ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади системи оподаткування

1.1. Сутнісний зміст та структурне наповнення системи оподаткування……...6

1.2.Інформаційне та програмне забезпечення дослідження системи оподаткування……………………………………………………………………17

1.3. Критична оцінка наукових публікацій з проблематики оподаткування юридичних осіб…………………………………………………………………...22

Розділ 2. Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні (на матеріалах ТОВ «Гідрозит»)

2.1.Методика та інструменти аналізу оподаткування юридичних осіб в Україні…………………………………………………………………………….30

2.2. Аналіз прямого оподаткування і його вплив на діяльність підприємства.34

2.3.Аналіз нарахування і сплати непрямих податків…………………………..58

2.4. Порядок оформлення та терміни подання податкової звітності ………....63

2.5. Податкове навантаження на підприємство………………………………...70

Розділ 3. Управлінські рішення по удосконаленню системи оподаткування юридичних осіб в Україні.

3.1. Проблеми та недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні…………………………………………………………………………….74

3.2. Зарубіжний довід оподаткування юридичних осіб………………………..80

3.3. Напрямки підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб в Україні……………………………………………………………………...90

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………95

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………99

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….…104

ВСТУП

Дослідження даного питання є актуальним на всіх етапах розвитку держави. Питання вдосконалення системи оподаткування знаходяться в центрі уваги наукової і громадської думки з отримання незалежності України. Особливо сьогодні, коли країна знаходиться в дуже складній економічній ситуації та пошуках шляхів виходу неї, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні.. Крім цього, сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і економічної кризи. Актуальність зазначених проблем, їхня практична значимість і недостатня наукова розробленість визначили вибір теми дипломної роботи та обумовили постановку мети та завдання даного дослідження.

Мета дослідження полягає у комплексній оцінці сучасного стану системи оподаткування юридичних осіб та розробка на цій основі рекомендацій з питань її удосконалення та розвитку.

Задля вирішення поставлених питань, проблем і задач необхідно виокремити основні завдання даного дослідження, а саме:

- з’ясування сутності системи оподаткування та податків.

- характеристика основних податків. Що справляються з юридичних осіб в Україні;

- визначення функцій на принципів податків;

- оцінка наукових публікацій щодо проблеми оподаткування юридичних осіб;

- аналіз сплати податків на прикладі ТОВ «Гідрозит»;

- оцінка податкового навантаження на ТОВ «Гідрозит»;

- вивчення зарубіжного досвіду оподаткування юридичних осіб і різних країнах світу;

- розробка управлінських рішень по вдосконаленню системи оподаткування.

Об`єктом даного дослідження є система оподаткування юридичних осіб в Україні.

Предметом дослідження виступають фінансові відносини в процесі оподаткування юридичних осіб в Україні.

В дослідженні я використовувала емпіричні та теоретичні методи,а також системно-структурний підхід, задля повнішого висвітлення основних характеристик об’єкта дослідження, його аналізу та побудови на цій основі шляхів вдосконалення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регламентують функціонування об’єкта дослідження, теоретичні та методологічні розробки вітчизняних і закордонних учених, статистичні та аналітичні матеріали. У роботі були використані дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ «Гідрозит».

У першому розділі дослідження розкрито основні теоретико-методологічні засади системи оподаткування юридичних осіб в Україні. Визначено принципи та категорії системи оподаткування в цілому. Виділено основні засади інформаційного та програмного забезпечення. Виокремлено роботи видатних науковців в цій сфері та дана їх критична оцінка.

У другому розділі дипломної роботи проведено аналіз податків, що сплачувало підприємство ТОВ «Гідрозит» за останні п’ять років. Підкреслено основні тенденції та динаміку справляння податків. Визначено вплив оподаткування на діяльність ТОВ «Гідрозит» та податкове навантаження в цілому. Наведено порядок оформлення та терміни подання податкової звітності.

У третьому розділі даної роботи розглядаються проблеми та недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні. Зарубіжний досвід оподаткування юридичних осіб та на цій основі розроблено напрямки підвищення ефективності системи оподаткування.

У висновку виділено аспекти, що випливають з вирішення поставлених завдань, коротка характеристика всього дослідження та основні напрямки вдосконалення системи оподаткування.

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади системи оподаткування.

1.1. Сутнісний зміст та структурне наповнення системи оподаткування.

Система оподаткування в Україні являє собою сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляються у визначеному порядку. Її сьогоднішній стан можна схарактеризувати як створення основ, реформування самої податкової системи (впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн з ринковою економікою, наповнення нових форм оподаткування ринковим зміст). Податки є формою фінансових відносин між державою і суспільством з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

В сучасних умовах система оподаткування є фінансовою основою усіх держав з розвинутою економікою. Державне управління вважається діяльністю, що породжує суспільну користь у формі державних благ. Держава надає "чисті" суспільні блага: національну безпеку, охорону законності й внутрішнього порядку, а також "змішані": освіту, охорону здоров'я, культуру, науку і т.п. Ціна цих благ - податки. Значущість ціни формується у політичному процесі через парламент. Податки існують в сучасних державах незалежно від волі і бажань окремих членів суспільства.

Система оподаткування являє собою поєднання податкової теорії задля створення податкової системи, різних форм податків, методів їх стягнення, контролю за їх використанням тощо. Система оподаткування має свою методологію, тобто теоретичне, науково-практичне та правове обґрунтування суті, поняття системи її дослідження та  форми взаємовідносин між суб'єктом та об'єктом оподаткування. Податкова система є важливою частиною загальної політики оподаткування. Вона являє собою систему відрахувань, обов'язкових платежів, методологію їх розрахунку згідно з чинним податковим законодавством держави, конкретними методами розрахунку податкових платежів, а також податкових пільг. Система оподаткування є однією з категорій податкової системи загалом що наведено на «Рис.1.1.»

Рис.1.1. Структура податкової системи України

Уперше вимоги до системи оподаткування були визначені ще А. Смітом 1776 року у праці «Дослідження про природу та причини багатства народів»:

1. Усі піддані держави повинні по можливості брати участь в утриманні уряду держави, причому за розміром ці сплати мають бути адекватними тим послугам, які вони отримують від держави.

2.      Податок, який сплачує будь-яка особа, повинен бути точно визначений за розміром. Крім того, мають бути чітко встановлені строки сплати, способи платежу для всіх платників податків.

3.      Особливо наголошується, що кожен податок повинен стягуватись у такий час і спосіб, які є найсприятливішими для платника.

4. Кожен податок має бути мінімізований, тобто задуманий та розроблений таким чином, щоб він забирав з кишені народу якомога менше ніж необхідно державній скарбниці.

Ці вимоги характерні для будь-якої системи. Система оподаткування в будь-якій державі базується на дії тих економічних засобів, які характерні для даного часу та даної економічної системи.

До складових системи оподаткування юридичних осіб відносяться:

• Система податків і зборів;

• Механізми і способи розрахунку та сплати податків та зборів.

Рис.1.2. Система податків і зборів в Україні. [ 1,Розд.1, п.8,9,10]

На «Рис.1.2.» перераховано всі податки та збори які відповідно до чинного законодавства діють на території України. Система податків та зборів являє собою сукупність державних стягнень з юридичних осіб. Їх кількість та структурне наповнення встановлюється законодавством.

В Україні головним документом що визначає їх адміністрування є Податковий кодекс.

Механізми і способи розрахунку та сплати визначають щодо категорій системи оподаткування та того ж чинного законодавства. Вони установлюються виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів. Всі виплати перераховуються в готівковій або безготівковій формі в грошовому виразі в національній валюті. Строки сплати визначаються для кожного податку окремо відповідно до податкового обов’язку та обчислюються до податкового періоду. Податковий період визначається: днями, тижнями, декадами, кварталами, півріччями, трьома кварталами та роками. Податковий обов’язок виникає відповідно до специфіки податку. Всі податки та збори є взаємозалежними і відіграють провідну роль у формуванні державних доходів та відчутно впливають на доходи юридичних осіб.

До категоріально-понятійного апарату системи оподаткування відносяться: податок (загальнодержавний та місцевий), збір (загальнодержавний та місцевий). Як економічна категорія, податок повинен відповідати тій системі розширеного відтворення, що існує в конкретній державі, тій фазі економічного розвитку, яка характерна для певного часу. Особливо це стосується процесів розподілу та перерозподілу створеної в державі власності — валового та національного продукту. Податок як категорія має різні форми. Він виступає як примусове вилучення частини доходу суб'єкта до державної казни на підставі чинної законодавчої бази. Тому в податку знаходять відображення усі позитивні та негативні риси економічної політики держави, конкретної системи державного будівництва та керівництва. В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків, такі як: суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, ставка оподаткування, джерело сплати і квота, «рис.1.3».Суб’єкт або платник податку - це та фізична чи юридична особа, яка безпосередньо його сплачує. Критеріями вибору платника є швидкість надходження податку, наявність можливостей контролю за своєчасністю і повнотою його сплати, відсутність шляхів ухилення від оподаткування. В окремих випадках між платником і державою може знаходитись уповноважена особа, яка утримує податок і перераховує його до бюджету (наприклад, бухгалтерія підприємства утримує і перераховує до бюджету податок). Об’єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується: які операції, які товари, які доходи, яка власність, тощо. Об`єкт оподаткування має бути стабільним, піддаватись чіткому обліку, мати безпосереднє відношення до платника. Одиниця оподаткування - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта. Фізичний вимір досить точно відображає об’єкт оподаткування, наприклад оцінка земельної ділянки для сплати податку на землю проводиться в гектарах, сотих гектара, тощо. Грошовий вимір може бути безпосереднім - при оцінці доходів (одиницею оподаткування в даному випадку виступає грошова одиниця) і опосередкованим – при оцінці кількісних показників у грошовій формі (наприклад, при оцінці земельної ділянки в грошовому виразі). База оподаткування - це розмір об’єкта оподаткування в грошовому чи фізичному вимірі. Якщо одиницею оподаткування виступає грошова одиниця, то база оподаткування буде виражена у вартісних обсягах (обсяг доходів громадян, вартісний обсяг продажів, тощо). Якщо ж одиницею оподаткування є фізичний вимір об’єкта оподаткування, то в цьому випадку базою оподаткування виступатиме добуток одиниці оподаткування на кількість таких одиниць (наприклад, одиницею оподаткування акцизного податку міцних горілчаних виробів є 1літр 100% спирту, а отже базою оподаткування виступатиме кількість літрів 100% спирту, яку вміщує оподатковувана партія міцних горілчаних виробів). Саме до бази оподаткування застосовуються ставки для визначення суми податку. Ставка - це розмір податку на одиницю оподаткування. В залежності від обсягу оподатковуваних операцій ставки можуть бути універсальні (єдині) або диференційовані. Універсальні або єдині ставки передбачають створення рівних умов для всіх платників податків. Диференціація податкових ставок може проводитись щодо розміру або виду об’єкта оподаткування (наприклад, різні підакцизні товари оподатковуються акцизним збором за різними ставками), та щодо статусу і місцезнаходження платників. За побудовою ставки поділяються на тверді і процентні. Тверді ставки встановлюються для податків, по яких база оподаткування визначена у фізичному вимірі. В свою чергу тверді ставки поділяються на фіксовані - тобто в грошовому виразі на одиницю оподаткування, виражену в кількісному виразі, і відносні - тобто в частках до встановленої державою величини в грошовому виразі на одиницю оподаткування. Процентні ставки встановлюються щодо податків, база оподаткування яких визначена у вартісному вимірі (обсяг доходів, обсяг продажів, тощо). Вони поділяються на пропорційні, тобто ставка не змінюється при зміні обсягів бази оподаткування, прогресивні - ставка збільшується при збільшенні бази оподаткування, та регресивні - ставки зменшуються при збільшенні бази. Джерело сплати - це доход платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може співпадати з об’єктом оподаткування (оподаткування доходу громадян прибутковим податком) або не співпадати (сплата податку на транспортний засіб, який не використовується для одержання доходів). Квота - це частка податку в доходах платника. В практиці оподаткування податкові квоти не встановлюються, а лише використовуються для аналізу характеристик рівня оподаткування.

Рисунок 1.3.Елементи податку.

Об`єднання податків у систему передбачає можливість їх класифікації, що дозволяє краще з`ясувати суть цієї категорії. Ознаки класифікації податків наведені на «Рис 1.4.».

Рис.1.4. Ознаки класифікації податку.

Місцеві податки та збори – збираються місцевими органами влади і повністю поступають в місцевий бюджет. Відповідно прийнятим нововведенням до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві збори: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Податки розрізняють:

- Прямі податки – це такі податки, об’єктом яких є доход або майно платника (прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, земельний податок, податок на рухоме і нерухоме майно, податок на спадок тощо).

- Непрямі податки – це податки, об’єктом яких є обіг і споживання певних товарів і послуг. Непрямі податки включають в ціну реалізації товарів і послуг і сплачують їх споживачі. Продавці даних товарів мобілізують податкові надходження і передають їх державі. Ці податки є податком не на весь дохід, а на певну форму їх використання – витрати споживача. А тому їх називають податками на споживання (ПДВ, акцизний збір).

Загальнодержавні збори, як категорія системи оподаткування) є обов'язковим платежем до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.  Від цього залежить також розвиток держави прогресивним або регресивним шляхом. При цьому велике значення мають взаємовідносини між державою та платниками зборів, тією податковою базою, яка існує, та змістом і ступенем відповідальності платників податків за виконання чинного законодавства.

Загальнодержавні податки та збори, встановлюються Верховною Радою України та справляння їх є обов’язковим на всій території України. В Україні до загальнодержавних податків що сплачують юридичні особи відносяться: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, плата за користування надрами, плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок, державне мито, рентні платежі. До загальнодержавних зборів відносяться: збори за першу реєстрацію транспортного засобу, за користування радіочастотним ресурсом, за спеціальне використання води, за спеціальне використання лісових ресурсів, на розвиток виноградартва, садівництва і хмеляртва, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності та збір за використання інших природних ресурсів.

Система оподаткування передбачає формування особливого податкового механізму, який в будь-якій економічній системі повинен відповідати на три запитання:

1.Хто повинен сплачувати податки? Основним тут є розподіл податкового тягаря між платниками податку, тобто юридичними та фізичними особами.

2. Які показники повинні визначатися при сплаті податків? Тобто визначення об'єкта оподаткування.

3.Яким має бути розмір податку, що стягується з кожного об'єкта оподаткування? Тобто визначення ставки оподаткування.

Щоб відповісти на ці запитання, важливого значення набуває вибір податкової бази, який має особливі підходи.

Система оподаткування юридичних осіб  охоплює усі доходи підприємств, незалежно від виду діяльності, типу і галузі, регіонального розташування. Але головною метою системи оподаткування є її стимулююча спрямованість на розвиток економіки в цілому. Державна фіскальна служба України - центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується та координуєтьсяКабінетом Міністрів України. Головними завданнями Державної фіскальної служби України є: реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законодавством, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів. Внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної податкової політики в сферах, передбачених українським законодавством.

До чинників, що впливають на стан системи оподаткування та обсягів податкових надходжень в цілому можна віднести макроекономічні: розмір ВВП, який створюється країною, структура платіжного балансу, рівень інфляції, рівень зайнятості населення, платоспроможність населення, нормативно-правове поле законодавчої бази. Крім цього, на обсяг податкових надходжень до бюджету впливають і мікроекономічні чинники: вибір підприємствами виду свого оподаткування (спрощена система, єдиний податок тощо), наявність у підприємств податкових пільг, рівень прибутковості суб'єктів господарювання, розмір їх валового доходу, витрати на оплату праці в структурі собівартості продукції підприємства, середньооблікова чисельність працюючих, ефективність податкового менеджменту підприємств тощо. Податкові доходи бюджету визначаються також і суттю податкової політики, яку проводить держава на конкретному етапі її розвитку, адже податки є фактором впливу на економічну діяльність підприємств, держави, вони можуть змінювати структуру діяльності окремих підприємств, структуру галузей економіки, структуру національної економіки загалом. Зокрема податки можуть бути застосовані для вирівнювання доходів громадян та забезпечення певного рівня соціальної рівності, сприяти створенню нових робочих місць через надання преференцій розвитку малого бізнесу та індивідуального підприємництва, бути інструментом стримування інфляції, а також бути регулятором експортно-імпортних операцій.

В управлінні даною сферою необхідне забезпечення трьох основних елементів: 1. Стабільне й економічно ефективне для держави і платників податків правове поле.

2.Оптимальний процес адміністрування справляння податків. 3. Контроль (і його ефективність) за своєчасною і повною сплатою податків юридичними та фізичними особами.

Система оподаткування повинна будуватись на підставі певних правил і положень, які називаються принципами. Усі принципи можна класифікувати за двома напрямами:

-економіко-функціональні;

-організаційно-правові, які, в свою чергу, поділяються на принципи єдності та децентралізації.

До економіко-функціональних принципів належать:

1.   Створення стабільної системи оподаткування (що залежить від законодавчої бази держави), відносно стійкої до всіх чинників (у тому числі і зовнішніх), які впливають на розвиток економічної та фінансової системи держави; неможливість зворотної дії законодавчих актів, чинних у державі. Цей принцип особливо актуальний для України, яка характеризується нестабільністю законодавчої бази й зворотністю дії окремих законодавчих актів.

2.  Універсалізація оподаткування. Систему оподаткування потрібно організувати таким чином, щоб можна було застосовувати її в будь-яких умовах розвитку економіки держави.

3.Система оподаткування повинна забезпечувати однократність стягнення податків. Тобто неприпустимо застосовувати подвійне оподаткування (в Україні, на жаль, зустрічається і кількаразове стягнення податків і зборів, наприклад, із заробітної плати працівника та ін.).

4. Прозорість системи оподаткування, її зрозумілість та однозначність трактування для будь-якого платника податку — чи то юридичної чи то фізичної особи. Порядок і методика визначення та сплати податків не може мати різне трактування як для платника податку, так і для тієї структури, яка збирає податки. Чим менше буде таких негараздів у чинному законодавстві, тим менше буде звертань до судових органів та оскаржень у різні інстанції. На жаль, здебільшого таке становище стає суттєвим важелем у руках податкових органів і негативно впливає як на платників податків, так і на систему оподаткування загалом.

5. Прагнення досягти відносної рівноваги в забезпеченні інтересів усіх учасників податкового процесу — держави, підприємства, юридичних і фізичних осіб. Цей принцип досягається тільки за допомогою створення ефективної податкової системи держави.

Отже, в умовах складної економічної ситуації в країні, проведення даного дослідження дає можливість створити напрямки підвищення ефективності нині діючої системи оподаткування та переведення її в більш досконалу модель функціонування, яка б задовольняла потреби всіх верств населення і вивела країну на якісно новий, конкурентоспроможний рівень функціонування.