132. Державне обов'язкове пенсійне страхув.

Система пенсійного забезпеч. в Укр. відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхув.» склад. з 3-х рівнів [2, ст. 2]. Перший рівень — це діюча солідарна система, за рахунок якої виплач. базові пенсії (фактично йдеться про Пенсійний фонд, що працює за принципом моментальних виплат). Пенсії будуть виплачуватися пенсіонерам за рахунок внесків, що сплач. сьогоднішніми працюючими. Пенсійний фонд здійснює персоніфікований облік сплати внесків, накопичує внески на індивідуальних рахунках, а також призначатиме й буде виплачувати пенсії. Розмір відрахувань окремого працівника не впливатиме на розмір його майбутньої пенсії. В цьому і полягає основне протиріччя солідарної системи — працівники не зацікавлені в збільш. та систематичності своїх внесків до державного Пенсійного фонду. Другий рівень — накопичувальна система загальнообов’язк. державного пенсійного страхув., що баз. на засадах накопич. коштів застрах.них осіб у Накопичувальному фонді та здійсн. фінансув. витрат на оплату договорів страхув. довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбач. законом. Запровадж. цієї системи повинно встановити необхідну залежність розміру майбутньої пенсії від розміру сплачених за трудовий (страховий) стаж внесків, а отже, стимулювати працівників і роботодавців легалізувати доходи та сплачувати внески в повному обсязі. Основою такої системи є індивідуальні пенсійні рахунки, на яких протягом трудової діял. будуть обліковуватися пенсійні внески громадян. Індивідуальний пенсійний рахунок — це щось на зразок банк. рахунка. Особа робить грош. внески на цей спеціальний рахунок протягом трудової діял. Далі здійсн. інвестув. цих коштів до досягн. особою пенсійного віку. Після досягн. пенсійного віку особа може використовувати заощаджені кошти разом із нарахованими відсотками для підтримки себе у старості. Запровадж. цієї системи є дуже важливим для середньо- та високооплачуваних працівників. Система індивідуальних пенсійних рахунків має ряд переваг: розмір внесків визначає розмір майбутньої пенсії; внески, що робить особа, є її власністю; особа контролює суму накопичених грошей; у разі значних внесків протягом трудової діял. розмір пенсії буде більшим, аніж за солідарною системою; система індивідуальних пенсійних рахунків сприяє створенню гнучкого ринку праці в країні; національна економіка отримає досить значний фонд довгострок. інвест. проектів. Запровадж. обов’язк. державного пенсійного страхув. вимагає від держави створ. певного механізму, який гарантуватиме захист інтересів усіх учасників. Передбач., що управл. коштами загальнообов’язк. державного пенсійного страхув. буде здійснюватися спільно державою та приватним сектором. Для інвест. компаній м. бути розроблені правила, що регламент. їх діял., а держава, у свою чергу, гарантує безпеку зберіг. коштів шляхом контролю за діяльністю таких приватних компаній. Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпеч.

133. Недержавне пенсійне забезпеч. І його роль у пенсійній системі. .

Основу системи недержавного пенсійного забезпеч. становлять недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятимуться на відкриті, корпоративні та професійні. В рамках цієї системи працівники матимуть можливість, тільки в разі баж. майбутнього пенсіонера, додатково до заощаджень у загальнообов’язк.й системі перераховувати внески до обраного недержавного пенсійного фонду. Система недерж. пенсійних фондів дасть можливість залучати і кошти роботодавців до формув. пенсійних заощаджень їхніх працівників. Розмір пенсії у такій системі залежатиме від розміру страх. внесків, терміну, протягом якого ці внески накопичувались, та розміру отриманого на них інвестиційного доходу.

Таким страхув.м можуть займатися недержавні пенсійні фонди, банки, страх. компанії та інші фін. інститути.

Недержавне пенсійне забезпеч. ґрунтуватиметься на використ. двох типів пенсійного забезпеч.: Професійн. пенсійних схем, за якими буде здійснюватися пенсійне забезпеч. тільки тих громадян, що перебув. у трудових відносинах із певним роботодавцем. Загальних пенсійних схем — пенсійне забезпеч. будь-яких категорій громадян.

Законом Укр. «Про недержавне пенсійне забезпеч.» встановлено жорсткі вимоги до процедури заснув. недерж. пенсійних фондів. Окреслено і вимоги до банків-зберігачів, визначено їхні функц. та межі відповідал. за цільове використ. добровільних пенсійних заощаджень. Пенсійні фонди можуть здійснювати такі види пенсійних виплат: пенсія на визначений строк; одноразова пенсійна виплата. Підставами для здійсн. пенсійних виплат є досягн. учасником фонду пенсійного віку, визначеного у договорі страхув. визн. учасника фонду інвалідом; медично підтверджений критичний стан здоров’я (онкозахворюв., інсульт тощо) учасника фонду; виїзд учасника фонду на постійне місце прожив. за межі Укр.; смерть учасника фонду. На сьогодні відомі вагато схеми недержавного пенсійного страхув., які вже працюют в Укр. Суть їх однакова: кожна людина може забезпечити свою старість, не розраховуючи на державу, а уклавши угоду з недержавним пенсійним фондом. Згідно з укладеною угодою, вкладник перераховує на свій пенсійний рахунок певну частину заробітної плати, а вийшовши на пенсію, окрім обов’язкової державної, отримує і додаткову допомогу (довічно або певний період, залежно від укладеного Д.). У випадку смерті власника сума вкладу переходить у спадок. Зі свого боку пенсійний фонд розміщує «пенсійні» гроші у прибуткові проекти і, таким чином, дає змогу убезпечити кошти від інфляції та стабільно нараховувати відсотки за вкладами. До речі, пенсійні фонди у світі посід. перші місця у рейтингу привабливості серед інших інвест. структур. Кожна зі згадуваних програм має свої позитиви й негативи