127. Видатки бюджету на обслуговув. Державного боргу.

Використ. державою у своїй фін.й політиці залуч. коштів на кредитній основі призводить до формув. державного боргу і необхідності чіткої системи управл. ним.

Державний борг — це сума заборгов. держави своїм кредиторам. Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борги.

Поточний борг — це сума заборгов., що підлягає погашенню в поточному році разом з належними до сплати в цей період %ми з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг — це загальна сума заборгов. і процентів, що м. бути виплачені за позиками.

Внутрішній борг — це заборг. кредиторам всередині даної держави; зовнішній борг — кредиторам за межами даної країни.

При склад. бюджету обов'язково передб-ся видатки на обсл-ня держ боргу, т/т погаш. боргу, термін якого припадає на даний рік, а також виплат % з усіх позик випущ-х на даний момент.

Т ч у бюджет включ. видатки на даний момент.

Планув. цих вид-ів заснов-ся на склад. платіж-о календаря, в якому з кожної позики розпис. терміни і сума погаш. в окр роки і сума %.

Визначена заг сума обслуговув. боргу в поточному році порів-ся з реал-ми джерелами його погаш. За відсутності реал джерел д-ва м/здійс-ти різні способи коригув. своєї заборгов. (відстрочка, зм-ня ставок).

Управл. державним боргом полягає у забезпеч. платоспромож. держави, тобто можливості погаш. боргів. Це відноситься як до поточного, так і до капітального боргу. Щодо поточного боргу, необхідно забезпечити реальні джерела його погаш. Відповідно для капітального боргу важливо встановити такі терміни його погаш., що будуть співвідноситися з наявністю належних для цього джерел.

В управл. внутрішнім і зовнішнім боргами існ. певні специф. ознаки. Платоспромож. за внутрішніми позиками забезпеч., як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспромож. за зовнішнім боргом залежить насамперед від валют. надходжень.

При недостатній платоспромож. держави можуть застосовуватись такі способи коригув. позикової політики:

§ конверсія;

§ консолідація;

§ уніфікація;

§ обмін за регресивним співвіднош.м;

§ відстрочка погаш.;

§ анулюв.

Конверсія державного боргу — це зміна дохідності позик. Вона відбув. внаслідок зміни ситуації на фінансовому ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погірш. фін. стану держави, коли ост. не в змозі виплачувати передбачений дохід.

Консолідація — це перенес. зобов'язань по раніше випущеній позиці на нову позику з метою подовж. терміну позики. Проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скороч. термінів позики.

Уніфікація являє собою об'єдн. кількох позик в одну. Вона спрощує управл. державним боргом і може проводитись як окремо, так і в поєдн. з консолідацією.

Обмін за регресивним співвіднош.м облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скороч. державного боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки це не що інше, як часткова відмова держави від своїх боргів.

Відстрочка погаш. означає перенес. термінів виплати заборгов. При цьому у даний період виплата доходів не проводиться.

Анулюв. боргів означає повну відмову держави від своєї заборгов. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держави, як і будь-якого боржника, залежить від визн. нею своїх боргів і забезпеч. їх повного погаш. у встановлені терміни.