- •7. Люблінська унія (1569 р.)
- •18 Польський історик длугош про вимоги шляхти (1454 р.)
- •9. Нешавські статути
- •10. Викриття і пророкування скарги
- •11. Влада короля в польщі (1573 – 1795 pp.)
- •Наводимо уривок з твору Станіслава Конарського «Про дійсну форму наради», виданого в 1760–1763 pp. Автор критикує устрій Польщі! вимагає реформ (взято з «Teksty zrodlowe», 42, стор. 32).
- •13. Liberum veto в польщі
- •1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори
- •2. Падіння константинополя з оцінок сучасників
- •4. Турецький історик саад-ад-дш про взяття константинополя (29 травня 1453 р.)
- •5. Лист турецького султана сулеймана і пишного до короля франціска і (1526 p.).
- •6. Морський бій під лепанто (7 жовтня 1571 p.).
- •7. Турки під віднем в 1683 р.
- •1. Послання старця філофея до великого князя василя III
- •Послання старця філофея до великого князя василя івановича
- •2. Проект івана грозного про розвиток російської торгівлі (1557 р.) Опублікований д. Цветаввим. «Русский Вестник», 1885, червень, стор.840–841
- •3. Рюссов. Взяття нарви російськими військами (1558 p.)
- •4. Грамота жителям данціга (17 травня 1558 р.)
- •5. Рюссов. Про загибель торгівлі міста ревеля
- •6. Відписка нарвського воєводи в ревель з вимогою припинити затримку суден, які йдуть до нарви (26 жовтня 1565 р.)
- •7. З листування російських купців про свої торговельні справи (1566 p.)
- •8. З листування івана грозного з англійською королевою єлизаветою про англійську торгівлю в росії (1581–1582 р.)
- •9. Депеша французького агента про польську інтервенцію в російську державу
- •10. Облога смоленська польськими військами (1609–1611 pp.)
- •11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
- •12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
- •13. Новоторговий статут (1667 p.).
- •15. Кільбургер про торговельні можливості російської держави і російські ринки
- •16. Я. Рейтенфельс про експорт і імпорт росії
- •17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
- •18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
- •19. Андрусовське перемир’я між росією і польщею (30 січня 1667 p.). Полное собрание законов, Собрание первое, т. І, спв, 1830, № 398
- •20. Я. Рейтенфельс про російське військо Рейтенфелъс я. Сказания..., м, 1906, стар. 124–129
6. Уривок з проповіді XVII століття
Обгороджувач – кровожерливий вовк з двома диявольськими-іклами, з яких одно – гроші, якими він завербовує собі друзів. і досягає того, що власті дивляться на нього крізь пальці, а друге – нечиста совість, яка не боїться плисти морем крові прямо до пекла.
7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
(1). Ми просимо вашу милість, щоб закони, видані проти обгороджувань, не були спрямовані проти тих, хто обгородив землю для обробітку шафрану, бо такі землі потребують великих витрат; але щоб надалі ніхто не смів обгороджувати.
(2). Ми свідчимо перед вашою милістю, що лорди майорів, зобов’язані сплачувати певні вільні ренти, вишукують засобів перекласти сплату цих рент на [своїх] фригольдерів всупереч праву.
(3). Ми просимо вашу милість, щоб лорди манорів не мали права участі у випасі на общинних пасовищах.
(4). Ми просимо, щоб духовні особи надалі не купували земель ні вільних, ні кріпосних, а ті землі, які вони придбали після першого року царювання Генріха VII, були б здані світським особам.
(5). Ми просимо, щоб землі, на яких росте очерет, і луки здавалися по тих же цінах, що і в перший рік царювання Генріха VII.
(6). Ми просимо, щоб усі болота, які держаться від короля за вільну ренту або інакше, були знову по тій самій ціні, що і в перший рік царювання Генріха VII.
(7). Ми просимо, щоб усі бушелі2 у вашому королівстві були однакової міри, тобто у 8 галонів.
(8). Ми просимо, щоб були усунуті з бенефіціїв усі [священики] або вікарії, [нездатні] проповідувати і проголошувати парафіянам слово боже, і щоб парафіяни або патрон, або лорд села обрали інших.
(9). Ми просимо, щоб внески на охорону замка, blanch farm і office lands3, не збиралися, як це стало звичаєм, з держателів. Ми вважаємо, що їх повинні сплачувати лорди своїм бейліфам за збирання рент, а не держателі.
(10). Ми просимо, щоб ніхто нижче рангу рицаря або сквайра не мав права тримати голубник, якщо це право не було надане йому старовинним і давнім звичаєм.
(11). Ми просимо, щоб усі фригольдери і копігольдери діставали вигоди з общинних угідь і пасли там худобу, а лорди щоб не пасли там худоби і не діставали звідти вигід.
(12) Ми просимо, щоб феодарії4 у ваших графствах, поки вони перебувають на посаді, не могли виступати як чиї-небудь порадники, щоб служба королю виконувалася сумлінно; [ми просимо], щоб на цю посаду щороку обиралася общинами графства сумлінна людина.
(13). Ми просимо вашу милість узяти всі права на маноріальні суди в свої руки, щоб усі могли спокійно користуватися общинними угіддями і всіма [зв’язаними з ними] вигодами.
(14). Ми просимо, щоб копігольдерські землі, надмірно оподатковані рентами, йшли так само, як і в перший рік царювання Генріха VII, і щоб після смерті держателів або під час продажу ці землі оподатковувались легким митом, наприклад, каплуном або помірною сумою грошей, тільки для того, щоб не забувалося [що дана земля – копігольд].
(15). Ми просимо, щоб священики не могли бути капеланами і взагалі не були на службі у впливових осіб, але жили на своїх бенефіціях, щоб парафіяни могли бути навчені законові божому
(16) Ми просимо, щоб усі кріпаки були зроблені вільними, бо бог визволив усіх, проливши свою дорогоцінну кров.
(17). Ми просимо, щоб ріки були вільні і віддані у загально користування для рибної ловлі і проїзду.
(18). Ми просимо, щоб ваші ісчитори (escheators)5 або феодарії допускали па посади тільки тих, хто має безпосередньо від короля держання з доходом не менш 40 фунтів на рік.
(19). Ми просимо, щоб бідним морякам і рибалкам залишався цілком прибуток від ловлі дельфінів, касаток, китів і всяких великих риб, і нехай це не буде на шкоду [інтересам] вашої милості.
(20). Ми просимо, щоб кожний забезпечений [парафіяльними доходами] священик або вікарій, який має бенефіцій з доходом у 15 фунтів на рік або більше, був зобов’язаний особисто, або запросивши вчителя, вчити дітей бідних парафіян книгам, які називаються катехізис і молитовник.
(21). Ми просимо, щоб не дозволялося лордам манорів брати землю у фригольд і перездавати її по копії протоколу маноріальної курії на своє велике збагачення і розорення ваших бідних підданих.
(22). Ми просимо, щоб священик або вікарій, забезпечений парафіяльними доходами, одержував замість усяких десятин, які збираються нині, тільки 8 пенсів з кожного нобля6, цілком скасовуючи всяку іншу десятину, щоб запобігти спорам і тяжбам, які щодня виникають між ними і їх бідними парафіянами.
(23). Ми просимо, щоб ніхто рангом нижче [рицаря або сквайра] не тримав кроликів на своєму фригольді або копігольді; або я; їх слід тримати в загородці, так щоб вони не могли завдавати шкоди громаді.
(24). Ми просимо, щоб нікому, якого б звання він не був, надалі не дозволялося продавати право опіки над неповнолітнім; і якщо цей неповнолітній досягне повного віку, він повинен мати цілковиту свободу вибору в справі шлюбу. Виняток допускається лише для королівських опік.
(25). Ми просимо, щоб ніхто, маючи свій манор, не управляв одночасно маєтком іншого лорда, а тільки своїм.
(27). Ми просимо вашу милість дозволити і наказати своєю милостивою грамотою за великою печаткою, щоб обрані вашим бідним народом комісари, або ті з них, кого ваша величність і ваша рада вважатиме підходящим і призначить, відновили і привели в дію всі ті хороші закони, статути, прокламації та інші ваші заходи, які були приховані вашими мировими суддями7, шерифами, ісчиторами (escheators) та іншими вашими чиновниками від вашого бідного народу, починаючи з першого року царювання Генріха VII.
(28). Ми просимо, щоб ваші чиновники, які провинилися перед вашою милістю і кривдили ваш народ та викриті в цьому скаргою вашого бідного народу, сплатили всім цим бідним людям, які тут зібралися, по 4 пенси за кожний проведений тут день.
(29). Ми просимо, щоб лорди, рицарі, сквайри і джентльмени не відгодовували і не розводили великої худоби та овець інакше як для потреб свого дому, якщо вони одержують із своїх земель не менше 40 фунтів чистого доходу.
1 Повстання Роберта Кета – найбільший після повстання Уота Тайлера селянський рух в Англії. Повстання відбувалося в липні – серпні 1549 р. в графстві Норфок (східна Англія); в русі брали участь також селяни сусідніх графств, особливо Сеффоку. Повстанці захопили Поріч (головне-місто Норфокського графства) і утворили біля нього озброєний табір, в якому було близько 20 тис. чоловік.
2 Бушель – міра сипких тіл, дорівнював близько 36,3 літра.
3 Податок за охорону замка сплачувався лордом королю замість обов’язкової тоді гарнізонної служби. Blanch farm і office lands – винагорода бейліфам (прикажчикам) та іншим службовим особам маєтку за їх службу.
4 Феодарій – королівський чиновник, який завідував земельними володіннями, що переходили в опіку короля після смерті лордів і рицарів, які держали землю безпосередньо від корони.
5 Ісчитори – королівські чиновники, які завідували земельними володіннями померлих держателів корони до переходу цих земель у королівську опіку.
6 Старовинна монета вартістю в 6 шилінгів і 8 пенсів.(26). Ми просимо, щоб ніякий лорд, рицар або джентльмен не брав в оренду права призначати на церковні посади.
7 Мирові судді призначалися королем з місцевого дворянства і виконували свої обов’язки безплатно; в епоху Тюдорів і Стюартів вони були найважливішим судово-адміністративним органом у графствах, здійснюючи на місцях поміщицьку диктатуру.
(Підписи)
Роберт Кет, Томас Олдріч, Томас Код8
8 Томас Код був у 1549 р. на посаді мера (міського голови) Норіча; Томас Олдріч був олдерменом, тобто членом міської ради Норіча.