2.5. Податкове навантаження на підприємство

Економічний зміст податкового навантаження можна було б визначити як частку підприємницького доходу, яка вилучається державою у суб’єкта підприємництва через систему податків та зборів до бюджетів різного рівня.

Зменшення чи збільшення загального податкового навантаження можна здійснювати регулюванням розміру податкових ставок, збільшенням чи зменшенням обсягів податкових пільг для певних суб’єктів господарювання.

Показник податкового навантаження на макрорівні відображає ефективність податкової політики, тобто, кількісно вимірює сукупний вплив податкових платежів на джерела їхньої сплати [4, c. 198].

Податкове навантаження є наслідком податкової політики держави, якісною характеристикою будь-якої системи оподаткування та реалізується на таких чотирьох рівнях:

1) перший – податковий тиск безпосередньо податкових важелів;

2) другий – податковий тиск всієї сукупності податків;

3) третій – використання механізму пільг платниками, надання пільгових кредитів, дотацій, при цьому податковий тиск переміщується з одних платників податків на інших;

4) четвертий – використання податкової техніки, при якій посилюється податковий тиск на платника податку (наприклад, авансовані платежі, які передбачають сплату податку платником до моменту отримання результатів його господарської діяльності) [12, c. 309].

Надмірне податкове навантаження є негативним фактором податкової політики, яка не дає нормально функціонувати підприємствам, стримує ділову активність суб'єктів господарювання. Своєю чергою, надмірно низький рівень податкового навантаження – це недоодержання податкових платежів, що не дає змоги державі повною мірою виконувати свої функції. Під оптимальним рівнем податкового навантаження розумують рівень, при якому платники податків, відносно до своєї платоспроможності, згодні платити встановлені державою податкові платежі, одержуючи від держави якісні суспільні блага.

Показник податкового навантаження на рівні підприємства відіграє важливу роль в економіці підприємства, оскільки представляє собою дослідження ефектів явного і неявного впливу податків на добробут їх платників.

Із набуттям чинності Податкового кодексу України методика обчислення податкового навантаження не змінилася. Згідно з «Методичними рекомендаціями щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання», термін «податкове навантаження» змінено на «податкову віддачу», але зміст його залишився цим самим. Розрахунок рівня податкового навантаження згідно з методичними рекомендаціями відбувається на основі визначення двох видів податку – податку на прибуток та податку на додану вартість. Податкове навантаження з податку на прибуток визначається як відношення податку на прибуток до доходу підприємства:

ПНПнП = ПнП/Д * 100%

де: ПНПнП – податкове навантаження з податку на прибуток, %; ПнП – податок на прибуток, тис. грн; Д – доходи підприємства з усіх видів діяльності, тис. грн.

Розрахуємо податкове навантаження на ТОВ «Гідрозит» з податку на прибуток за 2010-2013 рр.

У 2010 році

ПНПнП = ПнП/Д * 100% = 32,6/5388,3 = 0,6%

У 2011 році

ПНПнП = ПнП/Д * 100% = 21,5/6054,5 = 0,4%

У 2012 році

ПНПнП = ПнП/Д * 100% = 51,6/5410,4 = 1%

У 2013 році

ПНПнП = ПнП/Д * 100% = 21,4/5148,6 = 0,4

Проаналізувавши податкове навантаження на ТОВ «Гідрозит» можна зробити висновок, що воно є мізерним і не становить ніякої загрози для втрати доходів підприємством.

Проте, якщо для нашого підприємства податковий тягар є прийнятним, то для інших підприємств сплата податків є непосильним обов’язком.

Тож, важливим завданням є оптимізація податкового навантаження на підприємстві. Необхідно віднайти рівновагу між тягарем і вигодами оподаткування, між примусом і свідомим вибором сплати податків та зборів, тобто забезпечити баланс потреб і можливостей держави і громадян, публічними і приватними інтересами. Для цього необхідне:

1. Зменшення податкового навантаження на суб'єкти оподаткування завдяки поступовому зниженню податкових ставок та розширення баз їх оподаткування. Зростання надходжень до бюджету має здійснюватись за рахунок збільшення платників податків та розширення податкової бази.

2. Збільшення податкової бази доцільно проводити із значної кількості ефективних податків.

3. Покращення системи податкового адміністрування податків та зборів, забезпечення її прозорості [12, c. 311].

4. Помірне зниження і рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками залежно від виду діяльності.

5. Вдосконалення систем податкового контролю, які запобігали б ухиленню платниками сплати податкових платежів.

6. Зменшення та ефективне використання податкових пільг, які дуже часто лобіюють інтереси зацікавлених осіб. Зниження загальної кількості податкових пільг сприятиме формуванню справедливої податкової системи.

7. Створення умов для активізації інвестиційних та інноваційних процесів у пріоритетних галузях економіки. Збільшення кількості інвестицій у господарську діяльність підприємств розширить масштаби їх діяльності та доходи суб'єктів господарювання. Зростання доходів призведе до збільшення ВВП і зменшення податкового навантаження [12, c. 311].

Ці заходи допоможуть вивести з «тіні» значну частину економіки, зменшать кількість правопорушень податкового законодавства та пожвавлять підприємницьку діяльність, тобто будуть створювати сприятливі умови для економічного розвитку країни та добробуту її населення.

Розділ 3. Управлінські рішення по удосконаленню системи оподаткування юридичних осіб в Україні.