97. Основи і методи розподілу доходів між бюджетами.

Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має в своїй основі такі принципи:

• забезпеч. надійної фін. бази для фінансув. закріплених видатків;

• встановл. залежності між зусиллями органів влади й управл. та формув.м доходів відповідних бюджетів;

• встановл. заінтересованості місцевих органів влади у пошуку і мобілізації фін. ресурсів і недопущ. адміністративного вилуч. доходів для бюджетів вищого рівня.

Розподіл доходів грунт. на встановл. загальнодерж. податків і платежів та місцевих податків і зборів.

Загальнодержавні податки та обов’язк. платежі поділяються на:

• закріплені — доходи, які повністю або частково (за твердо фіксованим нормативом) надходять до даного бюджету;

•регулюючі — такі доходи, від яких встановл. відрахув. до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їх потреб, тобто нормативи відрахувань диференці. в розрізі окремих бюджетів і періодично (як правило, щорічно) змін.

На даний час в Укр. переваж. закріплені доходи. Бюджетне регулюв. має досить обмежений характер.

Місцеві податки і збори закріпл. за місцевими бюджетами відповідно до того, який орган їх встановлює. При цьому може також визначатися їх розподіл між окремими ланками місцевих бюджетів.

98. Міжбюджетні відносини і необхідність їх правового регулюв.

Міжбюджетні відносини - це система фін. відносин, які форм. між державою, АРК, місцевим самоврядув.м в процесі забезпеч. ресурсами відповідних бюджетів для викон. функцій, передбач. Конституцією Укр. та законами Укр. (ст.81)

Визнач. правових норм щодо забезпеч. відповідності між повноваж.м на здійсн. видатків з місцевих бюджетів та бюджетними ресурсами, що м. забезпечувати викон. цих повноважень - першочергова мета.

Недосконалість інституційної та правової бази регулюв. міжбюджетних відносин мали місце протягом ост.х років:

По-перше, відсутність чіткого розподілу видаткових повноважень між державним та місцевими бюджетами, а також передача на місцеві бюджети видатків без забезпеч. їх відповідними ресурсами знімала відповідал. з органів місцевої влади за викон. зобов’язань з над. бюджетних послуг населенню

По-друге, основна частка доходів місцевих бюджетів формувалась за рахунок відрахувань від загальнодерж. податків і зборів, нормативи яких щорічно змінювались.

З прийняттям БК запроваджені основні норми щодо реформув. фін. відносин, а також врегульовані такі пит.:

Здійснено розмежув. видатків між ланками бюджетної системи та відповідал. органів влади за їх здійсн.;(Ст.84,86);

Визначено, що видатки за державними програмами соціального захисту та соцзабезпеч. насел. фінансуватимуться за рахунок коштів Держ. бюджету (ст.102);

Місцевим органам влади надано право самостійно визначати напрями використ. коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Держава на стадії формув. обсягів міжбюджетних трансфертів встановлює обмежений загальний обсяг видатків місцевих бюджетів, що дозволить контролювати сумарні видатки (ст.94);

Види доходів місцевих бюджетів розмежовані на ті, що врахов. і ті, що не врахов. при визнач. міжбюджетних трансфертів (глава 14);

Передбач. компенсація втрат доходів бюджетів місцевого самоврядув. на викон. власних повноважень внаслідок наданих державою податкових пільг (ст.103);

Встановлено диференціацію трансфертів за конкретними напрямами та видами (ст.98)

 

Міжбюджетні трансферти поділяються на три групи:

До першої групи належать трансферти, що здійсн. в порядку вирівнюв. бюджетної спроможності на безоплатній і безповоротній основі для покриття поточ. видатків;

 Дотація вирівнюв. доходної спроможності бюджету;

 Трансферти, що перед. до ДБ та місцевих бюджетів

До другої групи належать трансферти , що над. для використ. на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв ріш. про його над.:

 Субвенція на здійсн. програм соціального захисту, що над. з ДБ;

 Субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядув. на викон. власних повноважень внаслідок над. пільг, встановлених державою (над. з Держ. бюджету);

 Субвенція на викон. інвест. проектів;

 Субвенції на викон. власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань

До третьої групи належать інші трансферти, що над. на безоплатній і безповоротній основі у вигляді дотації.

Для здійсн. розподілу загал. обсягу прогнозних видатків між місцевими бюджетами ст.94 БК зобов’язує використовувати фін. нормативи бюджетної забезпеченості, які визнач. шляхом діл. загал. обсягу фін. ресурсів, що спрямов. на над. бюджетних послуг, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг. Фін. норматив бюджетної забезпеченості є єдиним для всіх місцевих бюджетів = середнім по країні витратам на 1 споживача бюджетної послуги за кожним видом видатків бюджету. Метою його застосув. є досягн. прозорого, об’єктивного та справедливого порядку визнач. видаткового обсягу ресурсів для окремого місцевого бюджету залежно від кількості отримувачів бюджетних послуг.

Розрахунок обсягу доходів, закріплених за бюджетами. проводиться у межах прогнозного обсягу доходів зведеного бюджету Укр., визначеного на підставі основних прогнозних макропоказників на плановий рік, а також із застосув.м індексу відносної податкоспроможності територіальної одиниці. (визнач., як віднош. середньодушового кошика доходів місцевого самоврядув. до середнього по Укр. знач., що врахов. при визнач. обсягу міжбюджетних трансфертів. Індекси не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж раз в три роки (ст.98)

Обсяг дотацій вирівнюв. з Держ. бюджету, що над. бюджету АРК, обласним бюджетам, бюджету м. Києва і Севастополя, бюджетам республіканського і обласного знач. та бюджетам районів, або коштів, що перед. з цих бюджетів до Держ. бюджету (Ti), визнач. за загальним фондом бюджету адміністративно-територіальної одиниці як різниця між розрахунковим обсягом видатків (Vi), прогнозним показником обсягу доходів, що акумул. на її території (Di),із застосув.м коеф.а вирівнюв. i.

Ti=i(Vi – Di),

Ti- кошти, що перед. з бюджетів до ДБ

 i – коеф. вирівнюв.

Vi - розрахунковий обсяг видатків

Di – прогнозний показник обсягу доходів