30. Класифікація податків за різними ознаками. Хар-ка податків, виділених в ході їх класифікації.

1) за ек. змістом об’єкта опод-ня:

- податки на доходи

- податки на спожив.

- податки на майно

2) залежно від рівня держ структур, які встановл. податки:

- загальнодерж – встан-ся вищими органами влади

- місцеві – встан-ся місцевими органами влади

3) за способом стягн.:

- розкладні – встаг-ся у загальній сумі відпов до потреб в доходах, а потім цю суму розподіляють по окремих територіальних одиницях або платниках

- окладні – передбач. установл. спочатку ставок, а відтак розміру податку для кожного платника окремо.

4) за формою оподаткув.:

- прямі – встан-ся безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта опод-ня. Вони поділяються на: *особисті (встан-ся персонально для конкретного платника – прибутковий, майновий податок, на спадщину та дарув.), *реальні (передбач. опод-ня майна за зовн ознаками – земельний, домовий, промисловий податок, на грош капітал).

- Непрямі податки – встан-ся в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо на залежить від його доходів. Існує 3 види непрямих податків: *акцизи – надбавка до ціни товару (специф. (на окремі види товарів) та універсальні (ПДВ, з продажу, з обороту)), *фіскальна монополія, *мито.

Фіскальна монополія — це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутвор., або ціно­утвор. і виробництво певних видів товарів, або ціноутвор. і реалізацію.

Мито встановл. при переміщ. товарів через митний кордон держави, тобто при ввез., вивез. або транспорту­в. транзитом. На відміну від інших непрямих податків стяг­н. мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формув. раціональної" структури експорту і імпорту.

31. Види прямого оподаткув.

Прямий податок - це обов'язковий платіж, котрий стяг. державою безпосередньо з доходів і майна фіз. та юр. осіб. Прямий податок поділ на реальний та особистий.

 *особисті - встан-ся персонально для конкретного платника – прибутковий, майновий податок, на спадщину та дарув.,

Прибутковий под-к надає можливість установити пряму залежність між доходами платника і його плате­жами в державний бюджет. Залежно від форми доходу - індивідуальної чи узагальненої для всього п-ва він поділяється на 2 види: з фіз. (з особистих доходів гром-н) та юридичних ociб (прибутку).

Майновий податок установл. відносно майна, яке перебуває у власності того чи іншого платника.

Подушний податок встановл. персонально для фіз. особи незалежно від ii доходів чи майна. Відмираюча форма оподаткув. В Укр. не стяг.

Податок на спадщину i дарув. : має разовий характер, він стяг. при переході власності від однієї до іншої особи. Джерелом сплати податку можуть виступати ocoбистi кошти платника, або, за їхньої відсутності чи недостатності, кошти, отримані від реалізації частини майна. Податок на спадщину i дарув. може справлятись у прямій формі такого податку або через систему державного мита, як це робиться в Укр.

*реальні - передбач. опод-ня майна за зовн ознаками – земельний, домовий, промисловий податок, на грош капітал. В Укр. найбільш поширений земельний та промисловий податок.

Земельний податок: встановл. об'єктом оподаткув. площі земельної ділянки i диференціація ставок залежно від родючості ґрунтів i місця знаходж. ділянки.

Промисл под-к стяг. з різних видів промислів, які приносять дохід.

Домовий под-к устан-ся на житлові будівлі та приміщ. для торгівлі і промислів на підставі їх оцінки за зовніш ознаками.

Под-к на грошовий к-л розпов-ся на кошти, вкладені в ЦП, з урах-ням доходу, який вони приносять. Більш поширеним є опод-ня фактичного доходу, що отрим. від грош. капіталу

До реальних відносять:

- на землю;

- промисловий;

- на ц. папери.

Особисті податки включ.:

- прибутковий податок з громадян;

- податок на прибуток під-ств ор-цій;

- податок на доходи від, грош капіталів;

- податок на приріст капіталу;

- податок на зверх прибуток;

- податок з успадкувань.