55. Поняття митної вартості та порядок її визнач.

Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщ. через митний кордон Укр., яка обчисл. на момент перетин. товарами митного кордону Укр.

Митна вартість товарів і метод її визнач. заявляються (деклар.) митному органу декларантом під час переміщ. товарів через митний кордон Укр. шляхом под. декларації митної вартості. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визнач. м. базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформ., що под. у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердж. заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов’яз. на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.

У разі відсутності даних, що підтвердж. правильність визнач. заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що деклар., послідовно застосовуючи методи визнач. митної вартості, встановлені Митним кодексом Укр., на підставі наявних у нього відомостей.

Визнач. митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію Укр., здійсн. шляхом застосув. таких методів:

за ціною угоди щодо товарів, які імпорт. (метод 1);

за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

на основі віднім. вартості (метод 4);

на основі додав. вартості (метод 5);

резервного (метод 6).

Основним методом визнач. митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпорт.

Якщо основний метод не може бути використаний, застосов. послідовно кожний із перелічених методів. При цьому кожний наступний метод застосов., якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосув. попереднього методу.

Далі розглянемо, як визнач. митна вартість відповідно до перелічених вище методів.

Метод 1. Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпорт., є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпорт. за признач.м в Україну, на момент перетин. ними митного кордону Укр.

 Метод 2. Для визнач. митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з товарами, що оцін.

Метод 3. Для визнач. митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпорт.) на митну територію Укр. . При цьому під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але м. схожі характеристики і склад. із схожих компонентів, завдяки чому вони викон. однакові функц. порівняно з товарами, що оцін., та вваж. комерційно взаємозамінними.

Метод 4. Визнач. митної вартості товарів за методом оцінки на основі віднім. вартості здійсн. у тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться (відчужуватимуться) на митній території Укр. у незмінному стані.

Для визнач. митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари прод. найбільшою партією на території Укр. у час, max наближений до часу ввез., але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввез. товарів, що оцін., покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою.

Від ціни одиниці товару віднім., якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:

1) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території Укр. товарів того ж класу та виду;

2) суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підляг. сплаті в Укр. у зв'язку з ввез.м (імпортом) чи продажем (відчуж.м) товарів;

3) звичайні витрати, понесені в Укр. на навантаж., вивантаж., транспортув., страхув.

Метод 5. Для визнач. митної вартості товарів за методом оцінки на основі додав. вартості за основу береться ціна товарів, розрахована шляхом додав.:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;

2) загальних витрат, характерних для продажу (відчуж.) в Україну з країни вивез. товарів того ж виду, у тому числі витрат на навантаж., вивантаж., транспортув., страхув. до місця перетин. митного кордону Укр., та інших витрат;

3) прибутку, що його звичайно одержує експортер у результ. поставки в Україну таких товарів.

Метод 6. Якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використ. методів, зазначених вище, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визнач. митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визнач. з урахув.м світової практики.

56. Податок на прибуток, його ек. сутність і фіскальне знач. Платники податку на прибуток, об'єкт оподаткув., ставки та пільги. Порядок визнач. скоригованого валового доходу по податку на прибуток підприємств.

Платника пидатку: 1. З числа резидентів — суб'єкти і несуб'єкти господар. діял., а також їх філії, які здійсн. діял., спрямовану на отрим. прибутку як на території Укр., так і за її межами. 2. З числа нерезидентів — фізичні або юридичні особи, які отрим. доходи з джерелом їх походж. з Укр. Виключені з числа платників Національний банк Укр. та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатков. у загал. порядку), а також установи пенітенціарної системи та їх підпр-ва, які використов. працю спецконтингенту. Об'єктом оподаткув. є прибуток, який визнач. шля­хом зменш. суми скоригованого валового доходу звітного пері­оду на суму валових витрат платника податку і суму амортиз. відрахувань. Тобто, для визнач. об'єкта оподаткув. податку на прибуток спочатку необхідно визначити відповідно су­му скоригованого валового доходу, суму валових витрат і суму амортиз. відрахувань. Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діял., отриманого (нара­хованого) протягом звітного періоду в грош.й, ма­теріальній або нематеріал.й формах як на тери­торії Укр., її континентальному шельфі, виключ­ній (морській) ек.й зоні, так і за її межами. Вилові витрати виробництва та обігу (далі — валові витрати) — це сума будь-яких витрат платника по­датку у грош.й, матеріальній або нематеріал.й формах, здійснюваних як компенсація вартості то­варів (робіт, послуг), які виготовля­ються таким платником податку для їх подальшого використ. у власній господар. діял. Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріал. активів слід розуміти поступове віднес. витрат на їх придб., виготовл. або поліпш., на зменш. скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортиз. відрахувань. Прибуток платників податку, включаючи підпр-ва, за­сновані на власності окремої фіз. особи, оподатков. за ставкою 25% до об'єкта оподаткув. Податок сплач. до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Платники податку у строки, визначені законом (40 днів наступних за звітним кварталом), под. до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фін. року.

Зві­льняється від оподаткув. прибуток підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, по­слуг), крім прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протя­гом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які м. там основне місце роботи, становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат. Звільняється від оподаткув. прибуток підприємств, отри­маний від продажу на митній території Укр. спеціальних продуктів дитячого харчув. власного виробництва, спрямо­ваний на збільш. обсягів виробництва та зменш. роздріб­них цін таких продуктів. Оподатков. у розмірі 50% від діючої ставки прибуток від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах; ці пільги діють перші три роки після державної реєстрації продукції як інноваційної. Суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господар. діял. за кордоном, зарахов. під час сплати ними податку на прибуток в Укр. При цьому розмір зарахованих сум податку на прибуток з іно­земних джерел протягом податкового періоду не може переви­щувати суми податку, що підлягає сплаті в Укр. цим платником податку протягом такого періоду.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діял., отриманого (нара­хованого) протягом звітного періоду в грош.й, ма­теріальній або нематеріал.й формах як на тери­торії Укр., її континентальному шельфі, виключ­ній (морській) ек.й зоні, так і за її мелісами. Перелік доходів, що включ. і що не включ. до складу скоригованого валового доходу, чітко визначено в законі. Скоригований валовий дохід включає:ь • загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг); • доходи від здійсн. банк., страх. та інших опе­рацій з над. фін. послуг, торгівлі валютними ціннос­тями, цінними паперами, борговими зобов'яз.ми та вимогами; • доходи, не враховані в обчисл. валового доходу періодів, що перед. звітному, та виявлені у звітному періоді; • доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фін. допомоги, безоплатно наданих платнику податку товарів (робіт, послуг); • суми невикористаної частини коштів, що поверт. із страх. резервів тощо. сум безповоротної фін. допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді; сум заборгов., що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами Закону; сум коштів страх. резерву, використаних не за признач.м; вартості матеріал. цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову та використаних ним у власному виробнич. чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за ріш.м сторін Д. або за ріш.м відповідних держ. органів, суду, арбітражного чи третейського суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що поверт. на його користь за ріш.м суду (арбітражного суду). Не включ. до складу скоригованого валового доходу: • суми акцизного збору, податку на додану вартість, отримані (нараховані) підпр-вом у складі ціни продажу продукції (ро­біт, послуг), за винятком випадків, коли таке підпр-во-отримувач не є платником податку на додану вартість; • суми коштів або вартість майна, що надходять платнику по­датку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпорати­вні права; • суми одержаного платником податку емісійного доходу та інші надходж., прямо визначені нормами закону. Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що поверт. або м. бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат. Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядув. від над. держ. послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов’язк.сть придб. яких передбач. законодавством), у разі зарахув. таких доходів до відповідних бюджетів; Суми одержаного платником податку емісійного доходу. Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка над. іншими державами відповідно до міжнарод. угод, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку. І т.д.