62. Особливості оподаткув. Нерезидентів податком на прибуток підприємств.

Суми прибутків нерезидентів, які здійсн. свою діял. на території Укр. чрез постійне представництво оподатков. в загал. порядку(25%). Якщо нерезидент здійснює свою діял. не лише в Укр., і при цьому не визначає прибуток від діял. в Укр., сума прибутку, що підлягає оподаткув. визнач. на підставі склад. нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господар. діял. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійсн. на користь нерезидента б-я виплату з доходу з джерелом його походж. з Укр., а також отриманого таким нерезидентом від провадж. госп. дія-ті зобовязані утримувати під час виплати такого доходу та перераховувати до бюджету податок на репатріацію в розмірі 15% за рахунок такої виплати. Під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом їх походж. з Укр. слід розуміти: 1) %, що сплач. на користь нерезидента. 2) роялті та послуги типу “інжиніринг”. 3) лізингова плата. 4) доходи від прдажу нерухомого майна, розташованого на території Укр., яке належить нерезиденту. 5) прибуток від здійсн. операцій з ЦП. 6) брокерська, комісійна або агентська винагорода, стосовно послуг, наданих нерезидентом. 7) доходи у вигляді виграшів. 8) доходи у вигляді благодійних внесків на користь нерезидентів. 9) інші доходи від здійсн. госп. дія-ті на території Укр.

Не є обєктом : доходи , отримані нерезидентами у вигляді відсотків або доходу (дисконту) на держ. ц. папери, продані (розміщені) нерезидентами за межами Укр.

Строк сплати податку – щоквартально не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Строк подачі декларації – щоквартально протягом 40 днів , що наст. за ост.м календарним днем звітного кварталу.

63. Податок з доходів фіз. Осіб, його ек. Сутність та роль. Платники податку з доходів фіз. Осіб, ставки і об'єкт оподаткув.

Одним з ефективних фіскальних важелів для різних подат­кових систем є оподаткув. фіз. осіб. Основною метою введ. податку з доходів фіз. осіб є забезпеч. бюд­жетних надходжень та створ. рівно напруженого податкового тиску на основі прямого визнач. доходів платника податків.

Платники податку

Відповідно до Закону «Про податок з доходів фіз. осіб» платниками податку є:

• резиденти, які отрим. як доходи з джерелом їх по­ходж. з території Укр., так і іноземні доходи;

• нерезиденти, які отрим. доходи з джерелом їх похо­дж. з території Укр.

Винятком є нерезиденти, що отрим. доходи з джерелом їх походж. з території Укр. і м. дипломатичні при­вілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнарод­ним договором, згоду на обов’язк.сть якого надано Верхов­ною Радою Укр., щодо доходів, одержуваних ними безпо­середньо від такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діял.

Об'єкт оподаткув.

Закон «Про податок з доходів фіз. осіб» передбачає розмежув. об'єктів оподаткув. залежно від резидентсь­кого статусу платника податку.

Об'єктом оподаткув. резидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід;

чистий річний оподатковуваний дохід, який визнач. шляхом зменш. загал. річного оподатковуваного до­ходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

доходи з джерелом їх походж. з Укр., які підля­г. кінцевому оподаткув. при їх виплаті;

іноземні доходи.

Об'єктом оподаткув. нерезидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походж. з Укр.;

загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походж. з Укр.;

доходи з джерелом їх походж. з Укр., які підля­г. кінцевому оподаткув. при їх виплаті.

Загальний річний оподатковуваний доход склад. з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітно­го року.

податковим кредитом є сума (вартість) витрат, понесених платником податку—резидентом у зв'язку з придб.м товарів (робіт, послуг) у резидентів — фіз. або юридичних осіб протягом звітного року (крім ви­трат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменш. суми його загал. річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом. Та­ким чином, право на податковий кредит має виключно плат­ник податку—резидент, що має індивідуальний ідентифікац­ійний номер.

Підстави для нарахув. податкового кредиту із зазнач.м конкретних сум відображ. платником податку в річній податковій декларації. До складу податкового кредиту включ. фактично понесені витрати, підтверджені платни­ком податку документально.

Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загал. оподатковуваного доходу плат­ника податку, одержаного протягом звітного року як заробіт­на плата.

Право на застосув. податкового кредиту має обмеж. Якщо платник податку не скористався правом на нарахув. податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Особливості нарахув. та сплати окремих видів доходів передбачені відповідними пунктами статті 9 Закону «Про податок з доходів фіз. осіб», зокрема: п. 9.1 — оподаткув. доходу від над. нерухомості в оренду (суборенду), жит­ловий найм (піднайм); п. 9.2 — оподаткув. процентів; п. 9.3 — оподаткув. дивідендів; п. 9.4 — оподаткув. ро­ялті; п. 9.5 — оподаткув. виграшів та призів; п. 9.6 — опо­даткув. інвестиційного прибутку; п. 9.7 — оподаткув. благодійної допомоги; п. 9.8 — оподаткув. доходів, отри­маних за договорами довгострокового страхув. життя та недержавного пенсійного страхув.; п. 9.9 — оподаткув. іноземних доходів; п. 9.10 — оподаткув. сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відря­дж. або під звіт та не повернутих у встановлений строк; п. 9.11 — оподаткув. доходів, одержаних нерезидентами; п. 9.12 — оподаткув. доходів, отриманих фізичною особою— суб'єктом підприємн. діял. або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір.

Закон «Про податок з доходів фіз. осіб» визначає особ­ливості оподаткув. окремих видів операцій або доходу: стаття 10 — операцій, пов'язаних з іпотечним житловим кре­дитув.м; стаття 11 — операцій з продажу об'єктів нерухо­мого майна; стаття 12 — операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна; стаття 13 — доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав; стаття 14 — доходу, отримано­го платником податку як подарунок (або внаслідок уклад. Д. дарув.); стаття 15 — операцій із заміщ. втра­ченої власності.

Ставка податку

Закон «Про податок з доходів фіз. осіб» не передбачає встановл. єдиної ставки податку, а тому залежно від особ­ливостей об'єкта оподаткув. застосов. одна з таких ставок.

Фактично базовою є ставка, встановлена п. 7.1 ст. 7 Закону «Про податок з доходів фіз. осіб». Така ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткув.,

Ставка податку становить 5% від об'єкта оподаткув., на­рахованого податковим агентом у разі, якщо таким об'єктом є:

процент на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансо­ву установу відповідно до закону (крім страховиків);

процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом;

в інших випадках, прямо визначених відповідними норма­ми Закону «Про податок з доходів фіз. осіб».

Ставка податку становить по2йний розмір ставки, визна­ченої п. 7.1 ст. 7 Закону, від об'єкта оподаткув., нарахова­ного як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів—фіз. осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону «Про податок з доходів фіз. осіб».

Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами Закону «Про податок з доходів фіз. осіб».