
- •З «листа» космографа тосканеллі фернандо мартшесу, придворному короля альфонса V португальського (15 червня 1474 р.)
- •2. Капітуляція в санта фе – 17 квітня 1492 р.
- •3. З листа петра мартіра1 до борромео
- •4. З листа мартіра до графа тендільє
- •5. З листа мартіра до кардинала і віце-канцлера асканія сфорса
- •6. З листа мартіра до фернандо талабре, архієпископа гранадського
- •7. З листа мартіра до помпонія лето1
- •8. Із заповіту колумба (4 травня 1506 p.)
- •9. Тордесільясський договір між королями іспанії і португалії про поділ світу
- •Відкриття морського шляху в індію (1497 – 1499 рр.)
- •11. Угода з конкістадорами про відкриття і завоювання нових земель
- •Король і королева
- •12. Документ про «добровільне» визнання тубільцями влади іспанського короля
- •Рекерем’єнто, яке повинно оголошуватись жителям островів і материків моря-океану, ще не підкорених королю, нашому володареві
- •13. Відкриття тихого океану бальбоа
- •14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
- •15. Подорож магеллана
- •А) По Тихому океану
- •16. Записки діаса про мексіку
- •17. Августін де-сарате – «історія перу»
- •18. Франціско лопес де-гомара – «історія індій» королі і народи, які ведуть торгівлю прянощами
- •Лас касас – «про острів еспаньйола»
- •«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
- •2. Із «записок о московііи» герберштейна
- •З «книги про московітське посольство» павла ювія
- •4. З листа датського короля фрідеріка II (1576 р.)
- •5. Уривок з листа пфальцграфа георга ганса до гросмейстера тевтонського ордену генріха V фон-бобенгаузена
- •6. З «сообщения фрэнсиса черри, одного из членов английской торговой компании в москве» (1587 р.)
- •8. З книги ісаака масси
- •9. З першої чолобитної семена дежньова (1662 р.)
- •10. З другої чолобитної семена дежньова від 23 вересня 1664 р.
- •11. З «подорожі» філіппа авріля
- •Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.
- •3. Фуггери I карл V
- •5. Вигнання ганзейців з англії
- •Королівський декрет про вигнання
- •Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
- •6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
- •7.Німецьке рицарство в XVI ст.
- •10. В будинку фуггерів в аугсбургу
- •Пропонований уривок взято з «Визначних місцевостей» Ганса фон-Швеяніхена. Ганс фон-Швейніхен супроводив герцога Генріха XI Лігніцького під час його подорожей.
- •11. Німецькі ландскнехти в XVI столітті
- •12. Ландскнехти XVI – XVII ст.
- •Яскраво змальовують життя ландскнехтів накази герцога Юлія Брауншвейгського, особливо наказ від 28 березня 1584 p., з якого наводиться далі характерний уривок.
- •Німецькі гуманісти
- •З «похвального слова глупоти» (1467 – 1536 pp.)
- •14. З «листів темних людей» (1515 – 1517 pp.)
- •Є повний переклад «Листів» на російську мову, зроблений проф. Н.А. Куном; вид. 1-е, Москва, 1906, 2-ге – «Academia», 1935.
- •15. Ульріх фон-гуттен (1488 – 1523 pp.)
- •Вадіск, або римська тріада (1520 р.)
- •Реформація в німеччині
- •16 З автобіографічних спогадів лютера
- •17. З положень тецеля (1517 р.)
- •19. З 95 тез мартіна лютера
- •20. Лист мартіна лютера папі льву X (1518 р.)
- •21. З послання лютера імператорові і християнському дворянству німецької нації про поліпшення християнського стану (24 червня 1520 р.)
- •22. Лист лютера до спалатіна після відлучення від церкви (11 жовтня 1520 р.)
- •23 Вормський едикт (26 травня 1521 p.)
- •24. Ставлення мартіна лютера до томаса мюнцера
- •26. Погляд мюнцера на майнову нерівність і становище не імущих
- •27. Мюнцер про краще майбутнє і боротьбу за нього
- •28. Мюнцер про світську владу і організацію общин
- •29. Лист мюнцера мансфельдським рудокопам (травня 1525 р.)
- •30. Протестація двадцяти імперських чинів (19 квітня 1529 р.)
- •Селянська війна в німеччині
- •32. «Селянський черевик»
- •Походження «черевика», як він почався і чим він закінчився
- •33. Дванадцять статей
- •Слушні і справедливі головні статті всього селянства і захребетників (hyndersessen), духовних властей, якими вони себе вважають обтяженими
- •Стаття дев’ята
- •34. Лист-тези (artikelbrief)
- •37. Кельнська війна і лютер, «звернення з мирними пропозиціями» (квітень 1525 р.)
- •38. З памфлета лютера «проти розбійних і грабіжницьких зграй селян» (1525 р.)
- •39. Повчання лютера селянам тлумачення другозаконня1
- •42. Російська держава і шведсько-російські відносини в оцінці густава-адольфа
- •Промова густава-адольфа про мир з росією на шведському сеймі 1617 р.
- •43. Промова густава-адольфа на сеймі в оребро (січень 1617 р.)
- •44. Валленштейн і його армія
- •45. Звірства під час тридцятирічної війни
- •Уривок з романа німецького письменника XVII ст. Гріммельстауаена «Сімпліціссімус» (1668). Герой романа Ейлеишпігель описує розгром села, в якому він жив.
- •46. Наслідки тридцятирічної війни
- •47. Розорення німецької імперії під час тридцятирічної війни
- •48. Вестфальський мир. Мирний договір імператорсько-шведський, або оснабрюкський1
- •49. Мирний договір імператорсько-французький, або мюнстерський1
- •Франція в XVI ст.
- •Венеціанський посол мікеле суріано про францію XVI ст. (1561 р.)
- •2. Конкордат франціска і з папою львом х.
- •Велику раду (Париж, 24 липня 1527 р.)
- •5. Франсуа рабле «життя великого гаргантюа»
- •Як гаргантюа виховувався панократом так, що не гаяв ні години часу
- •6. Правила, які регулювали спосіб життя телемітів
- •8. Придворний турнір у франції в XVI ст.
- •Франція за генріха IV
- •11. Нантський едикт (13 квітня 1598 р.)
- •12. Нантський едикт і тулузький парламент
- •14. Королівська адміністрація і двір у франції,
- •Франція за рішельє
- •З «Політичного заповіту» Рішельє
- •17. Ставлення рішельє до дворянства з (Політичного заповіту» Рішельє
- •18. Ставлення рішельє до народу з «.Політичного заповіту» Рішельє
- •19. Едикт проти дуелей (лютий 1626 р.)
- •20. Королівська декларація про знесення замків (31 липня 1626 р.)
- •21.Утихомирення гугенотів
- •22. Едикт, який забороняє парламентам втручатися в державні справи і адміністрацію (лютий 1641 р.)
- •23. Донесення інтенданта юстиції де-вуайє д’аржансона (1 червня 1633 р.)
- •24. Доручення, дане інтендантові юстиції і фінансів вілльмонте (31 березня 1637 р.)
- •Зовнішня політика іспанської держави
- •1. Захоплення лісабона іспанцями
- •2. Оцінка іспанської політики єлизаветою англійською
- •3. Морський розбій англійців
- •4. Погані часи в новій іспанії
- •5. Напад англійців на кадікс
- •6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії
- •7. Загибель «великої армади»
- •8. Золото з нової іспанії
- •Внутрішнє становище іспанії
- •9. З промови представника дворянства на кортесах 1538 p.
- •10. Іспанська фінансова політика
- •11. Напис на будинку севільської інквізиції (1524 р.)
- •12. Ауто-да-фе в севільї
- •13. Повстання в сарагосі
- •Страти в сарагоссі
- •Лист короля філшпа II генералові варгасу, командуючому кастільською армією
- •14. Занепад іспанії в кінці XVI 1 на початку XVII ст. З твору іспанського економіста дона Херонімо де-Устаріца «Теорія і практика торгівлі і мореплавання».
- •Заохочення і підтримки
- •Орден єзуїтів
- •1. Формула церковного прокляття
- •2. Із статуту «товариства ісуса»
- •3. З повчань ігнатія лойоли
- •IV. Про дисципліну і покору членів ордену
- •Буржуазна революція в нідерландах
- •1. Антверпен в XVI ст.
- •2. Продуктивність мануфактурної промисловості
- •5. Указ карла V про переслідування єретиків у нідерландах
- •6. Розправа над графом егмонтом і адміралом
- •Графом горном
- •Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа
- •Горна становлять істотний інтерес.
- •Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя
- •Страта графів егмонта і горна в брюсселі
- •8. Формула повноважень, даних вільгельмом оранським людвігу нассауському для набору військ
- •19. Лист про пожертви, вручений вільгельмом оранським дітріху сонуа
- •10. Уривок з «промови»
- •11. Ставлення герцога альби до «кривавої ради»
- •Уривок з листа герцога альби королю філіпу II
- •12. Донесення альби філіппу II про облогу гарлема
- •13. Циркуляр герцога альби, виданий в утрехті (26 липня 1573 р.)
- •14. Лист герцога альби філіпу II (1573 р.)
- •15. Французька інтервенція в нідерланди
- •16. Ставлення англії до подій нідерландської революції
- •17. Заява «меншості» на асамблеї генеральних штатів у дельфті в 1576 р.
- •18. Оголошення вільгельма оранського поза законом (15 березня 1580 р.)
- •19. «Захист» вільгельма оранського (1580 р.)
- •20. Іконоборство в бельгії
- •Заборона католицизму в антверпені
- •21. Убивство вільгельма оранського
- •22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)
- •В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому
- •Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire
- •Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.
- •23. Утрехтська унія
- •24. Томас мен про голландію XVII ст. (1664 р.)
- •25. Голландія стає колоніальною державою
- •6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена
- •Соціально-економічний розвиток англії в XVI – XVII ст. Обгороджування в англії XVI ст. Аграрний рух
- •1. Акт проти руйнування сіл (1489 р.)
- •Грамота про призначення комісії для розслідування обгороджування (1517 р.)
- •3. Томас мор про аграрну революцію XVI ст.
- •4. Скарга копігольдерів1 на обгороджування, виселення
- •6. Уривок з проповіді XVII століття
- •7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
- •8. Акт про покарання для бродяг і впертих жебраків (1597 р.)
- •Промисловість і зовнішня торгівля
- •10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.
- •11. Мануфактура і торговий капітал у
- •5. Сатира на повинності і утискування селян у польщі
- •6. Селянське повстання олександра костки наперського в краківській землі (1651 р.)
- •Політичне життя польщі
- •7. Люблінська унія (1569 р.)
- •18 Польський історик длугош про вимоги шляхти (1454 р.)
- •9. Нешавські статути
- •10. Викриття і пророкування скарги
- •11. Влада короля в польщі (1573 – 1795 pp.)
- •Наводимо уривок з твору Станіслава Конарського «Про дійсну форму наради», виданого в 1760–1763 pp. Автор критикує устрій Польщі! вимагає реформ (взято з «Teksty zrodlowe», 42, стор. 32).
- •13. Liberum veto в польщі
- •1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори
- •2. Падіння константинополя з оцінок сучасників
- •4. Турецький історик саад-ад-дш про взяття константинополя (29 травня 1453 р.)
- •5. Лист турецького султана сулеймана і пишного до короля франціска і (1526 p.).
- •6. Морський бій під лепанто (7 жовтня 1571 p.).
- •7. Турки під віднем в 1683 р.
- •1. Послання старця філофея до великого князя василя III
- •Послання старця філофея до великого князя василя івановича
- •2. Проект івана грозного про розвиток російської торгівлі (1557 р.) Опублікований д. Цветаввим. «Русский Вестник», 1885, червень, стор.840–841
- •3. Рюссов. Взяття нарви російськими військами (1558 p.)
- •4. Грамота жителям данціга (17 травня 1558 р.)
- •5. Рюссов. Про загибель торгівлі міста ревеля
- •6. Відписка нарвського воєводи в ревель з вимогою припинити затримку суден, які йдуть до нарви (26 жовтня 1565 р.)
- •7. З листування російських купців про свої торговельні справи (1566 p.)
- •8. З листування івана грозного з англійською королевою єлизаветою про англійську торгівлю в росії (1581–1582 р.)
- •9. Депеша французького агента про польську інтервенцію в російську державу
- •10. Облога смоленська польськими військами (1609–1611 pp.)
- •11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
- •12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
- •13. Новоторговий статут (1667 p.).
- •15. Кільбургер про торговельні можливості російської держави і російські ринки
- •16. Я. Рейтенфельс про експорт і імпорт росії
- •17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
- •18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
- •19. Андрусовське перемир’я між росією і польщею (30 січня 1667 p.). Полное собрание законов, Собрание первое, т. І, спв, 1830, № 398
- •20. Я. Рейтенфельс про російське військо Рейтенфелъс я. Сказания..., м, 1906, стар. 124–129
11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
((Русская историческая библиотека», т. XVI, № 126
(Русские акты Копенгагенского государственного архива, склав Ю.Н. Щербачов)
... Да и то нам ведомо, что королевичь Владислав хочет доступати нашего Московского государства, и разорить государство и веру нашу христьянскую, а свою еретическую папежскую проклятую веру ввести и утвердити по умышленыо папы римского и по совету цесареву, и короля шпанского, и короля литовского. А в прошлом году присылал к нам брат наш, турской Мурат, салтаново величество, посла своего Тому греченина с грамотами, а в грамотах своих брат наш, Мурат салтан, к нашему царскому величеству писал, что он с нашим царским величеством хочет быти в братцкой дружбе и в любви навеки, а на поленого короля за его многие неправды хочет стояти, и на весну посылает на него многих ратных людей, а нам бы стояти с ним на поленого короля заодин. Да и свейской Густав Адолф король преже сего к нам, великому государю, с послы своими писал же про пол-ского Жигимонта короля, объявляючи неправды его и злой совет и умышленье с цесарем и с папою римским, что они злым своим советом и умыслом хотят Датцкое и Свейское королевства и иных государей евангелицкие веры государства их разорить и в свою папежскую проклятую веру привести, а потом и над нашим Московским государством тоже учинить. И... мы, великий государь, за неправды поленого короля перемирных лет ждать не хотим, а хотим над ним промышлять, сколко милосердый бог помочи подаст, потому что мирному договору нарушенье учинилося от них...
12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
Опублікована в «Актах археографической экспедиции», т. IV, № 13
Царя Государю Великому князю Алексею Михайловичу всеа Росии бьют челом, холопи и сироты твои государевы, гостишка и гостиныя и суконныя сотни и черных сотен торговые людишка, и многих твоих государевых розных городов, Казанцы, Нижего-родцы, Ярославцы, Костромичи, Суздалцы, Муромцы, Волог-женя, Псковичи, Устюжане, Романовцы, Галичаня, Угличаня, Белозерцы, Каргополцы, Колмогорцы, и иных многих твоих государевых городов торговые людишка. Жалоба нам, Государь, на иноземцов, на Агличан и на Голанцов торговых людей и на Бараборцов1 и на Анбурцов2, которые ездят торговать к Москве...
И после, Государь, Московского разоренья, как воцарился отец твой государев, блаженныя памяти Государь Царь и Великий Князь Михайло Федорович всеа Русии, и Аглинские Немцы3 зная то, что им в торгех от Московского государьства прибыль многая, и хотя всяким торгом завладев, подкупя думного дьяка Петра Третьякова многими посулы, и взяли из Посоленого Приказу грамоту, что торговать Аглинским гостем, у Архангелского города и Московского государьства в городех, двадцати трем человеком; а нам было, холопем и сиротам твоим, в то время челобитья их встретить и грамоту остановить некому, потому что все были разорены до конца и от разоренья бродя скитались по иным городом.
А как взяли они Немцы грамоту из Посолского Приказу и с тех мест почали приезжать в Московское госу-дарьство Агличан торговых людей человек по штидесять, и по семидесять, и болши, и построили и покупили себе у Архангелского города, и на Колмогорах, и на Вологде, и в Ярославле, и на Москве, и в иных городех, дворы многие и анбары, и построили палаты и погребы каменныя, и почали жить в Московском государьстве без съезду, так же как и в своей земли, и у Архангелского города Руским людей товаров не учали продавать и на Руские товары менять, а учали свои всякие товары к Москве и в иные городы, привозить: и как который товар будет подороже и они тот товар учнут продавать, а который товар подешевле и на которой товар походу нет, и они тот товар держат у себя в домех года по два и по три, да как тот товар подымется ценою, так и продавать учнуть. А Руские товары в Московском государьстве, которыми мы, холопи и сироты твои, меняли на их товары, они покупают ныне сами, своим заговором, и розсылают покупать по городом и в уезды, закабаля и задолжа многих бедных и должных Русских людей, и те товары покупя Русские люди привозят к ним, а они провозят в свою землю безпошлинно; а иные Руские товары они Аглинские Немцы у города продают на денги Галанским и Бараборским и Анбурским Немцем, а весят у себя на дворе в свои телези, и возят на Галанские и на Ба-раборские и на Анбурские корабли тайно, и твою государеву пошлину крадут, и всеми торгами, которыми искони вечными мы холопи и сироты твои торговали, завладели Аглинские Немцы, и от того мы, холопи и сироты твои, своих искони вечных старых торговых промыслов отстали и к Архангелскому городу ездить ‘ перестали. Да не токмо, Государь, те Немцы, что нас холопей и сирот твоих без промыслов учинили, ино, Государь, и все Московское государьство оголодили: покупая, Государь, на Москве и в городех мяса и всякой харч и хлеб вывозят из Московского государьства в свою землю. И как придут корабли к городу, и они Немцы товаров своих на кораблях досматривать не дадут и, не сказав о том головам и не явя иззаморя, на дощеники товары кладут без целовалников, сами, и в таможнях емлют выписи, а в выписях товаров своих не пишут и десятой доли; а как у них те товары придут к Москве и в иные городы, и они тож товары свои записывают по тому же десятую долю, или менши; а те все свои товары на дворы свои провозят тайно и твою государеву пошлину многую крадут. А толко б, Государь, их товары таможенные головы и целовалники досматривали во всех городех, так же как и у нас, холопей твоих, и пошлины с них имать: и с них бы, Государь, сходило пошлин во всех городех на год тысяч по тридцати рублев и болши. А в жаловалной, Государь, грамоте написано, что та грамота дана им для прошения Аглинского их Карлуса короля; а они, Государь, Агличане торговые люди все Карлусу королю4 не подручны, и от него отложились, и бьются с ним четвертой год. А в жаловалной, Государь, грамоте написано, повелено им торговать в Московском государьстве без-пошлинно, Аглинским гостем Серждану Мерику Книхту с това-рыщи, двадцати трем человеком, имянно, которые в жаловалной грамоте имяны написаны, тем и велено ездить к Москве; а опроче, Государь, того иным Агличаном в Московском государьстве безпошлинно торговать не велено. И те, Государь, Немцы, которым та жаловавшая грамота дана, извелися мало не все, а которые в том числе не многие, человека три или четыре, и живы, и те в Московское государьство с товары не ездят. А которые, Государь, Немцы ездят к Москве, и те Немцы тое жаловалную грамоту, которая дана Серждану Мерику Книхту с товарыщи, у тех Немец, которые из того числа и не живы, и у жен их и у детей их, на всякой год покупают...
Да они же, Государь, стали торговать не своими товары, вновь, золотом пряденым, и бархатами, и камками, и тафтами, и слдьми, и иными всякими товары; а тех, Государь, товаров у них в Аглинской земли не делают; иных, Государь, Немец товары, назвав своими товары, для пошлин, привозят к Москве без пошлин...
Да они же, Государь, живучи на Москве и в городех ездят через Новгород и Псков в свою землю на год по пять, и по шестья, и по десятья, с вестми, что деется в Московском государьстве, почему какие товары покупают, да которых товаров на Москве дорого купят и они те товары учнут готовить, и все делают по частым своим вестям и по грамоткам, сговорясь заодно; а как приедут торговать на ярманку к Архангелскому городу, и они про всякие товары цену роскажут, а заморские товары выбрав лутчие и те закупят все сами на денги и на руские товары променяют, и сговоряся меже себя заодно наших товаров покупать не велят, и заморским товаром цену держат болшую, чтоб нам у них ничего не купить и впредь на ярмонку не ездить; и мы, Государь, товаренки свои от Архангелского города возим назад, а иной оставляет на другой год у Архангелского города, и которые, Государь, должные людишки плачючи отдают товар свой на безценок, потому что им держать у собя не лзе, люди должные, и от того, Государь, их умыслу и заговору, мы холопи и сироты твои, ездить к Архангелскому городу перестали, потому что от их заговору стали в великих убытках, а твоим государевым пошлинам год от году чинится недобор болшой... Ярославец торговой человек Онтон Лаптев ездил с товаром, через Ригу, в Галанскую землю, в Астрадам5, с соболми и с лисицами и с белками, чтоб ему те товары испродать, а их товаров в их земле закупить: и проехав он Онтон их Немецкия три земли, и они де Немцы, сговоряся и сослався о том заодно, у него Онтона ничего не купили ни на один рубль, и он Онтон из Немецкия земли поехал на их Немецких кораблех, с ними Немцы вместе, к Архангелскому городу; и как он Онтон приехал из заморя к Архангелскому городу, и у него Онтона те же Немцы, которые за морем были и у него Онтона торговали и ехали с ним вместе, и те его товары, соболи и лисицы, купили у него большею ценою...
И Немцы, Государь, говорили: для де того у Онтона Лаптева товару не купили, чтоб иным Руским торговым людей ездить в наши го-сударьства не повадно.
Милосердый Государь Царь и Великий Князь Алексей Михайлович всеа Русии, пожалуй нас, холопей и сирот своих, всего государьства торговых людей: возри, Государь, в нас бедных и не дай нам, природным своим государевым холопем и сиротам, отвноверцов быть в вечной нищете и в скудости; не вели, Государь, искони вечных наших промыслишков у нас бедных отнять. Вели, Государь, Аглинским и Анбурским и Бараборским и Галанским и Датцким Немцем, гостем и торговым людей, торговать у корабелной пристани у Архангелского города; а к Москве, Государь, и в иные городы всего Московского государьства пущать не давали б, так же как наперед сего при прародителех ваших го-сударьских, блаженныя памяти при Государе Царе и Великом Князе Иване Васильевиче всеа Русии, торговали в Иване городе...
[Закінчується чолобитна 165 підписами, серед яких були підписи таких видатних московських гостей, як Г. Нікітніков, Н. Свєтешніков, В. Шорін, К. Босой та ін.]
1 Брабантці.
2 Гамбуржці.
3 В Російській державі тоді всіх іноземців називали німцями.
4 Карл I – король англійський.
5 Амстердам.