ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1.Теоретичні засади міжнародного маркетингу послуг1.1. Послуги як об’єкт міжнародного маркетингу і торгівлі 1.2 Основні характеристики розвитку міжнародного ринку шоу-бізнесу 1.3. Теоретичні основи міжнародного маркетингу в шоу-бізнесі Розділ 2.Сучасний стан та особливості організації та реалізації міжнародної маркетингової діяльності у шоу-бізнесі

2.1 Світові тенденції організації міжнародної маркетингової діяльності у шоу-бізнесі

2.2.Проблеми та тенденції розвитку ринку шоу-бізнесу в Україні

2.3 Аналіз міжнародної діяльності ТОВ «Преміум Саунд» на ринку шоу-бізнесу на прикладі концерту Joe Cocker.

Розділ 3.Перспективи вдосконалення технологій міжнародного маркетингу на ринку шоу-бізнесу.

3.1. Розробка та реалізація стратегій міжнародної маркетингової діяльності у шоу-бізнесі на прикладі ТОВ «Преміум Саунд»

3.2 Розробка PR-технології в шоу-бізнесі 3.3 Напрями вдосконалення технологій міжнародного маркетингу у діяльності ТОВ «Преміум Саунд» на ринку шоу-бізнесу.

ВИСНОВКИ  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

ДОДАТКИ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади маркетингу послуг 1.1. Послуги як об’єкт міжнародного маркетингу і торгівлі

Сфера послуг є однією з найбільш перспективних і швидкозростаючих галузей економіки. Сьогодні вже практично не залишилося підприємств, які в тій чи іншій мірі не надавали б послуги, або, принаймні, не стикалися б з ними.

Послуга за своєю суттю є невловимою і не призводить до передачі власності. Відвідування театрів, спортивних змагань, ресторанів, перукарень, візити до лікарів та адвокатів, ремонт квартири, автомобіля та побутової техніки, перельоти і переїзди в інші міста і країни - все це відносять до послуг.

Ринок послуг абсолютно не схожий на інші ринки. Цьому є кілька пояснень. По-перше, сама послуга не існує до моменту її надання. Тому оцінити послугу, а тим більше дати їй будь-яку оцінку до її отримання - неможливо.

Попит на послуги, в міру насичення ринку товарами і ускладнення виробництва, неухильно зростає. У більшості розвинених країн сфера послуг обганяє виробничу сферу не тільки за темпами зростання і появу нових видів послуг, але також і за її пристосування до потреб ринку.

Основні причини такого явного підвищення ролі послуги в сучасній економіці бачаться, перш за все, в появі нових видів діяльності в сфері послуг у зв'язку з впливом науково-технічного прогресу, в ускладненні виробництва і насиченні ринку товарами повсякденного попиту.

Передумовами зростання значущості послуги з'явилися також збільшення впливу послуг на торгівлю новими типами товарів, особливо технічно складними; необхідність у комплексі додаткових послуг при збуті товарів; збільшення фінансових, транспортних, інформаційних та інших послуг у зв'язку з розвитком виробництва.

За своєю суттю, ринок послуг, що розвивається за законами ринкової економіки, є різновидом товарного ринку і разом з цим, має ряд специфічних рис, що зумовлює особливий підхід до підприємницької та маркетингової діяльності, покликаної забезпечити задоволення попиту на послуги.

Особливості ринку послуг бачаться, перш за все:

• у високій динамічності ринкових процесів (надання послуг має на меті безпосереднє задоволення потреб людини);

• в територіальній сегментації (форми надання послуг, попит та умови функціонування підприємств послуг залежать від характеристик території, охопленій конкретним ринком);

• у високій швидкості обороту капіталу (одне з основних переваг бізнесу у сфері послуг, що є наслідком більш короткого виробничого циклу);

• у високій чутливості до зміни ринкової кон'юнктури (властивість, обумовлене неможливістю зберігання, складування і транспортування послуг, а також тимчасовим і просторовим збігом їх виробництва та споживання);

• в специфіці організації виробництва послуг (володіючи більшою мобільністю малі та середні підприємства, що є продуцентами послуг, мають широкі можливості для гнучкого реагування на зміни кон'юнктури);

• у специфіці процесу надання послуг (особистий контакт виробника і споживача, з одного боку, створює умови для розширення комунікативних зв'язків, а з іншого - збільшує вимоги до професійно-кваліфікаційними якостями, досвіду, етики та загальній культурі виробника);

• у високому ступені диференціації послуг (пов'язана з диверсифікацією, персоніфікацією і індивідуалізацією попиту на послуги, розглядається як найважливіший стимул до інноваційної діяльності у сфері послуг, так як складна структура попиту зумовлює появу нових, нестандартних послуг, пошук послуги-новинки стає перманентним процесом, які отримують всі більшого розвитку в міру насичення ринкового попиту);

• в невизначеності результату діяльності з надання послуг (результат діяльності з надання послуги, схильний в багатьох випадках впливу різних якостей виробника не може бути заздалегідь визначений з достатньою точністю, остаточна оцінка результату можлива тільки після споживання послуги).

Сфера послуг, являючи собою складний багатоплановий механізм, є однією з найбільш перспективних галузей сучасної економіки, що охоплює широке коло діяльності: від торгівлі і транспорту до освіти і страхування.

Маркетинг послуг - це процес розробки, просування і реалізації послуг, орієнтований на виявлення специфічних потреб клієнтів.

Відмінні характеристики послуги: невідчутність, невіддільність, нерозривність виробництва і споживання послуги, непостійність якості, мінливість, недовговічність, нездатність послуг до зберігання, відсутність володіння, взаємозамінність послуг товарами, що мають матеріальну форму.

Всю сукупність послуг можна підрозділити на однорідні групи, підгрупи, види і різновиди за досить великій кількості незалежних і взаємопов'язаних класифікаційних ознак. Це вимагає застосування різних методів класифікації.

Ринок послуг є різновидом товарного ринку і разом з цим, має ряд специфічних рис, що зумовлює особливий підхід до підприємницької та маркетингової діяльності, покликаної забезпечити задоволення попиту на послуги.

З урахуванням особливостей ринку послуг визначають і особливості маркетингу послуг, який покликаний оцінити надані споживачам послуги та надати сприяння в їх правильному виборі.

Маркетинг послуг - це процес розробки, просування і реалізації послуг, орієнтований на виявлення специфічних потреб клієнтів.

Знання маркетингу послуг дозволяє визначитися з тим, що і як необхідно продавати для досягнення максимального прибутку, яким чином частина цього прибутку направити на вдосконалення виробництва і якості обслуговування.

Історично кожний вид послуг розглядався окремо, як особлива сфера діяльності з притаманними тільки їй особливостями. Сама ж сфера послуг, представлялася, як сукупність цих багатьох видів діяльності і фактично зводилася до їх перерахунку.

Звичайне перерахування галузей послуг може лише показати їх різноманітність. Специфіку ж послуг, їх економічну сутність, а, отже, і специфіку методів управління в маркетингу послуг просте перерахування розкрити не в змозі.

Всю сукупність послуг можна підрозділити на однорідні групи, підгрупи, види і різновиди за досить великій кількості незалежних і взаємопов'язаних класифікаційних ознак. Це вимагає застосування різних методів класифікації.

Класифікація послуг і вдосконалення їх обліку - важлива проблема у всіх країнах світу. Серед безлічі принципів класифікації послуг, особливий інтерес представляє класифікація Ф. Ловелока (Таблиця 1), яка наводиться у викладі В.Д. Маркової. Відповідно до даної теорії, головне в класифікації - на кого (на що) направлені послуги і є вони відчутними чи ні.

Таблиця 1. Класифікація послуг Ф. Ловелока

Основні класи послуг	Сфери послуг
1. Відчутні дії, спрямовані на тіло людини.	Охорона здоров'я, пасажирський транспорт, салони краси та перукарні, спортивні заклади, ресторани і кафе.
2. Відчутні дії, спрямовані на товари та інші фізичні об'єкти.	Вантажний транспорт, ремонт і утримання обладнання, охорона, підтримання чистоти і порядку, пральні, хімчистки, ветеринарні послуги.
3. Невловимі дії, спрямовані на свідомість людини.	Освіта, радіо й телевізійне мовлення, інформаційні послуги,концерти, театри, музеї.
4. Невловимі дії з невідчутними активами.	Банки, юридичні і консалтингові послуги, страхування, операції з цінними паперами.

Джерело:

Наведена класифікація є основною класифікацією послуг у сфері нематеріального виробництва, самий загальний підхід до класифікації послуг. Її цілком можна доповнювати новими видами послуг та розвивати надалі. Послуги, приміром, можна класифікувати за ступенем контакту зі споживачем, за ступенем регулювання законодавчими і нормативними актами, за трудомісткістю, за сегментами споживачів, підрозділяти на ділові послуги і послуги особистого характеру, за іншими характеристиками.

Класифікація послуг може здійснюватися за ступенем їх невідчутності. Чим менше виражений ознака матеріальності у послуг, тим менше їх маркетинг схожий на маркетинг товарів. Нематеріальні послуги можна оцінити тільки після їх отримання, при цьому, в силу різних факторів, що впливають на сам процес надання послуг, підтримувати постійний рівень обслуговування досить складно.

Фактори сегментації послуг можуть бути комбінованими.

Таблиця 2. Матриця сегментації послуг (споживачів)

Послуги	Ділові послуги	Особисті послуги
Тільки послуга	Франчайзинг, аудит, безпека, подорожі і т.д.	Освіта, розваги, подорожі, працевлаштування
Послуга, що збільшує цінність чого-небудь матеріального	Страхування, реклама та дизайн, прибирання, ремонт	Ремонт, страхування
Послуга, яка дає щось матеріальне	Перевезення, торгівля, наймання персоналу	Перевезення, торгівля

Джерело:

Для класифікації політики, що проводиться компаніями у сфері послуг, використовуються аналітичні матриці. Є.В. Майдебура, у своїй книзі "Маркетинг послуг", наводить один з варіантів подібної матриці (Таблиця 3), параметрами в якій є ступінь участі персоналу сфери послуг у встановленні контактів з клієнтами і ступінь участі клієнта в обслуговуванні.

Таблиця 3. Матриця сегментації послуг залежно від ступеня участі в обслуговуванні клієнтів представників підприємства

			Ступінь контакту з клієнтом
			Низька		Висока
Ступінь участі клієнтів	Висока	Самообслуговування		Ремонт обладнання, утримання житла
	Низька	Хімчистка, телебачення		Ремонт побутової техніки

Джерело:

Класифікація послуг дозволяє поліпшити розуміння досліджуваного явища, виділивши відмітні риси кожного виду послуг, визначити специфіку методів управління організацією та специфіку застосування маркетингу. Різноманітні підходи до сегментації послуг можуть виявитися корисними при позиціонуванні послуг на ринку і спонукати до пошуку нових видів послуг, на ринку не представлених.

Послуги, при всій їх різноманітності, можна об'єднати в кілька груп(табл. 4).

Таблиця 4. Типи послуг

Типи послуг	Сфери послуг
Виробничі	Інжиніринг, лізинг, обслуговування (ремонт) устаткування та ін
Розподільні	Торгівля, транспорт, зв'язок
Професійні	Банки, страхові, фінансові, консультаційні, рекламні та інші фірми
Споживчі (масові)	Послуги, пов'язані з домашнім господарством і проведенням часу
Громадські	ТБ, радіо, освіта, культура(концерти, корпоративи,театр)

Джерело:

Багато раніше відокремлені види послуг починають об'єднуватися в рамках однієї компанії. Пропонуючи цілий комплекс послуг, компанія може підвищити свою конкурентоспроможність, послабити можливі ризики за рахунок їх диверсифікації. Так, банківські, біржові, інформаційні та посередницькі послуги зливаються в єдиний комплекс фінансових послуг, утворюючи разом з цим абсолютно нові види послуг (Інтернет-трейдинг, Інтернет-банкінг). Відбувається об'єднання різноманітних послуг у рамках туристського бізнесу. Компанії, що займаються перевезеннями, починають пропонувати послуги зі страхування життя і майна, з доставки кореспонденції, туристські послуги і т.д.

Таким чином, сьогодні ми можемо говорити про тенденцію диверсифікації сфери послуг, що виявляється в сучасному світі все більш виразно.

У світовій торгівлі комерційними послугами найбільшу частку на раинку займають послуги туризму(25,5%) та транспорту(20,5%),в той час,коли послуги шоу-бізнесу мають лише 6,3% на світовому ринку послуг.

Рис.1. Світова торгівля комерційними послугами за категоріями, 2012р.

Джерело: http://www.wto.org/index.htm

Сфера послуг стрімко розвивається і закономірно з кожним роком ринок послуг зростає,відповідно,зростає експорт комерційних послуг(табл.5).Виходячи з данних в таблиці,найбільше зростання експорту комерційних послуг,спостерігалося у 2000-2005рр. та у 2011р.,тоді воно досягло позначки у 11%.Такий стрімкий зріст у сфері послуг зв’язаний с тим,що з кожним роком збільшується попит на послуги,також важливим фактором є науково-технічний прогрес.Всім відомо,що сфера послуг поступово витісняє сферу виробництва,однією з причин є те,що з 1990 року багато пристроїв замінило людський труд на виробництві,після чого відбувається відтік людей у сферу послуг або інші сфери.

Таблиця 5.Зростання світового експорту комерційних послуг.

Рік	Зростання експорту комерційних послуг,%
1990-95	8
1995-00	5
2000-05	11
2005-10	9
2011	11
2012	2

Джерело: http://www.wto.org/index.htm

За 2012р. лідерами світового ринку послуг є такі країни,як США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Канада та Австралія.З великим відривом виділяється США,в якій кількість зайнятих у сфері послуг начислює 83 міл.,що є 67,7% від загальної занятості,тоді,як в Україні зайнятих у сфері послуг 11,6 міл.,що є 31% від загальної зайнятості.

Таблиця 6. Зайнятість у сфері послуг серед країн-лідерів.

Країна	Зайнятість у сфері послуг (тис.)	% Від загальної зайнятості
США	83037	67.7
Великобританія	21092	72.5
Японія	39860	66.7
Україна	11668	31,2
Німеччина	27711	67.3
Канада	12530	72.4
Франція	18447	68.9
Італія	15803	63.9
Австралія	7968	69.9

Джерело: http://www.wto.org/index.htm

1.2. Основні характеристики розвитку міжнародного ринку шоу-бізнесу

Сьогодні майже кожний має певне уявлення про шоу-бізнес Однак проблема в тому, що це уявлення майже завжди приблизне. Шоу-бізнес, на перший погляд, має досить чіткі параметри, але практика переконує, що в ході аналізу окремих проблем вони часто змішуються. Це явище швидше психологічне, і сутність його полягає в тому, що в процесі аналізу спостерігається підміна цілого його частиною. Тому недотримання чітких методологічних принципів аналізу здатне призвести до втрати критеріїв визначення основних ознак цілого.

Отже, слід ще раз наголосити на головному: кожне культурне явище необхідно розглядати як елемент системи. Дослідження стану і тенденцій розвитку шоу-бізнесу має здійснюватись на основі системного підходу і розглядатися в контексті розвитку соціокультурних процесів у суспільстві.

Культура будь-якого суспільства являє собою цілісну систему з властивими їй ознаками. На основі системного аналізу культури можна прогнозувати тенденції її розвитку, взаємодію між різними її складовими.

Шоу-бізнес є однією зі складових культури сучасного суспільства, яка, з одного боку, виникає і розвивається в певному соціокультурному контексті і відбиває особливості його як цілісної системи, а з іншого, сама суттєво впливає на розвиток культури. Дане явище багатогранне, включає у себе: музичну індустрію, кіно індустрію, event show (масові свята, дійства, концерти), популярне книговидання, професійний спорт, театр та інші форми сучасного мистецтва.

Системний аналіз сфери шоу-бізнесу передбачає врахування комплексу культурних феноменів — як "зовнішніх" (фестивалі, концерти, шоу), так і "внутрішніх", пов'язаних з психологічними аспектами ментальності, духом епохи, стилем, модою, що зумовлюють попит на певні явища культури. Такого аналізу потребують і явища, що визначаються поняттями „маркетинг”, „підприємництво”, „бізнес” та „політика” і також є структурними елементами культури суспільства.

Глибше розкрити поняття „шоу-бізнес” допомагають його визначальні особливості:

1. одержання прибутку;

2. видовищність;

3. масовість;

4. популярність.

1. Одержання прибутку.

Шоу-бізнес є бізнесом у широкому розумінні цього слова Адже комерційна спрямованість є ключовою характеристикою шоу-бізнесу. оскільки поза нею бізнесу не існує взагалі.

Поняття «бізнес» у загальному вигляді може трактуватись як активна фінансова, комерційна чи торговельна діяльність, яка вимагає вкладення коштів з метою одержання прибутку. Бізнес передбачає ділову активність у виробництві, купівлі-продажу товару, фінансовій та інших видах діяльності. Його успішність забезпечується врахуванням таких факторів:

• у бізнесі важливим є постійне порівняння власного успіху з успіхами інших;

• діяльність бізнесмена оцінюється за такими показниками, як сектор ринку, обіг і прибуток;

• розвиток бізнесу здійснюється в умовах жорсткої конкуренції;

• успішність бізнесу пов'язана з умінням спрямувати наявні ресурси в потрібний момент у потрібному напрямі.

Не останню роль відіграє при цьому спосіб використання прибутків. Лише за умови постійного вкладення прибутку в розвиток справи можна сподіватися на успіх, хоча це автоматично не забезпечує ефективності бізнесу в ринкових умовах.

Оволодіння методами бізнесу, необхідними для укладання торговельних, фінансових, бартерних, посередницьких та інших угод, є обов'язковою умовою для бізнесмена. Проте не можна зводити зміст бізнесу лише до цього переліку практичних навичок

2. Видовищність.

Якщо перша ознака обумовлюється сутністю шоу як бізнесу, то друга підкреслює його специфіку як такого, що здійснюється у сфері масової культури.

В першому випадку ми маємо справу головним чином з бізнесом і розглядаємо шоу-бізнес лише як його специфічну форму, що. з одного боку, підпорядковується загальним законам бізнесу, а з іншого, є носієм специфічних рис. властивих саме шоу-сфері специфіка функціонування якої впливає і на закони власне бізнесу.

Шоу-бізнес поширюється на досить широку сферу мистецьких явищ:

• музичне мистецтво (насамперед його масові форми — естрада, поп-, рок-концерти «зірок», фестивалі, ярмарки, виробництво і розповсюдження CD, відеокліпів);

• естрадне і циркове мистецтво, ілюзіон-шоу. сценічне читання;

• ігрові та шоу-програми. різного роду ток-шоу. в тому числі на телебаченні;

• масові свята, зокрема, спорт-шоу.

Слід зауважити, що визначення шоу-бізнесу. прийняті у професійному обігу, більш описові, ніж наукові. Тому західні теоретики уникають вживання цього терміну в широкому його значенні. Але оскільки шоу-бізнес традиційно пов'язують передусім з музичною культурою, то в навчальних посібниках з шоу-бізнесу розглядаються переважно проблеми музичного бізнесу. Дійсно, масове уявлення про шоу-бізнес складається в першу чергу на основі популярних у публіки концертів, гала-концертів, конкурсів естрадної музики, фестивалів і вже потім — ілюзіон-шоу. сценічного читання, відеобізнесу. кінобізнесу тощо. Сьогодні в Україні серед публікацій на тему шоу-бізнесу музичним програмам присвячено 92% і лише 8% — іншим жанрам.

Ми також акцентуватимемо увагу насамперед на музичній культурі як основі сучасного шоу-бізнесу.

Оскільки шоу-бізнес є специфічною сферою, що має безпосереднє відношення до мистецтва, він має і свої специфічні проблеми, серед яких — проблема художньо-естетичного рівня шоу-продукту. З неї логічно витікає питання про співвідношення в шоу-бізнесі художнього і "позахудожнього", а точніше — про те. якою мірою мистецький твір, що стає предметом шоу-бізнесу. можна вважати художнім. З одного боку, шоу-бізнес — це все-таки бізнес, який не може існувати без «позахудожніх» елементів; з іншого — це шоу як специфічна, художня ознака шоу-бізнесу. Тому розуміння оптимального співвідношення в шоу-бізнесі художнього і «позахудожнього» неоднозначне навіть у професійних колах. Але зрозуміло одне: що ця проблема, як і проблеми художності, формування потреб споживачів, естетичного виховання молоді, в шоу-бізнесі можуть бути розв'язані з позицій бізнесу.

3. Масовість.

Масовість — це необхідна умова існування шоу-бізнесу. яка забезпечує:

• одержання прибутку, що визначається числом людей, готових споживати пропоновану художню продукцію;

• об'єднання людей за допомогою і навколо визначних явищ мистецтва.

Таким чином, ця ознака шоу-бізнесу передбачає об'єднання людей, що є споживачами мистецької продукції, на основі певних ідей, цінностей, уподобань тощо. Це досягається за допомогою механізмів соціально-психологічного впливу, що обумовлюють формування громадської думки, серед яких найдієвіші — соціально-психологічне навіювання, наслідування.

4. Популярність.

Популярність є однією з умов масовості. Тому узагальнюючою назвою сфери естрадного мистецтва, в тому числі й музичного, є поп-музика, поп-мистецтво.

Сприйняття легкої музики не вимагає від слухачів музичної освіти, не потребує спеціальних знань: слухацький досвід формується в процесі соціалізації особистості, здебільшого стихійно. Причому важливу, (а іноді й вирішальну) роль у формуванні смаків відіграють так звані позахудожні критерії, а саме: престижність, смаки найближчого оточення тощо.

Оскільки поп-музика не вимагає спеціальної підготовки, то зрозуміло, що вона легко сприймається широкою аудиторією. Правильна "розкрутка" «зірок» чи окремих пісень здатна забезпечити бажане спрямування суспільних смаків.

Шоу-бізнес — багатовимірне явище, тому його всебічне вивчення вимагає різних аспектів аналізу. Найважливіші з них — економічний, культурологічний, соціологічний, нормативно-правовий, психолого-педагогічний, художньо-естетичний, історичний. Розглянемо їх детальніше.

1. Економічний аспект. „ .Особливості економічного аспекту шоу-бізнесу передбачають розуміння і значення останнього як складової культури з одного боку та національної економіки — з іншого. Кошти, вкладені в культуру, дають значний прибуток і стимулюють розвиток інших галузей. Тому сферу культури можна вважати важливим чинником економічного зростання” .

2. Культурологічний аспект. Дослідження шоу-бізнесу спрямоване на аналіз особливостей його функціонування в культурному середовищі різних країн світу і дозволяє простежити динаміку його розвитку у світовому соціокультурному контексті.

3. Соціологічний аспект. Предметом соціологічного дослідження мистецтва є: загальні закономірності функціонування мистецтва в суспільстві; структура і форми художнього життя суспільства; соціальні групи, їх діяльність (поведінка), пов'язана зі сферою музики та інших видів мистецтва; комунікативні аспекти мистецтва; розвиток мистецтва в різних соціальних і технічних умовах.

4. Психолого-педагогічний аспект. „Розкручування” „зірок”, формування смаків, реклама в шоу-бізнесі здійснюються за певними соціально-психологічними законами. Тому важливо проаналізувати соціально-психологічні механізми їх впливу, а також соціально-психологічний (вплив на суспільну свідомість) і педагогічний (формування смаків) ефект.

Розглядаючи явище шоу-бізнесу, не можна його відокремлювати від поняття „маркетинг”.

Маркетинг - це сучасна система управління виробничо-збутовою діяльністю підприємств, що ґрунтується на комплексному аналізі ринку.

Модифікована концепція маркетингу передбачає продаж ідей, послуг тощо. В цьому розумінні поняття маркетингу застосовується і до шоу-бізнесу. Суть маркетингу у сфері шоу-бізнесу може бути викладена таким чином: знати і розуміти споживача, тобто клієнта, прагнути відповідності „шоу-продукції” його запитам.

Найважливішими складовими успіху будь-якого нового проекту в шоу-бізнесі є нова ідея, що потребує концептуального обґрунтування і правильного добору команди для бізнесової реалізації цієї ідеї. Склад організації шоу-бізнесу залежить від поставленої мети. Наприклад, оптимальний штатний розклад продюсерської агенції виконавця є наступним: генеральний продюсер, головний менеджер, художній керівник проекту, головний бухгалтер, менеджер, юрист, бухгалтер, секретар-референт.

Розглядаючи явище шоу-бізнесу, ми перед усім маємо на увазі музичну індустрію. Адже виробничий цикл створення музичного продукту (синглу, пісні) набагато менший, ніж у сфері кіно або модельного бізнесу. Тобто музична індустрія – це найдинамічніший сегмент сучасного шоу-бізнесу, який оперативно реагує на суспільно-політичні та культурні зміни у світі, дозволяє швидше отримати прибуток.

Але, мабуть, набагато важливіше національного аспекту аспект міжнародний. Шоу - товар для деяких країн став мало не найважливішим експортним товаром. Шоу - експорт найвигідніший експорт . Немає нічого більш вигідніше. Шоу - ресурс є невичерпний і постійно поновлюваний ресурс. На шоу - експорт не затрачуються ніякі природні ресурси, він не забруднює природне середовище виробника шоу - товару.

Тому країни-експортери шоу-товарів зацікавлені в максимально дорогому рівні цін на цьому ринку. А ціна на шоу-товар в першу чергу визначається рівнем гонорарів шоуменів і шоу -зірок. І чим ці гонорари вище, тим вигідніше експорт шоу- товарів .

А хто є головним світовим експортером на світовому ринку шоу- товарів? США , Франція , Великобританія . Багаті високорозвинені країни. Хто ж є головним імпортером ? Всі інші країни і насамперед країни третього світу.

Дійсно, чи багато ви виявите в США шоу-товарів іноземного виробництва і особливо країн третього світу , куди зараз ми повинні віднести і Україну? Майже немає. Ринки Заходу і особливо США практично закриті для шоу-товарів з країн , що не належать цьому клубу країн- шоуекспортеров

Таким чином , саме через шоу- експорт здійснюється нерівноправний обмін між багатими країнами і бідними , між Північчю і Півднем - Сходом. І саме тому так зацікавлені ці країни у своєму шоуекспорті , в розкручуванні своїх зірок , в завищенні їх гонорарів. Шоу - бізнес стає для Заходу і особливо США предметом самої високої політики.

Найбільш розумною політикою була б державна політика підтримки національної культури. Потрібно зрозуміти , що підтримка національної культури не витрати , а прямі доходи , оскільки зменшується шоу- імпорт . А також складаються більш сприятливі умови для власного шоу- експорту , бо вийти на світовий ринок шоу- бізнесу можна вже тільки на основі культури .